Рішення

від 04.03.2014 по справі 908/600/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 31/15/13-35/5/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2014 Справа № 908/600/13-г

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Коцар А.О.

За участю представників сторін:

Від позивача - Железняк О.В., дов. б/н від 15.02.2013р.

Від відповідача - Ткаченко Ю.В., довіреність б/н від 03.02.2014р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гулівер - Транс", м. Запоріжжя;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фора - Сервіс", м. Запоріжжя;

про розірвання договорів купівлі - продажу, визнання права власності та витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Гулівер - Транс" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фора-Сервіс" про розірвання договорів купівлі-продажу, визнання права власності та витребування майна. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі договору, укладеному між ТОВ «Гулівер-Транс» (продавець) та ТОВ «Фора-Сервіс» (покупець) 22.11.2010 р., продавець зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти і оплатити належний продавцеві на праві приватної власності автобус марки VOLVO 1996 року випуску, фіолетового кольору, що перебував на обліку в Запорізькому МРЕВ-2 ДАІ УМВС України у Запорізькій області з 21.03.2003 р. і був знятий з обліку для продажу 18.11.2010 р. з видачею транзитних номерів 08 АК 2482. Договором сторони передбачили ціну - 276100 грн. та порядок розрахунку - до 22.05.2011р. В договорі сторони обумовили, що право власності на автобус переходить до покупця з моменту державної реєстрації. Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, автобус передав відповідачеві, який поставив його на облік ДАІ та отримав державні номерні знаки. Проте, свої зобов'язання відповідач виконав частково, сплативши лише 47560 грн., решта коштів залишилася несплаченою. Крім того, відповідно до договору від 23.11.2010р. укладеного між сторонами, позивач зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти і оплатити належний продавцеві на праві приватної власності легковий автомобіль марки VOLVO 1996 року випуску, що перебував на обліку в Запорізькому МРЕВ-1 ДАІ УМВС України у Запорізькій області з 12.12.2003 р. і був знятий з обліку для продажу 18.11.2010 р. з видачею транзитних номерів 08 АК 2480. Сторони домовились, що покупець перераховує 24500 грн. до 23.05.2011р. Позивач свої зобов'язання виконав, автомобіль передав, проте відповідач свої зобов'язання не виконав, кошти не перерахував. Таким чином, оскільки відповідачем не виконані умови договору, позивач просить розірвати договори від 22.11.2010р. та від 23.11.2010р., вилучити у відповідача транспортних засобів - автобус VОLVO В12 500Н, 1996 р. в., двигун № D12041483, шасі № YV3R2А317ТА005112, державні номери АР6676ВХ, автомобіль легковий універсал VОLVO 9, 1996 р. в., двигун № В200FТ682113401105, кузов № YV1945211Т1166838, державні номери АР9266ВХ та визнати за позивачем право власності на вищезазначені транспортні засоби.

Протоколом автоматичного розподілу від 12.02.2013р. справу призначено до розгляду судді Хуторному В.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.02.2013р. порушено провадження у справі № 908/600/13-г, присвоєно справі номер провадження № 31/15/13, розгляд справи призначено на 13.03.2013р.

Ухвалою суду від 13.02.2013р. задоволено заяву ТОВ "Гулівер - Транс" від 12.02.2013 про забезпечення позову.

13.03.2013р. ухвалою суду, у зв'язку з задоволенням клопотання про відкладення розгляду справи, нез'явленням представника відповідача у судове засідання та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи відкладено на 03.04.2013р.

03.04.2013р. у судовому засіданні оголошено перерву до 10.04.2013р.

10.04.2013р. у судовому засіданні оголошено перерву до 16.04.2013р.

Ухвалою суду від 10.04.2013р. розгляд справи продовжено до 27.04.2013р.

Ухвалою суду від 16.04.2013р. зупинено провадження по справі до закінчення розслідування з кримінальної справи.

13.12.2013р. ухвалою суду провадження у справі № 908/600/13-г поновлено.

14.01.2014р. відповідно до протоколу перерозподілу справи між суддями, здійснено повторний автоматичний розподіл справи, у зв'язку із перебуванням на лікарняному судді Хуторного В.М., справу № 908/600/13-г призначено судді Топчій О.А.

Ухвалою від 14.01.2014р. суддя Топчій О.А. прийняла справу до провадження, присвоїла справі номер провадження 35/5/14, судове засідання призначила на 04.02.2014р.

