Постанова

від 12.03.2014 по справі 820/2313/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 березня 2014 р. №820/2313/14

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Волошина Д.А. ,

за участю секретаря судового засідання Ільницької І.Л.

представників : позивача - Андрійчук Н.В., відповідачів - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амальтея Італійський ресторан" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Амальтея Італійський ресторан" , з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області , в якому з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог просить суд, скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0001082201 від 22.11.2013 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення відповідача №0001082201 від 22.11.2013 року не ґрунтується на дійсних обставинах справи, прийнято відповідачем без достатніх правових підстав, а отже підлягає скасуванню. Позивач зазначає, що не порушував вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки облік товарних запасів ведеться належним чином.

Відповідач, ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, з поданим позовом не погодився, надав суду письмові заперечення на адміністративний позов, у яких відповідач зазначив, що фахівцями ГУ Міндоходів у Харківській області здійснено фактичну перевірку ресторану, що належить позивачу. В акті перевірки від 28.10.2013 року №678/20/40/22/38280547 встановлено порушення п. 12 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у вигляді здійснення реалізації товарів, які не обліковані за місцем реалізації у встановленому порядку згідно відомості ТМЦ на суму 17700,00 гривень. За результатами розгляду акту перевірки ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області податковим повідомленням - рішенням від 22.11.2013 року №0001082201 застосовано до ТОВ «АМАЛЬТЕЯ ІТАЛІЙСЬКИЙ РЕСТОРАН» штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 35400,00 грн. (17700,00 х 2) - за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому законом порядку.

Представник позивача в судове засідання з'явився, просив позов задовольнити посилаючись на обставини вказані в позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представник відповідача - ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ у Міндоходів в Харківській області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою яка міститься в матеріалах справи, надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд вважає, що відповідач є належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, перешкод для розгляду справи у судовому засіданні не має, тому справу слід розглянути за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні відносини, виходить з наступних підстав.

Позивач - ТОВ «АМАЛЬТЕЯ ІТАЛІЙСЬКИЙ РЕСТОРАН» зареєстровано 29.08.2012 року як суб'єкт господарювання, ідентифікаційний код юридичної особи - 38280547, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яка міститься в матеріаха справи.

ГУ Міндоходів у Харківській області було проведено фактичну перевірку господарської одиниці позивача - ресторану, що знаходиться у Московському районі м. Харкова за адресою пр-т Московський, 181 щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), за результатами якої складено акт від 28.10.2013 року №678/20/40/22/38280547, який отримано представником позивача 04.11.2013 року, що підтверджується даними поштового зв'язку.

В ході перевірки податковим органом встановлені порушення ТОВ «АМАЛЬТЕЯ ІТАЛІЙСЬКИЙ РЕСТОРАН» п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 року (далі - Закон №265), а саме ведення з порушенням встановленого порядку обігу товарних запасів за місцем реалізації та зберігання на суму 17700,00 грн., у зв'язку з відсутністю накладних на товар.

Протягом п'яти робочих днів з моменту отримання позивачем акту фактичної перевірки ТОВ «АМАЛЬТЕЯ ІТАЛІЙСЬКИЙ РЕСТОРАН» подано до контролюючого органу, що призначив перевірку, а саме до ГУ Міндоходів у Харківській області та до ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області первинні документи на придбання товарно-матеріальних цінностей зазначених в акті перевірки (видаткові та товарно-транспортні накладні), що підтверджується листом №3712/10/20-34-22-01-16 від 14.11.2013 року.

