Рішення

від 17.03.2014 по справі 910/22196/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22196/13 17.03.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алютех-К"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Флоренція"

про розірвання договору та стягнення 87 427,80 грн.

Судді Гумега О.В. (головуючий)

Ващенко Т.М.

Літвінова М.Є.

Представники:

від позивача: Дубенчук О.Б. за довіреністю б/н від 20.08.2013 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алютех-К" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія Будівельне підприємство №7" (відповідач) про розірвання Договору № 9-11/12 на виконання проектних робіт від 12.11.2012 р., укладеного між позивачем і відповідачем, та про стягнення з останнього 87427,80 грн. сплаченої позивачем передплати.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язання щодо виконання робіт у строк, передбачений Договором № 9-11/12 на виконання проектних робіт від 12.11.2012 р. Наведене порушення позивач вважає істотним порушенням умов спірного договору, у зв'язку з чим просить суд розірвати цей договір та повернути позивачу сплачену за цим договором передплату (аванс) в сумі 87427,80 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2012 р. було порушено провадження у справі № 910/22196/13 та призначено її розгляд на 16.12.2013 р. о 10:30 год.

В судове засідання, призначене на 16.12.2013 р., представник позивача з'явився та подав клопотання про долучення до матеріалів справи витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно позивача та ТОВ "БФ "Флоренція"; конверту з відміткою про повернення кореспонденції від відповідача та доказів направлення кореспонденції відповідачу (чек та опис вкладення у цінний лист). Клопотання судом задоволене і передане відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 16.12.2013 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 20.11.2013 р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином за адресою, вказаною у позовній заяві: 02002, м. Київ, вул. Плеханова, 19.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 16.12.2013 р., подав клопотання про продовження строку вирішення спору. Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2013 р. продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справ на 20.01.2013 о 12:00 год.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 20.01.2014 р. з'явився, подав заяву на виконання вимог ухвали від 20.11.2013 р. щодо нормативно-правового обґрунтування позовних вимог, позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідно до вищенаведеної заяви щодо нормативно-правового обґрунтування позовних вимог, позивач послався, зокрема, на приписи ст.ст. 610, 611, 615, 651 ЦК України, згідно яких договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору, яке мало місце у спірному випаду, а також на приписи ст. 849, 858 ЦК України у відповідності до яких позивач вважає, що має право відмовитись від спірного договору та вимагати відшкодування збитків. При цьому здійснену за спірним договором передплату (аванс) в сумі 87427,80 грн. позивач визначає в якості збитків, заподіяних позивачеві невиконанням відповідачем умов спірного договору.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 20.01.2014 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 20.11.2013 р. та від 16.12.2013 . р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений за адресою, вказаною у позовній заяві. Втім, поштове відправлення з ухвалою суду від 20.11.2013 р. та примірником повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції було повернуто органами зв'язку до Господарського суду міста Києва з довідкою (ф.-20) про закінчення строку зберігання поштового відправлення.

В судовому засіданні 20.01.2014 р. досліджено, що позивачем залучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (серія АГ № 560885) стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Флоренція" (ідентифікаційний код 34727316; місцезнаходження: 02002, м. Київ, Дніпровський район, вулиця Ованеса Туманяна, будинок 15-А). Отже, юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Флоренція" має той же ідентифікаційний код, який зазначено у позовній заяві як належний юридичній особі Товариству з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія Будівельне підприємство №7", яке визначено відповідачем по справі.

