Постанова

від 27.02.2014 по справі 826/19786/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 лютого 2014 року 17:00 № 826/19786/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі судового засідання Пасічнюк С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління «Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Державної податкової інспекції в Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, за участю третьої особи - Служби автомобільних доріг у Київській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Дочірнє підприємство «Київське обласне дорожнє управління «Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - позивач, ДП «Київське обласне дорожнє управління «ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України») до Державної податкової інспекції в Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.09.2013 року № 0006282203, № 0006272203.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що необґрунтоване та безпідставне, на його думку, визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій здійснене відповідачем шляхом прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень, порушують права та охоронювані законом інтереси позивача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, подав до суду письмові заперечення проти позову, у яких зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, просив суд у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 31.01.2014 року суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Службу автомобільних доріг у Київській області.

Представник третьої особи в судовому засіданні пояснив, що роботи по ремонту автомобільних робіт позивачем проводились, проте розрахунки по даним зобов'язанням не проведені.

Відповідно до приписів частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ДП «Київське обласне дорожнє управління «ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» зареєстроване 20.08.2004 року в Солом'янській районній в м. Києві державній адміністрації, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 1073 102 0000 000 440. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 33096517.

Основним видом діяльності позивача згідно Довідки про включення до ЄДРПОУ (КВЕД, назва) є будівництво автострад, доріг, вулиць, залізниць, злітно-посадкових смуг на аеродромах та будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд.

Позивач перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби з 09.09.2004 року за №410.

На підставі статті 77 Податкового кодексу України, наказу від 29.03.2013 року № 667, направлень від 11.04.2013 року № 532/22.3, від 11.04.2013 року № 533/22.3, від 17.05.2013 року № 752/22.3, від 17.05.2013 року № 753/22.3, від 11.04.2013 року № 534/17.5, від 11.04.2013 року № 535/22.5 відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання відповідачем проведено планову виїзну перевірку ДП «Київське обласне дорожнє управління «ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт від 11.06.2013 року № 50/22.3-17/33096517 про результати планової виїзної перевірки ДП «Київське обласне дорожнє управління «ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».

Позивачем подано на розгляд податкового органу заперечення від 17.06.2013 року № 09/609 до акту, в яких просив врахувати дані заперечення та винести рішення на користь платника податків.

За результатами розгляду заперечень, відповідачем надано відповідь листом від 25.06.2013 року № 2077/10/22.3-10, якою залишено без змін висновки, що викладені в акті перевірки, а заперечення - без задоволення.

Згідно з висновками, викладеними в акті від 11.06.2013 року встановлено порушення позивачем вимог, зокрема:

п.п. 14.1.11 п. 114.1 ст.14, п. 137.1 ст. 137, п. 138.2, пп.138.8.2, пп. 138.8.5. п.138.8 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 861 387 грн.

пп. 185.1 ст. 185, п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 47 150 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 11.06.2013 року № 50/22.3-17/33096517 ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 01.07.2013 року № 0004612203, яким збільшено суму грошового зобов'язання за податком на прибуток підприємств на суму 1 084 248 грн., в тому числі сума основного зобов'язання 861 1387,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 522861,00 грн.;

від 01.07.2013 року № 0004602203, яким збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість на суму 825313 грн., в тому числі сума основного зобов'язання 47150,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 35363,00 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач в порядку адміністративного оскарження звернувся до Головного управління Міндоходів у м. Києві з вимогою скасувати спірні рішення.

Рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 0004612203 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток на суму 174 287,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0004602203 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість на суму 23 575,00 грн., в іншій частині повідомлення-рішення залишені без змін.

Не погоджуючись з рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві №4110/10/2015100404 від 06.09.2013 року, позивач звернувся до Міністерства доходів і зборів України з проханням скасувати винесені податкові повідомлення-рішення повністю.

Листом Міністерства доходів і зборів України від 20.11.2013 року № 15679 скаргу позивача залишено без задоволення.