На підставі акту перевірки від 28.10.2013 року №678/20/40/22/38280547 ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким до ТОВ «АМАЛЬТЕЯ ІТАЛІЙСЬКИЙ РЕСТОРАН» на підставі ст. 20 Закону України №265 застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 35400,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження рішенням ГУ Міндоходів у Харківській області від 20.12.2013 року №4655/10/20-40-10-04-17 та рішенням Міністерства доходів і зборів України від 15.01.2014 року №536/6/99-99-10-01-02-15 податкове повідомлення - рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001082201 від 22.11.2013 року залишено без змін, а скаргу ТОВ «АМАЛЬТЕЯ ІТАЛІЙСЬКИЙ РЕСТОРАН» залишена без задоволення.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владним повноважень в основу спірного податкового повідомлення - рішення на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

Згідно висновків акту перевірки від 28.10.2013 року №678/20/40/22/38280547 податковим органом було встановлено порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України №265, - ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем реалізації та зберігання на суму 17700,00 грн.

Згідно п. 12 ст. 3,6 Закону № 265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).Облік товарних запасів юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) ведеться у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Відповідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.99 р. і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.99 р. за № 751/4044, яке визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності, розроблена методологія та порядок визнання та первісної оцінки запасів, оцінки запасів на дату балансу та розкриття інформації про запаси в примітках до фінансової звітності. При цьому для цілей бухгалтерського обліку даним стандартом встановлено, що запаси включають: сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб; незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу; готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом; товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу.

В ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Із дослідженого в судовому засіданні акту перевірки та долучених до нього додатків вбачається, що фахівцями податкового органу не зазначено жодного положення вказаних нормативних актів, які були би порушені позивачем по справі та якими документами первинного бухгалтерського обліку таке порушення підтверджуються.

Відповідно ч. 2 та ч. 5 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про облікову політику та організацію бухгалтерського обліку ТОВ «АМАЛЬТЕЯ ІТАЛІЙСЬКИЙ РЕСТОРАН» від 06.12.2012р. визначається порядок обліку товарів.

Суд звертає увагу на те, що із досліджених в судовому засіданні відомостей про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів при перевірці господарської одиниці вбачається, що позивачем до перевірки не надано накладні, які підтверджують факт оприбуткування. Проте суд зазначає, накладні на товар не свідчать про факт оприбуткування товарів або факт ведення обліку реалізації товарів, а є підтвердженням наявності у суб'єкта права на зазначений товар. Таким чином, відсутність накладних не може бути віднесена до порушень установленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації

В матеріалах справи містяться копії видаткових, товарно-транспортних накладних на товар, якими спростовуються висновки акту перевірки про наявність порушення в діяльності позивача щодо ведення обліку товарів за місцем реалізації та зберігання з порушенням встановленого порядку.

Крім того, слід вказати, що норми Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини, не містять приписів про те, що ненадання накладних в момент перевірки є свідченням відсутності обліку товарних запасів чи свідченням порушення порядку такого обліку, а також про те, що накладні мають невідкладно надаватись особам, які проводять перевірку, а ненадання накладних в момент перевірки є підставою для притягнення до відповідальності згідно зі ст.20 вказаного Закону. При цьому скориставшись правом подання документів, визначених в акті перевірки як відсутніх, що передбачено ст.44 ПК України, позивач до прийняття відповідачем рішення в межах визначеного строку з моменту отримання акту надав копії видаткових та товарно - транспортних накладних на товар зазначений в акті перевірки.

Згідно наданих до суду письмових пояснень позивача та зведених обліково- сальдових відомостей щодо руху товару на підприємстві позивача, підтверджується факт ведення обліку позивачем товарних запасів.

Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в ході судового розгляду справи не подано належних та допустимих доказів, що позивачем не ведеться або ведеться з порушенням облік товарних запасів за місцем реалізації та на складах.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність свого рішення щодо накладення на позивача штрафних (фінансових) санкцій в зв'язку з порушенням вимог Закону України №265 щодо порушення порядку ведення встановленого законодавством обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0001082201 від 22.11.2013 року підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 128, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Амальтея Італійський ресторан" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0001082201 від 22.11.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, платник - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДР 37999628, юридична адреса: м.Харків, вул. Плеханівська 29) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Амальтея Італійський ресторан" (61068, м. Харків пр. Московський б. 181, код 38280547) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 копійок)

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 17 березня 2014 року.

Суддя Волошин Д.А.