Рішення

від 14.09.2007 по справі 2-874/2007

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-874/2007 року

Справа №

2-874/2007 року

Рішення

Іменем   України

14

вересня 2007 року                                                                  м.

Івано-Франківськ

Івано-Франківський

міський суд Івано-Франківської області

в складі:

головуючої-судді        Горейко М.Д.

секретарів                                      Вербовської

Н.В., Семенка О.Ю., Уєвич Н.П.

з участю

позивачки ОСОБА_1, представника відповідача ЖЕО-8 по довіреності №-20/07 від

14.03.2007 року Швидкової Наталії Олександрівни, представника відповідача ТзОВ

„Івано-Франківськ-Житло" по довіреності від 16.12.2005 року Петечели

Олексія Юрійовича,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управляння житлово-комунального

господарства виконкому Івано-Франківської міської ради, Житлово-експлуатаційної      організації      №-8,  

   ТзОВ      „Івано-Франківськ-Житло"      про відшкодування матеріальної та

моральної шкоди, завданої залиттям квартири, -

встановив:

ОСОБА_1звернулася

в суд з позовом до Управління житлово-комунального господарства виконкому

Івано-Франківської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди в сумі

3693 грн. та моральної шкоди в розмірі 5 000 грн., завданої залиттям квартири,

посилаючись на те, що відповідно до договору підряду, укладеного весною 2006

року між УЖКГ Івано-Франківського міськвиконкому та ТзОВ

„Івано-Франківськ-Житло" останнє виконувало роботи по влаштуванні покрівлі

корпусу №АДРЕСА_1. На початку літа 2006 року падали дощі і через забиття

дощової каналізації на даху будинку будівельним сміттям, яке не прибиралось

працівниками підрядної організації, 03.06.2006 року була залита її квартира.

Факт залиття квартири підтверджений актом ЖЕО-8 від 05.06.2006 року (у зв'язку

з опечаткою акт датовано

05.07.2006 року). Розмір спричиненої матеріальної шкоди визначений

спеціалістом-будівельником, товарознавцем. Залиттям квартири спричинено їй

моральну шкоду, яку вона обґрунтувала вимушеною зміною звичайних умов

проживання, необхідністю виконання ряду робіт для приведення житла в нормальний

стан та збиранням коштів для проведення ремонту, оскільки вона пенсіонерка і є

малозабезпеченою.

Ухвалою

суду від 15.01.2007 року до участі в справі залучено в якості співвідповідачів

житлово-експлуатаційну організацію №-8 та ТзОВ „Івано-Франківськ-Житло".

Представник

відповідача УЖКГ в судовому засіданні 27.06.2007 року позовних вимог не визнав,

мотивуючи тим, що УЖКГ було замовником, а ТзОВ „Івано-Франківськ-Житло"

підрядником по виконанню робіт по влаштуванню шатрового даху будинку АДРЕСА_1,

в якому розміщена квартира позивачки. Але як вбачається з акту ЖЕО-8, причиною залиття

квартири стало забиття дощової каналізації на даху будинку будівельним сміттям,

яке своєчасно не прибиралося працівниками підрядної організації, а не саме

влаштування даху. Тому замовник не несе відповідальності за дії

працівників

підрядника. Крім того квартира позивачки була залита на початку червня місяця

2006 року, а акт ч.1енами комісії ЖЕО-8 датований липнем місяцем. Акту про

обстеження квартири позивачки в червні місяці немає.. Просив відмовити в

задоволенні позову щодо УЖКГ. В наступні судові засідання представник УЖКГ не

з'являвся, хоча належним чином повідомлявся про час та день розгляду справи.

Причину неявки суду не повідомляв, тому суд вважав за можливе закінчувати

розгляд справи у відсутності представника відповідача УЖКГ.

