Постанова

від 11.03.2014 по справі 901/1521/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2014 року Справа № 901/1521/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач), суддів :Глос О.І., Полянського А.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПриватного підприємства "Гостіний двір" на постановувід 21.11.2013 року Севастопольського апеляційного господарського суду у справі№ 901/1521/13-г господарського суду Автономної Республіки Крим за позовомПриватного підприємства "Гостіний двір" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Альфа охорона" треті особи: 1. ОСОБА_4; 2. ОСОБА_5; 3. Мисівська сільська рада; 4. ОСОБА_6 проусунення перешкод у користуванні майном в судовому засіданні взяли участь представники : від позивача: від відповідача:не з'явились Тишко Р.О. (довіреність від 01.11.2013р.) від третіх осіб:не з'явились В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А.) від 02.07.2013 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Воронцова Н.В., судді - Градова О.Г., Котлярова О.Л.) від 21.11.2013 року, у справі № 901/1521/13-г в позові відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені по справі судові акти та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.316, 317, 386, 387 Цивільного кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу сторони не надіслали.

Позивач та треті особи не скористалися наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши заперечення на касаційну скаргу представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Приватне підприємство "Гостіний двір" звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа охорона" про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа охорона" усунути перешкоди в користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю "Гостіний двір" нерухомим майном - базою відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташована у АДРЕСА_1, шляхом звільнення території бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" від працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа охорона"; зобов'язати відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа охорона", усунути перешкоди в користуванні Приватним підприємством "Гостіний Двір" нерухомим майном у вигляді АДРЕСА_1 (територіальної підстанції), що забезпечує електроенергією базу відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", надати керівництву Приватного підприємства "Гостінний Двір" вільний доступ на підстанцію.

Позов обґрунтовано посиланням на обставини, відповідно до яких відповідач незаконно, без будь-яких правових підстав знаходиться на базі відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", право власності на яку належить позивачеві та ОСОБА_6, чим створює позивачеві перешкоди у користуванні зазначеним нерухомим майном. Так, позивач вважає, що він позбавлений можливості користуватися своїм майном, у зв'язку з тим, що територія бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" закрита, на території бази знаходяться представники відповідача та здійснюють перешкоди позивачу в доступі до бази. Також, за твердженням позивача, відповідач самостійно, без будь-яких правових підстав зрізав замки на воротах бази відпочинку, виставив охорону та не пропускає робітників позивача та директора, а також не надає аргументованих пояснень та документів на підставі чого він знаходиться на території бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1"; при цьому, будь-яких договорів на надання охоронних послуг позивач та ОСОБА_6 з відповідачем не укладали.

Судами встановлено таке.

Приватне підприємство "Гостіний двір" є власником нерухомого майна - 64/100 бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташована у АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності від 18.07.2006р. (а.с.19, том 1). Останні 36/100 бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" знаходяться у власності ОСОБА_6 (яка є директором ПП "Гостіний двір"), на підставі свідоцтва про право власності від 14.12.2012 року (а.с.20, том 1).

Земельна ділянка, на якій розташована база відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", знаходиться у користуванні позивача на підставі договору оренди земельної ділянки від 02.11.2012р., зареєстрованого у відділі Держкомзему Ленінського району АР Крим 12.11.2012р. № 012278584002041 (а.с.21, том 1).

В актах огляду території бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" від 01.05.2013 року, 01.07.2013 року, 21.07.2013 року, 27.07.2013 року зафіксований той факт, що на території бази знаходяться працівники ТОВ "Альфа охорона", які встановили на воротах нові замки та не допускають будь-яких осіб на територію бази, в тому числі і позивача (а.с.52, 103, том 1).

У матеріалах справи міститься припис Мисівської сільської ради вих. №467/02-16 від 30.05.2013 року, відповідно до якого сільська рада зобов'язала саме Приватне підприємство "Гостіний двір" демонтувати в строк до 30.05.2013 року встановлені Приватним підприємством "Гостіний двір" огорожі навколо земельної ділянки, переданої позивачу на підставі Договору оренди від 12.11.2011 року, а також демонтувати огорожі, що були встановлені Приватним підприємством "Гостіний двір" навколо земельної ділянки, яка є комунальною власністю Мисівської сільської ради (а.с.104, том 1).

В матеріалах справи наявний договір з надання охоронних послуг від 30.04.2013 року, який укладений між гр. ОСОБА_5 (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа охорона" (виконавець), згідно з пунктом 1.1 якого, предметом даного договору є забезпечення Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа охорона" охорони території об'єкту, що розташований у АДРЕСА_1.