У зв'язку з результатами адміністративного оскарження спірних рішень податкового органу, відповідачем відкликані податкові повідомлення-рішення від 01.07.2013 року № 0004602203 та № 0004612203 та прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

від 30.09.2013 року № 0006282203, яким збільшено суму грошового зобов'язання за податком на прибуток підприємств на суму 1 200 061 грн., в тому числі сума основного зобов'язання 861 387. 00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 348 574.00 -грн. ;

від 30.09.2013 року № 0006272203, яким збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість на суму 70 725 грн., в тому числі сума основного зобов'язання 47 150 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 23 575. 00 грн.

Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем при невірному з'ясуванні фактичних обставин та неповному дослідженні документів, з порушенням вимог та невірним застосуванням норм чинного законодавства з питань оподаткування, а тому вони мають бути визнані протиправними та скасовані.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Як вбачається з акту перевірки, в перевіряємий період позивачем було допущено наступні порушення: заниження доходу на суму 3 216 054 грн., внаслідок невключення послуг з ремонту та обслуговування автомобільних шляхів згідно актів виконаних робіт; завищення витрат на суму 399 667 грн. внаслідок віднесення оплати праці до загальновиробничих витрат; завищення витрат на суму 79 167 грн. у зв'язку з отриманням транспортних послуг без наявності первинних документів від контрагента ТОВ «Дормашавто», який має 8 стан; завищення витрат на суму 235 250 грн. у зв'язку з відсутності первинних документів від контрагента ТОВ «Граньстройінвест», який має 8 стан; завищення витрат на суму 103 697 грн. у зв'язку з включенням до складу витрат суми безнадійної заборгованості, яка виникла внаслідок правовідносин з ТОВ «Будуніверсал-груп», контрагентом, якого визнано банкрутом; завищення податкового кредиту на суму 47 150 грн., сформованого від діяльності з фіктивними контрагентами.

Перевіркою встановлено порушення п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України, а саме позивачем безпідставно не було включено до складу доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування виконані роботи згідно актів виконаних робіт за 2012 рік.

Як вбачається з матеріалів справи, Броварською ОДПІ Київської області проведено планові виїзні перевірки Філії «Броварське районне державне управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 23.05.20013 року № 495/224/33234103, в якому зазначається, що в періоді, що перевірявся були виконані роботи по поточному та середньому ремонту автомобільних робіт державного та місцевого значення за рахунок коштів державного бюджету, замовником яких була Служба автомобільних доріг у Київській області (код ЄДРПОУ 26345736).

Виконання вказаних робіт передбачало те, що замовник здійснює щомісячні платежі за виконанні роботи на підставі актів (форма №КБ-2, форма №КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін на розрахунковий рахунок ДП «Київське обласне дорожнє управління». Акти виконаних робіт готує виконавець робіт, тобто філія, і передає для підписання представнику замовника. Акти виконаних робіт підписує підрядник та замовник - Служба автомобільних доріг у Київській області.

В ході перевірки встановлено, що згідно бухгалтерського обліку філії «Броварського районного державного управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» обліковується незавершене виробництво будівельно-монтажних робіт для Служби автомобільних доріг у Київській області на суму 629732 грн.

Податковим органом, аналізуючи первинні документи, а саме акти виконаних робіт форми №КБ-2, довідок про вартість будівельних робіт за формою №КБ-3, встановлено, що роботи були прийняті як замовником так і підрядником, підписані та завірені печаткою обох сторін, але до складу валових доходів Філії «Броварського районного державного управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» не відносилися.

Окрім того, до перевірки надано рішення Господарського суду м. Києва по справі № 910/1274/13 від 26.03.2013 р. за позовом ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» до Служби автомобільних доріг у Київській області про стягнення 52 179 334,25 грн.

