Постанова

від 30.06.2010 по справі 2-а-1909/10/1970

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-1909/10/1970

"30" червня 2010 р. Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючої Подлісної І.М.

при секретарі Калиняк О.В.

за участю:

представника позивача - Гафтко Н.Л.

представника відповідача - Твердо хліб В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті

Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту Інвалідів до приватного підприємства «Швейна фабрика Маки»про стягнення адміністративного-господарських санкцій та пені

в с т а н о в и в:

Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення з приватного підприємства «Швейна фабрика Маки»адміністративно-господарських санкцій та пені за не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до встановленого нормативу в загальній сумі 7 114, 71 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з мотивів викладених в позовній заяві, просить стягнути з відповідача вищевказану суму. Пояснив, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу у відповідача складає 19 осіб, тобто відповідно до ч.1 ст.19 Закону, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 інвалід. Даний норматив підприємством не дотримано. Таким чином, за одне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, відповідач до 15.04.2010 року повинен був самостійно сплатити адміністративно -господарські санкції у розмірі 7 015, 79 грн. та 98, 92 грн. пені за несвоєчасну сплату вищевказаних санкцій.

Представник відповідача проти позову заперечив. Ствердив, що позовні вимоги не підлягають до задоволення через те, що підприємство інформувало відділення про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, однак відповідні органи не направляли на підприємство інвалідів для їх працевлаштування, а також не було звернення інвалідів на підприємство з питання працевлаштування.

Представник відповідача також відмітив, що підприємство щомісячно інформувало Тернопільський міськрайонний центр зайнятості про створення робочих місць для інвалідів, проте центр зайнятості не реагував.

Крім того, представник відповідача стверджує, що застосування до підприємства адміністративно-господарських санкцій Фондом соціального захисту інвалідів є неправомірним, так як сам факт відсутності інваліда не є підставою для їх застосування.

Крім пояснень представників сторін судом досліджені письмові докази які надані позивачем та відповідачем.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного

законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21 березня 1991 року №875-ХІІ із змінами та доповненнями (далі по тексту -Закон 875), для підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності і господарювання установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників особового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості 1 робочого місця.

Відповідно до вимог ч.1 ст.20 Закону №875, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Із матеріалів справи, а саме із звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік, вбачається, що середньооблікова чисельність працівників на підприємстві у звітному періоді складала 19 чоловік, відповідно норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у звітному періоді повинен був становити - 1 інвалід, проте у звіті вказано, що на підприємстві інвалідів зайнято не було.

За п.п. 3.3.3 Інструкції із статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві, середньооблікова чисельність штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та ділення одержаної суми на кількість місяців за період з початку року.

Згідно змісту Листів Держкомстату №6-2-7/230 від 21.10.2002 року та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 6538 від 12.11.2003 р., у разі отримання при розрахунку не цілого значення показника необхідно заокруглити його за загальними правилами арифметики до цілого значення.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120% річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату штрафних санкцій підприємства (об'єднання), установи і організації проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). У разі відсутності коштів штрафні санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства (об»єднання), установи і організації в порядку, передбаченому законом.

Із розрахунку заборгованості по платежу до Фонду за нестворене робоче місце для працевлаштування інваліда за 2009 рік вбачається, що середньорічна заробітна плата на ПП «Швейна фабрика Маки»становить 7 015, 79 грн., відповідно, відповідачу були нараховані штрафні санкції в розмірі 7 015, 79 грн.Також підприємству була нарахована пеня за порушення термінів сплати санкцій в розмірі 98, 92 грн.

Відповідно до ст.18 Закону №875 забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з

урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інвалідам, які не мають змоги працювати на підприємствах, в установах, організаціях, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома.

Абзацом 4 пункту 2 статті 19 Закону України «Про зайнятість населення»визначено право державної служби зайнятості направляти для працевлаштування на підприємства. В установи організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць (вакантних посад) інвалідів, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки та рекомендацій МСЕК, наявних у них кваліфікації та знань та з урахуванням їх побажань.

З врахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що обов'язок по працевлаштуванню інвалідів, відповідно до встановленого Законом № 875 нормативом, покладається як на роботодавців так і на Державну службу зайнятості.

Згідно ч.2 ст.19 цього ж Закону, відповідальність за незабезпечення зазначених нормативів покладається на керівника підприємств.

Відповідно до ст.218 Господарського кодексу України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Правопорушення включає в себе такий обов'язковий елемент як вина.

З матеріалів справи видно, що відповідач щомісячно інформував центр зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для інвалідів, центр зайнятості не направляв інвалідів на підприємство, а інваліди безпосередньо також не звертались з питання працевлаштування. Причиною не працевлаштування відповідачем інвалідів в даному випадку була їх відсутність.

З наявних в матеріалах справи доказів суд приходить до висновку, що відповідачем дотримано вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а сам факт відсутності працюючого інваліда, ще не є підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій, оскільки останнім виконано вимоги, щодо нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що застосування адміністративно - господарських санкцій до приватного підприємства «Швейна фабрика Маки»є неправомірним, а тому вважає, що позивачу слід відмовити у задоволені позовних вимог.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», від 21 березня 1991 року, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В позові Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства «Швейна фабрика Маки»(м. Тернопіль, Тернопільської обл., вул. Бродівська 44, код ЄДРПОУ 21168198) про стягнення 7 015 грн. 79 коп. адміністративно -господарських санкцій та 98 грн. 92 пені - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня постановлення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження і апеляційної скарги судове рішення. Якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя Подлісна І.М.

копія вірна

Суддя Подлісна І.М.