Ухвала

від 27.02.2014 по справі 823/2139/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/2139/13-а ( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Чубар Т.М. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

27 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменко В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у м. Черкаси Головного управління Міндоходів у Черкаській області на Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17.07.2013 року у справі за позовом Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради до Державної податкової інспекції у м. Черкаси Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2013 року Комунальне підприємство «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради звернулись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкаси Головного управління Міндоходів у Черкаській області, в якому просили суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001612301 та № 0001622301 від 12.03.2013р.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.07.2013 року зазначений адміністративний позов - задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким відмовити в задоволені адміністративного позову повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального права, не надано повної оцінки діючому законодавству та обставинам, що мають істотне значення для вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради з питань дотримання вимог податкового законодавства про взаємовідносинах з приватним підприємством «Кайрос-2005» та приватним підприємством «Укрпромсецкомплект-3» за період з 01.01.2011р. по 30.06.2012р., та зафіксовані порушення позивачем п.п. 138.1.1 п. 138.1 статті 138 та п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності всього в сумі 21 953 грн., у тому числі за ІІ квартал 2011 року у сумі 52 грн., за ІІ-ІІІ квартали 2011 року у сумі 794 грн., за ІІ-ІV квартали 2011 року у сумі 7 273 грн., за І квартал 2012 року у сумі 6 813 грн., за півріччя 2012 року у сумі 11 561 грн., за ІІІ квартали 2012 року у сумі 13 318 грн., за 2012 рік у сумі 14 680 грн.; п. 198.3, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.05.2011р. по 31.05.2012р. всього на суму 8 044 грн., в т.ч. за травень 2011 року у сумі 1 248 грн., за серпень 2011 року у сумі 4 279 грн., за жовтень 2011 року у сумі 413 грн., за листопад 2011 року у сумі 730 грн., за грудень 2011 року у сумі 800 грн. та за квітень 2012 року у сумі 574 грн., а також встановлено завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту всього на суму 933 грн., в т.ч. за березень 2012 року у сумі 635 грн. та за травень 2012 року у сумі 298 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки державна податкова інспекція у м. Черкаси Головного управління Міндоходів у Черкаській області прийняла податкові повідомлення-рішення № 0001612301 від 12.03.2013р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 8 044 грн. за основним платежем та в розмірі 2 011 грн. за штрафними санкціями, та № 0001622301 від 12.03.2013р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 933 грн., та № 0002462301 від 19.04.2013р., яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 21 953 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що представники позивача надали достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, а представник відповідача не надав належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем було укладено договір купівлі-продажу № 34 від 18.04.2011р. з ПП «Укрпромсецкомплект-3».

На виконання вказаного договору позивачем надані наступні документи: податкова накладна № 198 від 25.05.2011р. на загальну суму з ПДВ 7 488 грн., платіжне доручення № 1361 від 25.05.2011р., рахунок № 185/04 від 18.04.2011р., накладна № 198 від 31.05.2011р., додаток № 185/04 до договору № 34 від 18.04.2011р.; податкова накладна № 418 від 22.08.2011р. на загальну суму з ПДВ 25 000 грн., платіжне доручення № 3732 від 25.08.2011р., платіжне доручення № 3679 від 22.08.2011р., платіжне доручення № 3789 від 29.08.2011р., платіжне доручення № 3790 від 30.08.2011р., платіжне доручення № 3860 від 08.09.2011р., платіжне доручення №3866 від 09.09.2011р., платіжне доручення № 3902 від 12.09.2011р., платіжне доручення № 3929 від 13.09.2011р., платіжне доручення № 3775 від 25.09.2011р., платіжне доручення № 3699 від 18.09.2011р., рахунок № 480/08 на загальну суму з ПДВ 25 000 грн.; додаток № 185/4 до договору № 34 від 18.04.2011р.; податкова накладна № 413 від 30.08.2011р. на загальну суму з ПДВ 675 грн. 60 коп., платіжне доручення № 3791 від 30.08.2011р., рахунок № 491 від 25.08.2011р.; додаток № 491/08 до договору № 34 від 18.04.2011р.; податкова накладна № 28 від 28.10.2011р. на загальну суму з ПДВ 2 478 грн., рахунок № 668/10 від 25.10.2011р., накладна № 58 від 31.10.2011р., платіжне доручення № 5012 від 28.10.2011р.; додаток № 668/10 до договору № 34 від 18.04.2011р.; податкова накладна № 5 від 02.11.2011р. на загальну суму з ПДВ 1 501 грн. 20 коп., платіжне доручення № 5058 від 02.11.2011р., рахунок № 675 від 14.10.2011р., накладна № 5 від 02.11.2011р.; додаток № 675/10 до договору № 34 від 18.04.2011р.; податкова накладна № 20 від 03.11.2011р. на загальну суму з ПДВ 2 880 грн., платіжне доручення № 5087 від 03.11.2011р., рахунок № 710 від 02.11.2011р., накладна № 20 від 08.11.2011р.; додаток № 710/11 до договору № 34 від 18.04.2011р.; податкова накладна № 17 від 08.12.2011р. на загальну суму з ПДВ 1 349 грн. 64 коп., платіжне доручення № 5679 від 08.12.2011р., накладна № 17 від 09.12.2011р., рахунок № 785 від 05.12.2011р.; додаток № 785/12 до договору від 18.04.2011р.; податкова накладна № 64 від 23.12.2011р. на загальну суму з ПДВ 3 452 грн. 40 коп., платіжне доручення № 5938 від 23.12.2011р., рахунок № 805 від 20.12.2011р., накладна № 64 від 27.12.2011р.; додаток № 805/12 до договору № 34 від 18.04.2011р.; податкова накладна № 61 від 28.04.2012р.на загальну суму з ПДВ 3 444 грн., платіжне доручення № 743 від 28.04.2012р., рахунок № 70 від 20.04.2012р., накладна № 61 від 29.04.2011р.; додаток № 70/04 до договору № 34 від 18.04.2011р.; податкова накладна № 36 від 15.05.2012р. на загальну суму з ПДВ 771 грн. 60 коп., платіжне доручення № 933 від 15.05.2012р., рахунок № 75 від 18.04.2011р., накладна № 36 від 16.05.2012р.; додаток № 75/05 до договору № 34 від 18.04.2011р.; податкова накладна № 35 від 16.05.2012р. на загальну суму з ПДВ 1 017 грн. 60 коп., платіжне доручення № 948 від 16.05.2012р., накладна № 35 від 16.05.2012р.; додаток № 76/05 до договору № 34 від 18.04.2011р.

