Постанова

від 27.02.2014 по справі 813/9192/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2014 року № 813/9192/13-а

Львівський окружний адміністративний суд

в складі головуючої cудді - Потабенко В.А.

за участю секретаря судового засідання - Гойни Є.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: Кісика Б.М., згідно довіреності,

від відповідача: Чижевського М.В., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Масляна родина" до Дрогобицької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

ПП "Масляна родина" звернулося до суду з позовом до Дрогобицької ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003082212 від 25.11.2013 року, прийнятого за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по операціях щодо придбання товарів у ПП "Рехавот", ТзОВ "Захід маркет груп" за червень 2013 року та використання придбаних товарів у власній господарській діяльності, оформленої актом № 203/22-12/37390163 від 08.11.2013 року.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що висновки акта Дрогобицької ОДПІ, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Зазначає, що розмір податкового кредиту, відповідно до податкових накладних від контрагентів за період червня 2013 року, цілком обґрунтовано нормами діючого законодавства. Позивач зазначає, що первинні бухгалтерські документи, що супроводжували господарські операції, укладені між позивачем та ПП "Рехавот", ТзОВ "Захід маркет груп", складені у відповідності до вимог законодавства, оформлені належним чином, а операції, по яких сформовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість пов'язані з власною господарською діяльністю позивача. Відповідно, ПП "Масляна родина" жодним чином не порушувало норм податкового законодавства, документально доведеними є факти поставки між контрагентами, реальність дій позивача щодо оплати отриманого товару, його подальше використання у власній господарській діяльності, належного оформлення та здачі до податкового органу відповідних податкових декларацій, в зв'язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення прийнято неправомірно та таке підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, наведених у запереченні на позов, поданому до суду 20.01.2014 року, суть якого зводиться до наступного. Між позивачем (ПП "Масляна родина" (покупець) та ПП "Рехавот" (продавець) та (ПП "Масляна родина" (покупець) та ТзОВ "Захід маркет груп" (продавець) було укладено договори поставки продуктів харчування - цукру-піску. Податковий орган наголошує, що первинні бухгалтерські документи, якими оформлялись поставки, складені не належним чином, в зв'язку з чим не можуть бути документальним підтвердженням здійснення господарських операцій та, відповідно, безумовною підставою для формування податкового кредиту червня 2013 року. Звідси, позивачем занижено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за відповідний період. В зв'язку з наведеним у задоволенні позову слід відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення, враховуючи наступне.

Приватне підприємство "Масляна родина" згідно копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи зареєстроване 02.12.2010 року виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради Львівської області за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Самбірська, буд. 128/1, ЄДРПОУ 37390163, перебуває на податковому обліку в Дрогобицькій ОДПІ, є платником ПДВ з 14.12.2010 року.

За результатами позапланової виїзної перевірки ПП "Масляна родина" з питань дотримання вимог податкового законодавства по операціях щодо придбання товарів у ПП "Рехавот", ТзОВ "Захід маркет груп" за червень 2013 року та використання придбаних товарів у власній господарській діяльності оформлено акт № 203/22-12/37390163 від 08.11.2013 року.

Перевірку проведено на основі документів, наданих ПП "Масляна родина", а саме: договору постачання, оборотно-сальдових відомостей, банківських виписок, податкових та видаткових накладних, ТТН, інших документів. Також під час проведення перевірки позивача було використано бази даних ІС "Податковий блок".

Проведеною перевіркою ПП "Масляна родина" встановлено порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду за червень 2013 року на загальну суму 83893,00 грн.

На підставі вищевказаного акта перевірки позивачу 25.11.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0003082212, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 83893,00 грн. за основним платежем та 41947,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для прийняття вищевказаного податкового повідомлення-рішення став висновок відповідача про безтоварність та нереальність укладених позивачем договорів з ПП "Рехавот", ТзОВ "Захід маркет груп".

