Ухвала

від 08.04.2015 по справі 820/2313/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" квітня 2015 р. м. Київ К/800/25934/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Амальтея Італійський ресторан»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 року

у справі № 820/2313/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Амальтея Італійський ресторан» (далі - позивач, ТОВ «Амальтея Італійський ресторан»)

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач, ДПІ у Московському районі м. Харкова)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Амальтея Італійський ресторан» звернулось у лютому 2014 року до суду з позовом до ДПІ у Московському райоені м. Харкова, в якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001082201 від 22.11.2013 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2014 року адміністративний позов задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2014 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Вважає, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач в своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з установлених судами за наявними у справі доказами обставин справи, Головним управлінням Міндоходів у Харківській області було проведено фактичну перевірку господарської одиниці позивача - ресторану, що розташована за адресою: м. Харківа, пр. Московський, 181, щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). За наслідками цієї перевірки податковим органом складено акт від 28.10.2013 року № 678/20/40/22/38280547, в якому зафіксовано, зокрема, наявність у місці реалізації необлікованих в установленому порядку товарів (на реалізації перебувають товари, на які відсутні накладні, на суму 17 700,00 гривень). Наведена обставина стали підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафних санкцій в сумі 35 400,00 гривень згідно з оспорюваним рішенням.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001082201 від 22.11.2013 року залишено без змін, а скарга ТОВ «Амальтея Італійський ресторан» залишена без задоволення.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність свого рішення щодо накладення на позивача штрафних (фінансових) санкцій в зв'язку з порушенням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо порушення порядку ведення встановленого законодавством обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов про необґрунтованість позовних вимог, оскільки факт вчинення порушення встановлений матеріалами перевірки та податковим органом вірно застосована фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд касаційної інстанції не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції. При цьому колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до вимог п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

За змістом наведених норм покладений на суб'єкта підприємницької діяльності обов`язок ведення товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації не включає в себе обов'язок ведення та зберігання документів обліку, за якими такі товари придбавались, саме в місці реалізації товарів.

На підставі наявних в матеріалах справи доказів, а саме: копій видаткових накладних, товарно-транспортних накладних на товар, оцінка яким дана судом першої інстанції з дотриманням норм статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції зробив правильний висновок про ведення позивачем обліку товарів в установленому порядку та, відповідно, про неправомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 35 400,00 гривень згідно з оскаржуваним рішенням.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає, що прийняте апеляційним судом нове рішення у справі підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції - залишенню в силі.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Зважаючи на викладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а помилково скасована постанова суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 220 -231 Кодексу адміністративного судочинства України , колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Амальтея Італійський ресторан» - задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 року у справі № 820/2313/14 - скасувати.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2014 року у справі № 820/2313/14 - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько