Постанова

від 17.04.2014 по справі 913/94/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарського

Постанова

Іменем України

16.04.2014 справа №913/94/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБойченка К.І. Діброви Г.І., Шевкової Т.А. при секретарі судового засідання за участю представників: Демурі О.А. від позивача:не з'явились від відповідача:Скупінська О.В. - довіреність від 23.01.2014 року №03/93 Скупінський О.В. - довіреність від 23.01.2014 року №03/43 від третьої особи:не з'явились розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська інженерно-будівельна компанія», м. Алчевськ, Луганська область на рішення господарського суду Луганської області від 11.03.2014 року у справі 913/94/14 (Суддя: Василенко Т.А.) за позовною заявою Приватного підприємства «Луганськ енерго-монтаж інжиніринг», м. Луганськ доТовариства з обмеженою відповідальністю «Луганська інженерно-будівельна компанія», м. Алчевськ, Луганська область за участю третьої особи, яка заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Метали і полімери», м. Алчевськ, Луганська область простягнення заборгованості в сумі 692201 грн. 96 коп., в тому числі: основного боргу в розмірі 583644 грн. 16 коп., неустойки в розмірі 5 % на суму 29182 грн. 21 коп., інфляційних нарахувань в розмірі 26847 грн. 63 коп. та 3% річних в розмірі 52527 грн. 96коп. В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Луганськ енерго-монтаж інжиніринг» звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська інженерно-будівельна компанія» заборгованості в сумі 692201 грн. 96 коп., в тому числі: основного боргу в розмірі 583644 грн. 16 коп., неустойки в розмірі 29182грн. 21 коп., інфляційних нарахувань в розмірі 26847 грн. 63 коп. та 3% річних в розмірі 52527 грн. 96 коп. за договором будівельного підряду від 04.01.2010 року №04/01-10.

Рішенням господарського суду Луганської області від 11.03.2014 року по справі №913/94/14 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лшуганська інженерно - будівельна компанія» на користь Приватного підприємства «Луганськ енерго-монтаж інжиніринг» основний борг в розмірі 583644 грн. 16 коп., 3% річних в розмірі 51904 грн. 35 коп., інфляційні нарахування 26847 грн. 63 коп. та витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 13247 грн. 92коп. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вимоги позивача щодо невиконання прийнятих договірних зобов'язань відповідачем є обґрунтованими, оскільки, в порушення норм чинного законодавства, п.2.2. договору будівельного підряду від 04.01.2010 року №04/01-10, укладеного між позивачем та відповідачем, зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за виконані підрядні роботи відповідачем не виконані.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду по даній справі, Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганська інженерно-будівельна компанія» подало до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить згадане рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що суд неповністю з'ясував обставини, які мають значення по справі, та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення по справі.Відповідач також стверджує, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та зазначає, що з урахуванням умов п.5.6. договору, оскільки позивачем не пред'явлені відповідачу рахунки на оплату виконаних підрядних робіт за договором будівельного підряду від 04.01.2010 року №04/01-10, строк виконання обов'язків відповідача щодо розрахунків з позивачем не настав.

Представники відповідача в судовому засіданні 16.04.2014 року підтримали доводи апеляційної скарги, надали пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просили апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції - скасувати.

Представник позивача та третьої особи в судове засідання 16.04.2014 року не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав та надіслав до суду телеграму в якій клопоче про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням його представника у щорічній запланованій відпустці.

Колегія зазначає, що учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального Кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

За таких підстав, клопотання позиача про відкладення розгляду справи судовою колегією відхиляється.

Третя особа - ТОВ "Метали і полімери" по пошті надіслала відзив на апеляційну скаргу, за доводами якого вважає оскаржуване рішення суду законним, просить рішення суду залишити без змін.

Відповідно до статті 101 Господарського процессуального Кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково доданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обргунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правомірність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим господарським судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганська інженерно-будівельна компанія» (Генпідрядник) та Приватне підприємство «Луганськ енерго-монтаж інжиніринг» (Субпідрядник) 04.01.2010 року уклали договір будівельного підряду №04/01-01 (далі - договір) (т. 1 а.с. 10-15).

Згідно п. 1.1. договору стороною, яка забезпечує фінансування будівництва об'єкту, приймає завершені роботи і здійснює розрахунки за них з Генпідрядником є Замовник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Метали і полімери».

За умовами договору Генпідрядник доручає, а Субпідрядник бере на себе зобов'язання виконати у відповідності до будівельних стандартів, норм і правил, з використанням своїх матеріалів, обладнання та засобів роботи по електромонтажу на будівництві комплексу по виробництву оцинкованого та фарбованого металу (далі - об'єкт), згідно з робочою документацією стадії «Робочий проект» (далі - стадії РП), розробленою у відповідності до будівельних стандартів, норм і правил, та здати об'єкт в експлуатацію у відповідності до діючої Постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2004 року №1243 (п.2.1. договору).

Пунктом 2.2. договору сторони визначили, що Генпідрядник зобов'язується забезпечити Субпідрядника обсягом робіт, передати належним чином затверджену проектну та робочу документацію стадії РП, своєчасно прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п. 4.1. договору початок та закінчення етапів робіт, строки виконання робіт за кожним етапом визначаються додатковими угодами до цього договору. Пунктом 4.5. договору сторони узгодили, що датою закінчення робіт вважати дату підписання акту робочої комісії та підписання відповідного акту Державної комісії.

Згідно п. 5.1. договору розрахунки за фактично виконані роботи на об'єкті здійснюються щомісячно за фактично виконані обсяги робіт згідно акту приймання виконаних робіт форми КБ-2в (11 граф) та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 , складених на основі розрахунку вартості окремих видів робіт з урахуванням поточного авансування на підставі виставлених Субпідрядником рахунків. Для прискорення прийомки та підписання актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в сторони проводять попередню прийомку на підставі інформації, що передається в електронному вигляді.

За умовами п. 5.6. договору протягом 7 банківських днів з дня підписання актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (ф КБ-3), отримання коштів від Замовника, а також отримання рахунків Субпідрядника Генпідрядник здійснює оплату виконаних робіт.

Згідно ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.(ч. 7 ст 193 ГПК).

Частиною 4 статті 882 Цивільного Кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

На підставі ст. 837 Цивільного Кодексу України за договором підряду одна сторона /підрядник/ зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони /замовника/, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Належне виконання позивачем підрядних робіт підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за січень - грудень 2010 року на загальну суму 2075000 грн. 00 коп., які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін та довідками про вартість виконаних будівельних робіт за січень-грудень 2010 року.

Матеріалами справи підтверджений факт введення у 2011 році об'єкту в експлуатацію.

В матеріалах справи наявні угоди про залік зустрічних однорідних вимог на загальну суму 120327 грн. 98 коп. за період березень - грудень 2010 року, які підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін (т. 1 а.с. 86-97).

Згідно даних акту звірки розрахунків станом на 28.02.2013 року, заборгованість відповідача перед позивачем складає в розмірі 683644 грн. 16 коп.

Відповідачем частково сплачена вартість виконаних підрядних робіт за договором від 04.01.2010 року №04/01-10 , що підтверджується банківськими виписками за 2010-2013 рік.

20.08.2013 року позивач направив на адресу відповідача претензію №83, якою вимагав виконати зобов'язання за договором будівельного підряду від 01.04.2010 року №01/04-10 та оплатити суму заборгованості в розмірі 583644 грн. 16 коп., та яка останнім залишена відповідачем без розгляду (т. 1 а.с. 98-99).

Встановлено, що на момент звернення позивачем з позовом до суду борг з боку відповідача перед позивачем склав 583644 грн. 16 коп. Доказів погашення спірної заборгованості, після порушення місцевим господарським судом провадження у справі, відповідачем не надано.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що в порушення умов п.5.6. договору позивачем не пред'явлені відповідачу рахунки на оплату, у зв'язку з чим строк виконання обов'язків відповідача щодо розрахунків з позивачем не настав, колегія суддів вважає безпідставними.

За умовами договору не передбачена можливість звільнення відповідача від оплати виконаних позивачем будівельних робіт у випадку неотримання ним коштів від Замовника, а також, у випадку непред'явлення позивачем рахунків для оплати.

Тому, у контексті умов п. 5.6. договору, відповідач, у визначені строки, зобов'язаний здійснювати розрахунки за наявністю факту прийняття від позивача будівельних робіт за актами КБ-2в та довідок КБ-3.

Факт наявності заявленого до стягнення боргу в сумі 583644 грн. 16 коп. підтверджений матеріалами справи, а тому, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача боргу в сумі 583644 грн. 16 коп. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню. Крім того, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно відхилені доводи відповідача про застосування строку позовної давності в частині позовних вимог про стягнення боргу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача на його користь суму 3% річних в розмірі 52527 грн. 96 коп., розрахованих за період з 14.01.2011 року про 31.12.2013 року та інфляційні нарахування в розмірі 26847 грн. 63 коп., розрахованих за 2011 рік.

Оскільки відповідачем порушені умови договору в частині оплати вартості належним чином виконаних та прийнятих підрядних робіт, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь Приватного підприємства «Луганськ енерго-монтаж інжиніринг» інфляційних нарахувань в розмірі 26847 грн. 43 коп. та 3% річних в розмірі 51904 грн. 35 коп., та правомірною відмову у стягненні 3 % річних в розмірі 623 грн. 61коп. за необґрунтованістю нарахування.

Згідно п. 12.6. договору при затримці оплати виконаних робіт з вини генпідрядника більше ніж на 30 банківських днів, останній сплачує субпідряднику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше 5% від суми заборгованості .

Неустойка, про яку йдеться в даному пункті договору, є пенею.

Суд першої інстанції відмовив у стягнені заявлених сум неустойки в розмірі 5 % в розмірі 29182 грн. 21 коп. на підставі заяви відповідача про застосування позовної давності.

Судова колегія вважає, що заява відпводача про застосування позовної давності є необгрунтованою та такою, що підлягає відхиленню.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено Законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач розрахував пеню в розмірі 29182 грн. 21коп. за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року.

З матеріалів справи слідує, що за виконані позивачем будівельні роботи у період з січня по листопад 2010 року відповідач повинен був розрахуватись у 2010 році, а за виконані будівельні роботи у грудні 2010 року - не пізніше 13.01.2011 року.

Позивачем розрахована пеня в порушення вимог ч. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України, а тому, пеня в розмірі 29182 грн. 21 коп. до стягнення не підлягає за недоведеністю обгрутнованості розрахунку, а не у зв'язку зі спливом позовної давності про застосування якої заявив відповідач.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню в силі за мотивами, викладеними в даній постанові.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України витрати по сплаті судового збору за апеляційною скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального Кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1)Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська інженерно-будівельна компанія» на рішення господарського суду Луганської області від 11.03.2014 року у справі №913/94/14 - залишити без задоволення.

2)Рішення господарського суду Луганської області від 11.03.2014 року у справі №913/94/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційного господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя К.І. Бойченко

Судді Г.І. Діброва

Т.А. Шевкова