Постанова

від 13.03.2014 по справі 826/17723/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

13 березня 2014 року № 826/17723/13-а

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Солюшнз» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.05.2013 №0007542208 та №0007552208

Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіт Солюшнз» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.05.2013 №0007542208 та №0007552208.

Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи.

В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Профіт Солюшнз» (код ЄДРПОУ 34937066) з питань повноти та своєчасності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Центр нанотехнологій» (код ЄДРПОУ 36349114) та ТОВ «Інноваційні сучасні технології» (код ЄДРПОУ 36832969) з період діяльності з 01.01.2009 по 30.06.2012. За наслідком перевірки було складено акт від 13.05.2013 № 449/22-8/34937066 (далі - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено безпідставне віднесення до складу витрат на придбання товарів (робіт, послуг) витрат відповідно до виписаних видаткових накладних ТОВ «Центр нанотехнологій» та ТОВ «Інноваційні сучасні технології», а також обставину стосовно того, що податкові накладні, які складені вищезазначеними підприємствами, не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, які підтверджують правомірність віднесення до податкового кредиту ТОВ «Профіт Солюшнз» в бухгалтерському та податковому обліку.

Таким чином, Актом перевірки встановлено порушення позивачем:

- п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 89 474 грн.;

- пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 71 579,57 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 31.05.2013:

- №0007542208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 65 787 грн. за основним платежем та 16 447 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0007552208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 22 058 грн. за основним платежем та 5 515 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Аналізуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог з урахуванням наступного.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Підтвердженням даних податкового обліку можуть бути лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. (зазначена позиція висловлювалася неодноразово Верховним Судом України, зокрема в Постанові ВСУ від 17 лютого 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 7046232 та додатково відображена у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11).

На підтвердження власної правової позиції щодо реальності господарських операцій та правомірності формування валових витрат та податкового кредиту позивачем надано копії первинних документів:

- договору купівлі-продажу №02120911 від 02.12.2009, згідно з умовами якого продавець (ТОВ «Центр нанотехнологій») зобов'язується постачати та передавати у власність покупця (ТОВ «Профіт Солюшнз») товар, надавати послуги з налагоджування програмного забезпечення, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та послуги в асортименті, згідно з накладними та актами виконаних робіт, своєчасно здійснювати його оплату; рахунків-фактур; актів здачі-прийняття робіт (надання послуг); податкових накладних;

- договору надання послуг №35 від 20.11.2010, згідно з умовами якого виконавець (ТОВ «Інноваційні сучасні технології») на вимогу замовника (ТОВ «Профіт Солюшнз») зобов'язується виконати роботи, надавати послуги, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити ці роботи, найменування, склад і ціна яких зазначається в рахунках-фактурах; рахунків-фактур; актів здачі-прийняття робіт (надання послуг); податкових накладних.

Проте суд не приймає вищезазначені документи як належні докази підтвердження реальності операцій за договорами №02120911 від 02.12.2009 та №35 від 20.11.2010 з огляду на наступне.

Первинні документи (договір №02120911 від 02.12.2009, рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні) від імені ТОВ «Центр нанотехнологій» виписані директором ОСОБА_1

Висновком експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при управління МВС України на Південно-Західній залізниці встановлено, що підписи від імені гр. ОСОБА_1, зображення яких наявне у копіях документів, точний перелік та реквізити яких зазначено у висновку (т.2 а.с. 44-46) - первинних документах, пов'язаних із взаємовідносинами ТОВ «Центр нанотехнологій» з позивачем - та які були використані у якості зразка при копіюванні, ймовірно виконані не гр. ОСОБА_1, а іншою особою, дані зображення підписів ймовірно виконані однією особою.

Первинні документи (договір №35 від 20.11.2010 рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні) від імені ТОВ «Інноваційні сучасні технології» виписані директором ОСОБА_2.

З протоколу допиту, проведеного ст. слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у Вінницькій області, свідка ОСОБА_2 від 28.11.2011 вбачається, що ТОВ «Інноваційні сучасні технології» зареєстрував на пропозицію знайомого, наміру ведення фінансово-господарської діяльності товариства особисто не мав, податкову звітність, бухгалтерські документи зазначеного підприємства ніколи не підписував, угод не укладав, про товар, роботи, послуги, які продавало, виконувало, надавало підприємство йому не відомо.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За змістом пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 (далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

Всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця (п.18 Порядку).

Таким чином, з огляду на те, що висновком експерта встановлено, що первинні документи, пов'язані із взаємовідносинами ТОВ «Центр нанотехнологій» з позивачем, ймовірно виконані не гр. ОСОБА_1, а іншою особою, а директор ТОВ «Інноваційні сучасні технології» ОСОБА_2 заперечує факт підписання бухгалтерських документів зазначеного підприємства, що зафіксовано у протоколі допиту свідка від 28.11.2011, виписані від ТОВ «Центр нанотехнологій» та ТОВ «Інноваційні сучасні технології» на адресу позивача податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товару чи надання послуг. Віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність реальності операцій за договорами №02120911 від 02.12.2009 та №35 від 20.11.2010, та з урахуванням того, що податкові накладні не можна вважати належним чином оформленими згідно з вимогами чинного на момент їх виписування законодавства, підстави для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відсутні.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач, в силу положень частини 2 статті 71 КАС України, спростував покликання позивача і довів відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч.3. ст.2 КАС України.

Позивач, в силу положень ч.1 ст.71 КАС України, повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Зважаючи на вимоги ч. 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» позивачем при поданні позову сплачено 219,62 грн. судового збору.

Згідно з вказаною нормою, під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, решта суми судового збору підлягає стягненню з позивача (2 196,14-219,62= 1 976,52 грн.).

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути решту суми судового збору з ТОВ «Профіт Солюшнз» (код ЄДРПОУ 34937066) на користь Державного бюджету України в розмірі 1 976 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят шість) грн. 52 коп., зарахувавши їх за реквізитами Окружного адміністративного суду міста Києва для сплати судового збору.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Кротюк