В судовому засіданні 04.02.2014р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та пояснив, що відповідно до п. 3 договорів від 22.11.2010р., 23.11.2010р. покупець мав перерахувати йому протягом 180 календарних днів з моменту оформлення договору на поточний рахунок 26008172035 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» кошти за транспортні засоби. Відповідно до виписок з банківського рахунку ТОВ "Гулівер - Транс" оплата за автомобілі надійшла лише за договором від 22.11.2010р. в розмірі 47560 грн. Інших коштів на його рахунок не надходило. Інформації щодо оплати придбаного майна в іншій спосіб позивач не має.

В судовому засіданні 04.02.2014р. представник відповідача пояснив, що не заперечує проти укладання договору, машини за договорами від 22.11.2010р., 23.11.2010р. дійсно були передані та зареєстровані в ДАІ, проте пояснив, що відповідно до угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.11.2010р. зобов'язання по оплаті вартості автомобілів за вищезазначеними договорами припинились внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 250000 грн. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні, відкритому 04.02.2014р. за усним клопотанням представників сторін, була оголошена перерва до 18.02.2014р.

18.02.2014р. через канцелярію господарського суду від відповідача надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву, в якому він зазначив, що станом на 17.02.2014р. заборгованість перед відповідачем за договорами від 22.11.2010р., 23.11.2010р. відсутня, що підтверджується угодою про зарахування зустрічних вимог на суму 250000 грн. та квитанцією № к5/Н/45 від 17.02.2014р. на суму 3040 грн.

18.02.2014р. в судовому засіданні представником відповідача подана заява про долучення доказів, в якій позивач зазначає, що раніше йому не було відомо про існування договору комісії № 01/02 від 01.02.2003 р., угоди від 03.10.2003 р. до договору комісії № 01/02 від 01.02.2003 р., угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.11.2010 р. Рішенням Загальних зборів учасників ТОВ «Гулівер-Транс» від 06.12.2011 р. (протокол № 0612-1) колишній директор підприємства ОСОБА_4 була звільнена з посади директора, на посаду директора призначена Юнусова Л.О., жодних документів щодо діяльності ТОВ «Гулівер-транс» ОСОБА_4 новому директору не передавала, тобто у підприємства відсутні вищевказані договори. Оскільки позивач вважає, що вищевказані договори взагалі не укладалися, а відповідачем надані лише засвідчені копії, то він просить витребувати у відповідача та долучити до матеріалів справи оригінали зазначених договорів.

В судовому засіданні 18.02.2014р. була оголошена перерва до 04.03.2014р. 04.03.2014р. через канцелярію господарського суду відповідачем надано заперечення на клопотання про витребування доказів, в якому останній вважає подане відповідачем клопотання необґрунтованим належним чином та недоведеним. Просить в його задоволенні відмовити.

04.03.2014р. через канцелярію господарського суду позивачем надано клопотання щодо виходу судом за межі позовних вимог для захисту його прав та законних інтересів, в якому просить суд визнати недійсною угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.11.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фора-Сервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гулівер-Транс», предметом якої є припинення зобов'язання ТОВ «Фора-сервіс» перед ТОВ «Гулівер-транс» щодо сплати 300 600,00 грн. ціни придбаного майна за договором купівлі-продажу від 22.11.2010 р. та договором купівлі-продажу від 23.11.2010 р. на суму заборгованості ТОВ «Гулівер-транс» перед ТОВ «Фора-сервіс» в розмірі 250 000,00 грн. за угодою від 03.10.2003 р. до договору комісії № 01/02 від 01.02.2003 р. Своє клопотання позивач обґрунтовує тим, що угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.11.2010 р. припинені зобов'язання ТОВ «Фора-сервіс» перед ТОВ «Гулівер-транс» щодо сплати 300 600,00 грн. ціни придбаного майна за договором купівлі-продажу від 22.11.2010 р. та договором купівлі-продажу від 23.11.2010 р. на суму заборгованості ТОВ «Гулівер-транс» перед ТОВ «Фора-сервіс» в розмірі 250 000,00 грн. за угодою від 03.10.2003 р. до договору комісії № 01/02 від 01.02.2003 р. Договір комісії № 01/02 від 01.02.2003 р. передбачав, що ТОВ «Гулівер-транс» як Комісіонер зобов'язалося за дорученням ТОВ «Фора-Сервіс» як Комітента за винагороду, від свого імені та за рахунок Комітента укласти договір купівлі-продажу автобуса загальною вартістю не більше 250 000,00 грн. Угодою від 03.10.2003 р. до договору комісії № 01/02 від 01.02.2003 р. договір комісії № 01/02 від 01.02.2003 р. розірвано у зв'язку із невиконанням, а також встановлено зобов'язання для ТОВ «Гулівер-транс» повернути грошову суму 250 000,00 грн., отриману від ТОВ «Фора-Сервіс», до 01.10.2010 р. Проте позивач наголошує, що жодних платежів від ТОВ "Фора - Сервіс" на його рахунки не надходило, в підтвердження чого надає довідку ДПІ в Шевченківському районі м. Запоріжжя від 20.02.2012р. про перелік його рахунків та довідки банків про оборот грошових коштів на зазначених рахунках.