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем укладено з ТзОВ "Захід маркет груп"

(ЄДРПОУ 37472722) договір поставки № Ц-14/06/13 від 14.06.2013 року, предметом якого є цукор-пісок згідно ДСТУ 2316-93. Асортимент, кількість та ціна цукру визначається в заявках, накладних, що підписуються сторонами. Якість продукції повинна відповідати вимогам законодавства України, постачальник зобов'язаний надати сертифікат якості на продукцію, який посвідчує відповідність її вимогам відповідних стандартів або технічних умов. Поставка здійснюється на умовах EXW (Інкотермс 2010) зі складу постачальника, строк поставки - не більше 7 днів від дати затвердження постачальником замовлення покупця.

Адреса постачальника - ТзОВ "Захід маркет груп": 4300, Волинська обл., м. Луцьк, вул.. Рівненська, 76А, адреса покупця - ПП "Масляна родина": 82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Самбірська, 128/1.

На підтвердження реальності операцій ПП "Масляна родина" з ТзОВ "Захід маркет груп" в червні 2013 року позивачем подано суду копії видаткових накладних, по яких ним було отримано товар № 49 від 19.06.2013 року на суму 126280,00 грн. (в т.ч. ПДВ 21046,67 грн.), № 50 від 20.06.2013 року на суму 126280,00 грн. (в т.ч. ПДВ 21046,67 грн.).

Податкове зобов'язання з ПДВ червня 2013 року сформовано на підставі податкової накладної № 56 від 14.06.2013 року на суму 252560,00 грн. (в т.ч. ПДВ 42093,33 грн.).

Крім того, в матеріалах справи наявна копія журналу видачі довіреностей по ПП "Масляна родина", що підтверджує видачу 20.06.2013 року працівнику на прізвище ОСОБА_4 довіреності на отримання ТМЦ від ТзОВ "Захід маркет груп" (факт прийняття такої особи на роботу в ПП "Масляна родина" підтверджено відповідним наказом, довіреність дійсна до 30.06.2013 року).

Факт транспортування ТМЦ підтверджено наданими позивачем копіями товарно-транспортних накладних серії ЗМГ № 49 від 19.06.2013 року (автомобіль Renault НОМЕР_2, водій ОСОБА_5, пункт розвантаження м. Дрогобич), серії ЗМГ № 50 від 20.06.2013 року (автомобіль Iveco НОМЕР_3, водій ОСОБА_3, пункт розвантаження м. Дрогобич). Вказані товарно-транспортні накладні містять вказівку на товар, що перевозився, його кількість, вид пакування, супровідні на товар документи, пункт навантаження та розвантаження, особу, яка дозволила відпуск товару з боку ТзОВ "Захід маркет груп" та печатку товариства.

Прихід зазначених ТМЦ підтверджено копією картки складського обліку матеріалів позивача та оприбутковано на рахунку 281.

Представленою суду копією банківської виписки засвідчено проведення проплати ПП "Масляна родина" контрагенту ТзОВ "Захід маркет груп" 14.06.2013 року 252560,00 грн. (в т.ч. ПДВ 42093,33 грн.). Розрахунок між підприємствами проведено в повному обсязі.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем (покупець) укладено з ПП "Рехавот", ЄДРПОУ 37504083 (продавець) договір постачання № 08/08/11Д від 08.08.2011 року, предметом якого продукти харчування. Кількість товару, що поставляється, і асортимент вказується в накладних, які є невід'ємною частиною договору. Постачання товару здійснюється транспортом покупця або продавця за усною домовленістю. Право власності переходить на товар при передачі товару. Ціна товару вказується в накладних на кожну партію. Оплата товару здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах 100 % передоплати. Якість товару повинна відповідати вимогам, що встановлені державними стандартами та технічними умовами, що діють в Україні і підтверджуються документами, що гарантують їх якість.

