Ухвала

від 04.03.2014 по справі 2а-9865/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2014 року Справа № 9104/64357/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Глушка І.В.,

з участю секретаря судового засідання Шуптар Т.О.,

представника позивача Якимів О.С.,

представника відповідача Богоніс С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року у справі за позовом спільного українсько-польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю ,,Тел-САТ" до державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

07 вересня 2011 року спільне українсько-польське підприємство товариство з обмеженою відповідальністю (СП ТОВ) ,,Тел-САТ" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції (ДПІ) у Залізничному районі м. Львова за №0001062302/12665 від 07 квітня 2011 року.

Постановою від 28 лютого 2012 року Львівський окружний адміністративний суд позов задовольнив в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ДПІ у Залізничному районі м. Львова подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на доводи податкового органу про відсутність реального характеру господарських операцій між СП ТОВ ,,Тел-САТ" та приватним підприємством ,,Версант". За наслідками проведеної ДПІ у Франкському районі м. Львова невиїзної документальної перевірки за період з 01.11.2009 року 31.07.2010 року ( акт від 21.09.2010 р № 4336/23-4 36828580 ) встановлено, що для здійснення господарської діяльності ПП ,,Версант" не мало власних офісних, виробничих приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів, про що свідчать дані декларацій з податку на прибуток за 2004 - 2010 роки та дані додатку К1 до декларації з податку на прибуток за 2010 р., який поданий з нульовими показниками. Згідно даних розрахунку форми 1-ДФ за ІІ квартал 2010 року загальна чисельність працюючих у ПП ,,Версант" становить одна людина.

Крім того, відповідно до даних ДПС, податкової звітності, Системи автоматизованого співставлення в розрізі контрагентів на рівні ДПА України діяльності ПП ,,Версант" та його контрагентів встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно контрагентам, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат.

За таких обставин податковий орган вважає правомірним оскаржене податкове повідомлення-рішення, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник податкового органу в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що за наслідками позапланової виїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання СП ТОВ ,,Тел-САТ" вимог податкового та іншого законодавства по господарських операціях з ПП ,,Версант" за період з 01.11.2009 року по 31.12.2009 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова прийняла податкове повідомлення-рішення за №0001062302/12665 від 07 квітня 2011 року, яким визначила позивачу грошове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 91315,00 грн., з яких 73052,00 грн. основного платежу та 18263,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Висновки податкового органу базуються на тому, що на порушення вимог пунктів 1, 2 ст. 215, ст. 203, ст. 216, ст. 228 ЦК України, підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України ,,Про податок на додану вартість" підприємство позивача завищило податковий кредит по господарських операціях з ПП ,,Версант" на суму 73052,00 грн., в тому числі за листопад 2009 року на суму 25833,00 грн. та за грудень 2009 року на суму 47219,00 грн..

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржене податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган не наддав беззаперечних доказів на спростування мети та реальності здійснення позивачем господарських операцій, які були підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є вірними.

Так, пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997року № 168/97-ВР ,,Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення даних спірних правовідносин) визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього Закону встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону, суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п.7.5.1 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, право на нарахування податкового кредиту обумовлюється наявністю факту придбання платником податку товарів, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, в ціні яких платником податку-покупцем сплачений (нарахований) податок на додану вартість, та їх використання у власній господарській діяльності.

З акту перевірки від 23.03.2011 року № 670/23-2/20024178 (а.с. 14) апеляційний суд вбачає, що в період з 30.11.2009 року до 22.12.2009 року включно СП ТОВ ,,Тел-САТ" на підставі усної домовленості здійснило попередню оплату ПП ,,Версант" за товар на загальну суму 438316,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

На підставі виданих ПП ,,Версант" податкових накладних за № 30110001 від 31.11.2009 року на загальну суму 100000,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 25833,00 грн., № 1222000001 від 22.12.2009 року на загальну суму 283316,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 47219,00 грн., СП ТОВ ,,Тел-САТ" відніс до складу податкового кредиту за листопад та грудень 2009 року ПДВ в загальній сумі 73052,00 грн.( 25833,00 грн. + 47219,00 грн.).

Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що господарські операції з купівлі-продажу товарів сантехнічного призначення мали реальний характер, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку: податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями.

Придбані у ПП ,,Версант" товари позивач в подальшому реалізував іншим контрагентам, що підтверджується розхідними накладними, податковими накладними, на підставі яких СП ТОВ ,,Тел-САТ" відніс до складу своїх податкових зобов'язань суми ПДВ по вказаних операціях.

На час здійснення господарських операцій контрагент позивача - ПП ,,Версант" було належним чином зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності та мало свідоцтво платника податку на додану вартість.

Відповідно до поданих ПП ,,Версант" до ДПІ у Франкському районі м. Львова податкових декларацій з податку на додану вартість за листопад, грудень 2009 року, а також розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за листопад, грудень 2009 року (а.с. 101-107) ПП ,,Версант" віднесло до складу своїх податкових зобов'язань суми ПДВ відповідно в розмірі 25833,00 грн. та 47219,00 грн. по господарських операціях з СП ТОВ ,,Тел-САТ" .

На підставі викладеного апеляційний суд визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо протиправності оскарженого повідомлення-рішення, оскільки позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту за листопад та грудень 2009 року суми ПДВ в розмірі 73052,00 грн. по господарських операціях з придбання товарів у ПП ,,Версант". Реальний характер цих операцій та використання придбаних товарів у власній господарській діяльності підприємства позивача підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку і звітності.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів визнає безпідставними, позаяк вони достеменно були дослідженні судом першої інтонації та обґрунтовано відхиленні як безпідставні. Доказів на спростування висновків суду першої інстанції позивач не надав.

Наведене спростовує доводи апеляційної скарги про невідповідність оскарженого судового рішення нормам матеріального та процесуального права.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду 28 лютого 2012 року у справі № 2а-9865/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі складена 10 березня 2014 року.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

І.В.Глушко