Також, між позивачем та приватним підприємством «Кайрос-2005» укладено договір купівлі-продажу № 41 від 01.03.2012р.

На виконання вказаного договору позивачем надані наступні документи: податкова накладна № 31 від 21.03.2012р. на загальну суму з ПДВ 3 810 грн., рахунок-фактура № 24 від 21.03.2012р., платіжне доручення № 428 від 27.03.2012р. на суму 3 810 грн., видаткова накладна № РО-0000003 від 21.03.2012р.; наказ № 512 від 31.12.2010р. на уповноваження інженера з підготовки виробництва відділу матеріально-технічного постачання Вальтера М.П. на підписання накладних, товарно-транспортних накладних та інших документів на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Аналізуючи наведені доводи, колегія суддів зважає на таке.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Колегія суддів зазначає, що видаткові та податкові накладні які містяться в матеріалах справи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 206 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Судом апеляційної інстанції досліджено податкові накладні, виписані контрагентами, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у перевіряємий період, внаслідок чого судом встановлено, що зазначені документи містять усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають формі, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21 грудня 2010 року.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, а відповідачем не заперечується, що на час виписки податкових накладних контрагенти були і є зареєстрованими платниками податку на додану вартість та мали і мають свідоцтво платників такого податку.

Отже, сума податку на додану вартість, віднесена позивачем до податкового кредиту на підставі господарських операцій з контрагентами підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної.

Отже, позивачем доведено факт здійснення господарських операцій належними первинними документами, дослідженими судом апеляційної інстанцій, а саме, Договорами купівлі-продажу та податковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи та які відповідають як за змістом, так і за своєю формою вимогам чинного законодавства, тому, бюджетне відшкодування можливе за наявності належних документів, що підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту платника податку.

Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в підтвердження використання у власній господарській діяльності та/або подальшої реалізації придбаних у приватного підприємства «Кайрос-2005» товарно-матеріальних цінностей позивачем надані: накладна № 485 від 27.03.2012р., накладна № 87 від 12.03.2012р., забірно-лімітна картка за березень 2012 року, накладна № 82 від 27.03.2012р., накладна № 81 від 02.03.2012р., накладна № 86 від 29.03.2012р., накладна № 89 від 29.03.2012р., накладна № 76 від 29.03.2012р., накладна № 72 від 29.03.2012р., забірно-лімітна карточка за квітень 2012 року, накладна № 211 від 30.07.2012р., накладна № 199 від 31.07.2012р., забірно-лімітна карточка за серпень 2012 року, забірно-лімітна карточка за листопад 2012 року, накладна № 403 від 31.12.2012р.; акт про списання матеріальних цінностей № 974 від 28.04.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 653 від 28.03.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 948 від 28.04.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 937 від 30.04.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 940 від 30.04.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 3676 від 29.12.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 3618 від 28.12.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 3685 від 28.07.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 2980 від 30.11.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 2979 від 30.06.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 2968 від 30.11.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 2973 від 30.11.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 2616 від 31.10.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 2684 від 31.10.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 2662 від 31.10.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 2651 від 01.10.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 2417 від 28.09.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 2398 від 28.09.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 2394 від 27.09.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 2388/2385 від 24.09.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 1210 від 31.05.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 1214 від 30.05.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 1229 від 31.05.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 1227 від 31.05.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 1245 від 31.05.2012р., акт № 1238 від 28.04.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 1243 від 28.04.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 1492 від 27.06.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 1507 від 27.06.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 1521 від 27.06.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 1658 від 30.06.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 1577 від 27.06.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 1547 від 27.06.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 1555 від 04.07.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 1852 від 31.07.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 1777 від 31.07.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 1831 від 30.07.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 1796 від 31.07.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 1772 від 31.07.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 1776 від 31.07.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 2138 від 31.08.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 2134 від 29.08.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 2147 від 31.08.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 2153 від 31.08.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 2161 від 29.08.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 2210 від 31.06.2012р.; виписка з журналу реєстрації накладних за 2012 рік; журнал-ордер і відомість по рахунку 6311 «Розрахунки з постачальниками матеріалів за 01.01.2011р.-30.06.2012р.; картка рахунку 6311, контрагент «Кайрос-2005», за 01.01.2011р.-30.06.2012р., картка рахунку 22, ТМЦ «Веники», за 01.01.2011р.-31.12.2012р.