У рішенні Господарського суду м. Києва зазначається, що всього структурними підрозділами позивача - філіями та субпідрядниками ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» виконано у 2010 році по договорах №5001Д-09 від 29.01.2009 року, №5001Д-10 від 22.03.2010 року робіт та не оплачені відповідачем на загальну суму 52 178 334,25 грн.

Акти приймання виконаних робіт (форма КБ-2) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати (форми КБ-3) підписані з боку відповідача (замовника за договором) заступником начальника Служби автомобільних доріг у Київській області Кожушком В.В. та скріплені печаткою Відділу технічного контролю автомобільних доріг у Київській області. Відповідач - Служба автомобільних доріг у Київській області, у відзиві на позовну заяву вказував, що надані позивачем акти та довідки форми КБ-2 та КБ-3 не є належними доказами надання послуг по договорах №5001Д-09 від 29.01.2009 року та №5001Д-10 від 22.03.2010 року на спірну суму, зазначаючи на недоліки в їх оформлені.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт/ та витрат (форма КБ-3) за 2010 рік на суму 52 178 334,25 грн., наданих відповідачу філіями і субпідрядниками позивача послуг по договорах, підписані та скріплені печатками позивача, так і відповідача без зауважень.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.03.2013 року по справі № 910/1274/13 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто із Служби автомобільних доріг у Київській області на користь ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» 52 178 334,25 грн. боргу.

Також , Броварською ОДПІ Київської області проведено планову виїзну перевірку Філії «Броварського районного державного управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», за результатами якої складено акт від 24.05.2013 р. №439/231/33293661. Згідно вказаного акту вбачається, що в періоді, що перевірявся були виконані роботи по експлуатаційному утриманню автодоріг М-01 Київ-Чернігів-Нові Яроливочі 18+730-61+160, Під'їзд до м. Бровари, Н-07 Київ-Суми-Юнаківка, Р-03 Північно-Cxiдний обхід Києва, під'їзд до М-03, замовником яких була Служба автомобільних доріг у Київській області.

В свою чергу, замовник здійснює щомісячні платежі за виконані роботи на підставі актів (форма №КБ-3, форма №КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін на розрахунковий рахунок ДП «Київське обласне дорожнє управління». Акти виконаних робіт підписує Підрядник - ДП «Київське обласне дорожнє управління» та замовник - Служба автомобільних доріг у Київській області.

В ході перевірки встановлено, що згідно бухгалтерського обліку філії на рахунку №23 «виробництво» Філії «Броварського районного державного управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» обліковується незавершене виробництво будівельно-монтажних робіт для Служби автомобільних доріг у Київської області, а саме на суму 2 586 322 грн. При цьому, первинні документи підприємства: акти виконаних робіт за формою КБ-2, довідки про вартість будівельних робіт за формою КБ-З підписані та завірені печаткою обох сторін, роботи прийняті як зі сторони замовника так і зі сторони підрядника, але до складу валових доходів Філії «Броварського районного державного управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» не відносилися.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі - Положення №88), первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що з аналізу первинних документів, а саме актів виконаних робіт за формою КБ-З, КБ-2в вбачається, що такі первинні документи складені з порушенням ст. 9 Закону України «Бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва від 04.12.2009 року № 554, а саме: відсутні номер та дата їх підписання, відсутня печатки замовника.

Окрім того, вважає посилання відповідача на рішення Господарського суду м. Києва від 26.03.2013 року безпідставним, оскільки судом не надавалась характеристика первинним документам.

Однак, суд не бере до уваги посилання позивача, оскільки зі змісту вказаного рішення вбачається, що господарський суд у вказаній справі встановив обставини, а саме акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрат (форма № КБ-3), наданих філіями та субпідрядниками позивача послуг по договорах, підписані та скріплені печатками сторін без зауважень.

Тобто, з наведеного вбачається, що замовник, підписавши акти та довідки, фактично перевірив правильність цих документів, підписав їх, як передбачено умовами договору, а відтак фактично визнав обсяг наданих послуг, що є підставою для їх оплати у відповідності до умов договорів та вимог чинного законодавства.