Представник

відповідача ЖЕО-8 в судовому засіданні заперечила проти позовних вимог щодо

ЖЕО-8, посилаючись на те, що станом на червень, липень 2006 року вона в ЖЕО-8

не працювала, тому не може стверджувати коли саме складався акт про

встановлення факту залиття квартири позивачки, чи 05.07.2006 року коли

датований акт, чи 05.06.2006 року, як про це стверджує позивачка. Однак актом

зафіксовано такий факт залиття. ЖЕО-8 не була замовником виконання робіт по

влаштуванню даху на будинку, де розташована квартира позивачки, а договір

укладався між УЖКГ та підрядником ТзОВ „Івано-Франківськ-Житло". Згідно

акту залиття квартири позивачки сталось у зв'язку із засміченням працівниками

ТзОВ „Івано-Франківськ-житло" дощової каналізації на даху будинку. В

даному випадку за спричинену шкоду позивачці має відповідати або замовник

виконання робіт по влаштуванню даху, або підрядник. Вини ЖЕО-8 в залитті

квартири позивачки немає. Просила відмовити в задоволенні позовних вимог щодо

ЖЕО-8.

Представник

відповідача ТзОВ „Івано-Франківськ-Житло" в судовому засіданні не визнав

позовних вимог та пояснив, що вини їхнього товариства в залитті квартири

позивачки немає, про що стверджують колективні звернення мешканців будинку

№-АДРЕСА_1 та звернення позивачки з приводу систематичних затоплень під'їзду та

їхніх квартир на протязі тривалого часу. Відповідно кожне затоплення завдавало

ще більшої шкоди. Позивачка стверджує, що залиття її квартири сталось

03.06.2006 року, а акт ЖЕО-8, яким стверджується факт залиття складений

05.07.2006 року. В акті не наводиться яким чином працівниками ЖЕО встановлено,

що залиття квартири сталось саме у зв'язку з тим, що була забита дощова

каналізація працівниками ТзОВ „Івано-Франківськ-Житло". Працівники

товариства не були присутні при складанні такого акту, бо ніхто не повідомляв

про огляд квартири позивачки та встановлення причин її залиття. Роботи по

влаштуванню даху проводились з травня 2006 року по травень 2007 року. З боку

замовника не надходило претензій щодо способу виконання робіт. За недоведеністю

їхньої вини у залитті квартири позивачки просив відмовити в позові щодо них.

Крім того, зауважив, що розмір спричиненої матеріальної шкоди позивачці

залиттям квартири, визначений спеціалістом Чащіним В.В. також викликає сумнів,

так він визначений з врахуванням пошкоджених частин квартири та сходової

клітки.

Заслухавши

пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, та з'ясувавши таким

чином фактичні її обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають

частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено,

що згідно договору дарування квартири (а. с. 4) квартира №-АДРЕСА_2 належить на

праві власності позивачці, яка там і проживає. Матеріалами справи і поясненнями

позивачки та представників відповідачів, свідків в судовому засіданні

встановлено, що 03.06.2006 року відбулось залиття квартири №49 з вини

працівників ТзОВ „Івано-Франківськ-Житло", які проводили роботи по

влаштуванню даху будинку №-АДРЕСА_1 і забили будівельним сміттям дощову

каналізацію на даху будинку, що й стало причиною залиття квартири №-49

дощівкою. Внаслідок чого пошкодженими були стелі та стіни коридору, відклеїлись

шпалери на стінах, згоріла лампа денного світла над дверима, закоротило

проводку, не працював телефон, затекли стелі кухні, кладової і кімнати,

пошкоджені вхідні двері та в кладовку. Зазначені обставини підтверджуються

актом, затвердженим начальником ЖЕО-8, від 05.07.2006 р., (а. с 7), а фактично

від 05.06.2007

року, про що

ствердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_2. та ОСОБА_3, які складали

наведений акт. У встановленому порядку акт відповідачем ТзОВ

„Івано-Франківськ-Житло" не оскаржувався.