04.03.2014р. після закінчення перерви розгляд справи було продовжено.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, на підставах, викладених в позові. Також представник підтримав заяву про долучення доказів та клопотання про вихід за межі позовних вимог.

В судовому засіданні 04.03.2014р. представник відповідача повністю заперечив проти позову, в зв'язку з відсутністю підстав для розірвання договорів від 22.11.2010р. та 23.11.2010р., повернення транспортних засобів та визнання за позивачем права власності на них, оскільки відповідачем в повному обсязі виконані зобов'язання за вказаними договорами. Також представник підтримав заперечення на клопотання про витребування доказів та заперечив проти клопотання щодо виходу за межі позовних вимог. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Суд, розглянувши клопотання позивача щодо долучення доказів, вислухавши думки представників сторін, прийшов до висновку відмовити в задоволенні клопотання, виходячи з наступного.

Статтею 38 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, що перешкоджають його наданню;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;

4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Відповідач в своєму клопотанні просить витребувати у відповідача та долучити до матеріалів справи оригінали: договору комісії від 01.02.2003 р., Угоди до договору комісії від 03.10.2003 р. та угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.11.2010 р.

Пунктом 9.6 договору комісії від 01.02.2003 р., п. 4 Угоди до договору комісії від 03.10.2003 р. та п. 5 угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.11.2010 р. зазначено, що договори складені у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної зі сторін, кожний з яких має однакову юридичну силу. Таким чином, у позивача повинен бути свій примірник вищевказаних договорів.

Посилання позивача на неотримання від попереднього керівництва наступним керівництвом якихось документів, не підтверджено жодним належним доказом (акт про неотримання документів, печатки; перелік не отриманих документів тощо, звернення до правоохоронних органів).

Крім того, в матеріалах справи міститься довідка СО Шевченківського РО ЗГУ ГУМВС України про прийняття і реєстрацію заяви від 10.04.2013 р., з якої вбачається, що ОСОБА_6 звернувся до правоохоронних органів з заявою про кримінальне правопорушення, а саме: таємної крадіжки документів з автомобілю, що належить ОСОБА_6, серед яких були в тому числі й договір комісії від 01.02.2003 р., Угода до договору комісії від 03.10.2003 р. та Угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.11.2010 р.. Дана заява була прийнята 10.04.2014р. та зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, реєстраційний № 1201308008001384.

Тобто, оригінали документів, що просить витребувати позивач у відповідача були викрадені та за чим фактом ведеться розслідування, а тому у відповідача перелічені документи саме в оригінальне не має та надати їх до суду від не може.

Проте, відповідачем надано до суду нотаріально посвідчені копії спірних договорів, які є належними та допустимими доказами в даній справі, оскільки відповідність копій оригіналам посвідчена нотаріально, а тому у суду відсутні підстави з'ясовувати справжність цих документів.

За заявою представників сторін справа розглядалася без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 04.03.2014 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

22.11.2010р. між ТОВ «Гулівер-Транс» (продавець) та ТОВ «Фора-Сервіс» (покупець) укладено договір.

Відповідно до п. 1 договору продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти і оплатити належний продавцеві на праві приватної власності автобус марки VOLVO 1996 року випуску, фіолетового кольору, двигун № D12041483, що перебував на обліку в Запорізькому МРЕВ-2 ДАІ УМВС України у Запорізькій області з 21.03.2003 р. і був знятий з обліку для продажу 18.11.2010 р. з видачею транзитних номерів 08 АК 2482.

