Ухвала

від 18.02.2014 по справі 820/9398/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 р.Справа № 820/9398/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Бартош Н.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірінгова Компанія "КПД" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2013р. по справі № 820/9398/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірінгова Компанія "КПД"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

04.10.2013 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інжиніригова Компанія "КПД" (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач), в якому просить визнати скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001472220 від 21.05.2013 року, № 0001482220 від 21.05.2013 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 6 листопада 2013 року було відмовлено у задоволенні позову.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 6 листопада 2013 року скасувати та прийняти нову постанову якою задовольнити позов.

Зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку.

Працівниками відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Інтерколірметгруп" за період з 01.12.2012 року по 31.12.2012 року та подальшої участі отриманих товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) у фінансово-господарських операціях підприємства, про що був складений акт №1758/22.2-05/34630788 від 30.04.2013 року.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України та заниженні податку на прибуток на загальну суму 9975,00 грн., в тому числі за 4 квартал 2012 року в сумі 9 975,00 грн.; п.198.3 ст.198 ПК України заниженні та податку на додану вартість за період з 01.12.2012 року по 31.12.2012 року на суму 9500,00 грн., в тому числі за грудень 2012 року в сумі 9 500,00 грн.

За результатами перевірки були ухвалені податкові повідомлення-рішення від 21.05.2013 року № 0001472220, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток у розмірі 962,50 грн., із них за основним платежем - 9 975,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 987,50 грн.; податкове повідомлення-рішення від 21.05.2013 року № 0001482220, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 14 500,00 грн., із них за основним платежем - 9500 грн., із них за штрафними (фінансовими) санкціями - 4750,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що лише незгода суб"єкта господарювання з рішенням суб"єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання судом такого рішення незаконним, позаяк до висновку про незаконність суд може дійти лише оцінивши обгрунтованність доводів сторони добутим доказам.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частина 1 статті 71 КАС України, каже, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Аналізуючи наведену вище норму Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів дійшла до висновку про те, що що за загальним правилом в адміністративному судочинстві обов"язок доказування поділяється так: позивач повинен довести обставини, якими він обгрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову; відповідач повинен довести обставин, якими він обгрунтовує заперечення щодо позову. Отже, оскільки до суду першим звертається позивач, то саме він має доказувати наявність порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу.Обов"язок доказування складається із надання доказів, які підтверджують ті обставини, на які посилаються сторони і переконаний в них суд.

Матеріали справи свідчать про те, що судом першої інстанції під час вирішення питання про відкриття провадження у справі та в ході судового розгляду були витребуванні у позивача докази на підтвердження доводів щодо невідповідності закону спірних рішень суб"єкта владних повноважень про збільшення грошового зобов"язання з податку на прибуток та податок на додану вартість.

Вимоги суду виконанні не були.

Апеляційна скарга не містить спростувань даних обставин.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про неподання позивачем доказів в обгрунтування своїх доводів позовної заяви, та відмову у задоволенні позову колегія суддів вважає обгрунтованим.

Відповідно ч.1до 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірінгова Компанія "КПД" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2013р. по справі № 820/9398/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Донець Л.О. Судді Мельнікова Л.В. Бартош Н.С.