За наведених обставин, з метою встановлення особи, яка повинна відповідати за позовом (найменування, ідентифікаційний код, місцезнаходження), можливого правонаступництва у відносинах, щодо яких виник спір, суд прийшов до висновку про необхідність витребування нових доказів по справі та про необхідність розгляду справи колегіально у складі трьох суддів, у зв'язку із складністю справи, відповідно до ч. 1 ст. 4-6 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2014 р. призначено здійснювати розгляд справи № 910/22196/13 колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 20.01.2014 р. для здійснення колегіального розгляду справи № 910/22196/13 визначено наступних суддів: Гумега О.В. (головуючий), Ващенко Т.М., Літвінова М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2014 р. справу № 910/22196/13 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Гумега О.В. (головуючий), Ващенко Т.М., Літвінова М.Є., розгляд справи призначено на 17.02.2014 р. о 10:30 год.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 17.02.2014 р., з'явився, подав клопотання про долучення до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Флоренція" (серія АГ № 564325). Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 17.02.2014 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 20.11.2013 р., 16.12.2013 р. та від 22.01.2014 р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений як за адресою, вказаною у витязі з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, поданому 16.12.2013 р. позивачем в судовому засіданні (02002, м. Київ, вулиця Ованеса Туманяна, будинок 15-А), так і за адресою, вказаною у позовній заяві (02002, м. Київ, вул. Плеханова, 19). Втім, наведені поштові відправлення з ухвалами суду від 16.12.2013 р., 20.01.2014 р., 22.01.2014 р. та примірником повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції було повернуто органами зв'язку до Господарського суду міста Києва з довідкою (ф.-20) про закінчення строку зберігання поштового відправлення.

В судовому засіданні 17.02.2014 р. судом на підставі витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (серії АГ № 560885 станом на 12.12.2013 р. та серії АГ № 564325 станом на 11.02.2014 р.) стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Флоренція" (ідентифікаційний код 34727316; місцезнаходження: 02002, м. Київ, Дніпровський район, вулиця Ованеса Туманяна, будинок 15-А) встановлено, юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю "БФ "Флоренція" має той же ідентифікаційний код, який зазначено у позовній заяві як належний юридичній особі Товариству з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія Будівельне підприємство №7", яке визначено відповідачем по справі.

Враховуючи вищезазначене, суд визначив вірне найменування відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Флоренція" (ідентифікаційний код - 34727316).

За наведених обставин, з метою повідомлення особи, яка повинна відповідати за позовом (Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Флоренція"), про час та місце судового розгляду справи, направлення поштової кореспонденції з процесуальними документами, суд прийшов до висновку про необхідність відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2013 р. розгляд справи був відкладений на 17.03.2014 о 10:50 год.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 17.03.2014 р. з'явився, надав усні пояснення по суті позовних вимог, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 17.03.2014 р., не з'явився, вимоги ухвал суду від 22.01.2013 р. та від 17.02.2014 р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. При цьому письмових заяв та повідомлень щодо поважності причин відсутності в судовому засіданні відповідач суду не подав та не надіслав.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 17.03.2014 р. без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 17.03.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

12.11.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алютех-К" (позивач), визначеним як Замовник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія Будівельне підприємство №7" (відповідач), визначеним як Виконавець, був укладений Договір підряду № 9-11/12 на виконання проектних робіт (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору визначено, що Замовник (позивач) доручає, а Виконавець (відповідач) бере на себе зобов'язання по виконанню розробки робочого проекту по об'єкту: "Розширення виробничо-складського комплексу ТОВ "Алютех-К". Цех фарбування та сушки воротних панелей з ділянкою виготовлення тари на орендованих площах. ПрАТ "Броварський меблевий комбінат" (надалі - Документація) згідно завдання на проектування (Додаток № 8 до Договору).

Як встановлено у п. 2.1 Договору, строк виконання зазначених у п. 1.1 Договору робіт - 30 календарних днів, після підписання договору і одержання від Замовника (позивача) авансу, згідно "Плану здійснення платежів" (Додаток № 5 до Договору) та "Календарного плану-графіку" (Додаток № 6 до Договору).

