Постанова

від 12.03.2014 по справі 911/3731/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2014 р. Справа№ 911/3731/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Станіка С.Р.

Руденко М.А.

за участю представників:

від позивача - Печерський П.М., довіреність № 1668 від 20.06.2012;

від першого відповідача - представник не прибув;

від другого відповідача - представник не прибув;

від третьої особи - представник не прибув;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Терра М" на рішення господарського суду Київської області від 18.11.2013 у справі № 911/3731/13 (суддя Наріжний С.Ю.) за позовом публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лади" та товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-М", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_4 про стягнення 445043,86 доларів США, що за офіційним курсом НБУ 3557235,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лади" та товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-М" про стягнення солідарно з відповідачів 445043,83 доларів США, з яких; 405000 доларів США - заборгованість по кредиту, 22156, 88 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 17886, 95 доларів США - пеня за порушення строків повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування ним.

Рішенням господарського суду Київської області від 18.11.2013 у справі № 911/3731/13 позов задоволено повністю; вирішено стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором в сумі 445043, 83 доларів США, з яких: 405000 доларів США - заборгованість по кредиту, 22156, 88 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 17886, 95 доларів США - пеня за порушення строків повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування ним.

Не погодившись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Терра-М" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 18.11.2013 у справі № 911/3731/13 скасувати та прийняти нове, яке б ґрунтувалось на всебічному, повному та об'єктивному розгляді справи в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції прийняв рішення про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, а саме поручителя за договором поруки № 3/3 від 01.12.2008 - ОСОБА_4

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 у справі № 911/3731/13 залучено до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_4.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги.

Відповідачі та третя особа не скористались правом на участь своїх представників в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Явка сторін не визнавалась судом обов'язковою, певних пояснень від сторін суд не витребував.

За наведених обставин, апеляційна скарга розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між закритим акціонерним товариством "Донгорбанк" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк"), як кредитодавцем та товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лади", як позичальником 20.06.2008 укладено кредитний договір № 3.

Згідно предмету договору (з урахуванням додаткових угод до нього) банк зобов'язався надати позичальнику кредит у сумі 425 000 доларів США, а останній зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит частинами в розмірі, в порядку та строки, визначені кредитним договором.

Пунктом 6.1 договору (в редакції додаткової угоди від 28.09.2012 № 6) позичальник зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі не пізніше 25.03.2013.

Відповідно до п. 7.2.1 договору (в редакції додаткової угоди від 28.09.2012 № 6) за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку проценти, які нараховуються за ставкою у розмірі 14,5% річних.

Згідно з п. 12.1 договору (в редакції додаткової угоди від 01.12.2011 № 4) у разі порушення позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань банк має право нараховувати, а позичальник зобов'язаний сплатити на користь банка пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

До даного Кредитного договору сторонами вносились зміни шляхом укладення наступних додаткових договорів: № 1 від 20.06.2008, № 1/1 від 24.06.2008, №2 від 11.07.2008, № 3 від 27.08.2008, № 4 від 01.12.2011, № 5 від 18.01.2011, №6 від 28.09.2012, №7 від 19.02.2013, №8 від 15.02.2013, якими погоджено зміну ліміту заборгованості по кредитній лінії, процентну ставку за користування кредитом та строк надання кредиту, а також умови щодо забезпечення кредиту.

З метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором між публічним акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк", як кредитором та товариством з обмеженою відповідальністю "Терра-М", як поручителем 01.12.2011 року було укладено договір поруки №1.

Відповідно до умов п. 1.2 даного договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісії, неустойки.

У разі порушення боржником зобов'язання, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає право кредитора вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі як від боржника і поручителя разом, так і від кожного з них окремо (п. 1.3 договору).

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором в частині надання позичальнику кредиту виконав в повному обсязі, перерахувавши на рахунок останнього грошові кредитні кошти на загальну суму 425 000 доларів США, що підтверджується наступними меморіальними ордерами: № 21_9 від 20.06.2008 р., № 21_10 від 11.07.2008 р., 21_107 від 27.08.2008 р.

Позичальником зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування не виконувались належним чином, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість по кредиту в сумі 405000 доларів США та по відсоткам за користування кредитною лінією в сумі 22156,88 доларів США (з урахуванням здійснених відповідачем оплат).

У зв'язку з невиконанням товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лади" своїх зобов'язань за кредитним договором, позивачем на адресу поручителя - товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-М" направлено вимогу щодо виконання зобов'язань за договором поруки.

Направлення зазначеної вимоги поручителю підтверджується реєстром вихідної кореспонденції.

Вказана вимога була залишена поручителем без відповіді та задоволення.

У зв'язку з невиконанням позичальником та поручителем своїх грошових зобов'язань, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лади" та товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-М" заборгованості за кредитним договором в сумі 445043, 83 доларів США, з яких: 405000 доларів США - заборгованість по кредиту, 22156, 88 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 17886, 95 доларів США - пеня за порушення строків повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування ним.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір № 3 від 20.06.2008 з урахуванням додаткових угод до нього, є кредитним договором.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Так, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2. ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Положеннями ст. 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачами зобов'язання щодо своєчасного повернення сум кредиту за кредитним договором в розмірі 405000 доларів США не виконано.

Крім цього, відповідачами не виконано зобов'язання щодо своєчасної сплати процентів за користування кредитом в сумі 22156, 88 доларів США.

Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доказів оплати вищезазначеної заборгованості ані Позичальником, ані Поручителем до суду не надано.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості по кредиту в сумі 405000 доларів США та заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом в сумі 22156, 88 доларів США.

Як вже було зазначено вище, позивачем також заявлено до стягнення пеню за порушення строків повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування ним в сумі 17886, 95 доларів США.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 12.1 договору (в редакції додаткової угоди від 01.12.2011 № 4) у разі порушення позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань банк має право нараховувати, а позичальник зобов'язаний сплатити на користь банка пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

З огляду на те, що відповідачі прострочили виконання грошового зобов'язання перед позивачем за кредитним договором, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимог про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача пені за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним в сумі 17886, 95 доларів США, розрахунок яких перевірений судом та не суперечить чинному законодавству.

Стосовно доводів апелянта про те, що суд першої інстанції прийняв рішення про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, а саме поручителя за договором поруки № 3/3 від 01.12.2008 - ОСОБА_4, слід зазначити наступне.

Згідно зазначеного договору поруки, укладеного між позивачем, першим відповідачем та ОСОБА_4 з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором № 3 від 20.06.2008, поручитель відповідає перед кредитором за зобов'язаннями боржника в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісії, неустойки.

Позивач з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3 від 20.06.2008 звернувся лише до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лади" (позичальник) та товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-М" (поручитель за іншим договором поруки № 3 від 01.12.2011).

Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення заборгованості лише до позичальника та одного поручителя - товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-М".

Іншого поручителя - фізичну особу ОСОБА_4 залучено апеляційним судом до участі у справі ОСОБА_4, як третю особу без самостійних вимог на предмет спору.

Таким чином, доводи другого відповідача викладені в апеляційній скарзі не впливають на правильність рішення та спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на другого відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-М" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 18.11.2013 у справі № 911/3731/13 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - другого відповідача у справі.

3. Матеріали справи № 911/3731/13 повернути до господарського суду Київської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді С.Р. Станік

М.А. Руденко