Крім того, рішенням Господарського суду м. Києва від 26.03.2013 року стягнуто із Служби автомобільних доріг у Київській області на користь ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» 52 178 334,25 грн. боргу по договірним взаємовідносинам із структурними підрозділами позивача.

Вказане рішення набрало законної сили відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2013 року у справі № 910/1274/13.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Наведеними нормами Кодексу адміністративного судочинства України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 137.1 ст.137 Податкового кодексу України, дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Таким чином, суд погоджується з висновком податкового органу, що в порушення норм Податкового кодексу України філією «Броварського районного державного управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» не відображено дохід, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування за IV квартал 2012 року на загальну суму 3216054 грн., шляхом невідображення виконаних та переданих робіт для Служби автомобільних доріг у Київській області.

Окрім цього, як вбачається з акту від 11.06.2013 року № 50/22.3-17/33096517, перевіркою встановлено порушення щодо завищення витрат філією «Фастівське районне державне управління» у розрахунках щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року на суму 399 667 грн., в тому числі, по періодам: IV квартал 2011 року - 399 667 грн.

Так, відповідач в акті перевірки зазначив, що філією «Фастівського РДУ» віднесено до загальновиробничих витрат, витрати на оплату праці та внески на соціальні заходи не підтверджені відомостями виплат заробітної плати та за відсутності первинних документів.

Відповідачем отримано акт від Фастівської ОДПІ Київської області від 17.05.2013 р. №249/2202-33293829.

Проведеною перевіркою відображеного показника за 3-4 квартали 2011 року та 2012 рік в сумі 5 089 583,0 грн. встановлено на підставі таких документів: відомості нарахування амортизації, каса, банківські виписки, прибуткові накладні, акти виконаних робіт та оборотно-сальдові відомості по бухгалтерським консолідуючим рахункам 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 632 «Розрахунки з постачальниками послуг», 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки», 9031 «Собівартість реалізованих робіт на замовлення Служби автомобільних доріг», 9032 «Собівартість реалізованих робіт для інших замовників», 9034 «Собівартість реалізованих послуг», 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів», 9300 «Витрати на збут», 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи», 288 «Заготівельно-складські витрати», 301 «Каса», 10 «Основні фонди», 311 «Рахунки в банках», 131 «Амортизація» встановлено завищення на загальну суму 399 667 грн., в тому числі, за IV квартал 2011 року в розмірі 399 667 грн.

В ході перевірки встановлено, що в 4 кварталі 2011 року Філією «Фастівського РДУ» віднесено до собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) прямі витрати на оплату праці в сумі 574 786 грн. та суми внесків на соціальні заходи - 219 482 грн.: що зазначено в рядку 05.1.1 та рядок 05.1.12 додатку СВ Декларації з податку на прибуток зв2-4 квартали 2011 року та Декларації з податку на прибуток за 2-4 квартал 2011 року, які передаються головному підприємству ДП «Київське обласне дорожнє управління «ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» для ведення єдиного бухгалтерського обліку.

Також, в ході перевірки встановлено, що в 4 кварталі 2011 року Філією «Фастівського РДУ» віднесено до загальновиробничих витрат витрати на оплату праці в сумі 110875 грн. та внески на соціальні заходи в сумі 41609 грн., що зазначено в рядку 06.1.1.1 та рядок 06.1.1.2 додатку ЗВ Декларації з податку на прибуток за 2-4 квартал 2011 року та Декларації з податку на прибуток за 2-4 квартал 2011 року, які передаються головному підприємству ДП «Київське обласне дорожнє управління «ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» для ведення єдиного бухгалтерського обліку.

Разом з тим, відповідно до даних бухгалтерського обліку Філії «Фастівське РДУ», а саме оборотно-сальдової відомості за IV квартал 2011 року по консолідуючому рахунку 6600 зазначена сума 398 048,69 грн. та по консолідуючому рахунку 6500 зазначена сума 149036,71 грн.