Відповідно до пункту 1.2 Договору виконавець бере на себе відповідальність за забезпечення:

- контролю проходження відвідувачів до приміщень об'єкту охорони, а також їх вихід з території об'єкту;

- переміщення матеріальних цінностей відповідно до порядку, який встановив Замовник;

- фізичної охорони об'єкту;

- оперативного реагування у разі виявлення на об'єкті охорони обставин, які можуть нанести або наносять будь-які збитки.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили із того, що позивачем не вірно обраний спосіб захисту порушеного права, оскільки в даному випадку, з наявних в матеріалах справи доказів слідує, що саме громадянин ОСОБА_5 здійснює дії, направлені на заволодіння об'єктом нерухомості, базою відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", позаяк останній без належних на це підстав уклав договір відносно майна, яке належить на праві власності позивачу; позивачем не вірно обрано спосіб захисту права, оскільки обставини справи, свідчать саме про невизнання права власності позивача з боку громадянина ОСОБА_5, який ніби то з ціллю збереження предмету іпотеки за договором кредиту б/н від 19.10.2006 року, стороною якого він також не є, уклав договір про надання охоронних послуг з ТОВ "Альфа охорона"; відповідач довів правомірність своїх дій, а саме знаходження на об'єкті бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", на підставі договору про надання охоронних послуг від 30.04.2013р., який на даний час є чинним; громадянину ОСОБА_5 не належить право розпоряджатися спірним об'єктом нерухомості, а відтак останній не праві укладати будь-які договори, що стосуються цього майна, в тому числі і договір про надання охоронних послуг від 30.04.2013 року, а тому позивач вправі звернутися до суду із відповідним позовом про оскарження цього договору, та саме такий спосіб захисту порушеного права призведе до його відновлення.

Проте погодитись з такими висновками не можна з огляду на таке.

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За приписами статті 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

Відповідно до наведених норм негаторним є позов власника, спрямований на захист його права власності від таких порушень, які не пов'язані з позбавленням власника володіння річчю, але перешкоджають йому реалізовувати своє право. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його прав (користування, розпорядження) і відшкодовування завданих порушенням збитків. При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення. Для подання негаторного позову не вимагається, щоб перешкоди до здійснення права користування й розпорядження були результатом винних дій відповідача чи спричиняли збитки. Достатньо, щоб такі дії (бездіяльність) об'єктивно порушували права власника і були протиправними.

Зазначаючи, що саме ОСОБА_5 здійснює дії, спрямовані на заволодіння майном позивача, оскільки уклав з відповідачем договір про надання стосовно цього майна охоронних послуг від 30.04.2013 року, і цей договір на час ухвалення рішення є чинним, а відповідач в силу саме цієї обставини довів правомірність своїх дій по знаходженню на об'єкті, належному позивачеві на праві власності, суди не врахували, що позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем негаторного позову є особа, яка безпосередньо перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Судами ж встановлено, що позивач є співвласником бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", і саме відповідач, а не ОСОБА_5, знаходиться на території цієї бази, виконуючи умови договору з ОСОБА_5 про надання охоронних послуг, що свідчить про правильність обрання позивачем в якості способу захисту права позову до особи, яка безпосередньо чинить перешкоди у користуванні майном у вигляді вчинення дій по його охороні без відповідного волевиявлення власників цього майна, щодо усунення таких перешкод.

Враховуючи, що судами встановлено факт знаходження на території належної на праві власності позивачеві бази відпочинку працівників відповідача, висновки судів про недоведеність обставин, які б свідчили про перешкоди та втручання у користування майном ПП "Гостіний двір" з боку відповідача, з яким у позивача відсутні будь-яки зобов'язальні правовідносини стосовно спірного майна , не відповідають встановленим ними обставинам справи. Встановивши, що позивач фактично втратив право володіння спірним об'єктом права власності, суд апеляційної інстанції не послався на докази, якими б це підтверджувалось, а сам по собі факт укладення відповідачем і ОСОБА_5 договору про надання охоронних послуг від 30.04.2013 року не свідчить про позбавлення позивача права володіння спірним майном.

В порушення ст.43 ГПК України суди не встановили будь-яких обставин щодо належності позивачеві на праві власності "Трансформатора,01", який знаходиться за тією ж адресою, що і база відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", щодо якого також пред'явлено позовні вимоги, та чинення перешкод стосовно цього об'єкта як окремого нерухомого майна.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги ПП "Гостіний двір", оскільки судами було порушено положення ст.43 ГПК України щодо повноти встановлення обставин справи.

Керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 8 , п.3 ч.1 ст.111 9 , ч.1 ст.111 10 , ст.111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Гостіний двір" задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.11.2013 року та рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.07.2013 року у справі № 901/1521/13-г - скасувати.

Справу № 901/1521/13-г направити на новий розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим.

Головуючий-суддя С.Бакуліна

Судді О.Глос

А.Полянський