Пунктом 3 договору сторони погодили, що ціна договору становить 276 100 грн., які покупець повинен перерахувати продавцю протягом 180 календарних днів з моменту оформлення договору цього договору на його поточний рахунок.

Згідно п. 8 договору, право власності на автомобіль переходить до покупця з моменту державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2010 р. автобус VOLVO був поставлений на облік в ДАІ із реєстрацією за ТОВ «Фора-Сервіс», видані державні номерні знаки АР6676ВХ (а.с.18).

Відповідно до виписок з банківського рахунка позивача, відповідач в період з 20.12.2010 р. по 19.01.2011 р. сплатив 47 560 грн.

Таким чином, несплачена сума заборгованості складає 228540 грн.

23.11.2010р. між ТОВ «Гулівер-Транс» (продавець) та ТОВ «Фора-Сервіс» (покупець) укладено договір.

Відповідно до п. 1 договору продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти і оплатити належний продавцеві на праві приватної власності легковий автомобіль марки VOLVO 1996 року випуску, зеленого кольору, двигун № В200FТ682113401105, що перебував на обліку в Запорізькому МРЕВ-1 ДАІ УМВС України у Запорізькій області з 12.12.2003 р. і був знятий з обліку для продажу 18.11.2010 р. з видачею транзитних номерів 08 АК 2480.

Пунктом 3 договору сторони погодили, що ціна договору становить 24500 грн., які покупець повинен перерахувати продавцю протягом 180 календарних днів з моменту оформлення договору цього договору на його поточний рахунок.

Згідно п. 8 договору, право власності на автомобіль переходить до покупця з моменту державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи 01.12.2010 р. автомобіль VOLVO був поставлений на облік в ДАІ із реєстрацією за ТОВ «Фора-Сервіс», видані державні номерні знаки АХ9266ВХ (а.с.19).

Доказів перерахування коштів за цим договором сторонами не надано, отже заборгованість відповідача перед позивачем за цим договором складає 24500 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2003 р. сторонами було укладено договір комісії № 01/02, згідно якого ТОВ «Гулівер-транс» як Комісіонер зобов'язалося за дорученням ТОВ «Фора-Сервір» як Комітента від свого імені та за рахунок Комітента укласти договір купівлі-продажу автобуса загальною вартістю не більше 250 000,00 грн. (а.с. 73-74).

Угодою до договору комісії № 01/02 від 01.02.2003р., укладеною ТОВ «Гулівер-транс» та ТОВ «Фора-Сервір» 03.10.2003р., сторони розірвали договір вказаний договір, в зв'язку з його невиконанням, а п. 2 даної додаткової угоди обумовили, що позивач повинен повернути 250000 грн., отриманої від ТОВ "Фора - Сервіс" до 01.10.2010р. Позивач свої зобов'язання за вказаною угодою не виконав.

29.11.2010 р. позивач і відповідач уклали двосторонню угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог в розмірі 250000 грн., за якою припинили зобов'язання в цій частині за договорами від 22.11.2010р., 23.11.2010р. та повністю за угодою до договору комісії від 03.10.2003р.

Позивач заперечує перерахування на його рахунок за період з 01.02.2003р. по 01.10.2010р. коштів в розмірі 250000 за договором комісії, а також вважає, що договір комісії від 01.02.2003 р., угода від 03.10.2010 р. до договору комісії та угода від 29.11.2010 р. про зарахування зустрічних однорідних вимог насправді не укладалися та є сфальсифікованими, оскільки ці документи містять завідомо неправдиві відомості щодо факту заборгованості ТОВ «Гулівер - Транс» перед ТОВ «ФОРА - Сервіс», якої насправді не існувало.

Відповідач зазначає, що передача коштів відбулася, проте підтвердити цей факт не може, оскільки вся первинна бухгалтерська документація була знищена.

Як встановлено судом, відповідно до акту № 1 від 23.01.2009р., затвердженого директором ТОВ «Фора-Сервіс» 23.01.2009р., на підставі переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Головного архівного управління при КМУ від 20.07.1998р. № 41 відібрані для знищення як такі, що не мають науково - історичної цінності та втратили практичне значення наступні документи: господарчі договори за 2003-2005р.р.; первинні документи з обліку ТМЦ, МШП за 2003-2005р.р., первинні документи з обліку готівки за 2003-2005р.р.; первинні документи з обліку грошових коштів за 2003-2005р.р.; первинні документи та регістри бухгалтерського обліку за розрахунками з контрагентами за 2003-2005р.р.; податкова, бухгалтерська, статистична звітність та звітність по фондам за 2003-2005р.р., податкові накладні та реєстри по ПДВ за 2003-2005р.р. (т. 1 а.с. 85).

