Ухвала

від 27.02.2014 по справі 826/19428/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/19428/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 грудня 2013 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Технолоджіс» до державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Технолоджіс» (надалі за текстом - «ТОВ «Гранд Технолоджіс») звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000462206 від 27.11.2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 1 297 788 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0000452206 від 27.11.2013 р., яким підприємству зменшено розмір залишку від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на 166 679 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі за текстом - «ДПІ у Солом'янському районі»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 22.10.2013 р. по 28.10.2013 р. посадовцями ДПІ у Солом'янському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності визначення ТОВ «Гранд Технолоджіс» залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за липень-вересень 2013 р.

Результати перевірки оформлено актом № 2149/26-58-22-06-15-33885934 від 04.11.2013 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 198, 200 Податкового кодексу України внаслідок віднесення до складу податкового кредиту сум податку сплаченого ПП «МВП-Пласт» у складі вартості товару.

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

Відповідно до договору № 01/02 від 01.02.2013 р. ПП «МВП-Пласт» зобов'язалось здійснити поставку товарів, а ТОВ «Гранд Технолоджіс» - прийняти і оплатити їх.

На підставі названого договору складено видаткові та податкові накладні на поставку цукру на загальну суму 6 519 620 грн. 70 коп., у тому числі 1 303 924 грн. 10 коп. ПДВ.

Оплату позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачений у складі вартості товару податок на додану вартість включив до податкового кредиту.

Разом з тим, при аналізі інформації, наявної у ДПІ у Солом'янському районі, встановлено, що ПП «МВП-Пласт» мало по ланцюгу постачання взаємовідносини з суб'єктами господарської діяльності з ознаками фіктивності (ТОВ «Алькона Плюс», ТОВ «Айромайл»).

На думку органу доходів та зборів наведене свідчить про завищення позивачем розміру залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Солом'янському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000462206 від 27.11.2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 1 297 788 грн., у тому числі 1 038 230 грн. за основним платежем та 259 558 грн. за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0000452206 від 27.11.2013 р., яким підприємству зменшено розмір залишку від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на 166 679 грн.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту врегульовано ст. 198 Податкового кодексу України.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм податковий кредит, для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження первинних документів дійшов висновку про реальність господарських операцій між позивачем та ПП «МВП-Пласт».

Судова колегія знаходить наведений висновок окружного адміністративного суду обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Зокрема, позивачем було надано копії: договору поставки № 01/02 від 01.02.2013 р., видаткових накладних, податкових накладних, банківських виписок, які свідчать, що зобов'язання за договором між позивачем та його контрагентом виконувались сторонами у повному обсязі.

Таким чином, на момент проведення перевірки у ТОВ «Гранд Технолоджіс» були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до податкового кредиту сум, сплачених позивачем контрагенту, а аналіз наданих позивачем податкових накладних, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ПП «МВП-Пласт».

За таких обставин, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції щодо товарності зазначених господарських операцій та неправомірності спірних податкових повідомлень-рішень.

Посилання відповідача на те, що контрагент ТОВ «Гранд Технолоджіс» мав господарські взаємовідносини з підприємствами з ознаками фіктивності обґрунтовано не взято судом до уваги.

При дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини ж між учасниками попередніх поставок товарів (тобто між ПП «МВП-Пласт» та ТОВ «Алькона Плюс», ТОВ «Айромайл») не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та ПП «МВП-Пласт» як його безпосереднім постачальником.

Контролюючим органом не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагента, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 05 березня 2013 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.