Витрати з придбання товарів та отримання послуг, робіт повинні включатись до складу витрат за умови наявності документів, що підтверджують зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податків та у відповідності до п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема, нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Виходячи з наведеного, відображенню у бухгалтерському обліку та податкові звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Дослідивши наявні у справі розрахункові відомості, довідки, розрахунки, з урахуванням викладених норм та встановлених обставин, суд погоджується з висновком податкового органу про встановлення завищення витрат у розрахунках щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства на загальну суму 399 667,00 грн.

Між тим, позивач в позовній заяві стверджує, що під час перевірки відповідач не досліджував наявні відомості про нарахування та виплати заробітної плати, не досліджував табелі робочого часу, а лише здійснив аналіз бухгалтерського рахунку.

Разом з тим, позивачем не надано до матеріалів справи вказаних документів, зокрема, табелі робочого часу, для дослідження та надання оцінки судом.

Також, в перевіряємому періоді завищено витрати філією «Конча-Заспівське ДЕУ» з отримання транспортних послуг в розмірі 314 417 грн., в тому числі по періодам: IV квартал 2011 року -314 417 грн.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем отримано акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 07.06.2013 року № 816/2-22-30-33293698.

Проведеною перевіркою відображених показників з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року в сумі 23 100 089 грн. на підставі документів: договорів видаткових накладних, авансових звітів, виписок з банку та журналів ордерів по бухгалтерським рахункам 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 90 «Собівартість реалізації», податковим органом встановлено завищення задекларованих філією «Конча-Заспівське ДЕУ» показників у рядку 05.1 Декларацій «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» всього у сумі 314 417 грн., у тому числі, за 4 квартал 2011 року у сумі 314 417 грн.

Як встановлено податковим органом у перевіряємому періоді філією «Конча-Заспівське ДЕУ» укладено договори з ТОВ «Граньстройінвест» (код ЄДРПОУ 37649152) від 14.10.2011 року №60 та від 01.11.2011 року №61, за умовами якого Постачальник (ТОВ «Граньстройінвест») зобов'язується поставляти і передавати у власність Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити товар (пісок річковий).

Виконання вказаних умов договорів підтверджується податковими і видатковими накладними, актами здачі-прийняття робіт, відповідно до яких відбувалась поставка піску річкового загальною вартістю 282 300 грн., з яких, вартість товару - 235 250 грн. та податок на додану вартість - 47 050 грн.

В той час, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва виявлено відповідно до інформаційних баз даних до ТОВ «Граньстройінвест» має стан « 8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано у зв'язку з відсутністю поставок та неподання декларацій.

Крім того, як вказує відповідач, надані до перевірки товарно-транспортні накладні, транспортні послуги надавались без часу відправки та прибуття, без зазначення загальної кількості кілометрів проїзду. До перевірки не були надані довіреності на отримання товару, товарно-транспортні накладні складені з порушеннями.

Таким чином, податковим органом зроблено висновок, що понесені витрати у розмірі 235 250 грн. не підтверджені відповідними первинними документами, філією не доведено їх використання у господарській діяльності підприємства.

Крім того, філією «Конча-Заспинське ДЕУ» укладено договір з ТОВ «Дормашавто» (код ЄДРПОУ 36791493) від 14.10.2011 р. №59 на перевезення вантажу, відповідно до якого ТОВ «Дормашавто» (Перевізник) зобов'язується надати філії «Конча-Заспинське ДЕУ» (Замовник) транспортні послуги.

В той час, відповідно до інформаційних баз даних ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ТОВ «Дормашавто» має стан « 8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано у зв'язку з відсутністю поставок та неподання декларацій.

Відповідно до матеріалів перевірки, транспортні послуги надавались без зазначення місця відправки та призначення автомобіля, без часу відправки та прибуття, без зазначення загальної кількості кілометрів проїзду. До перевірки не були надані подорожні листи, що не дає змоги з'ясувати зв'язок понесених витрат з фінансово-господарською діяльністю товариства.