В

судовому засіданні свідки ОСОБА_2. та ОСОБА_3, працівники ЖЕО-8, пояснили про

обставини складання акту, про встановлення факту залиття квартири позивачки

саме працівниками ТзОВ „Івано-Франківськ-Житло", зокрема, що акт ними було

складено 05.06.2006 року, а не 05.07.2006 року, про що вони добре пам'ятають,

оскільки весь початок червня йшли проливні дощі, а особливо в ніч з 4 на 5

червня 2006 року. 05.06.2006 року начальник ЖЕО-8 викликала їх та повідомила,

що заливає квартири будинку №-АДРЕСА_1, треба виїхати на місце зафіксувати

такий факт і причину залиття. Оскільки дільничного майстра не було на роботі,

то начальник направила їх та ще іншого майстра ЖЕО-8. ОСОБА_2. повідомила про

це капгрупу УЖКГ та ТзОВ „Івано-Франківськ-Житло", щоб приїхав хтось з

працівників, бо треба відкрити люк, щоб попасти на дах. Поки чекали

представників тих організацій, то оглянули декілька квартир, які були залиті.

На п'ятому поверсі була залита квартира. Найбільше була залита квартира

позивачки на четвертому поверсі. По приході майстра ТзОВ

„Івано-Франківськ-Житло", який відкрив люк, вони вилізли на горище під

дахом, оглянули все і комісійно було встановлено, що будівельним сміттям

(кусками цегли, піском, кусками дошок, папером та ін.) забита дощова труба даху

будинку. Так як дощ був проливний, то він не мав де стікати, став просочуватись

вниз через міжпанельні стики, внаслідок чого й сталось залиття квартир, в тому

числі і квартири позивачки. Тому ними зроблено висновок, що залиття квартири

позивачки сталось з вини відповідача ТзОВ „Івано-Франківськ-Житло".

Згідно

ч.2 ст. 1172 ЦК України

замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за

завданням замовника. Однак, в даному випадку завданням замовника було

влаштування даху, а не виконання робіт по очистці дощових труб на даху що

підтверджується договором підряду №-170 від 17.03.2006 року ( а. с. 32).

У

зв'язку з неналежним ставленням працівників ТзОВ „Івано-Франківськ-Житло"

до виконання покладених на них обов'язків, в ході виконання робіт по

влаштуванню даху ними було засмічено дощові труби даху будинку в результаті

несвоєчасного прибирання будівельного сміття, що й стало причиною залиття

квартири позивачки.

Посилання

відповідача ТзОВ „Івано-Франківськ-Житло" на систематичність залиття

квартир будинку, в якому вони виконували роботи по влаштуванню даху, ще до

проведення ними робіт, судом не приймається як належний доказ відсутності

їхньої вини у залитті квартири позивачки 03.06.2006 року і такі посилання

спростовуються вищенаведеним актом ЖЕО-8. Відповідачем не надано суду жодних

доказів в підтвердження своїх доводів щодо невірно встановленої причини залиття

квартири позивачки, оскільки акт складений нефахівцями експертами, а працівниками

ЖЕО-8 та ще й у відсутності їхнього представника.

Не

заслуговують на увагу й посилання представника відповідача ТзОВ

„Івано-Франківськ-Житло" на розбіжність в даті складання акту, який зі

слів позивачки складався 05.06.2006 року, а фактично датований 05.07.2006 року,

а також щодо місця розташування квартири позивачки, яка фактично розташована на

четвертому поверсі, а у висновку спеціаліста зазначено, що ним оглянуто

квартиру позивачки, розташовану на третьому поверсі, оскільки такі спростовуються

поясненнями свідків ОСОБА_2., ОСОБА_3 та спеціаліста Чащіна В.В., який в судовому

засіданні ствердив, що ним помилково зазначено місце розташування квартири

позивачки на третьому поверсі. Його ж поясненнями спростовуються доводи

представника відповідача про те, що в розмір спричиненої матеріальної шкоди

позивачці включено і вартість ремонтних робіт пошкоджених частин сходової

клітки, оскільки спеціаліст ствердив, що в акті зазначав про пошкодження

сходової клітки, щоб обґрунтувати необхідність заміни вхідних дверей,

використання яких в подальшому не можливе було. Крім того представником

відповідача

ТзОВ

„Івано-Франківськ-Житло" не подано

суду доказів про завищення розміру спричиненої шкоди позивачці залиттям

квартири, а відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана

довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і

заперечень.

