Постанова

від 14.05.2009 по справі 2а-10120/08/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

14 травня

2009 року о  14 год., 45 хв.   

м. Львів

Львівський

окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.

секретар

судового засідання Черній Ю.Л.

розглянувши

в судовому засіданні адміністративну справу № 2а-10120/08/1370

позовом

Спільного

українсько-німецького підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю

"Західтранстур", представник -ОСОБА_1(довіреність                             № 16/12 від

16.12.2009 року)

до

Державної

податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львові, представник -

ОСОБА_2 (довіреність № 5656/10-008 від 13.03.2009 року)

про

визнання

протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення            № 0009981630/0/11716 від

20.05.2008р.

Позивач

Товариство з обмеженою відповідальністю «Західтранстур» звернулося до

Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання

протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №

0009981630/0/11716 від 20.05.2008 року.  

Позивач свої

позовні вимоги обґрунтовує тим, що актом документальної невиїзної (камеральної)

перевірки податкової декларації з податку на додану вартість №749/132/15-2 від

07.05.2008 року відповідачем встановлено порушення п. 9.8. ст. 9 Закону України

«Про податок на додану вартість». На підставі вказаного акту відповідачем

винесено податкове повідомлення - рішення № 0009981630/0/11716 від 20.05.2008

року. Позивач вважає вказане повідомлення - рішення незаконним, оскільки

анулювання Свідоцтва позивача, як платника ПДВ є помилковим та безпідставним,

крім цього ним подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у

зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок у формуванні податкового

зобов'язання з ПДВ у січні 2008 року.  

Представник

позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові

пояснення, просив суд позов задоволити повністю.

Позиція відповідача викладена в поданому 22.01.2009 року заперечені на

позов. Відповідач просить суд відмовити позивачу повністю у задоволенні

позовних вимог, з підстав, що перевіркою позивача встановлено порушення п. 9.8.

ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», не визнано умовний

продаж товарних залишків, що привело до заниження податкового зобов'язання  в сумі 43333,40 грн.  

Представник

відповідача в судовому засіданні заперечення на позовні вимоги підтримав,

просив в позовних вимогах відмовити повністю.

Заслухавши

пояснення представників сторін, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно

дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд -    

ВСТАНОВИВ:

Спірні

правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України Закону України

«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та

державними цільовими фондами», № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року із змінами і

доповненнями, Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від

03.04.1997 року із змінами і доповненнями, Положенням про реєстрацію платників

податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової

адміністрації України № 79 від 01.03.2000 року із змінами і доповненнями, КАС

України.  

21.02.2001

року Виконавчим комітетом Львівської міської ради проведено державну реєстрацію

спільного українсько-німецького підприємства товариства з обмеженою

відповідальністю «Західтранстур» (ідентифікаційний код 31362790), що

підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії

НОМЕР_1

04.05.2006

року позивач отримав Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану

вартість № 18177219, згідно якого позивач зареєстрований платником податку на

додану вартість.

14.01.2008

року відповідачем - комісією, створеною відповідно до розпорядження ДПІ у

Шевченківському районі м. Львова, складено акт № 20 про анулювання Свідоцтва

про реєстрацію платника податку на додану вартість. Комісією встановлено, що

позивач подає податковому органу декларації з ПДВ, які свідчать про відсутність

оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців, що

підтверджується звітністю по ПДВ за період з 01.01.2007 року по 29.12.2007

року. Комісія вирішила анулювати свідоцтво № 18177219 видане 04.05.2006 року.

Платник ПДВ виключений  із реєстру

14.01.2008 року.

Копії

декларації позивача з ПДВ, які свідчать про відсутність оподатковуваних

поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців за період з

01.01.2007 року по 29.12.2007 року, подані представником відповідача та

долучені до матеріалів справи.

04.02.2008

року позивачем подано (дата реєстрації в податковому органі 13.02.2008 року №

4311) до відповідача декларацію з податку на додану вартість за січень 2008

року.

07.05.2008

року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова складено акт №749/132/15-2 про

результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової

декларації з податку на додану вартість. Предметом перевірки була декларація

позивача з ПДВ за січень 2008 року.

Перевіркою

встановлено, що підприємству 14.01.2008 року анульовано Свідоцтво платника ПДВ

та відповідно до даних декларації з податку на прибуток підприємства, поданої

за 2007 рік, відображено товарні залишки на суму 216667,00 грн.

Згідно п.

9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку, в

обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або

основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або

поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких

товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових

зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке

анулювання.  

На підставі

п.п. 7.7.5. та 7.7.7. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану

вартість» та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників

податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» збільшується сума, що

за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету

43333,40 грн.

14.05.2008 року позивачем заповнено та подано уточнюючий розрахунок

податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням

самостійно виправлених помилок.

20.05.2008

року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення

рішення № 0009981630/0/11716, згідно якого встановлено порушення п. 9.8. ст. 9

Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим визначено суму

податкового зобов'язання (з урахування штрафних (фінансових) санкцій) за

платежем податок на додану вартість в сумі 45500,07 грн. в тому числі за

основним платежем в сумі 43333,40 грн. та за штрафними санкціями в сумі 2166,67

грн.

Згідно п.

1.3. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції від

01.01.2008 року, платник податку - особа, яка згідно з цим же Законом

зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що

сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію

України.

Пунком 7.7.

ст. 7 цього ж Закону, встановлений порядок визначення суми податку, що підлягає

сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з

Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення

розрахунків.

