Ухвала

від 20.05.2014 по справі 569/11019/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді: Демянчук С.В.,

суддів: Хилевича С.В., Шеремет А.М.,

секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 04 березня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради, ОСОБА_2, треті особи: Управління земельних відносин Виконавчого комітету Рівненської міської ради, ОСОБА_3, про визнання незаконним та скасування рішення Рівненської міської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 04 березня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Рівненської міської ради, ОСОБА_2, треті особи: Управління земельних відносин Виконавчого комітету Рівненської міської ради, ОСОБА_3 було відмовлено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необгрунтованим, неповно та невірно встановлені обставини, які мають істотне значення для справи, внаслідок неправильного дослідження доказів та їх оцінки, ухвалене з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що висновки суду першої інстанції щодо доводів позивача грунтуються лише на можливому порушенні його прав в користуванні своєї частини земельної ділянки в майбутньому, що не дає підстав для судового захисту, не підтверджується обставинами, що встановлені при розгляді справи та матеріалами, що наявні у справі, адже з межами земельної ділянки, що передана у власність для ОСОБА_2, ОСОБА_1 не погоджується, а підписи, що стоять в технічній документації напроти прізвища ОСОБА_4 - свого батька, вважає підробленими.

Також зазначає, що незважаючи на доводи позивача щодо доцільності проведення експертизи, суд необгрунтовано відмовив у проведенні експертизи.

Просив скасувати рішення Рівненського міського суду від 04 березня 2014 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити повністю позовні вимоги.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просила відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_1, а рішення Рівненського міського суду від 04 березня 2014 року - залишити без змін.

Справа № 569/11019/13ц Головуючий в суді 1 інст. - Наумов С.В. Провадження № 22-ц/787/809/2014 Суддя-доповідач - Демянчук С.В.

В поданих на апеляційну скаргу запереченнях представник Управління земельних відносин вказала на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та на безпідставність доводів апеляційної скарги, яку просила відхилити.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав. Просив апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі.

Представник Рівненської міської ради, представник ОСОБА_2, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, покликалися на законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання незаконними та скасування рішення Рівненської міської ради №2493 від 08.11.2012 року "Про передачу безоплатно у власність земельної ділянки на АДРЕСА_1" та державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЙ №539793 від 28.12.2012 року, виданий ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив зі встановлених обставин того, що межі земельної ділянки ОСОБА_2 не порушують прав, свобод чи інтересів ОСОБА_1 Оспорювані рішення Рівненської міської ради та державний акт на право власності на земельну ділянку видані відповідно до вимог чинного законодавства, тому позовні вимоги є безпідставними.

Щодо даних висновків, суд першої інстанції навів відповідні мотиви та доводи, з якими погоджується і колегія суддів, оскільки вони узгоджуються з матеріалами справи та вимогами закону, зокрема, відповідають положенням ст.ст. 12, 116, 118, 120, 125, 128 Земельного Кодексу України /в редакції виникнення спірних правовідносин/, ст.25, ч.1 ст.59, п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником 41/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1. ОСОБА_3 є власником 16/100 частини цього житлового будинку з надвірними будівлями. ОСОБА_2 являється співвласником 43/100 частини зазначеного житлового будинку з надвірними будівлями.

Скориставшись своїм правом на приватизацію земельної ділянки, ОСОБА_2 приватизувала земельну ділянку відповідно до своєї частки у праві власності на земельну ділянку, що відповідало порядку користування, який склався між співвласниками будинковолодіння на час набуття права власності.

Згідно ч.1 ст.116 Земельного кодексу України (в редакції на момент прийняття рішення Рівненської міської ради від 08.11.2012 року №2493) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Норми Земельного кодексу України передбачають обов'язок для особи, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду чи власність здійснити певні дії з метою юридичного оформлення права користування земельною ділянкою.

У відповідності до ЗК України, передача у власність земельних ділянок громадянам і юридичним особам здійснюється в порядку, встановленому статтею 118 цього Кодексу.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.118 Земельного кодексу України (в редакції станом на 08.11.2012 року) громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Для оформлення права власності на земельну ділянку ОСОБА_2 подала до міської ради заяву про передачу земельної ділянки площею 441 кв.м. на АДРЕСА_1 безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Рішенням міської ради від 8 листопада 2012 року №2493 "Про передачу безоплатно у власність земельної ділянки на АДРЕСА_1" передано ОСОБА_2 земельну ділянку площею 441 кв.м. на АДРЕСА_1 безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель житлової громадської забудови, які згідно із земельно-обліковими документами м.Рівного обліковувалися за громадянами ОСОБА_8 та ОСОБА_4 (покійними).

Попередньо проект рішення Рівненської міської ради пройшов візування відповідно до встановленого порядку та був розглянутий Постійною комісією з питань архітектури, будівництва та землевпорядкування без зауважень.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України (в редакції станом на 08.11.2012 року) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

ОСОБА_2 отримано державний акт на право власності на земельну ділянку від 28.12.2012 року № 561010001001655 серія ЯЙ №539793.

Статтею 120 ЗК України визначено, що при переході права власності на будівлю та споруду кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди.

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно принципу диспозитивності цивільного судочинства /ст. 11 ЦПК України/ суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до норм ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Обов'язок доказування і подання доказів процесуальним Законом /ст. 60 ЦПК/ покладено на сторони.

Однак, будь-яких доказів, заслуговуючих на увагу, які є належними і допустимими, спростовують висновки суду, не надано. Доводи позивача грунтуються лише на можливому порушенні його прав в користуванні своєю частиною земельної ділянки в майбутньому, що не дає підстав для судового захисту.

При цьому колегія суддів вважає необґрунтованими клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи, оскільки, як вірно зазначив суд першої інстанції, покликання позивача про неналежне оформлення технічної документації про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки в АДРЕСА_1, не має значення для ухвалення рішення у цій справі. Дана технічна документація не оспорена особами, які її підписували, в тому числі покійним ОСОБА_4

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, та враховуючи, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, правильно встановив дійсні обставини справи, з'ясував характер взаємовідносин сторін, постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, та зважаючи, що не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 04 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий суддя: Демянчук С.В.

Судді: Хилевич С.В.

Шеремет А.М.