Справа № 569/11019/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 березня 2014 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
Судді Наумов С.В.
При секретарі Литвинюк Л.Ш.
Представника позивача ОСОБА_1
Представників відповідачів Рудика С.Ю., Чепіль М.І.
Представника третьої особи ОСОБА_4
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Рівненської міської ради, ОСОБА_7, треті особи: Управління земельних відносин Виконавчого комітету Рівненської міської ради, ОСОБА_8, про визнання незаконним та скасування рішення Рівненської міської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку, -
В с т а н о в и в :
До суду звернувся позивач ОСОБА_5 із вказаним позовом в якому просить суд призначити посмертну судово - почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити запитання, чи належать підписи, виконані у графі напроти прізвища ОСОБА_9, що наявні у технічній документації на передачу у власність гр..ОСОБА_7 земельної ділянки у АДРЕСА_1, зокрема на ст.53 (протокол обстеження та погодження меж земельної ділянки) на ст.39 (план земельної ділянки, що пропонується до передачі у власність), на ст.19 (виноска земельної ділянки) гр. ОСОБА_9, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнати незаконними та скасувати рішення Рівненської міської ради №2493 від 08.11.2012 року «Про передачу безоплатно у власність земельної ділянки АДРЕСА_1» та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ№539793 від 28.122012 року, виданий ОСОБА_7.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив суд його задовольнити повністю.
Представник відповідача Рівненської міської ради позов не визнав. Вважає, що рішення ради №2493 від 08.112012р. про передачу безкоштовно у власність земельної ділянки АДРЕСА_1, прийняте в межах повноважень визначених Законами, зокрема на підставі ЗК України, ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно не може бути визнано незаконним. Також вважає, що доводи на які покликається представник позивача не можуть бути підставою для скасування державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЯЙ №539793 від 28.122012 року, виданий ОСОБА_7. Просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_7, адвокат Рудика С.Ю. позов не визнала, вважає його безпідставним. Надала суду письмове заперечення на позовну заяву в якому просить відмовити ОСОБА_5 в задоволенні позовних вимог за безпідставністю.
Представник третьої особи - Управління земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради, вважає, що позов ОСОБА_5 не підлягає до задоволення відповідно підтримала позицію представника Рівненської міської ради щодо відмови у задоволенні позову.
Залучена судом третя особа ОСОБА_8 для проведення судових дебатів до суду не з»явилась, хоча вимоги позивача в судових засіданнях підтримувала, просила їх задовольнити. Крім того суду пояснила, що у технічній документації на передачу у власність земельної ділянки гр.-ці ОСОБА_7 (яка є її сестрою) стоять не її підписи. Вважає, що виділена земельна ділянка у власність вказаній особі порушує також її права на обслуговування та користування своєї частини будинку.
Заслухавши сторін в судовому засіданні дослідивши надані ними докази, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення повністю.
Судом встановлено, що ОСОБА_10 16.09.1992р. відповідно до договору дарування об»єкту нерухомого майна подарував дітям, а саме: синові ОСОБА_9 41/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1, та 22.12.1998р. відповідно до договору дарування об»єкту нерухомого майна подарував дочці ОСОБА_8 16/100, дочці ОСОБА_7 43/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 помер.
Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого державним нотаріусом Ревою Л.Л. 31.08.2012р. Другою Рівненською державною нотаріальною конторою, позивач ОСОБА_5 є спадкоємцем майна свого батька ОСОБА_9 яке складається з:
-41/100 частини житлового будинку з надвірними» будівлями АДРЕСА_1.
Відповідно до Земельного кодексу України і Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вирішення питань щодо передачі земель комунальної власності у власність чи користування, оренду громадянам та юридичним особам є правом міської ради, як суб»єкта права власності на землю.