Таким чином, понесені витрати у розмірі 79 167 грн., не підтверджені відповідними первинними документами та не доведено філією «Конча-Заспинське ДЕУ» їх використання у господарській діяльності підприємства.

Посилання позивача на той факт, що ним правомірно списано заборгованість ТОВ «Будуніверсал-Груп» шляхом виключення заборгованості як безнадійної з активів з одночасним зменшенням розміру резерву сумнівної заборгованості та включення суми заборгованості до складу витрат суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. «г» п.п. 138.10.6 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що до складу інших витрат включаються інші витрати звичайної діяльності (крім фінансових витрат), не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема витрати на створення резерву сумнівної заборгованості визнаються витратами з метою оподаткування в сумі безнадійної дебіторської заборгованості з урахуванням підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

В свою чергу, згідно п.п. 14.1.11 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості; в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією; г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості; ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Позивачем під час розгляду справи не було надано жодних доказів, які б свідчили про те, що заборгованість ТОВ «Будуніверсал-Груп» внаслідок здійснення господарських операції є безнадійною, зокрема рішення суду, яке набрало законної сили, про банкрутство або припинення юридичні особи ТОВ «Будуніверсал-Груп» у зв'язку з ліквідацією та/або докази відсутності у нього майна.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про неправомірне віднесення позивачем до складу валових витрат суми дебіторської заборгованості по підприємству ТОВ «Будуніверсал-Груп» та, як наслідок, правомірності нарахування податковим органом суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 103 697,00 грн.

Позивач також зазначає, що ним у перевіряємий період правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 23 750 грн. від здійснення господарських операцій з ТОВ «БС Консалтінг юкреін» та на суму 23 400 грн. - від ТОВ «Мастергільдія».

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в ході проведення перевірки отримано акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 15.02.2012 р. №147/23-04/36412065 про результати позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «БС Консалтінг юкреін» (код ЄДРПОУ 36412065) з питань достовірності, повноти формування податкового зобов'язання та податкового кредиту по податку на додану вартість за період з 01.05.2011 р. по 31.12.2011 р.

Вказана перевірка ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС проведена у зв'язку з отриманням від підрозділу ГВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС службової записки від 26.01.2012 року № 478/ДПІ/26-10/3 разом з висновком щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «БС Консалтінг юкреін».

На момент проведення перевірки первинні та інші документи по ТОВ «БС Консалтінг юкреін» були відсутні, перевірку проведено за результатами аналізу даних інформаційних систем податкового органу за період червень-жовтень 2011 року, а також пояснення гр. ОСОБА_3

У поясненнях гр. ОСОБА_3 зазначив, що у липні 2011 року незнайома особа на ім'я ОСОБА_5 запропонував йому за грошову винагороду зареєструвати на себе фірму, на що він погодився у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем. За процедуру оформлення реєстрації підприємства вказаною особою отримано грошову винагороду, проте, як він пояснив, жодних документів податкової звітності не підписував та не подавав, договорів ні з ким не укладав, рахунки в банку не відкривав, статутного капіталу не формував.

У зв'язку з викладеним, податковим органом зроблено висновок про те, що операції ТОВ «БС Консалтінг юкреін» та контрагентів-покупців не містять у суті своїх розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ТОВ «БС Консалтінг юкреін» є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів..." (більш детально зміст акту викладено в акті перевірки).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано суду на підтвердження правомірного формування податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ «БС Консалтінг юкреін», зокрема, копію договору поставки товару № 01/0911 від 01.09.2011 року, копії видаткової та податкової накладної, які підписані з боку Постачальника (ТОВ «БС Консалтінг юкреін») гр. ОСОБА_3

Також, відповідачем в ході проведення перевірки опрацьовано акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 20.06.2012 року № 636/22-40/37615233 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мастергільдія» (код ЄДРПОУ 37615233) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податковий кредит за період з 01.08.2011 р. по 29.02.2012 р.

Згідно вказаного акту, зустрічну звірку неможливо було провести у зв'язку з тим, що ТОВ «Мастергільдія» має стан « 7» - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей.

Окрім того, в ході організації проведення зустрічної звірки від ГВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва службовою запискою від 19.04.2012 р. № 2548/ДПІ/26-10/3 отримано висновок щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності та пояснення гр. ОСОБА_4, директора та засновника ТОВ «Мастергільдія» про непричетність до діяльності підприємства. Згідно наданого пояснення від 06.12.2011 року встановлено, що гр. ОСОБА_4 зареєстрував ТОВ «Мастергільдія» на своє ім'я за грошову винагороду без мети здійснення фінансово-господарської діяльності.

В ході перевірки встановлено відсутність реальної можливості отримання та відвантаження товарів (робіт, послуг) підприємством ТОВ «Мастер Гільдія», а саме відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

З урахуванням викладеного, податковим органом зроблено висновок що підприємствами-контрагентами відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з суб'єктами господарювання без мети реального настання правових наслідків з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Мастергільдія» позивач надав суду копії первинних документів, зокрема, видаткові накладні, податкові накладні, які підписані з боку Постачальника (ТОВ «Мастергільдія») гр. ОСОБА_4.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Окрім того, необхідно зазначити, що згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в Постанові від 26.09.2006 року правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до Листа від 02.06.2011р. встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Так, відповідно до пп 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Суд також звертає увагу на те, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також, відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, визначені вимоги, що пред'являються до первинних документів, зокрема, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції ( пп.2.1. п.2 Положення); первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа» (пп.2.4. п.2 Положення); забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам (пп.2.16. п.2 Положення).

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 21.12.2010р. за № 969 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 р. за № 1401/18696, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 цього Порядку визначено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у п. 16 Порядку, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.

Аналогічні норми містяться також в Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11. 2011 р. за № 1333/20071.

Таким чином, для підтвердження включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги) до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Вивчивши наявні матеріали справи, судом встановлено, що надані первинні документи не відповідають вимогам законодавства, зокрема, податкові і видаткові накладні підписані невстановленими особами та не скріплені печатками, також не вказано дати, номеру договорів, на виконання умов яких виписані вказані документи.

Крім того, суд зазначає, що наявність податкових накладних є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, проте не є вичерпною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то дане є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Суд також вважає, що належним чином оформлені (підписані невідомими особами) документи не можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту та формування валових витрат при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданих послуг та поставленого товару.

Окрім цього, відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, відображеної в інформаційному листі від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 «Щодо підтвердження даних податкового обліку», документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

За відсутності інших достатніх та належних доказів, зокрема, щодо здійснення транспортування, наявність складських приміщень, основних засобів, які б підтверджували реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких сформований податковий кредит за спірними господарськими операціями, сама по собі податкова накладна не підтверджує право позивача на його формування.

Таким чином, суд системно проаналізувавши викладене, погоджується з доводами відповідача про те, що зазначені господарські операції фактично не здійснювалися, а первинні документи були складені з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Отже, незалежно від того чи визнавались зазначені господарські договори недійсними в судовому порядку, останні не були спрямовані на досягнення будь-яких наслідків, пов'язаних із здійсненням підприємницької господарської діяльності, що унеможливлю врахування їх наслідків в податковому обліку платника податку.

Таким чином, беручи до уваги вищезазначене, зі встановлених в судовому засіданні фактів та досліджених матеріалів справи, судом встановлено, що дії позивача, як платника податку свідчать про його недобросовісність, а вчинені ним господарські операції викликають сумнів у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що свідчить про відсутність підстав для формування валових витрат та податкового кредиту.

Отже, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління «Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко