Рішення
від 11.03.2014 по справі 905/8681/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.03.2014 Справа № 905/8681/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Мирошниченка Я.С.,

При секретарі судового засідання Татьковій Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "НИКТЕХЛИЗИНГ", м. Миколаїв

до відповідача : Приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод", м.Донецьк

про стягнення заборгованості 40543,52 грн., з яких 37765,01 грн. - сума основного боргу, 2778,51 грн. - пеня., -

та за зустрічним позовом: Приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод", м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "НИКТЕХЛИЗИНГ", м. Миколаїв

про про стягнення пені за неналежне виконання договору поставки № 4400003537 від 19.04.2012р. в розмірі 2617,83 грн.

За участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: Паніотов К.О., за довіреністю

від відповідача за первісним позовом: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НИКТЕХЛИЗИНГ", м. Миколаїв, (Позивач за первісним позовом) , звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод", м.Донецьк (Відповідач за первісним позовом) , про стягнення заборгованості в сумі 40543,52 грн., з яких 37765,01 грн. - сума основного боргу, 2778,51 грн. - пеня.

В обґрунтування позовних вимог Позивач за первісним позовом посилається на неналежне виконання Відповідачем за первісним позовом зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленої продукції за Договором поставки №4400003537 від 17.05.2013р., внаслідок чого утворилась заборгованість - 37765,01 грн. Крім того, Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню у розмірі 2778,51 грн.

Нормативно свої вимоги Позивач за первісним позовом обґрунтовує посиланням на ст.ст.193, 231 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 625 Цивільного кодексу України, ст.54 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження позовних вимог, Позивач за первісним позовом надав суду (у копіях): Договір поставки №4400003537 від 17.05.2013 року, додаткову угоду№1 від 06.09.2013р., спеціфікацію№2 від 06.09.2013р.,видаткову накладну №45 від 10.09.2013р., видаткову накладну №46 від 18.09.2013р., довіреність №00153 від 09.09.2013р., рахунок на оплату №42 від 10.09.2013р.,банківську виписку за період з 09.09.2013р. по 09.09.2013р., претензію №115 від 22.10.2013р., довідку з ЄДРПОУ щодо Позивача, розрахунок суми позову.

23.10.2013р. через канцелярію суду Позивач за первісним позовом надав власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спори, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору.

Відповідач за первісним позовом у відзиві на позовну заяву №48-17/13 від 21.01.2014р., що надійшов на адресу суду 22.01.2014р. проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, стверджує, що строк оплати продукції за умовами договору поставки №4400003537 від 17.05.2013р. не настав, посилаючись на ті обставини, що позивачем в порушення умов п.8.1 та 6.1 договору при поставці продукції за видатковою накладною №46 від 18.09.2013р. не надано сертифікат походження товару.

25.12.2013р. надійшла зустрічна позовна заява Приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод", м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "НИКТЕХЛИЗИНГ", м. Миколаїв про стягнення пені за неналежне виконання договору поставки № 4400003537 від 19.04.2012р. в розмірі 2617,83 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.12.2013р. зустрічний позов був прийнятий для спільного розгляду з первісним позовом в межах справи № 905/8681/13.

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги Позивач за зустрічним позовом посилається на неналежне виконання Відповідачем за зустрічним позовом зобов'язань передбачених Договором поставки №4400003537 від 17.05.2013р., в частині повної та своєчасної поставки продукції.

Нормативно свої вимоги Позивач за зустрічним позовом обґрунтовує посиланням на ст.ст.525,526,530,611,612,624,625,712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193,231,232 Господарського кодексу України та ст.ст.1,2,3,54-57,60 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження зустрічних позовних вимог, Позивач за зустрічним позовом надав суду (у копіях): Договір поставки №4400003537 від 17.05.2013 року, додаткову угоду№1 від 06.09.2013р., спеціфікацію№2 від 06.09.2013р., платіжне доручення №3466 від 09.09.2013р., видаткову накладну №45 від 10.09.2013р., видаткову накладну №46 від 18.09.2013р., приходний ордер №34 від 18.09.2013р., приходний ордер №33 від 10.09.2013р., претензію-вимогу №48-17/97 від 04.10.2013р. від Позивача; відповідь на претензію №118 від 28.10.2013р., правоустановчі документи Позивача, розрахунок суми позову.

Відповідач за зустрічним позовом зустрічні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на зустрічний позов №7 від 17.01.2014р.

У судовому засіданні 25.12.2013р. Позивач за зустрічним позовом підтримав позовні вимоги, проти зустрічного позову заперечив.

У зв'язку з нез'явленням Відповідача за первісним позовом у судове засідання, ненаданням сторонами витребуванних документів в повному обсязі та необхідність витребування нових доказів розгляд справи відкладався судом з 25.12.2013р. на 22.01.2014р.

У судовому засіданні 22.01.2014р. Відповідач за первісним позовом проти позовних вимог заперечив, одночасно підтримав зустрічні позовні вимоги.

03.02.2014р., 21.02.2014р., 07.03.2014р. через канцелярію суду позивач надав письмові пояснення на зустрічну позовну заяву.

Відповідач за первісним позовом через канцелярію суду надав письмові пояснення на позовну заяву №48-17/21 від 05.02.2014р. , №48-17/55 від 24.02.2014р., що надійшли на адресу суду 06.02.2014р. та 24.02.2014р. відповідно.

У судовому засіданні оголошувалась перерва на підставі ч.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України з 06.02.2014р. до 24.02.2014р.

24.02.2014р. Позивач за первісним позовом надав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "НИКТЕХЛИЗИНГ", м. Миколаїв (Постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Донецький електрометалургійний завод", м.Донецьк (Покупець), укладено Договір поставки №4400003537 (далі-Договір) за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію на умовах цього договору.

Відповідно до п.2.1 договору найменування ( номенклатура, асортимент) та кількість продукції зазначається у спеціфікаціях, що є невід'ємними частинами до цього Договору.

Кількість постачаємої продукції повинна відповідати кількості зазначеної у специфікаціях до договору, товаротранспортних документах та видатковій накладній (п.2.2 договору).

Згідно з умовами пп..4.1, 4.2 Договору Покупець здійснює оплату на поточний рахунок Постачальника на умовах, вказаних у специфікаціях до даного Договору. Моментом оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Продукція постачається на умовах, визначених у специфікаціях до договору, які є невід`ємними його частинами.постачальник постачає продукцію згідно письмової заявки покупця, але не пізніше строка та на умовах, зазначених у специфікаціях до цього договору ( п.п. 5.1, 5.2 договору).

Пунктом 5.3 договору поставки встановлено, що зобов'язання постачальника в частині виконання строков поставки вважаються виконаними з моменту передачі продукції покупцю у відповідності з умовами поставки, зазначеними у специфікаціях до даного договору.

Сторонами у п.8.1. договору узгоджено, що разом з продукцією постачальник зобов'язується надати наступні документи: копію сертифікату якості на продукцію, засвідчена печаткою постачальника та відміткою о засвідченні копії у відповідності с ДСТУ 4163-2003; сертифікат ( копія) походження товару, рахунок- фактуру на оплату, товаротранспортні документи, видаткову та податкову накладні.

Згідно з п.12.1 строк дії договору з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін та скріплення печатками обох сторін по 31.12.2013р.

Сторонами до договору поставки №4400003537 від 17.05.2013р. було підписано специфікацію №2 від 06.09.2013р. в якій узгоджено найменування товару (види продукції) та вимоги до якості, кількість, ціну, умови поставки, оплати, а саме:

- Постачальник поставляє продукцію на склад покупця згідно письмового замовлення покупця, але не пізніше 3 календарних днів з моменту здійснення 70% передплати ( п.4 специфікації до договору);

- Покупець проводить передплату в розмірі 70% від вартості продукції на поточний рахунок постачальника після надання останнім банківської гарантії з забезпечення ризику непостачання продукції належної якості в строк, 30% від вартості продукції сплачуються протягом 5 календарних днів на поточний рахунок постачальника після поставки продукції, але не раніше за надання документів передбачених п.8.1 договору поставки№4400003537 від 17.05.2013р.(п.7 специфікації до договору).

Згідно цієї Специфікації, загальна вартість товару становить 125883,36 грн.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінивши зміст зазначеного договору, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.3 ст.264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Статтею 1 цього Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Кожною стороною (підприємством), що брала участь у здійсненні господарської операції, мають бути отримані первинні документи для записів у регістрах бухгалтерського обліку, інформація в яких ідентично засвідчує зміст господарської операції. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.

Відповідно до «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів, які повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються, крім випадків, передбачених договором чи законом, зокрема, у випадках порушення зобов'язання; такі випадки повинні підтверджуватися належними доказами, складеними та оформленими відповідно до вимог законодавства.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 662 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

При цьому, згідно із ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

За змістом статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як встановлено судом, платіжним дорученням №3466 від 09.09.2013р.( а.с. 41) Відповідач за первісним позовом, Приватне акціонерне товариство "Донецький електрометалургійний завод", м.Донецьк перерахував Позивачу за первісним позовом грошові кошти в сумі 88118,35 грн. в якості передплати за запчастини згідно договору поставки №4400003537 від 17.05.2013р.

Судом встановлено, що перераховані кошти становлять 70% від загальної вартості товару.

На виконання умов Договору Позивачем за первісним позовом за зустрічним позовом згідно видаткових накладних № 45 від 10.09.2013р. на суму 82252,80 грн. та №46 від 18.09.2013р. на суму 43630,56 грн. було передано, а відповідачем за первісним позовом прийнято товар на загальну суму 125883,36 грн.

Продукція з боку відповідача за первісним позовом отримана уповноваженим представником відповідача на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей №00153 від 09.09.2013р. виданої ПрАТ "Донецький електрометалургійний завод".

На виконання вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного та повного розгляду справи, перевірено в межах яких договорів здійснювалась поставка, чи відповідав поставлений товар тому, який сторони визначили у вказаному вище договорі, чи укладались між сторонами будь-які інші договори, зокрема, за яким здійснювали поставку товару на підставі видаткових накладних, наявних в матеріалах справи.

Позивач за первісним позовом у судовому засіданні пояснив, що спірні правовідносини між Позивачем та Відповідачем виникли виключно з Договору поставки №4400003537 від 17.05.2013р.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що надані Позивачем за первісним позовом первинні документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу за первісним позовом товару та прийняття його останнім в межах спірного правочину.

Факт поставки Позивачем за первісним позовом товару на вказану суму з боку відповідача у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростований.

Отже, Позивачем за первісним позовом належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених Договором.

Враховуючи положення п.7 Специфікації №2 до Договору поставки №4400003537 від 17.05.2013р., 30% вартості, що становить 37765,01 грн. мали бути сплачені протягом 5 календарних днів на поточний разрахунок Позивача за первісним позовом, але не раніше надання документів передбачених п.8.1 Договору.

Відповідач за первісним позовом надіслав на адресу постачальника, Товариства з обмеженою відповідальністю "НИКТЕХЛИЗИНГ", м. Миколаїв; акти про фактичну якість та комплектність продукції №52 від 12.09.2013р., №52/1 від 13.09.2013р., №60 від 24.09.2013р. про відсутність сертифікатів походження товару та відсутність копії сертифікату якості засвідченої печаткою постачальника, складені останнім при прийманні продукції за видатковими накладними № 45 від 10.09.2013р. та № 46 від 18.09.2013р.

Зокрема, як вказує Відповідач за первісним позовом, зазначені сертифікати ним не отримані, отже вказані обставини, виходячи з умов договору, свідчать про те, що строк оплати продукції отриманої за договором поставки №4400003537 від 17.05.2013р. не настав.

Як встановлено судом, згідно наявних в матеріалах справи доказів (електронне листування а.с. 95-123) листом з вкладенням вкладенням Позивачем за первісним позовом надіслав необхідні документи на електронну адресу Відповідача за первісним позовом, Останній пакет документів був надісланий 26.09.2013р.

При цьому, посилання Відповідача за первісним позовом на недоведеність позивачем факту направлення на його адресу відповідних сертифікатів судом до уваги не приймаються, враховуючи, що вказані посилання відповідача спростовуються наданими до матеріалів справи роздруківками вихідної пошти з електронної адреси позивача (ntloffis@niktechlizing.com) на електронну адресу відповідача (seregina@istil.com.ua).