Зокрема, ч.1 ст.59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що рада в межах повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Статтями 12, 116 ЗК України визначають повноваження міських рад у галузі земельних відносин на території міст та розпорядження землями територіальних громад. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Рішенням Рівненської міської ради №2493 від 08.11.2012 року про передачу безоплатно у власність земельної ділянки, відповідачу ОСОБА_7 передано безоплатно у власність земельну ділянку площею 441 м.2 АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
На підставі вказаного вище рішення ради, ОСОБА_7, отримала державний акт на земельну ділянку площею 0.0441 га. із визначеними межами ділянки та кадастровим номером 5610100000:01:028:0542.
Статтею 120 ЗК України визначено, що при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди.
Відповідно до ст.125 ЗК України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Судом встановлено, та не заперечується представником позивача, та третьою особою ОСОБА_8, що ними як співвласниками будинковолодіння АДРЕСА_1, не виготовлялись документи на земельну ділянку, тобто вони не мають державних актів на свої земельні ділянки.
Оцінивши докази, суд вважає, що визначені межі земельної ділянки ОСОБА_7 не порушують прав, свобод чи інтересів ОСОБА_5 та ОСОБА_8 як співвласників будинковолодіння.
Доводи позивача ґрунтуються лише на можливому порушенні його прав в користуванні своєї частини земельної ділянки в майбутньому, що не дає підстав для судового захисту.
Відповідно до ч.3 ст.60 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Суд відхилив вимогу позивача про призначення по справі посмертної судово - почеркознавчої експертизи. Покликання позивача про неналежне оформлення технічної документації на передачу у власність гр.-ці ОСОБА_7 земельної ділянки в АДРЕСА_1, не має значення для ухваленя рішеня у цій справі.
Як пояснив в судовому засіданні спеціаліст із Управління Держземагенства у м. Рівне Очередько І.М., рішення Рівненської міської ради про виділення у власність вказаної вище земельної ділянки для ОСОБА_7 приймалось на підставі технічної документації КП "Графос". ПП "Земельний простір" виконало ряд підготовчих документів які слугували підставою для прийняття рішення. Державний акт ОСОБА_7 видавався на підставі технічної документації, яка виготовлялась КП "Графос". Тобто, ніякого відношення технічна документація до ПП "Земельний простір" на який посилається позивач, не має. Існує лише певна кількість документів до технічної документації в тому числі протоколи на які вказує представник позивача,
які виготовлялись попередньо ПП "Земельний простір".
Судом було відмовлено в клопотаннях відповідачів та представника третьої особи - управління земельних відносин про закриття провадження у цій справі з підстав юрисдикції її розгляду в порядку КАС України.
Вирішуючи вказаний спір по суті, встановлено, що Рівненська міська рада приймаючи рішенням №2493 від 08.11.2012 року про передачу безоплатно у власність земельної ділянки, відповідачу ОСОБА_7, діяла відповідно до закону, при цьому відповідач не здійснював владних управлінських функцій.
Отже, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання незаконними та скасування рішення Рівненської Рівненської міської ради №2493 від 08.11.2012р. "Про передачу безоплатно у власність земельної ділянки АДРЕСА_1 та державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЙ №539793 від 28.12.2012р., виданий ОСОБА_7, є безпідставними.
Сплачений позивачем судовий збір в сумі 114 грн. 70 коп. підлягає віднесенню за його рахунок.
На підставі ст.12,116,120,125 ЗК України, ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", керуючись ст.ст. 10,60,88,212,213,215,218 ЦПК України, суд, -
В и р і ш и в:
В позові ОСОБА_5 до Рівненської міської ради, ОСОБА_7, треті особи: Управління земельних відносин Виконавчого комітету Рівненської міської ради, ОСОБА_8, про визнання незаконним та скасування рішення Рівненської міської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку, відмовити повністю.
Сплачений позивачем судовий збір в сумі 114 грн. 70 коп. суд відносить за його рахунок.
Повідомити сторін, що із повним рішенням суду вони зможуть ознайомитись та отримати копію рішення 07 березня 2014 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Рівненської області через Рівненськи міський суд.
Суддя Рівненського міського суду С.В. Наумов
Суд | Рівненський міський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 04.03.2014 |
Оприлюднено | 20.03.2014 |
Номер документу | 37667412 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Рівненський міський суд Рівненської області
Наумов С.В. С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні