Рішення

від 11.03.2014 по справі 911/383/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2014 р. Справа № 911/383/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова торгівельна компанія», м. Київ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, Київська область, м. Біла Церква

про стягнення 135710,00 грн.

секретар судового засідання Колісник Ю.І.

за участю представників:

від позивача: Слабоус ЄА. (довіреність №1 від 10 січня 2014 року);

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність б/н від 18 лютого 2013 року);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова торгівельна компанія» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 135710,00 грн.

На розгляд суду подано вимогу щодо стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 135710,00 грн., що були перераховані позивачем на рахунок відповідача платіжними дорученнями №64 від 14 грудня 2012 року та №74 від 21 грудня 2012 року на виконання умов контракту за №12/12-5 від 5 грудня 2012 року.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 5 лютого 2013 року та призначено справу до розгляду на 19 лютого 2013 року.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою суду від 9 квітня 2013 року господарський суд Київської області надіслав до прокуратури київської області матеріали справи №911/383/13-г для проведення слідчих дій щодо встановлення факту наявності/відсутності протиправних діянь з боку посадових осіб позивача та/чи відповідача, третіх осіб, направлених на порушення майнових прав та заволодіння майном (соя у кількості 27520 кг - нетто) позивача та/чи відповідача у даній справі, а саме, щодо встановлення кола осіб, якими здійснено привласнення товару позивача та/чи відповідача, завантаженого відповідачем згідно товарно-транспортної накладної №4 від 21 грудня 2012 року в автотранспортний засіб - КАМАЗ, державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4, а також, для встановлення факту виконання/невиконання сторонами взятих на себе зобов'язань за контрактом №12/12-5 на суму 112832,00 грн., виконання яких заперечується позивачем. Крім того, потребував встановлення наступний факт: з ким перебував у трудових відносинах водій КАМАЗу, державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4 під час підписання ним товарно-транспортної накладної №4 від 21 грудня 2012 року. На час проведення перевірки слідчими органами провадження у справі було зупинено.

Через канцелярію господарського суду Київської області надійшов лист першого заступника прокурора м. Біла Церква №859/847вих-14 від 3 лютого 2014 року (вх. №2266/14 від 10 лютого 2014 року), в якому прокурор повідомив суд про обставини, що зумовили зупинення провадження у справі №911/383/13-г.

Ухвалою суду від 11 лютого 2014 року провадження у справі №911/383/13-г поновлено та призначено розгляд справи на 11 березня 2014 року.

Представник відповідача в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на позовну заяву, проти позову заперечував частково з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

11 березня 2014 року відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

5 грудня 2012 року між позивачем (за договором - покупець) та відповідачем (за договором - продавець) укладено контракт за №12/12-5.

Предметом даного контракту, відповідно до пункту 1.1, є продаж сої українського походження, врожаю 2012 року у кількості 130 метричних тон.

Згідно пункту 4.1 контракту оплата за товар здійснюється безготівковим розрахунком, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця.

У відповідності до пункту 4.2 контракту покупець здійснює оплату у розмірі 100% від вартості поставленого товару на протязі одного робочого дня після загрузки автотранспорту товаром, за бажанням покупця допускається попередня оплата.

Згідно пункту 5.1 контракту продавець зобов'язується відгрузити товар у повному обсязі до 7 грудня 2012 року, включно.

Пунктом 5.5 контракту передбачено, що факт передачі товару підтверджується накладною.

Судом встановлено, що на виконання умов контракту позивач платіжними дорученнями №64 від 14 грудня 2012 року (на суму 492000,00 грн.) та №74 від 21 грудня 2012 року (на суму 82000,00 грн.) перерахував на рахунок відповідача 574000,00 грн.

Факт отримання зазначених коштів відповідачем не заперечується.

Проте, як зазначає позивач, відповідач частково виконав взяті на себе зобов'язання за контрактом та частково поставив позивачу оплачений останнім товар на загальну суму 438290,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №971 від 18 грудня 2012 року на суму 150921,00 грн., №976 від 18 грудня 2012 року на суму 142270,00 грн. та №977 від 19 грудня 2012 року на суму 145099,00 грн.

Враховуючи, що відповідач не у повному обсязі виконав умови контракту та не поставив позивачу товар на загальну суму 135710,00 грн., позивач на підставі ст.ст. 670, 693 Цивільного кодексу України звернувся до господарського суду Київської області з даним позовом про стягнення з відповідача зазначеної вище суми.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на позовну заяву, проти позову заперечував частково.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вже зазначалось вище, присутній у судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував частково.

Так, на підтвердження своїх заперечень відповідач подав до суду видаткову накладну №978 від 21 грудня 2012 року на загальну суму 112832,00 грн., з якої вбачається, що відповідач передав позивачу товар у кількості 27,52 тон сої.

Однак, зазначена накладне не підписана зі сторони позивача.

