Постанова

від 05.02.2014 по справі 810/419/14-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2014 року № 810/419/14-а

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Лапія С.М.,

при секретарі - Пшику Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тіз Озерне» до державної податкової інспекції в Обухівському районі головного управління Міндоходів України у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

ТОВ «Тіз Озерне» звернулось до суду з позовом до ДПІ в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.01.2014 №0000082201/37.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог законодавства є необґрунтованими, а прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення - протиправним.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача позовних вимог не визнав, стверджував, що позивачем порушено вимоги податкового законодавства, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим, тому просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

ТОВ «Тіз Озерне» зареєстроване як юридична особа 26.04.2004, як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області.

Судом встановлено, що посадовими особами ДПІ у Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Тіз Озерне» з питань правильності формування значення рядка 24 податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року.

На підставі висновків Акту перевірки від 20.09.2013 № 367/10-16-22-01-32931921 (а.с. 11 - 15) контролюючим органом зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду (рядок 24) у розмірі 4 018 925,00 грн. та вказано на необхідність відобразити зазначену суму у рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року з позначкою «-».

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.01.2014 №0000082201/37 (а.с. 16), яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за декларацією від 09.09.2013 № 90558751876 за липень 2013 року на 4 018 925,00 грн.

З матеріалів справи слідує, що при перевірці декларації з податку на додану вартість від 19.09.2013 № 9058839436 за серпень 2013 року податковим органом складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Тіз Озерне» від 30.09.2013 № 433/10-16-22-01/32931921 (а.с. 18 - 20). Під час перевірки відповідач зробив висновок про неправомірність відображення у рядку 24 декларації з ПДВ за серпень 2013 року суми зменшення залишку від'ємного значення, яку після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду у розмірі 4 018 925,00 грн., сформованого за період грудня 2004 року - липня 2010 року, та залишку від'ємного значення, сформованого за серпень 2010 року, у сумі 362,00 грн. На підставі висновків даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.10.2013 № 0000142201/682 (а.с. 21), яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2013 року на 362,00 грн.

У подальшому ТОВ «Тіз Озерне» не було врахувало у декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року висновків актів перевірок від 20 вересня та 30 вересня 2013 року, що, на думку відповідача, є протиправним, і відповідно, призвело до подальшого завищення податкового кредиту.

Так, відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2013 року (а.с. 23 - 27). Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Тіз Озерне» розділу 5 наказу № 41 від 25.01.2011 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» та ст. 200 ПК України, а саме: суми зменшеного значення рядка 24 попереднього періоду контролюючим органом, позивачем не відображено у рядку 21.3 декларації наступного звітного періоду (вересень 2013 року).

На підставі висновків вказаного акту позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.11.2013 № 0000252201/25 (а.с. 28), яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4 019 287,00 грн.

Також, з матеріалів справи слідує, що відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, за результатами якої складено Акт від 22.11.2013 № 1158/10-16-22-01/32931921 (а.с. 30 - 33).

У ході перевірки відповідач зробив висновок про неправомірність відображення у рядку 24 декларації з ПДВ за листопад 2013 року суми, на яку зменшено залишок від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду у розмірі 4 019 287,00 грн., сформованого за період грудня 2004 року - липня 2010 року, та 13 695,00 грн. залишку від'ємного значення, сформованого за жовтень 2010 року, підприємству необхідно відобразити у рядку 21.3 податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року з позначкою «-».

На підставі висновків акту камеральної перевірки від 22.11.2013 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.12.2013 № 0000332201/1284 (а.с. 40), яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2013 року у розмірі 4 032 982,00 грн.

Також, з матеріалів справи слідує, що відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за листопад 2013 року, за результатами якої складено Акт від 24.12.2013 № 1498/10-16-22-01/32931921 (а.с. 42 - 45).

У ході перевірки відповідач зробив висновок про неправомірність відображення у рядку 24 декларації з ПДВ за листопад 2013 року суми, на яку зменшено залишок від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду у розмірі 4 019 287,00 грн., сформованого за період грудня 2004 року - липня 2010 року, та 13 695,00 грн. залишку від'ємного значення сформованого за жовтень 2010 року, підприємству необхідно відобразити у рядку 21.3 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року з позначкою «-».

На підставі висновків акту камеральної перевірки від 24.12.2013 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.01.2014 № 0000082201/37 (а.с. 53), яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2013 року у розмірі 4 032 982,00 грн.

