Рішення

від 11.03.2014 по справі 913/94/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

11 березня 2014 року Справа № 913/94/14

Провадження № 6/913/94/14

За позовом Приватного підприємства "Луганськ енерго-монтаж інжиніринг", м. Луганськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганська інженерно-будівельна компанія", м. Алчевськ Луганської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Метали і полімери", м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 692 201 грн. 96 коп.

Суддя Василенко Т.А.

Секретар судового засідання Добродзій Є.В.

У засіданні брали участь :

від позивача - Левурда К.В. , керівник, згідно з довідкою № 717937 від 06.12.2012;

- Левурда О.О. , довіреність № 15 від 21.01.2014;

від відповідача - Скупінська О.В. , довіреність № 03/93 від 23.01.2014;

від третьої особи - Маіор М.В. , довіреність № 47 від 21.01.2014.

ВСТАНОВИВ:

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором будівельного підряду № 04/01-10 від 04.01.2010 в сумі 583 644 грн. 16 коп., неустойки в розмірі 5 % на суму 29 182 грн. 21 коп., інфляційні втрати в сумі 26 847 грн. 63 коп., 3 % річних в сумі 52 527 грн. 96 коп. - всього 692 201 грн. 96 коп.

Відповідач за відзивом на позовну заяву від 27.01.2014 (т. 2, арк. справи 137-139), письмовими поясненнями від 18.02.2014 (т. 2, арк. справи 243-244) та від 27.02.2014, проти позову заперечує та відповідно до заяви від 10.02.2014 (т. 2, арк. справи 217-218) просить застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності.

В обґрунтування заперечень за позовом відповідач посилається на наступне.

Як вбачається з Договору будівельного підряду № 04/01-10 від 04.01.2010 Генпідрядник зобов'язується своєчасно прийняти та оплатити виконані роботи Субпідряднику (Договору), підрядник здійснює оплату виконаних робіт протягом 7 банківських днів з дня підписання Актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3.

Так, предметом Договору, відповідно до п. 2.1 є роботи по електромонтажу на будівництві комплексу по виробництву оцинкованого та фарбованого металу.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р № 1764 капітальне будівництво - це процес створення нових, а також розширення, реконструкція, річне переоснащення діючих підприємств, об'єктів виробничого и невиробничого призначення пускових комплексів (з урахуванням проектних робіт, проведення торгів (тендерів) у будівництві, консервації, розконсервації об'єктів, утримання дирекцій підприємств, що будуються, а також придбання технологічного обладнання, що не входить до кошторису об'єктів).

Пунктом 99 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" передбачено, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість . Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи .

Позивач не довів суду обставину, яка є підставою його вимог, а саме те, що об'єкт був введений в експлуатацію у 2011 році.

Крім цього, умовами договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються щомісячно за фактично виконані обсяги роботи згідно акту приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт з урахуванням поточного авансування на підставі виставлених субпідрядником рахунків (п. 5.1 договору).

Також сторони погодили, що протягом 7 банківських днів з дня підписання актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3, отримання коштів від замовника, а також отримання рахунків субпідрядника генпідрядник здійснює оплату виконаних робіт (п. 5.6 договору).

Так, регулювання строку (терміну) виконання зобов'язання, в т.ч. грошового здійснюється, зокрема, статтею 530 ЦК України.

Відповідачем рахунки на оплату виконаних робіт отримані не були, у зв'язку з чим у останнього не виникло обов'язку щодо оплати виконаних робіт.

Також відповідач зазначає, що позивачем неправомірно нарахована неустойка за період, що перевищує 6 місяців всупереч нормам ст. 232 ГК України.

В той же час, відповідач вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності для звернення до суду із заявленими вимогами та просить застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності.

Позивач з доводами відповідача не погодився та надав до суду відповідні заперечення (т. 2, арк. справи 204-205).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Метали і полімери", за письмовими поясненнями № 93 від 07.01.2014 (т. 2, арк. справи 219-220) зазначає, що на підставі договору генерального будівельного підряду № 2605/08-кс від 26.05.2008 р., що був укладений між ТОВ «Луганська-інженерно-будівельна компанія» (Генпідрядник) та ТОВ «Метали і полімери» (Замовник), проводилось будівництво комплексу по виробництву оцинкованого та пофарбованого металу, який розташований за адресою: м. Алчевськ, вул. Чапаєва, буд. 5. Об'єкт остаточно було введено в експлуатацію 29 жовтня 2010 року, що підтверджується сертифікатами відповідності №ЛГ000230 від 27 квітня 2010 року та №ЛГ000558 від 11 листопада 2010 року, які видані інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області.