В матеріалах справи наявний лист відповідача (том 1, а.с. 59) за №2 від 16 січня 2013 року, з якого вбачається, що відповідач звертався до позивача з проханням підписати примірники видаткової накладної №978 від 21 грудня 2012 року.

В матеріалах справи міститься опис вкладення від 17 січня 2013 року, з якого вбачається, що відповідач 17 січня 2013 року надіслав на адресу позивача зазначений вище лист та 2 примірники видаткової накладної №978 від 21 грудня 2012 року.

Позивач повністю заперечує поставку сої на суму 112832,00 грн., мотивуючи це тим, що сою у кількості 27,52 тони, відпущену відповідачем за видатковою накладною №978 від 21 грудня 2012 року, він не отримував.

Відповідно до умов п. 1.1 контракту, відпуск товару відбувається на умовах FCA - завантаження в автотранспорт позивача (Інкотермс 2000).

Пунктом 5.3 контракту встановлено, що продавець інформує покупця по телефону про завантаження товару протягом 2-х годин з дати завантаження.

На підтвердження своїх заперечень відповідачем до суду подано товарно-транспортну накладну №4 від 21 грудня 2012 року, з якої вбачається, що відповідачем завантажено товар (сою у кількості 27520 кг - нетто) в автотранспорт, наданий позивачем - КАМАЗ, державний номер НОМЕР_1, водій - ОСОБА_4.

Вартість завантаженого товару становить 112832,00 грн.

Як зазначає відповідач, останній повідомив позивача в телефонному режимі про завантаження товару.

Враховуючи, що позивач заперечив факт отримання товару у кількості 27520 кг сої, а відповідач наполягав на тому, що така поставка мала місце, господарським судом Київської області було надіслано до прокуратури Київської області матеріали справи №911/383/13-г в копіях для вирішення питання про проведення слідчих дій щодо встановлення факту наявності/відсутності протиправних діянь з боку посадових осіб позивача та/чи відповідача, третіх осіб, направлених на порушення майнових прав та заволодіння майном (соя у кількості 27520 кг - нетто) позивача та/чи відповідача у даній справі, а саме, щодо встановлення кола осіб, якими здійснено привласнення товару позивача та/чи відповідача, завантаженого відповідачем згідно товарно-транспортної накладної №4 від 21 грудня 2012 року в автотранспортний засіб - КАМАЗ, державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4, а також, для встановлення факту виконання/невиконання сторонами взятих на себе зобов'язань за контрактом №12/12-5 на суму 112832,00 грн., виконання яких заперечується позивачем. Крім того, потребував встановлення наступний факт: з ким перебував у трудових відносинах водій КАМАЗу, державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4 під час підписання ним товарно-транспортної накладної №4 від 21 грудня 2012 року.

10 лютого 2014 року до господарського суду Київської області прокуратурою м. Біла Церква супровідним листом за №859/847вих-14 було подано копію постанови СВ Білоцерківського МВ (з обслуговування м. Біла Церква та Білоцерківського району) ГУ МВС України в Київської області від 30 жовтня 2013 року про закриття кримінального провадження (том 1, а.с. 112-114).

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Постановою про закриття кримінального провадження, проведеного слідчим відділом Білоцерківського МВ (з обслуговування м. Біла Церква та Білоцерківського району) ГУ МВС України в Київської області, встановлено: «… що факт відвантаження господарської продукції, а саме, сої ФОП ОСОБА_1 ТОВ «Агропромисловій Торговій Компанії» повністю підтверджено і не викликає жодних сумнівів, а тому умови договору між даними суб'єктами господарювання з боку ФОП ОСОБА_1 виконані в повному обсязі …».

Станом на день прийняття рішення у справі, сторонами не подано доказів оскарження постанови СВ Білоцерківського МВ (з обслуговування м. Біла Церква та Білоцерківського району) ГУ МВС України в Київської області від 30 жовтня 2013 року про закриття кримінального провадження у встановленому чинним законодавством України порядку.

Отже, за таких обставин, суд приходить до висновку, що факт продажу сої у кількості 27520 кг, загальна вартість якої складає 112832,00 грн., мав місце у господарських відносинах, що склались між позивачем та відповідачем під час виконання контракту №12/12-5 від 5 грудня 2012 року.

В той час, судом встановлено, що відповідач не повністю виконав взяті на себе зобов'язання згідно умов контракту за №12/12-5 від 5 грудня 2012 року, а саме, не передав позивачу попередньо оплачений останнім товар на загальну суму 22878,00 грн. Отже, позовна вимога про стягнення з відповідача грошових коштів за непоставлений товар, підлягає частковому задоволенню у розмірі 22878,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова торгівельна компанія» (03151, м. київ, вул. Керченська, 7/7, код 33945034) - 22878 (двадцять дві тисячі вісімсот сімдесят вісім) грн. 00 коп. заборгованості та 457 (чотириста п'ятдесят сім) грн. 56 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 14 березня 2014 року

Суддя Заєць Д.Г.