Згідно п. 2.2 Договору сторони визначили загальну вартість проектних робіт в сумі 174855,60 грн. (в т.ч. ПДВ 20%)., що підтверджується Кошторисами: Додаток № 1, № 2,№ 3, № 4 до Договору, що є невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 2.3 Договору Замовник (позивач) на протязі 3 (трьох) банківських днів після підписання договору перераховує на розрахунковий рахунок Виконавця (відповідача) аванс у розмірі 50% від загальної вартості, що складає 87427,80 грн. (в т.ч. ПДВ 20%).

Згідно з п.п. 2.4, 2.5 Договору встановлено, що при оплаті виконаних робіт, раніше перерахований Замовником аванс пропорційно зараховується в оплату виконаних робіт по етапах, а остаточні розрахунки між Сторонами здійснюються після підписання Сторонами Актів здавання-приймання робіт по етапах.

У п. 3.1 Договору сторони передбачили, що виконана відповідно до Договору і розроблена згідно з вимогами Державних будівельних норм Документація передається Замовнику (позивачу) по Актах здавання-приймання виконаних робіт по етапах.

У п. 3.2 Договору зазначено, що Замовник (позивач) на протязі 5 (п'яти) днів з дня одержання Документації по етапу зобов'язаний передати Виконавцю (відповідачу) підписаний Акт здавання-приймання Документації чи мотивовану відмову від приймання Документації.

Відповідно до п. 8.1 Договору цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до повного виконання сторонами зобов'язань по ньому.

Позивач зазначив, що у відповідності до умов Договору перерахував відповідачу аванс у розмірі 50% від загальної вартості проектних робіт за Договором, що підтверджується платіжним дорученням № 4009 від 19.11.2012 р. на суму 87427,80 грн.

Разом з тим позивач стверджує, що відповідач не виконав зобов'язання щодо виконання ним робіт у строк, передбачений Договором. Так, оскільки пунктом 2.3 Договору строк виконання документації був визначений 30 календарними днями після підписання договору і одержання від позивача авансу, а враховуючи, що аванс позивач сплатив 19.11.2012 р., то відповідач мав виконати передбачені Договором роботи до 19.12.2012 р., втім станом на час звернення позивача з позовом до суду так і не виконав роботи за Договором.

Вищенаведене порушення позивач вважає істотним порушенням умов спірного договору, у зв'язку з чим звернувся з позовом до суду про розірвання Договору та повернення сплаченого за цим Договором авансу в сумі 87427,80 грн., який позивач визначає в якості збитків, заподіяних позивачеві невиконанням відповідачем умов Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Господарським процесуальним кодексом України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, в тому числі, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

За наведених обставин позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про розірвання Договору № 9-11/12 на виконання проектних робіт від 12.11.2012 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алютех-К" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія Будівельне підприємство №7", та про стягнення з останнього 87427,80 грн. збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 188 ГК України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Разом з тим, передбачене статтею 188 ГК України надсилання іншій стороні пропозиції про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує та може звернутися за захистом свого порушеного права шляхом подання позову до відповідача про розірвання договору. Наведена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 19.09.2011 р. № 22/110 (див. абз. 8 п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 24.11.2011 р.№ 01-06/1642/2011.

Отже, за відсутності в матеріалах справи доказів надсилання позивачем відповідачу пропозиції про розірвання спірного договору в порядку ст. 188 Господарського кодексу України, позивач не позбавлений права звернутись за захистом свого порушеного права шляхом подання позову до відповідача про розірвання договору.

Зі змісту укладеного сторонами Договору підряду № 9-11/12 на виконання проектних робіт від 12.11.2012 р. вбачається, що за своєю правовою природою наведений договір є договором підряду на проектні та пошукові роботи, який є особливим видом договору підряду. А тому саме наведений договір та відповідні положення статей параграфів 1 та 4 глави 61 підрозділу І розділу III ЦК України визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбачених ним підрядних робіт та їх оплати.

Згідно із ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовник), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Як передбачено ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (ч. 2 ст. 852 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що згідно умов Договору (п. 2.3) позивач був зобов'язаний на протязі 3 (трьох) банківських днів після підписання договору перерахувати на розрахунковий рахунок відповідача аванс у розмірі 50% від загальної вартості проектних робіт, що складає 87427,80 грн.

Виконання позивачем вищезазначеної умови Договору та перерахування відповідачу авансу в сумі 87427,80 грн. підтверджується платіжним дорученням № 4009 від 19.11.2012 р. (копія наявна в матеріалах справи).

Судом також встановлено, що відповідачем жодних зобов'язань у строки, визначені оспорюваним Договором (30 календарних днів, після підписання договору і одержання від позивача авансу), виконано не було, належних доказів протилежного станом на момент вирішення спору суду надано не було.

Зокрема, відповідно до п. 3.1 Договору виконана відповідно до Договору і розроблена згідно з вимогами Державних будівельних норм Документація, визначена у п. 1.1 Договору, передається позивачу по Актах здавання-приймання виконаних робіт по етапах.

Фактично відповідач не подав та не надіслав підписаних сторонами Актів здавання-приймання виконаних робіт по етапах, які б підтверджували виконання відповідачем робіт згідно Договору, а рівно, відповідач не подав та не надіслав доказів передачі цих актів позивачу на підписання.

Отже, враховуючи те, що належних доказів виконання відповідачем Договору суду станом на момент вирішення спору надано не було і позивач заперечує виконання відповідачем будь-яких робіт, передбачених Договором, порушення відповідачем умов оспорюваного Договору щодо строків виконання робіт вважається судом істотним порушенням відповідачем Договору, внаслідок чого позивач значною мірою був позбавлений того, на що він розраховував під час укладання даного договору.

Крім того, оскільки закон пов'язує можливість розірвання договору за рішенням суду не безпосередньо з істотною зміною обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України, за істотної зміни обставин, то судом було досліджено наявність всіх чотирьох зазначених умов у спірному випадку, які фактично мають місце. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України (постанова від 23.05.2011 р. № 53/325-09).

За встановлених обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про розірвання Договору підряду № 9-11/12 на виконання проектних робіт від 12.11.2012 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алютех-К" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія Будівельне підприємство №7" (як встановлено судом, вірним найменуванням останнього станом на час вирішення спору по суті є Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Флоренція").

Як вище було зазначено з посиланням на приписи ст. 611 ЦК України, правовими наслідками порушення зобов'язання, зокрема, є відшкодування збитків (п. 5 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно з приписами статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність лише за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

У відповідності до ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Також, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Враховуючи наведені правові норми та встановлений судом факт невиконання відповідачем господарського зобов'язання, передбаченого умовами спірного Договору, зокрема, факт невиконання в строк робіт за Договором, суд погоджується з доводами позивача, що останній, сплативши відповідачу 87427,80 грн. у якості авансового платежу, значною мірою був позбавлений того, на що він розраховував під час укладання Договору, а отже, зазнав реальних збитків.

За встановлених обставин, суд також дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми в розмірі 87427,80 грн., що є реальними збитками позивача, є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами і такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За умови повного задоволення позовних вимог позивача, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2898,56 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 20, 22, 525, 526, 530, 611, 623, 651, 837, 849, 852 Цивільного кодексу України, ст.ст. 175, 188, 193, 216, 224 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4-6, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір підряду № 9-11/12 на виконання проектних робіт від 12.11.2012 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алютех-К" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія Будівельне підприємство №7".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Флоренція" (02002, м. Київ, вулиця Ованеса Туманяна, будинок 15-А; ідентифікаційний код 34727316) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алютех-К" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Кутузова, буд. 61, ідентифікаційний код 35234409) 87427,80 грн. (вісімдесят сім тисяч чотириста двадцять сім гривень 80 коп.) збитків, 2895,56 грн. (дві тисячі вісімсот дев'яносто п'ять гривень 56 коп.) судового збору.

4. Видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.03.2014 р.

Судді Гумега О.В. (головуючий)

Ващенко Т.М.

Літвінова М.Є.