Ухвала

від 11.03.2014 по справі 826/17609/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17609/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

11 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Український науково-дослідний інститут по будівництву трубопроводів» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов"язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Український науково-дослідний інститут по будівництву трубопроводів» (далі - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві (далі - Відповідач 2) та, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати протиправною бездіяльність Відповідача 1 щодо ненадання висновку у підтвердження бюджетного відшкодування податку на додану вартість на користь Позивача, зобов»язати відшкодувати з Державного бюджету України суми податку на додану вартість в розмірі 160 649,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Відповідача 1 щодо ненадання висновку органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Позивача, а саме 160 649,00 грн, відповідно акту документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 08.11.2012 року №913/15-308, зобов'язано Відповідача 1 у відповідності вимог законодавства підготувати належний висновок та надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Позивача, а саме 160 649,00 грн, відповідно акту документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 08.11.2012 року № 913/15-308. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач 1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку у сумі 103 713,00 грн, відображених у податковій декларації з податку на додану вартість, поданій за червень 2010 року (вх. №128488 від 12.07.2010 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку від 04.09.2012 року за №9053460298), у сумі 238 473,0 грн, відображених у податковій декларації з податку на додану вартість, поданій за грудень 2010 року (вх. №318825 від 19.01.2011 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку від 04.09.2012 року за № 9053460067), за результатами якої складено акт від 08.11.2012 року №913/15-308.

Відповідно висновків перевірки, відображених у вказаному акті, контролюючим органом не встановлено порушень при відображенні позивачем у декларації за червень 2010 року (з уточненнями) бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 38 113,00 грн та грудень 2010 року (з уточненнями) бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 122 536,00 грн.

Проте, в порушення пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» Позивачем завищено суму бюджетного відшкодування в сумі 181 537,00 грн, в тому числі за червень 2010 року в розмірі 65 600,00 грн, за грудень 2010 року в розмірі 115 837,00 грн.

Згідно п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно п. 200.4 ст.200 Кодексу якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Положеннями п. 200.7 ст.200 Кодексу встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно п. 200.11 ст.200 Кодексу за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Пунктами 200.12, 200.13 ст.200 Кодексу встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Згідно п. 200.17 ст.200 Кодексу джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Станом на 09.01.2013 року перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку не здійснено.

09.01.2013 року вих.№003) Позивач звернувся з листом до Відповідача 1 з проханням виконати всі необхідні дії відповідно вимог чинного законодавства для відшкодування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, оскільки станом на 09.01.2013 року кошти у розмірі 160 649,00 грн на бюджетне відшкодування податку на додану вартість на підставі акту перевірки від 08.11.2012 року №913/15-308 не надійшли.

20.02.2013 року вих.№099) Позивач повторно звернувся до Відповідача 1 з аналогічним листом.

Згідно відповіді Відповідача 1 від 13.03.2013 року №5960/10/1530-24 у зв»язку з тим, що у СВ Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві знаходиться провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань по Позивачу, до контролюючого органу висунуто вимогу про призупинення здійснення бюджетного відшкодування грошовими коштами належної платнику суми.

16.04.2013 року слідчим СВ Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві винесена постанова про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32012110050000022 за відсутністю події кримінального правопорушення.

Отже, з 16.04.2013 року відпали обставини, які перешкоджали здійсненню бюджетного відшкодування Позивачу вказаної суми податку на додану вартість.

Як вбачається з листа Відповідача 1 від 05.12.2013 року №14691/10/2654150122, ним передано Відповідачу 2 висновок на бюджетне відшкодування Позивачеву податку на додану вартість в сумі 65 600,00 грн за червень 2010 року (з уточненнями) та у сумі 115 937,00 грн за грудень 2010 року (з уточненнями).

Водночас, згідно п.4.1 акту перевірки від 08.11.2012 року №913/15-308 до бюджетного відшкодування Позивачу податку на додану вартість підлягає за червень 2010 року (з уточненнями) - 38 113,00 грн, за грудень 2010 року (з уточненнями) - 122 536,00 грн.

Вказані в листі від 05.12.2013 року №14691/10/2654150122 суми не підлягають бюджетному відшкодуванню з причин порушення Позивачем вимог пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та завищенням суми бюджетного відшкодування в сумі 181 537, 00 грн.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає обгрунтованим та законним рішення суду першої інстанці про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Відповідача 1 щодо ненадання висновку органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Позивача - 160 649,00 грн; зобов'язання Відповідача 1 у відповідності вимог законодавства підготувати належний висновок та надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Позивача.

Крім того, колегія суддів погоджується із відмовою суду першої інстанції в задоволенні позовних вимог щодо стягнення спірних сум податку на додану вартість з огляду на існування встановленого механізму відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Бужак Н.П.

Ухвала складена в повному обсязі 14 березня 2014 року.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Бужак Н.П.