Постанова

від 12.03.2014 по справі 812/10293/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 року справа №812/10293/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Юрко І.В., суддів Міронової Г.М., Блохіна А.А.,

секретарі судового засідання Романенко Т.О.,

представника відповідача Головіної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року по справі № 812/10293/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Атлас» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0001292201 від 30.10.2013 року,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 10.12.2013 року звернувся до суду з позовом до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0001292201 від 30.10.2013 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 30 жовтня 2013 року № 0001292201 про нарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Атлас» пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 107586,62 грн..

Відповідач не погодився з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, якою просив рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неявка вказаної особи не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Атлас» є юридичною особою, зареєстрований 01.03.2005 року виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської обласаті, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію серії АОО № 705860. Товариство включено до ЄДРПОУ за № 25355767 та з 01.03.2005 року перебуває на податковому обліку в Алчевській об'єднаній ДПІ за № 1 (а.с. 6,7).

Відповідач - Алчевська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.

Судом першої інстанцій встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 11.02.2013 року № 11/02-13 за період з 11.02.2013 року по 04.10.2013 року, за результатами якої складено акт № 526/12-06-22-01/25355767 від 17.10.2013 року (а.с. 10 - 18).

Як зазначено в акті перевірки, податковим органом встановлено порушення позивачем ст. 1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (зі змінами і доповненнями, п. 3 постанови Правління Національного банку України від 16 листопада 2012 року № 475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 листопада 2012 року за № 1921/22233 (постанова набула чинності 19 листопада 2012 року), п.1 постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2013 року № 163 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 травня 2013 року за № 718/23250 (постанова набула чинності 20 травня 2013 року), у результаті чого виручка в іноземній валюті в сумі 1275000,00 рос.руб. не надійшла на валютний рахунок ТОВ «КК «Атлас» в законодавчо встановлений термін - 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вантажно-митної декларації) продукції, що експортувалась.

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом 30.10.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001292201, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 107586,62 грн. (а.с. 21).

З матералів справи вбачається, що 11 лютого 2013 року між ТОВ «КК «Атлас» та ТОВ «Росукртранс» (Белгородська обл., Росія) укладено зовнішньоекономічний контракт №11/02-13, відповідно до якого постачальник (ТОВ «КК «Атлас») зобов'язується поставити, а покупець (ТОВ «Росукртранс») прийняти та оплатити товар виробничо-технічного призначення, на умовах, в асортименті, кількості відповідно контракту та специфікацій, які є невід'ємною частиною цього контракту (а.с. 22-25). Згідно п.п. 3.2 п. 3 контракту форма оплати: банківським переводом грошових коштів на валютний рахунок продавця. Підпунктом 3.3 п. 3 контракту встановлено, що покупець сплачує продавцю платіж виставленого рахунку протягом 20 днів після таможеного оформлення вантажа. Вказані умови оплати передбачені і спеціфікацією № 1 від 11.03.2013 року (а.с.26).

Крім того, між сторонами контракту укладено додаткову угоду від 27 травня 2013 року, відповідно до якої п.п. 3.2 п. 3 Контракту доповнено наступним реченням «можлива оплата по контракту шляхом видачі простого векселю, випущеного покупцем на суму заборгованості» (а.с. 27). При цьому, зміни до п.п. 3.3 п. 3 Контракту щодо строків оплати за вантаж, сторонами не вносились.

Розрахунок за товар, придбаний ТОВ «Русукртранс» у ТОВ «КК «Атлас» за контрактом № 11/02-13 від 11 лютого 2013 року, здійснено у безготівковій формі, шляхом передачі простого векселя, що підтверджується актом прийому передачі простого векселя (б/н) від 27 травня 2013 року (а.с. 29, 30).

На підтвердження виконання господарської операції по вказаному зовнішньоекономічному контракту ТОВ «КК «Атлас» надано міжнародну товарно-транспортну накладну від 14 березня 2013 року та вантажно-митну декларацію від 18 березня 2013 року (а.с. 58-60, 63).

З постанови суду першої інстанції вбачається, що вказані вище обставини сторонами в судовому засіданні першої інстанції визнавались.

Колегія суддів звертає увагу на таку обставину.

Як зазначалось вище та проти чого не заперечував позивач в суді першої інстанції, на підтвердження виконання господарської операції по вказаному зовнішньоекономічному контракту ТОВ «КК «Атлас» надано міжнародну товарно-транспортну накладну від 14 березня 2013 року та вантажно-митну декларацію від 18 березня 2013 року.

Як зазначено в п.п. 3.3 п. 3 контракту (зміни до якого не вносились додатковою угодою) покупець сплачує продавцю платіж виставленого рахунку протягом 20 днів після таможеного оформлення вантажа.