Також, в підтвердження використання у власній господарській діяльності та/або подальшої реалізації придбаних у приватного підприємства «Укрпромсецкомплект-3» товарно-матеріальних цінностей позивачем надані: акт приймання-передачі основних засобів від 31.05.2011р., накладна № 884 від 31.05.2011р., накладна № 130 від 10.05.2011р., наказ № 219 від 31.05.2011р., інвентарна картка основного засобу «Насос «Гном 40-25» за 2012 рік, інвентарна картка основного засобу «Насос «Гном 40-25» за 2011 рік; накладна № 1472 від 31.08.2011р., накладна № 230 від 31.08.2011р.; акти приймання-передачі основних засобів від 31.08.2011р.; інвентарні картки основних засобів «Гідродомкрат ДГ-200/1400» та «Гідростанція ГС-400» за 2011-212 роки; наказ № 330 від 31.08.2011р.; накладна № 413 від 30.06.2011р., накладна № 1467 від 30.08.2011р., накладна № 223 від 31.08.2011р., акт про списання матеріальних цінностей № 2029 від 30.08.2011р., акт про списання матеріальних цінностей № 2276 від 31.10.2011р., акт про списання матеріальних цінностей № 89/90 від 31.01.2012р.; накладна № 1896 від 31.10.2011р., накладна № 304 від 31.10.2011р., акт № 2621 від 30.11.2011р.; накладна № 1906 від 02.11.2011р., накладна № 320 від 01.11.2011р., акт про списання матеріальних цінностей № 2614 від 30.11.2011р., акт про списання матеріальних цінностей № 2912 від 30.12.2011р., акт про списання матеріальних цінностей № 88 від 30.01.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 89/90 від 31.01.2012р.; накладна № 1951 від 08.11.2011р., накладна № 320 від 01.11.2011р., акт про списання матеріальних цінностей № 2912 від 30.12.2011р.; накладна № 2284 від 09.12.2011р., накладна № 358 від 13.12.2011р., накладна № 358 від 21.12.2011р., акт про списання матеріальних цінностей № 2921 від 30.12.2011р., лімітна забірна карточка № 078-96, лімітна забірна карточка № 020-06, лімітна забірна карточка № 227-47, лімітна забірна карточка № 96-95, лімітна забірна карточка № 94-67, лімітна забірна карточка № 014-32, лімітна забірна карточка № 12-61, лімітна забірна карточка № 063-05, акт про списання матеріальних цінностей № 427/26 від 29.02.2012р., акт про списання матеріальних цінностей від 28.04.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 1327/58 від 31.05.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 1327/61 від 31.05.2012р.; накладна № 2422 від 27.12.2011р., накладна № 351 від 28.12.2011р., акт про списання матеріальних цінностей № 83 від 31.01.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 88 від 31.01.2012р.; накладна № 737 від 28.04.2012р., накладна № 107 від 28.04.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 1209 від 31.05.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 1511 від 27.06.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 2155 від 31.08.2012р.; накладна № 840 від 16.05.2012р., накладна № 139 від 21.05.2012р., акт про списання матеріальних цінностей № 1327/75 від 31.05.2012р.; дефектні відомості за серпень 2011 року, жовтень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року, квітень 2012 року; виписка з журналу реєстрації накладних за 2011, 2012 роки; журнал-ордер і відомість по рахунку 6311 «Розрахунки з постачальниками матеріалів за 01.01.2011р.-31.12.2012р.; картка рахунку 6311, контрагент «Укрпромсецкомплект-3», за 01.01.2011р.-30.06.2012р.

Судом було встановлено, що перелічені вище документи оформлені відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, у позивача наявна необхідна документація, яка дає підстави для включення витрат до складу валових за відповідний період, що виникли у зв'язку з оплатою за товари контрагентів на виконання зобов'язань по укладених договорах.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у м. Черкаси Головного управління Міндоходів у Черкаській області на Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17.07.2013 року - залишити без задоволення .

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17.07.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.