Отже, виходячи з вищевикладеного, судом встановлено, враховуючи положення п.7 Специфікації №2 до Договору поставки №4400003537 від 17.05.2013р., що остаточний розрахунок за товар отриманий Відповідачем мав бути здійснений не пізніше таких дат:

№45 від 10.09.2013р. на загальну суму 82252,80 грн. у розмірі 24675,84 грн - 26.09.2013р.;

№46 від 18.09.2013р. на загальну суму 43630,56 грн. у розмірі 13089,17 грн - 26.09.2013р.

Відповідачем за первісним позовом доказів перерахування на користь позивача заборгованості у сумі 37765,01 грн. згідно з умовами Договору поставки №4400003537 від 17.05.2013р. до матеріалів справи не надано.

Таким чином, судом встановлено, що Відповідачем свої зобов'язання перед позивачем зі здійснення залишкової оплати в розмірі 30% вартості продукції отриманої за видатковими накладними № 45 від 10.09.2013р. та № 46 від 18.09.2013р. згідно Договору поставки №4400003537 від 17.05.2013р. в сумі 37765,01 не виконано, позовні вимоги Позивача за первісним позовом у цій частині, є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, посилання Відповідача за первісним позовом на недоведеність позивачем факту направлення на його адресу відповідних сертифікатів судом до уваги не приймаються, враховуючи, що вказані посилання відповідача спростовуються наданими до матеріалів справи роздруківками вихідної пошти з електронної адреси позивача (ntloffis@niktechlizing.com) на електронну адресу відповідача (seregina@istil.com.ua).

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем за первісним позовом також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 2778,51 грн.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що у випадку неоплати або затримки оплати Покупцем за Продукцію, останій сплачує пеню 0,1% від несплаченої суми за кожен день неоплати Постачальнику.

Позивачем наданий арифметичний розрахунок пені за період:

з 16.09.2013р. по 01.12.2013р. на суму основного боргу 24675,84 грн. у розмірі 24675,84 грн.;

з 23.09.2013р. по 01.12.2013р. на суму основного боргу 13089,17 грн. у розмірі 13089,17 грн.

Натомість, враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що право вимоги у Позивача за первісним позовом виникло 27.09.2013р. Таким чином, вірним періодом нарахування пені є: з 27.09.2013р. по 01.12.2013р. Крім того, враховуючи положення ст. 3 Закона України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», судом встановлено, що позовні вимоги в частині стягнення пені, підлягають частковому задоволенню в розмірі 887,74грн., а саме: за період з 27.09.2013р. по 01.12.2013р. на суму основного боргу 24675,84грн. у розмірі 580,05грн. ; з 27.09.2013р. по 01.12.2013р. на суму основного боргу 24675,84грн. у розмірі 307,69грн.

Розглянувши зустрічні позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод", м.Донецьк " (Позивач за зустрічним позовом) до Товариства з обмеженою відповідальністю "НИКТЕХЛИЗИНГ", м. Миколаїв" (Відповідач за зустрічним позовом) про стягнення пені за неналежне виконання договору поставки № 4400003537 від 19.04.2012р. в розмірі 2617,83 грн., судом встановлено наступне:

Відповідно до умов п.4 специфікації №2 від 06.09.2013р. до Договору №4400003537 від 17.05.2013р., передбачено, що поставка Продукції здійснюється протягом 3 календарних днів з моменту здійснення 70-% передплати.

Як встановлено судом, платіжним дорученням №3466 від 09.09.2013р. Позивач за зустрічним позовом перерахував Відповідачу за зустрічним позовом грошові кошти в сумі 88118,35 грн. в якості передплати за запчастини згідно договору поставки №4400003537 від 17.05.2013р.

Таким чином, продукція мала бути поставлена Відповідачем за зустрічним позовом , Позивачу за зустрічним позовом, протягом трьох календарних днів, тобто не пізніше 12.09.2013р.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору Відповідачем за зустрічним позовом було поставлено Позивачу за зустрічним позовом продукцію згідно видаткових накладних № 45 від 10.09.2013р. на суму 82252,80 грн. та №46 від 18.09.2013р. на суму 43630,56 грн.

Таким чином, товар за видатковою накладною №46від 18.09.2013р.на суму 43630,56 грн. поставлено з порушенням строків передбачених Договором.