Згідно п.п.

7.7.5. п. 7.7. ст. 7 цього ж Закону, протягом 30 днів, наступних за днем

отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну

невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх

підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з

порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом

такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника

для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Згідно п.п.

7.7.7. п. 7.7. ст. 7 цього ж Закону, якщо за наслідками документальної

невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної)

податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі,

заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі

заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми,

визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику

податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та

підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку

добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного

відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення

податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі

перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над

сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок,

податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому

зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі

з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку

не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку

податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні

бюджетного відшкодування.

Згідно п. 9.1. ст. 9 цього ж Закону, центральний податковий орган веде

реєстр платників податку.

Згідно п. 9.8. ст. 9 цього ж Закону, реєстрація діє до дати її

анулювання, яка відбувається у випадках, якщо - п.п. «ґ», особа, зареєстрована

як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку

протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію

(податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок

протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно

порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Анулювання

реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б» - «ґ» цього пункту,

здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

У разі

анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування

податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки,

визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або

податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх

наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як

платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.

У разі якщо

за наслідками останнього податкового періоду особа має право на отримання

бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків,

визначених цим Законом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися

зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного

відшкодування, чи ні.

Податковий

орган не може відмовити в анулюванні реєстрації у разі існування підстав,

визначених у підпунктах «а» - «б» цього пункту, та зобов'язаний прийняти

самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у

підпунктах «в» - «г» цього пункту.

Платник

податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво, якщо

анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, -

протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У

цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки

у наданні податкової звітності з цього податку.

При

анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який

розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового

періоду, та закінчується днем такого анулювання.

Платник

податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні

залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у

минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж

таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх

податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого

відбувається таке анулювання.

Судом не враховується, посилання позивача про те, що відповідачем

порушено вимоги абз. 4 п.п. 25.2.2. Положення про реєстрацію платників податку

на додану вартість, - акт № 20 від 14.01.2008 року про анулювання Свідоцтва про

реєстрацію платника податку на додану вартість затверджений начальником без

зазначення дати прийняття рішення про анулювання реєстрації платника на додану

вартість, оскільки згідно тексту вказаного акту № 20, такий складений

14.01.2008 року, тим же числом позивач, як платник ПДВ виключений із реєстру.

Крім цього, позивач у відповідності до цього ж п.п. 25.2.2., рішення про

анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою

податкового органу не оскаржував.

Судом також

не враховується посилання на уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ

у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 14.05.2008 року у

формуванні податкового зобов'язання з ПДВ у січні 2008 року, оскільки

згідно       п. 17.2. ст. 17 Закону

України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами

та державними цільовими фондами», платник податків, який до початку його

перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового

зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або

надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у

розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого

розрахунку,

б) або

відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається

за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти

відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового

зобов'язання з цього податку.

04.02.2008

року позивачем подано (дата реєстрації в податковому органі 13.02.2008 року №

4311) декларацію з податку на додану вартість за січень 2008 року. 07.05.2008

року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова складено акт №749/132/15-2 про

результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації

з податку на додану вартість, а лише 14.05.2008 року позивачем заповнено та

подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану

вартість у зв'язку із виправленням самостійно виправлених помилок.  

Згідно ч. 2

ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій

чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування

правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача,

якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач належними та

допустимими доказами підтвердив правомірність свого рішення.

Таким чином,

висновки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про порушення ТОВ

«Західтранстур» п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» -

в декларації за січень 2008 року не визнано (не в повній мірі визнано) умовний

продаж товарних залишків, що призвело до заниження податкового зобов'язання в

сумі 43333,40

грн. підтверджені належними та

допустимими доказами по справі (деклараціями з податку на додану вартість в

тому числі уточненим розрахунком податкових зобов'язань з ПДВ, актами), а

відтак податкове повідомлення-рішення прийняте ДПІ у Шевченківському районі м.

Львова № 0009981630/0/11716 від 20.05.2008 року в частині визначення суми

податкового зобов'язання за основним платежем не підлягає скасуванню.

Згідно п.п.

17.1.4., п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі

коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання

платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в"

підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків

зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч

нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми

донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного

мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від

кількості податкових періодів, що минули. (43333,4 грн. х 5% =2166,67

грн.).  

Таким чином,

податкове повідомлення-рішення прийняте ДПІ у Шевченківському районі м. Львова

№ 0009981630/0/11716 від 20.05.2008 року в частині визначення суми податкового

зобов'язання за штрафними санкціями також не підлягає скасуванню, оскільки

судом встановлено порушення ТзОВ «Західтранстур» вимог п. 9.8. ст. 9 Закону

України «Про податок на додану вартість».

Керуючись

ст.ст. 69, 70, 71, 159-163, 167 КАС України, суд -

П

Р И Й Н Я В:

1.

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про

апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не

було подано.

    Якщо було подано заяву про апеляційне

оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186

КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У

разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає

законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо

строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду

не набрала законної сили.

3.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали

участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи

обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої

інстанції повністю або частково в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС

України:

Про

апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява.

Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції

викладаються в апеляційній скарзі.

Заява

про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного

суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване

судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її

подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява

про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом

десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному

обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом

двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна

скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про

апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                         

Гавдик З.В.