Таким чином, встановити чи оспорити факт перерахування або передачі коштів ТОВ «Фора-Сервір» ТОВ «Гулівер-транс» не вбачається можливим.

Разом з тим, ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.04.2013р. було направлено повідомлення та копії матеріалів справи, в тому числі договір комісії № 01/02 від 01.02.2003 р.; Угоду до договору комісії від 3.10.2003 р., Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.11.2010 р. до Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Возз'єднання України, 32) для встановлення наявності або відсутності в діях невстановлених осіб злочину, передбачених ст. 191 та ст. 358 Кримінального кодексу України, щодо фактів підроблення вище наведених договорів і угод та внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку розслідування в порядку ст.. 214 Кримінального процесуального кодексу України.

23.11.2013 р. слідчого СВ Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУ МВС України в Запорізькій області Абакуменко Є.О. було закрито кримінальне провадження за внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012080060001527 від 23.04.2013р.,в зв'язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК України.

Таким чином, відсутні докази того, що договір комісії № 01/02 від 01.02.2003 р.; Угода до договору комісії від 3.10.2003 р., Угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.11.2010 р. були сфальсифіковані.

Позивач 04.03.2014 р. подав до суду клопотання, в якому просить суд вийти за межі позовних вимог та при прийняті рішення по суті спору визнати недійсною Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.11.2010 р., посилаючись на те, ТОВ «Фора-Сервіс» не перераховувало 250000 грн. позивачу на виконання договору комісії № 01/02 від 01.02.2003 р., що підтверджується відсутністю надходження даної суми на рахунки позивача (копії банківських виписок додані), а тому укладання спірної угоди суперечитьст.601, ст. 203, ст.215 ЦК України.

Проте, позивачем не доведено, що ним не отримувались кошти іншим способом чим безготівковим.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Пунктом 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від

26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази, то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, клопотання позивача щодо виходу судом за межі позовних вимог та визнання недійсною угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.11.2010р. між ТОВ «Гулівер-транс» та ТОВ «Фора-Сервір» суд відхиляє в зв'язку з необґрунтованістю.

Крім того, відповідачем надано до суду копію квитанції № к5/Н/45 від 17.02.2014р., з якої вбачається, що останнім було здійснено перерахування грошових коштів в сумі 3040 грн. на розрахунковий рахунок позивача, де призначення платежу вказано оплата згідно договору б/н від 22.11.2010 р.

Тобто відповідачем була погашена повністю сума заборгованості за договором купівлі -продажу від 22.11.2010 р., та дана сплата прийнята позивачем та не була повернута.

Посилання позивача на те, що даний рахунок на який відповідачем було перераховано 3040 грн. заблокований, не приймається судом, оскільки в своїй позовній заяві позивач вказує тіж самі банківські реквізити, на які відповідачем були перераховані кошти.

Таким чином, оскільки позивачем не доведено, а матеріали справи не містять доказів того, що договір комісії № 01/02 від 01.02.2003 р.; Угода до договору комісії від 3.10.2003 р., Угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.11.2010р. були сфальсифіковані та за даним фактом відкрито кримінальне провадження, або дані договори оскаржуються в судовому порядку чи визнані судом недійсними (нікчемним), суд дійшов висновки що зобов'язання за договорами купівлі-продажу виконанні в повному обсязі сторонами, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, суд відмовляє ТОВ «Гулівер-транс» в позові.

В зв'язку з відмовою в задоволені позовних вимог позивача та закінчення розгляду справи, суд вважає, що відпали обставини, які стали підставою для вжиття заходів забезпечення позову, а тому у відповідності до ст. 68 ГПК України вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, які були вжиті ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.02.2013 р.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір відноситься на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 68, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ТОВ «Гулівер-транс» до ТОВ «Фора-Сервір» про розірвання договорів купівлі - продажу, визнання права власності та витребування майна - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, які були вжиті ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.02.2013 р. по справі № 908/600/13-г.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 11.03.2014р.

Суддя О.А. Топчій