Вважаючи дане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його оскарження.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до ст.. 56 ПК України днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, визначеного рішенням контролюючого органу, вважається день закінчення процедури адміністративного оскарження, а в разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно ст. 56.2 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення

Відповідно до п. 56.15 ст. 56 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених п. 56.3 цієї статті (10 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення), зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п. 4.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.11.2012 № 1236 у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень.

При цьому сума грошового зобов'язання у той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили.

Після прийняття судом рішення по суті, яке набрало законної сили, структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення-рішення, що оскаржувалось, у день отримання відповідного рішення органом державної податкової служби вносить інформацію про таке рішення до зазначеного в попередньому абзаці окремого реєстру та підшиває копію рішення до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.

Аналогічні дії здійснюються у разі оскарження платником податків рішення суду в апеляційному порядку (за умови прийняття апеляційної скарги апеляційним адміністративним судом до провадження).

У разі надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати сума грошового зобов'язання, нарахована в картці особового рахунка платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься, до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 4.5. цього ж порядку встановлено, що після закінчення процедури адміністративного оскарження та/або судового оскарження та набрання судовим рішенням законної сили суми узгодженого грошового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість в автоматичному режимі переносяться з реєстру податкових повідомлень-рішень (окремого реєстру, передбаченого п. 4.4 цього розділу) до автоматизованої інформаційної облікової системи органів державної податкової служби. Одночасно структурному підрозділу, що забезпечує адміністрування облікових показників та звітності, передаються паперові виписки з реєстру податкових повідомлень-рішень за день, до яких включається інформація щодо сум узгоджених грошових зобов'язань та інших показників, які переносяться до карток особових рахунків. Зазначені виписки передаються окремо від кожного структурного підрозділу, що складає податкові повідомлення-рішення, за підписом керівника такого структурного підрозділу.

Таким чином, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення, що виключає обов'язок платника податку враховувати суму неузгодженого грошового зобов'язання у податковій звітності.

З матеріалів справи слідує, що податкові повідомлення-рішення, на основі яких відповідачем зроблено висновок про неправомірність зазначення у рядку 24 декларації з податку на додану вартість залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, оскаржені позивачем у судовому порядку.

Вказана обставина підтверджується листами від 04.10.2013 вих. № 08 (а.с. 17), від 06.11.2013 вих. № 12 (а.с. 22), від 28.11.2013 вих. № 13 (а.с. 29), від 20.12.2013 вих. № 16 (а.с. 41) та від 21.01.2014 № 19 (а.с. 54), якими позивач повідомив податковий орган про процедуру судового оскарження податкових повідомлень-рішень. До зазначених листів позивачем також додавались копії позовних заяв з відмітками канцелярії суду про одержання.

Як встановлено судом та не заперечувалось відповідачем, постановою Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 у справі № 810/5383/13-а скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.09.2013 №0001412201/368, постановою Київського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 у справі № 810/5998/13-а скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.10.2013№0000142201/682, постановою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2013 у справі № 810/6395/13-а скасовано податкове повідомлення-рішення 22.11.2013 №0000252201/25, постановою Київського окружного адміністративного суду від 27.12.2013 у справі № 810/6974/13-а скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.12.2013 №0000332201/1284.

З викладеного слідує, що на час здійснення камеральної перевірки, оформленої актом від 24.12.2013 № 1498/10-16-22-01/32931921, відповідачем не було враховано те, що грошове зобов'язання, визначене вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, не були узгодженими, тому у податкового органу не було підстав для зменшення суми від'ємного значення в декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року на суму, визначену у вказаних податкових повідомленнях-рішеннях.

Враховуючи викладене, суд вважає, що зобов'язання податковим органом платника податків відображати в податковій звітності неузгоджені результати перевірок є необґрунтованим, а прийняте на підставі таких висновків оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача та не довів правомірності своїх дій та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 487,20 грн. (платіжне доручення від 20.01.2014 № 455), які підлягають стягненню з Державного бюджету України на його користь.

Керуючись ст. ст. 69-72, 86, 94, 98, 122, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Обухівському районі головного управління Міндоходів України у Київській області від 13.01.2014 № 0000082201/37.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Тіз Озерне» (ідентифікаційний код 32931921) судові витрати у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 10 лютого 2014 р.