Відповідно до вимог ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов"язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов"язання. У рази, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює такий правовий наслідок порушення зобов'язання як сплата неустойки.

Згідно ч.ч.1 і 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до позиції Верховного Суду України викладеної у постановах від 20.12.10 р. № 06/113-38 та №908/43/13-г від 03.12.2013р. (13/040) застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, передбачених ст. 231 Господарського кодексу України, можливо, оскільки суб"єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов"язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов"язань і пеня застосовуюється за порушення будь-яких господарських зобов"язань, а не тільки за невиконання грошового зобов"язання.

Згідно п.5.2 договору поставки №4400003537 від 17.05.2013р., у разі якщо постачальник не поставить продукцію в узгоджені сторонами строки, він сплачує покупцю пеню в розмірі 1% від суми недопоставленої продукції за кожен день прострочення.

Позивачем за зустрічним позовом нараховано пеню в сумі 2617,83 грн. за період з 13.09.2013р. по 18.09.2013р.

Як встановлено судом, розрахунок суми пені, здійснений Позивачем за зустрічним позовом, є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

За таких обставин, зустрічні позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод", м.Донецьк " до Товариства з обмеженою відповідальністю "НИКТЕХЛИЗИНГ", м. Миколаїв про стягнення пені за неналежне виконання договору поставки № 4400003537 від 19.04.2012р. в розмірі 2617,83 грн, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір за первісним позовом покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий збір за зустрічним позовом підлягає покладається на Відповідача за ззустрічним позовом відповідно до приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається в разі надмірної його сплати.

За таких обставин, сплачений позивачем судовий збір в сумі 106. 50коп. підлягає поверненню з державного бюджету України

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст.32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 86, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НИКТЕХЛИЗИНГ", м. Миколаїв до Приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод", м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 40543,52 грн., з яких 37765,01 грн. - сума основного боргу, 2778,51 грн. - пеня, задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод", м.Донецьк ЄДРПОУ 30479040 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НИКТЕХЛИЗИНГ", м. Миколаїв ЄДРПОУ 33310875 заборгованість в сумі 37765,01 грн., пеню в сумі 887,74грн., всього заборгованість в сумі 38652,75грн , судовий збір в сумі 1640,26грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НИКТЕХЛИЗИНГ", м. Миколаїв надмірно сплачений судовий збір в сумі 106, 50коп.

В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "НИКТЕХЛИЗИНГ", м. Миколаїв до Приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод", м.Донецьк відмовити.

Зустрічні позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод", м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "НИКТЕХЛИЗИНГ", м. Миколаїв про стягнення пені за неналежне виконання договору поставки № 4400003537 від 19.04.2012р. в розмірі 2617,83 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НИКТЕХЛИЗИНГ", м. Миколаїв, ЄДРПОУ 33310875 на користь Приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод", м.Донецьк ЄДРПОУ 30479040 пеню в сумі 2617,83 грн, судовий збір в сумі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 11 березня 2014 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17 березня 2014 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Я.С. Мирошниченко

Вик: Татькова Н.Г.

(305-61-45)

Надруковано 4 примірника:

1-до справи

2-позивачу за зустрічним позовом;

1-відповідачу за зустрічним позовом.

СудГосподарський суд Донецької області
Дата ухвалення рішення11.03.2014
Оприлюднено18.03.2014
Номер документу37644439
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —905/8681/13

Ухвала від 25.12.2013

Господарське

Господарський суд Донецької області

Я.С. Мирошниченко

Рішення від 11.03.2014

Господарське

Господарський суд Донецької області

Я.С. Мирошниченко

Рішення від 11.03.2014

Господарське

Господарський суд Донецької області

Я.С. Мирошниченко

Ухвала від 24.02.2014

Господарське

Господарський суд Донецької області

Я.С. Мирошниченко

Ухвала від 22.01.2014

Господарське

Господарський суд Донецької області

Я.С. Мирошниченко

Ухвала від 22.01.2014

Господарське

Господарський суд Донецької області

Я.С. Мирошниченко

Ухвала від 25.12.2013

Господарське

Господарський суд Донецької області

Я.С. Мирошниченко

Ухвала від 10.12.2013

Господарське

Господарський суд Донецької області

Я.С. Мирошниченко

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні