Ухвала

від 12.03.2014 по справі 462/8861/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 462/8861/13 Головуючий у 1 інстанції: Боровков Д.О.

Провадження № 22-ц/783/1341/14 Доповідач в 2-й інстанції: Монастирецький Д. І.

Категорія: 30

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Монастирецького Д.І.,

суддів: Копняк С.М., Мацея М.М.,

секретаря Олексіва О.А.,

з участю представників сторін: ТзОВ «Захар Беркут - Підбірного М.Я.; ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 22 листопада 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захар Беркут» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Октант», про стягнення збитків, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 22 листопада 2013 року відкрито провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Захар Беркут» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Октант», про стягнення збитків.

Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 22 листопада 2013 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Захар Беркут» (код ЄДРПОУ 36545066) про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно ОСОБА_4, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_5, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) та належні їм грошові кошти, які містяться на будь-яких рахунках в банківських установах, в межах суми позову у розмірі 2731966 грн. 99 коп.

Копію ухвали скеровано у Реєстраційну службу Львівського міського управління юстиції та Залізничний, Сихівський ВДВС ЛМУЮ - для відома та виконання.

Ухвалу піддано до негайного виконання.

Визначено строк пред'явлення ухвали до виконання один рік.

Ухвали суду оскаржив представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6

Підставами для скасування даної ухвали суду зазначає те, що відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції керувався лише доводами позовної заяви в частині територіальної підсудності. Зокрема, в позові ТзОВ «Захар Беркут» вказано, що відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування. Відповідно до ч. 1 ст. 113 ЦПК України позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Зважаючи на те, що місцем проживання відповідача ОСОБА_4 є АДРЕСА_1, дана позовна заява за вибором позивача була подана до Залізничного районного суду м. Львова. При цьому, при відкритті провадження Залізничний районний суд м. Львова не з'ясував, яке відношення має відповідач ОСОБА_4 до даної справи. З матеріалів позову вбачається, що у всіх документах, в т.ч. і про заподіяння шкоди, зазначено лише ОСОБА_5, а ОСОБА_4 жодних протиправних дій не вчиняв, тому ОСОБА_4 не може бути відповідачем у цій справі, оскільки він не порушував права позивача. Стверджує, що єдиним відповідачем у цій справі може бути лише ОСОБА_5, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, яка територіально віднесена до підсудності Сихівського районного суду м. Львова. Просить скасувати ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 22 листопада 2013 року та направити справу для продовження розгляду до Сихівського районного суду м. Львова.

Що стосується ухвали про забезпечення позову, то посилається на те, що в ній, крім зазначення значного розміру можливої шкоди - 2731966 грн. 99 коп., відсутня аргументація щодо можливого утруднення чи взагалі неможливого виконання рішення суду. Ухвалою накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно відповідачів та на належні їм грошові кошти, які містяться на будь-яких рахунках в банківських установах, в межах суми позову в розмірі 2731966 грн. 99 коп., що суперечить п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, відповідно до якого позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Знову ж таки звертає увагу на те, що з позову вбачається, що у всіх документах зазначено лише ОСОБА_5, а ОСОБА_4 жодних протиправних дій не вчиняв, а тому не може бути відповідачем у цій справі, оскільки не порушував права позивача, а відтак до нього не можуть застосовуватися заходи забезпечення позову. Просить скасувати ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 22 листопада 2013 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити позивачу в задоволенні заяви про забезпечення позову.

ТзОВ «Захар Беркут» у своїх запереченнях на скарги їх доводи не визнало, вказавши на безпідставність скарг, законність та обґрунтованість ухвал суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін: ТзОВ «Захар Беркут - Підбірного М.Я.; ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - ОСОБА_6, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід відхилити, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 п.п. 2, 5 ст. 293 ЦПК України окремо від рішення суду в апеляційному порядку можуть оскаржуватись ухвали суду першої інстанції про задоволення заяви про забезпечення позову, а також щодо скасування забезпечення позову, відкриття провадження у справі з недотриманням правил підсудності.

Частиною 1 ст. 109 ЦПК України передбачено, що позови до фізичних осіб пред?являються в суд за місцем їх проживання.

Як вбачається з позовної заяви, ТзОВ «Захар Беркут» звернулося з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Октант», про стягнення збитків.

Відповіддю відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України у Львівській області на запит районного суду (а.с. 218-зв. ст.) підтверджено, і не оспорюється апелянтом, що відповідач ОСОБА_4 зареєстрований та проживає АДРЕСА_1. Даний будинок знаходиться на території Залізничного району м. Львова (а.с. 266).

Згідно ст. 113 ЦПК України, позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Відкриваючи провадження у даній цивільній справі районний суд, на підставі наявних у справі даних встановив і правильно виходив з диспозитивного права позивача самому вибирати в який суд подавати позов, що не суперечить вимогам процесуального права.

За наведених обставин провадження у даній справі відкрито з дотримання правил підсудності.

На спростування вимог апеляційної скарги стосовно ухвали про забезпечення позову колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника).

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Захар Беркут» у даному спорі є позивачем, в тому числі суб'єктом права вимагати забезпечення позову.

У відповідності до ч. 1 п.п. 1 - 7, ч. 2 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

У пунктах 4, 10 зазначеної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Захар Беркут» в порядку забезпечення даного позову просило суд першої інстанції вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та належні їм грошові кошти, які містяться на будь-яких рахунках в банківських установах, в межах суми позову у розмірі 2731966 грн. 99 коп.

Задовольняючи клопотання про забезпечення позову районний суд вірно послався на те, що невжиття заходів забезпечення позову може у подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому, суд першої інстанції врахував предмет позову і характер спору, пересвідчився в тому, що між сторонами виник майновий спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Заходи забезпечення позову районним судом вжито щодо майна в межах заявлених вимог та відсутнє співпадіння обраного виду забезпечення позову із заявленими позовними вимогами. Види забезпечення позову співмірні із заявленими позивачем вимогами та вжиті виходячи із принципів розумності і справедливості, обрані способи забезпечення позову відсутні в переліку їх обмежень, передбачених частинами 4, 5 ст. 152 ЦПК України.

Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, ухвали прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для їх скасування.

Відповідно до положень ч. 1 п. 1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 2 п. 1, 312 ч. 1 п. 1, 313, 314 ч. 1 п. 4, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 - відхилити.

Ухвали Залізничного районного суду м. Львова області від 22 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в силу ст. 324 ЦПК України касаційному оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий: Монастирецький Д.І.

Судді: Копняк С.М.

Мацей М.М.