В той же час, Товариством з обмеженою відповідальністю "Метали і полімери" перераховано на користь генпідрядника - ТОВ "Луганська інженерно-будівельна компанія", 76 731 978 грн. 81 коп. шляхом перерахування коштів на його розрахунковий рахунок, а також передано 11 простих векселів номінальною вартістю 200 грн. 00 коп. кожний і один простий вексель номінальною вартістю 315 020 грн. 33 коп.

ТОВ «Метали і полімери» у відповідності до умов укладеного договору генерального будівельного підряду повністю виконало свої зобов'язання щодо розрахунків за виконані будівельно-монтажні роботи за договором.

Позивач в обґрунтування заявлених вимог посилається на наступне.

На підставі договору будівельного підряду № 04/01-10 від 04.01.2010, укладеного між ТОВ «Луганська інженерно-будівельна компанія» (в договорі - Субпідрядник) та ПП «Луганськ енерго-монтаж інжиніринг» (в договорі - підрядник), виконав роботи з електромонтажу на будівництві Комплексу по виробництву оцинкованого та фарбованого металу замовника ТОВ «Метали і полімери» (в договорі - замовник) за період з 04.01.2010 по 31.12.2010 на загальну суму 2 992 089, 60 грн.

Відповідачем коштами оплачено 2 075 000, 00 грн., шляхом взаємних розрахунків була зарахована сума заборгованості 120 237, 98 грн., послуги генпідряду складають 113 207, 46 грн. Виходячи з наведеного, заборгованість за виконані підрядні роботи складає 583 644, 16 грн.

Сума боргу підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, підписаними обома сторонами, та актом звіряння розрахунків станом на 28.02.2013 на суму 633 644, 16 грн., підписаного відповідачем.

Згідно п. 2.2. договору Генпідрядник зобов'язується своєчасно прийняти та оплатити виконані роботи Субпідряднику, та згідно п. 5.6. Договору протягом 7 банківських днів з дня підписання актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, і отримання рахунків Субпідрядника Генпідрядник здійснює оплату виконаних робіт. Згідно п. 6.2.11 договору Генпідрядник зобов'язаний здійснити усі розрахунки з Субпідрядником протягом 25 банківських днів після введення об'єкта в експлуатацію.

Остання довідка про вартість виконаних підрядних робіт підписана відповідачем 31.12.2010. Об'єкт був введений в експлуатацію у 2011 року.

20.08.2010 позивачем була направлена претензія до відповідача з проханням виплатити суму заборгованості, яка залишена без відповіді та задоволення.

Таким чином, на думку позивача, відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання по Договору з оплати Позивачу вартості виконаних ним робіт, чим порушив приписи ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України.

Також позивач, відповідно до п. 12.6 договору просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі 29 182 грн. 21 коп., за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, а також згідно ст. 625 ЦК України інфляційні нарахування в сумі 26 847 грн. 63 коп. та 3 % річних в сумі 52 527 грн. 96 коп. за період 2011 - 2013 роки.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, вказаних у відзиві, заяві, письмових поясненнях та наведених вище.

Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

04.01.2010 між ТОВ «Луганська інженерно-будівельна компанія» (відповідач у справі, генпідрядник за договором») та ПП «Луганськ енерго-монтаж інжиніринг» (позивач у справі, субпідрядник - за договором) був укладений договір будівельного підряду № 04/01-10.

Згідно п. 2.1 договору генпідрядник доручає, а субпідрядник бере на себе зобов'язання виконати у відповідності до будівельних норм, стандартів і правил роботи по електромонтажу на будівництві Комплексу по виробництву оцинкового та фарбового металу.

Згідно п. 2.2 договору генпідрядник зобов'язується забезпечити субпідрядника обсягом робіт, передати належним чином затверджену проектну та робочу документацію, своєчасно прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п. 4.1 договору початок та закінчення етапів робіт, строки виконання робіт за кожним етапом визначаються додатковими угодами до договору.

При цьому, доказів укладення між сторонами додаткових угод до договору не надано.

Згідно п. 4.5 договору вважати датою закінчення робіт дату підписання акту робочої комісії та підписання відповідного акту Державної комісії.

Згідно п. 5.1 договору розрахунки за виконані роботи здійснюються щомісячно за фактично виконані обсяги робіт згідно акту приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, складених на основі розрахунку вартості окремих видів робіт з урахуванням поточного авансування та підставі виставлених субпідрядником рахунків.

Згідно п. 5.6 встановлено, що протягом 7 банківських днів з дня підписання актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (КБ-3), отримання коштів від замовника а також отримання рахунків субпідрядника генпідрядник здійснює оплату виконаних робіт.

За умовами п. 1.1 договору замовником виступає - ТОВ «Метали і полімери».

Згідно п. 5.9 договору кінцеві розрахунки здійснюються після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт по пускових комплексах протягом 25 днів після підписання актів Державної комісії приймання та актів виконаних робіт.

На виконання умов договору, позивачем було виконано, а відповідачем прийнято відповідних підрядних робіт на загальну суму 2 992 089 грн. 60 коп.

Так, із матеріалів справи вбачається, що:

- 29.01.2010 сторонами договору були підписані акти приймання виконаних підрядних робіт за січень 2010 року на загальну суму 75 301 грн. 20 коп. (т. 1, арк. справи 203-220);

- 26.02.2010 сторонами договору були підписані акти приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2010 року на загальну суму 285 274 грн. 80 коп. (т. 1, арк. справи 221-241);

- 31.03.2010 сторонами договору були підписані акти приймання виконаних підрядних робіт за березень 2010 року на загальну суму 357 614 грн. 44 коп. (т. 1, арк. справи 242-248, т. 2, арк. справи 1-14);

- 31.04.2010 сторонами договору були підписані акти приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2010 року на загальну суму 171 038 грн. 40 коп. (т. 2, арк. справи 15-29);

- 31.05.2010 сторонами договору були підписані акти приймання виконаних підрядних робіт за травень 2010 року на загальну суму 332 984 грн. 40 коп. (т. 2, арк. справи 30-37);

- 30.06.2010 сторонами договору були підписані акти приймання виконаних підрядних робіт за червень 2010 року на загальну суму 344 071 грн. 20 коп. (т. 2, арк. справи 38-60);

- 30.07.2010 сторонами договору були підписані акти приймання виконаних підрядних робіт за липень 2010 року на загальну суму 277 948 грн. 80 коп. (т. 2, арк. справи 61-73);

- 31.08.2010 сторонами договору були підписані акти приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року на загальну суму 450 601 грн. 20 коп. (т. 2, арк. справи 74-92);

- 30.09.2010 сторонами договору були підписані акти приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року на загальну суму 206 050 грн. 80 коп. (т. 2, арк. справи 93-115);

- 31.10.2010 сторонами договору були підписані акти приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2010 року на загальну суму 275 636 грн. 40 коп. (т. 2, арк. справи 116-123);

- 30.11.2010 сторонами договору були підписані акти приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року на загальну суму 200 256 грн. 00 коп. (т. 2, арк. справи 124-130);

- 31.12.2010 сторонами договору були підписані акти приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року на загальну суму 15 312 грн. 00 коп. (т. 2, арк. справи 131-132).

Відповідачем також підтверджені зазначені фактичні обставини за відзивом на позовну заяву.

За розрахунком позивача, відповідачем за період з 04.01.2010 по 31.12.2010 було оплачено робіт на 2 075 000, 00 грн., послуги генпідряду складають 113 207, 46 грн., а шляхом угод про залік однорідних вимог зарахована сума заборгованості у розмірі 120 237, 98 грн.

При цьому, матеріалами справи, в тому числі, розрахунком позивача, актом звірення розрахунків за 01.01.2010 по 31.12.2013, банківськими виписками з розрахункового рахунку відповідача, підтверджено, що останнім оплата за виконані роботи здійснювалася також на протязі 2011 - 2013 років. Оплата за виконані роботи здійснювалася відповідачем із призначенням платежу «згідно договору № 04/01-10 від 04.01.10.

Але оплата за виконані роботи була здійснена не в повному обсязі, у зв'язку з чим уторилась заборгованість в сумі 583 644 грн. 16 коп., яку також підтверджує відповідач за актом звірення розрахунків (т. 2, арк. справи 213-216).

При цьому, відповідач вказує, що у нього не виникло обов'язку щодо оплати виконаних робіт, оскільки не було отримано від позивача відповідних рахунків на оплату.

Але вказані доводи відповідача судом відхиляються виходячи з наступного.

За своєю правою природою договір № 04/01-10 від 04.01.2010 є договором підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 319 Господарського кодексу України в разі залучення підрядником для виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідальність за договором підряду несе підрядник, який виступає в цьому випадку перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

Статтею 838 ЦК України врегульовано правові взаємовідносини між замовником та підрядником в разі залучення до виконання робіт субпідрядника. Так, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 318 Господарського кодексу України, ст. 875 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно - кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти та оплатити їх.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, п. 91 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до ч. 5 ст. 321 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з п. 96 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" підписання акта приймання-передачі с підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Пунктом 99 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві", передбачено, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.

Як було вказано вище та підтверджено відповідачем, позивачем належним чином були виконані відповідні підрядні роботи, які відповідачем прийняті та повноважними представниками сторін підписані відповідні акти приймання передачі форми КБ-2в, КБ-3, які скріплені печатками підприємств. При цьому, відповідачем акти підписані без зауважень, доповнень та заперечень.

Як було вказано вище та підтверджено зібраними доказами, відповідачем оплата виконаних робіт здійснювалася частково, що свідчить про те, що фактично відповідач визнав свій обов'язок на оплату відповідних робіт та відповідачем вказаний обов'язок виконувався, але не в повному обсязі.

В той же час, ТОВ «Метали і полімери», яке виступало замовником за основним зобов'язанням, у поясненнях від 07.02.2013 (т. 2, арк. справи 219-200) зазначило, що розрахунки з відповідачем як з генпідрядником були здійснені в повному обсязі.

Відповідачем вказані доводи не оспорені та не спростовані належними доказами.

В даному випадку, неотримання рахунків від позивача не є підставою для неоплати фактично виконаних та прийнятих робіт.

При цьому, умовами договору не передбачено який чином повинні бути передані рахунки, а за доводами позивача вказані рахунки передавалися своєчасно разом із відповідними актами.

Разом з цим, матеріалами справи підтверджено, що позивач направляв відповідачу претензію від 20.08.2013 (т. 1, арк. справи 98-99) про сплату відповідної заборгованості, яка відповідачем залишена без задоволення.

В той же час, позивачем розрахунок позовних вимог був здійснений із зазначенням конкретних номерів та сум рахунків, а відповідачем цей розрахунок не оспорений та власного розрахунку не надано.

Крім зазначеного, відповідач просить застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності.

Так, позовна давність, за визначенням статті 256 ЦК України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 ЦК України, та у господарських відносинах (стаття 3 ГК України)

У ЦК України встановлено як загальну, тривалістю у три роки (стаття 257), так і спеціальну позовну давність (стаття 258), скорочену або більш тривалу порівняно із загальною.

В зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.

Якщо договором чи іншим правочином визначено різні строки виконання окремих зобов'язань, що з нього виникають (наприклад, у зв'язку з поетапним виконанням робіт або з розстроченням оплати), позовна давність обчислюється окремо стосовно кожного з таких строків. Позовна давність за позовами, пов'язаними з простроченням почасових платежів (проценти за користування кредитом, орендна плата тощо), обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.

Відповідно до статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

В даному випадку матеріалами справи підтверджено та було вказано вище і не оспорюється відповідачем, що фактично на протязі 2010 - 2013 років відповідач здійснював оплату виконаних робіт за договором тим самим здійснював добровільні дії, що свідчать про переривання позовної давності.

У зв'язку з цим, доводи відповідача за відзивом, поясненнями та заявою щодо пропущення позивачем строку позовної давності судом відхиляються і заява про застосування позовної давності судом залишається без задоволення.

Приймаючи до уваги наведене вище та фактичні обставини справи, що доведені відповідними та належними доказами, слід зазначити, що у позивача виникло право вимоги заборгованості за виконані підрядні роботи, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 583 644 грн. 16 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 5 % від суми боргу в розмірі 29 182 грн. 21 коп. слід зазначити наступне.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.

Згідно з частиною другою статті 9 названого Кодексу законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Відповідні особливості щодо наслідків порушення грошових зобов'язань у зазначеній сфері визначено статтями 229-232, 234, 343 Господарського кодексу України та нормами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Згідно п. 1.6. Постанови Пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань « зазначено, що грошові зобов'язання, як і будь-які інші цивільно-правові або господарські зобов'язання, можуть виникати з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України і статтею 174 ГК України.

У господарських відносинах грошові зобов'язання найчастіше виникають з господарських договорів та інших угод, передбачених законом, або з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України). Однак оскільки господарський договір (угода) є не єдиною підставою виникнення відповідного зобов'язання, то сама лише відсутність між сторонами спірних правовідносин такого договору (угоди) або незазначення в останньому умов (пунктів) щодо відповідальності за порушення грошового зобов'язання не перешкоджає застосуванню даної відповідальності, але тільки у разі якщо підстави такого застосування і розмір відповідальності передбачено актами законодавства.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким із видів, передбачених статтею 546 ЦК України, також створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В даному випадку, сторони не передбачили такої міри відповідальності як пеня, у зв'язку з чим нарахування пені з боку позивача є неправомірним.

Крім цього, відповідно до ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

В даному випадку, позивачем заявлені вимоги щодо стягнення пені поза межами встановленого законом річного строку для заявлення вимог про стягнення пені.

Згідно п. 12.6 договору сторони узгодили, що при затримці оплати виконаних робіт з вини генпідрядника більше ніж на 30 банківських днів, останній сплачує субпідряднику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більш 5 % від суми заборгованості.

Як було вказано вище, останній акт виконаний робіт був підписаний сторонами 31.12.2010 та виконані роботи у визначений договором 7-денний банківський день з дати підписання оплачені не були, у зв'язку з чим вже у січні 2011 року позивач мав право нарахувати неустойку за прострочення оплати виконаних робіт.

З даним позовом, позивач звернувся 10.01.2014, але встановлений законом річний строк позовної давності для заявлення вимог про стягнення неустойки вже минув. Вимоги про стягнення неустойки заявлені позивачем поза межами встановленого законом річного строку, у зв'язку з чим в задоволенні вимог про стягнення неустойки в сумі 29 182 грн. 21 коп. слід відмовити.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань за 2011 рік в сумі 26 847 грн. 63 коп. та 3 % річних за період з 14.01.2011 по 31.12.2013 в сумі 52 527 грн. 96 коп. слід зазначити наступне.

В силу приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

В даному випадку, позивачем правомірно нараховані інфляційні в сумі 26 847 грн. 63 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Також нарахування 3 % річних є правомірним, але сам розрахунок річних здійснений невірно.

Так, 3 % річних на суму боргу 583 644, 16 грн. - за 352 дні прострочення в 2011 році складають 16 885, 71 грн., за 366 діб прострочення в 2012 році - 17 509, 32 грн., за 365 діб в 2013 році - 17 509, 32 грн., а загальна сума 3 % річних становить 51 904, 35 грн.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних слід задовольнити частково в сумі 51 904 грн. 35 коп., в решті вимог відмовити.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 583 644 грн. 16 коп., інфляційні нарахування в сумі 26 847 грн. 63 коп., 3 % річних в сумі 51 904 грн. 35 коп., а усього 662 396 грн. 14 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача в сумі 13 247 грн. 92 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська інженерно-будівельна компанія», м. Алчевськ Луганської області, вул. Чайковського, буд. 43, к. 1, код 33553744, на користь:

- Приватного підприємства «Луганськ енерго-монтаж інжиніринг», м. Луганськ, вул. Тімірязєва, буд. 2, кв. 2, код 36827545, заборгованість в сумі 583 644 грн. 16 коп., інфляційні нарахування в сумі 26 847 грн. 63 коп., 3 % річних в сумі 51 904 грн. 35 коп. витрати зі сплати судового збору в сумі 13 247 грн. 92 коп.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 17.03.2014.

Суддя Т.А. Василенко