Таким чином, оплата за вказаний вантаж повинна була бути проведена покупцем не пізніше 08 квітня 2013 року.

Проте, вже після таможеного оформлення вантажа (тобто виконання продавцем встановлених контрактом зобов'язань з його боку ), між сторонами контракту укладено додаткову угоду від 27 травня 2013 року, відповідно до якої п.п. 3.2 п. 3 Контракту доповнено реченням «можлива оплата по контракту шляхом видачі простого векселю, випущеного покупцем на суму заборгованості».

З наведеного вбачається, що покупцем порушено умови оплати по контракту, оскільки у встановлений п.п. 3.3. п. 3 Контракту строк оплата за поставлений товар на будь-який рахунок позивача не надійшла.

Вказана обставина судом першої інстанції взагалі залишена без уваги.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, послався на ту обставину, що законом не заборонено здійснення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності шляхом видачі простих векселів. Отримання позивачем від ТОВ «Росукртранс» векселю в рахунок оплати експортованого товару свідчить про проведення розрахунків між сторонами, та виконання зобов'язань за договором від 11 лютого 2013 року № 11/02-13, оскільки з моменту отримання позивачем в рахунок сплати за товарно-матеріальні цінності векселю від ТОВ «Росукртранс» припинились грошові зобов'язання щодо платежу за цим контрактом.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» моментом здійснення експортного (імпортного) контракту - є момент, на який здійснено всі обов'язки за зазначеним контрактом, включаючи оформлення векселів (тратт) або укладення кредитних угод. Моментом здійснення експорту (імпорту) - є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Згідно з п.3 постанови Правління Національного банку України від 16 листопада 2012 року № 475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», п. 1 Постанови правління Національного банку України від 14 травня 2013 року № 163 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі по тектсу - Порядок), повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Пунктом 4 постанови Правління Національного банку України від 16 листопада 2012 року № 475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» та п. 2 постанови правління Національного банку України від 14 травня 2013 року № 163 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» встановлено вимогу щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті у вигляді валютної виручки резидентів від продажу товарів за зовнішньоекономічними договорами (далі - вимога щодо обов'язкового продажу). Розмір надходжень в іноземній валюті, що підлягають згідно з абзацом першим цього пункту обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України, у тому числі безпосередньо Національному банку України, встановлюється окремим розпорядчим документом Національного банку України.

Вимога щодо обов'язкового продажу поширюється на надходження в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про обіг векселів в Україні» умови проведення розрахунків між резидентом та нерезидентом із застосуванням векселів обов'язково відображаються у відповідному зовнішньоекономічному договорі (контракті).

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» встановлено умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Апелянт не заперечує можливість проведення розрахунків між сторонами зовнішньоекономічного контракту із застосуванням векселів, проте зазначає про дотримання при цьому сторонами вказани вище Порядку та Постанов Правління Нацбанку України № 163 від 14 травня 2013 року та № 475 від 16 листопада 2012 року, з чим погоджується колегія суддів.

Вказаними нормативними документами будь-яких винятків щодо продовження (збільшення ) строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не передбачено. Отже, застосування вексельної форми розрахунків при здійсненні експорртних операцій має здійснюватись учасниками зовнішньоекономічниї діяльності в частині, що не суперечить вимогам валютного законодавства України, яким встановлено, зокрема, і порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті. Тобто, отримання векселя в рахунок погашення заборгованості не повинно будь-яким чином впливати на термін надходження валютної виручки.

Отже, в даному випадку, гранічним терміном надходження валютної виручки на рахунок позивача повиненно було бути 12 червня 2013 року ( 90 днів від того, як ТОВ «КК «Атлас» надано міжнародну товарно-транспортну накладну від 14 березня 2013 року).

Як зазначено в акті перевірки, грошові кошти в сумі 1275000,00 рос.руб. у зазначений законом строк ( 90 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортувалась) не надійшли на валютний розрахунок ТОВ «КК «Атлас».

За даними перевірки було встановено прострочення термінів розрахунків за експортною операцією, яка складає 114 днів ( з 13 червня 2013 року по 04 жовтня 2013 року).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Ниціонального банку України на день виникнення заборгованості.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Алчевською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області по даній справі доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 30 жовтня 2013 року № 0001292201 про нарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Атлас» пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 107586,62 грн. (розрахунок пені - а.с. 20).

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції постановлене судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 195,196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року по справі № 812/10293/13-а задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року по справі № 812/10293/13-а скасувати.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Атлас» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0001292201 від 30.10.2013 року відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Юрко

Судді Г.М.Міронова

А.А. Блохін