Відповідно

до висновку спеціаліста-будівельника й товарознавця Чащіна В.В. від 07.07.2006

року за №-51 (а. с. 10-15) розмір матеріальних збитків, завданих ОСОБА_1.

внаслідок залиття її квартири становить 3693 грн.

Згідно

ч.1 ст. 1172 ЦК України

юридична особа або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником

під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Враховуючи,

що шкода заподіяна позивачці у вигляді пошкодження частин її квартири сталась з

вини працівників відповідача ТзОВ „Івано-Франківськ-Житло", а представник

відповідача не надав суду жодних доказів до своїх заперечень, і не довів, що

шкода заподіяна позивачці не з вини їхніх працівників, суд находить позовні

вимоги обґрунтованими в частині відшкодування позивачці матеріальної шкоди в

розмірі 3693 грн. саме з відповідача ТзОВ „Івано-Франківськ-Житло" .

Що ж

стосується відповідальності ЖЕО №-8 та УЖКГ Івано-Франківського міськвиконкому,

то вини їх у заподіянні шкоди позивачці не встановлено.

У

відповідності до вимог ст. 1167 ЦК

України підставною є й вимога позивачки щодо відшкодування відповідачем

ТзОВ „Івано-Франківськ-Житло" спричиненої їй моральної шкоди, яка полягає

у вимушеній зміні звичайних умов проживання, прикладення достатніх зусиль та

коштів для виконання ряду робіт, щоб привести житло в нормальний стан, оскільки

вона є людиною похилого віку. Однак сума, про стягнення якої просить позивачка,

є невиправдано завищеною та не відповідає фактичному обсягу перенесених зусиль

та страждань, у зв'язку з чим підлягає до зменшення в сумі 1000 грн.

Квитанцією

№ 089879 від 07.07.2007 року (а.с.16) підтверджується, що позивачкою понесені

витрати в сумі 400 грн. по оплаті висновку спеціаліста щодо визначення розміру

спричиненої їй матеріальної шкоди, які з врахуванням положень ст. 1166 ЦК України, також

підлягають відшкодуванню позивачці.

Відповідно

до ч.1 ст. 88 ЦПК України з відповідача також слід стягнути в користь позивачки

понесені нею судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 59 грн. 50 коп.

та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На

підставі наведеного, відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України, 1166, 1167 ЦК

України, ч.1 ст. 60, ч.1 ст. 88 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК

України, суд, -

вирішив:

Позов

задовольнити частково.

Стягнути

з ТзОВ „Івано-Франківськ-Житло" (місцезнаходження: м. Івано-Франківськ,

вул. Кропивницького,1а, ідентифікаційний код 20535795) на користь ОСОБА_1

(жительки АДРЕСА_2) в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 3693

гривень та 1000 гривень моральної шкоди, 400 грн. витрат по оплаті висновку

спеціаліста та на відшкодування судових витрат 59 грн. 50 коп. судового збору,

30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього

5182 грн. 50 коп. (п'ять тисяч сто вісімдесят дві грн. 50 коп.)

В решті вимог в

позові відмовити.

Рішення

суду набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви про апеляційне

оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. В разі подачі

заяви про апеляційне оскарження рішення суду, але апеляційна скарга не була

подана в строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заяву

про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду області може бути

подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна

скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про

апеляційне оскарження.

Заява

про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається через

Івано-Франківській міський суд.