Ухвала

від 03.03.2014 по справі 810/5221/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/5221/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

03 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Петрика І.Й., Собківа Я.М., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Київській області на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Юнівест Маркетинг» до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень форм «Р», «В4»,-

В С Т А Н О В И В :

В зв'язку з неприбуттям жодного з представників осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 2 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Відповідачем проведено позапланову документальну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств при проведенні господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ас Буд Груп», код ЄДРПОУ 36178466 за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 р., про що складено відповідний Акт від 03.07.2013 року № 312/2201-20059685 (далі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 11).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, а саме, заниження на 556 грн. у 2-4 кварталах 2011 року суми податку на прибуток; п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.1 - 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України - завищення у липні 2011 року на 483 грн. від'ємного значення з податку на додану вартість.

На підставі вищезазначених порушень, Відповідачем прийнято податкові повідомлення рішення від 08 серпня 2013 року форми «Р» № 0000432205 та форми «В4» №0000442205, копії яких також наявні в матеріалах справи (а.с. 9, 10), у зв'язку з чим збільшено на 556 грн. суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та зменшено на 483 грн. суми від'ємного значення з податку на додану вартість, відповідно.

Згідно із частиною п'ятою ст. 203 та частини першої, другої ст. 215 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається; у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України , платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно із ст. 1, частини першої ст. 3 та частин першої, другої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем на підтвердження реальності надання контрагентом послуг надано первинні документи, а саме, рахунок - фактура від 12.07.2011 р. № СФ-0000067, Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 01.08.2011 року № ОУ-0000030, податкову накладну від 26.07.2011 року № 17, Довідку від 20 серпня 2013 року (вих. № 10/К/12), якою підтверджується наявність на балансі Позивача вирівнювальної платформи, копії яких також наявні в матеріалах справи (а.с. 29 - 30, 49, 50).

Як зазначено Відповідачем в Акті та апеляційній скарзі, підставою для висновку щодо відсутності факту реального здійснення господарських операцій між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ас Буд Груп» є матеріали досудового розслідування Головного слідчого управління Державної податкової служби України за фактом створення фіктивних підприємств ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Проте, Відповідачем не надано суду відомостей щодо прийняття будь-яких процесуальних рішень відносно зазначених осіб у даному досудовому розслідуванні.

В зв'язку з чим, колегія суддів не погоджується з посиланням Відповідача на нікчемність правочинів, укладених між Позивачем та контрагентом, тому, як вини та умислу Позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку не встановлено, Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено умислу укладення угод між Позивачем та контрагентом з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, Відповідачем не надано будь-яких рішень суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «безтоварності» здійснених Позивачем господарських операцій або судових рішень про визнання Договорів недійсними, що збігається з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною, зокрема, в його Ухвалі від 05.12.2012 року (код ЄДРСР 27946361 ). Крім того, Позивач не має нести відповідальність за порушення податкового законодавства його контрагентами та/або їх посадовими особами.

Згідно із п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: всупереч даним податкового обліку будь - кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників; результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо), що збігається з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною, зокрема, в його Листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11. Проте, Відповідачем до судів першої та апеляційної інстанції будь - які докази на підтвердження зазначеного не надано.

Відповідно до частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення , а Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.