На підтвердження реальності операцій ПП "Масляна родина" подано суду копії видаткових накладних, по яких ним було отримано товар № 06-0000019 від 25.06.2013 року на суму 100000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1666666,67 грн.), № 27 від 27.06.2013 року на суму 125400,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20900,00 грн.), № 06-0000029 від 27.06.2013 року на суму 125400,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20900,00 грн.), № 06-0000015 від 19.06.2013 року на суму 129800,00 грн. (в т.ч. ПДВ 21633,33 грн.).

Податкове зобов'язання червня 2013 позивачем сформовано на підставі податкових накладних № 15 від 19.06.2013 року на суму 129800,00 грн. (в т.ч. ПДВ 21633,33 грн.), № 21 від 25.

06.2013 року на суму 100000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1666666,67 грн.), № 29 від 27.06.2013 року на суму 250800,00 грн. (в т.ч. 41800,00 грн.).

Адреса постачальника - ПП "Рехавот": 82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Коновальця, 7, корп. 10, кв. 45, адреса покупця - ПП "Масляна родина": 82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Самбірська, 128/1.

Факт транспортування ТМЦ підтверджено копіями товарно-транспортних накладних № 590 від 25.06.2013 року, № 589 від 25.06.2013 року, № 588 від 25.06.2013 року, № 587 від 25.06.2013 року (автомобіль Газ 3307 НОМЕР_4, водій ОСОБА_6, пункт розвантаження м. Дрогобич, вул. Індустріальна, 7, вантаж одержав - ОСОБА_4). Вказані товарно-транспортні накладні містять вказівку на товар, що перевозився, його кількість, пункт навантаження та розвантаження, особу, яка дозволила відпуск товару з боку ПП "Рехавот", підпис особу, яка прийняла товар від ПП "Масляна родина", печатки товариств.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія журналу видачі довіреностей по ПП "Масляна родина", що підтверджує видачу 07.06.2013 року працівнику на прізвище ОСОБА_4 довіреності на отримання ТМЦ від ПП "Рехавот" (як вже вказувалось вище, факт прийняття такої особи на роботу в ПП "Масляна родина" підтверджено відповідним наказом, довіреність дійсна до 30.06.2013 року).

Прихід зазначених ТМЦ підтверджено копією картки складського обліку матеріалів позивача та оприбутковано на рахунку 281.

Наданою суду копією банківської виписки засвідчено проведення оплати ПП "Масляна родина" в адресу контрагента ПП "Рехавот" 20.06.2013 року безготівкових коштів в сумі 20700,00 грн., 27.06.2013 року в сумі - 250800,00 грн. Крім того, актом заліку однорідних вимог від 27.06.2013 року підтверджено припинення взаємних зобов'язань між контрагентами на суму 100000,00 грн. в силу взаємозаліку.

Суд вказує на те, що наявність матеріалах справи копії договору оренди нежитлового приміщення під офіс № 1 від 02.12.2010 року (строк дії договору додатком до договору продовжено до 31.12.2015 року), згідно якого ПП "АМГ-Транс" здає в оренду, а ПП "Масляна родина" орендує приміщення під офіс за адресою м. Дрогобич, вул. Самбірська, 128/1 та копії договору оренди приміщення на відповідальне зберігання товару № 5 від 01.12.2011 року (строк дії договору закінчується 01.12.2012 року та вважається продовженим у випадку, якщо жодна із сторін не виявить бажання достроково його перервати), згідного якого ОСОБА_4 здає в оренду, а ПП "Масляна родина" орендує приміщення за адресою м. Дрогобич, вул. Індустріальна, 7 підтверджує факт наявності у позивача приміщень, необхідних для провадження господарської діяльності та пояснює адресу поставки ТМЦ від ПП "Рехавот".

Твердження відповідача про відсутність відповідних сертифікатів якості товару спростовано наявними в матеріалах справи копіями сертифікатів відповідності цукру білого кристалічного урожаю цукрових буряків 2011 року третьої та четвертої категорій (строк придатності 4 роки) (термін дії до 12.09.2012 року), цукру ІІ, ІІІ, ІV категорій (термін дії до 14.10.2014 року), висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, декларацією виробника про відповідність посвідчення про якість цукру білого кристалічного з цукрових буряків № 153 від 01.02.2013 року, категорія 3, протоколу № 1550 від 25.09.2012 року, номерними бірками на товар - цукор білий.

Факт використання цукру-піску у своїй господарській діяльності підтверджено позивачем видатковими накладними про поставку в адресу ТзОВ "Тревелін" придбаного у ПП "Рехавот" та ТзОВ "Захід маркет груп" товару.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що органом доходів і зборів під час проведення перевірки не досліджено питання наявності залишків ТМЦ на складі ПП "Масляна родина", що утворились в зв'язку з купівлею-продажем цукру-піску. Водночас, з акту інвентаризації цукру від 02.12.2013 року вбачається, що фактична кількість цукру на складі підприємства відповідає бухгалтерському обліку і становить 1022,214 тон.

Суд зазначає, що сама лише наявність актів перевірок контрагентів позивача та виявлення податковим органом порушень ними законодавства в період червня 2013 року не може слугувати доказом безтоварності господарських операцій та не обґрунтовує наявності будь-яких порушень податкового законодавства з боку покупця за договорами, укладеними зі згаданими підприємствами. Суд вважає, що під час здійснення контролю за правомірністю нарахування та сплати в бюдждет податку на додану вартість підлягає перевірці фактичне придбання товару. При здійсненні такого контролю податковому органу необхідно перевіряти факт укладення та виконання відповідних договорів саме між особою, яка поставила товар і склала податкові накладні, та особою, яка отримувала товар і сформувала податковий кредит. Причини, за яких складено вищезазначені акти перевірок ТзОВ "Захід маркет груп" та ПП "Рехавот", жодним чином не стосуються та не впливають на договірні зобов'язання, що виникли між ними та ПП "Масляна родина", оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Як випливає зі змісту ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності). Таким чином єдиною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки. Податковим органом не надано суду жодних судових рішень, якими б визнавався недійсним договір, укладений між позивачем та ТзОВ "Захід маркет груп" чи ПП "Рехавот". Факт поставки товарів позивачу підтверджується достатніми первинними документами, оформленими у відповідності до вимог законодавства. Крім того, за наслідками проведеної перевірки, на підставі первинних документів встановлено що станом на день проведення перевірки, залишки продукції - цукру-піску - придбаних у ТзОВ "Захід маркет груп" чи ПП "Рехавот", були в наявності в орендованих приміщеннях позивача (акт інвентаризації цукру від 02.12.2013 року). В зв'язку з цим не можна вважати наявність актів про перевірку дотримання податкового законодавства контрагентами позивача чи інших документів податкового органу підставою для висновку про безтоварність операцій за умови наявності усіх належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів. Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість повинно здійснюватися на основі дослідження таких факторів, як рух активів у процесі здійснення господарської операції. Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, документи про перевезення, зберігання товарів.

Дана позиція повністю узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України".

Згідно ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України - господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Надані позивачем договори між ПП "Масляна родина" та ТзОВ "Захід маркет груп" і ПП "Рехавот" підписані уповноваженими особами та скріплені печатками, при їх укладенні сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, а, тому, такі договори створюють, змінюють та припиняють правовідносини між позивачем та його контрагентами. Факт оплати ТМЦ позивачем на рахунок ТзОВ "Захід маркет груп" та ПП "Рехавот" підтверджений матеріалами справи.

Все вищенаведене підтверджує, що господарські операції позивача з ПП "Рехавот" та ТзОВ "Захід маркет груп" є реальними та підтверджуються необхідними документами, а товари у вказаних підприємств придбавалися позивачем з метою використання та були використані позивачем у власній господарській діяльності, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Крім того, відповідно до п. 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 року, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено господарську операцію як дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є виключно первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, в той час як сертифікат на продукцію не є первинним бухгалтерським документом в розумінні вказаного Закону а, відтак, здійснення господарських операцій, їх бухгалтерський облік та зв'язок таких господарських операцій з господарською діяльністю платника податків не ставиться в залежність від наявності чи відсутності сертифікатів відповідності на продукцію.

Згідно п.44.1. ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

В свою чергу Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку (який є основою будь-якого іншого обліку) господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Таким чином підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення таких господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення. Відповідно до п.п. 1.2 п.1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.п. 2.1 п. 2 Положення).

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Згідно п. 2.4 даного Положення, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.16 даного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі останнього від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Податковий кредит, у відповідності до п. 14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України, визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна, згідно із п. 201.7 ст.201 Податкового кодексу України, виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відомості, які повинні міститися у податковій накладній, визначено пункту 201.1 статті 201 ПК України.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Виходячи із приписів вищевказаної імперативної норми закону, лише відсутність податкової накладної позбавляє права на включення до складу податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Водночас, наявність податкової накладної без фактичного здійснення господарської операції (оприбуткування товару, його оплата, використання у господарській діяльності тощо) не може бути підставою для включення визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту відповідного місяця.

Крім того, аналіз наведених норм свідчить про те, що діючим законодавством визначений такий порядок формування витрат та податкового кредиту, за яким платник податку має право на включення до складу витрат та податкового кредиту суми не будь-яких витрат, здійснюваних як компенсація вартості товарів, а тільки тих, які придбаються таким платником податку для їх подальшого використання безпосередньо у власній господарській діяльності, направленої на отримання доходу.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі останнього від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Первинні та інші документи, що були надані під час проведення документальної перевірки ПП "Масляна родина" та подані в ході судового розгляду на підтвердження позовних вимог, зокрема, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні супроводжуючі документи, банківські виписки, договори тощо підтверджують зв'язок понесених витрат позивача по придбанню ТМЦ з його господарською діяльністю. Зазначені документи в силу приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", є первинними документами, оформлені належним чином та містять необхідні реквізити та інформацію. Доказів того, що вказані первинні (податкові накладні, розрахункові (платіжні) документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними представником відповідача не надано.

А, отже, такі первинні бухгалтерські документи є підставою для формування податкового кредиту відповідного періоду.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що, в свою чергу, зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наслідками розгляду справи суд погоджується з твердженнями позивача про відсутність порушення ним норм податкового законодавства, описаних в акті перевірки від 08.11.2013 року.

Висновки відповідача, як органу державної податкової служби, про заниження позивачем грошового зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2013 року в силу безтоварності господарських операцій між ПП "Масляна родина" та ПП "Рехавот", ТзОВ "Захід маркет груп" не є обґрунтованими, не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами та ґрунтуються на припущеннях.

Водночас, доказування не може базуватись на припущеннях в силу ст.ст. 69-70 КАС України.

Враховуючи наведене, в суду відсутні правові підстави вважати правомірним спірне податкове повідомлення-рішення, яким ПП "Масляна родина" збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість.

Звідси, податкове повідомлення-рішення Дрогобицької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0003082212 від 25.11.2013 року на суму 125840,00 грн., прийняте за наслідками позапланової виїзної перевірки ПП "Масляна родина" з питань дотримання вимог податкового законодавства по операціях щодо придбання товарів у ПП "Рехавот", ТзОВ "Захід маркет груп" за червень 2013 року та використання придбаних товарів у власній господарській діяльності, оформленої актом № 203/22-12/37390163 від 08.11.2013.2013 року, підлягає скасуванню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 200,00 грн., такі судові витрати, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України в користь ПП "Масляна родина".

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 33-35, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003082212 від 25.11.2013 року, прийняте Дрогобицькою об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Стягнути з Державного бюджету України в користь приватного підприємства "Масляна родина" (ЄДРПОУ 37390163, 82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Самбірська, 128/1) 200 (двісті) гривень рівно сплаченого при подачі позову до суду судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 04.03.2014 року.

Суддя Потабенко В.А.