Постанова

від 11.02.2014 по справі 804/427/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 р. Справа № 804/427/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

У січні 2014 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із ТОВ «Консалтингова Група «Вікторі» за травень 2013 року та за червень 2012 року ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області були зроблені протиправні висновки щодо встановлених порушень вимог чинного законодавства, які призвели до винесення необґрунтованого податкового повідомлення-рішення від 26.07.2013 року №0000081701.

Згідно висновків акту перевірки від 09.07.2013 р. № 102/172/НОМЕР_1 встановлені порушення п.198.3. ст.198, п.201.1. ст.201 ПК України в частині завищення податкового кредиту за травень 2012 року та заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету податку на додану вартість за травень 2012 року в сумі 25 677 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Консалтингова Група «Вікторі».

Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки протиправними і безпідставними, такими, що зроблені з порушенням норм законодавства, оскільки господарські правовідносини між ФОП ОСОБА_1 та його контрагентами підтверджені відповідними первинними документами, що свідчить про наявність господарської мети та направлення на реальне настання правових наслідків. За таких обставин, позивач просив суд: скасувати податкове повідомлення-рішення №0000081701 від 26 липня 2013 року, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 32 096,25 грн. (25 677 грн. - основний платіж, 6 419 грн. 25 коп. - штрафні санкції).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити та зазначив, що надав суду всі докази в обґрунтування заявлених позовних вимог та не заперечував проти подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про місце та час його проведення був повідомлений належним чином.

У раніше поданих письмових запереченнях відповідач зазначив, що дійсно була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із ТОВ «Консалтингова Група «Вікторі» за травень 2013 року та за червень 2012 року.

Також ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська отримано від ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська акт від 28.01.2013 р. № 159/244/38112585 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Консалтингова Група «Вікторі» (код ЄДРПОУ 38112585) з питань фінансово-господарських відносин з контрагентами за травень 2012 року». В акті перевірки від 28.01.2013 р. зазначено, що операції між ТОВ «Консалтингова Група «Вікторі» та контрагентами (постачальниками та покупцями) не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких видів робіт, послуг, постачання ТМЦ або здійснення діяльності. Про це свідчить відсутність у суб'єкта господарювання необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Доводи платника податків не спростовують самого факту встановлення зазначеного порушення та не є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення від 26 липня 2013 року №0000081701. Так позивач у податковій декларації з ПДВ за травень 2012 року не відкоригував до зменшення суму податкових зобов'язань у розмірі 26 416,66 грн., тоді як ТОВ «АТБ-Маркет» відкоригувало до зменшення суму податкового кредиту у зазначеному розмірі за травень 2012 року. Повернені від ТОВ «АТБ-Маркет» товари (205 штук апаратів для сотових мереж 6700, 112 штук мобільних телефонів X-3 Н73) знаходяться в залишках у позивача.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 є вигодонабувачем на суму ПДВ - 25 677 грн. та порушив вимоги пункту 198.3. статті 198, пункту 201.1. статті 201 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість за травень 2012 року на суму 25 677 грн., а тому відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, частина 6 статті 128 КАС України, надає суду можливості проводити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) зареєстрований 24.07.2006 року Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради за № 2224000000003442 та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з 28.07.2006 р. за № 15265.

Судом також встановлено, що у період з 01.07.2013 року по 02.07.2013 року, на підставі наказу від 21.06.2013 року за № 1004, ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із ТОВ «Консалтингова Група «Вікторі» за травень 2013 року та за червень 2012 року

Порушення виявлені під час перевірки знайшли своє відображення в акті перевірки від 09.07.2013 р. № 102/172/НОМЕР_1, а саме:

- не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме: встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ФОП ОСОБА_1 - по ланцюгу постачання з постачальником ТОВ «Консалтингова група «Вікторі» за травень 2012 року та червень 2013 року, покупцями ТОВ «АТБ «Маркет» за травень 2012 року та Виробничий кооператив «Вернісаж» за червень 2012 року;

-п.198.3. ст.198, п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість за травень 2012 року на суму 25 677 грн.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі даного акту перевірки відповідачем було винесене спірне податкове повідомлення-рішення від 26.07.2013 року № 0000081701, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 32 096,25 грн. (25 677 грн. - основний платіж, 6 419 грн. 25 коп. - штрафні санкції).

Позивач, пов'язує порушення своїх прав з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 26.07.2013 року № 0000081701.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Згідно з пунктом 185.1. статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього кодексу.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього кодексу.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до акту перевірки між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та ТОВ «Консалтингова група «Вікторі» (продавець) укладено договір від 24.04.2012 р. № 240412 на поставку товару в асортименті.

ТОВ «Консалтингова Група «Вікторі» виписано ФОП ОСОБА_1 видаткову та податкову накладні від 24.04.2012 року № 42410 на загальну суму 199 260 грн., у тому числі ПДВ 33 210 грн. на поставку товарів (апарати для сотових мереж 6700 у кількості 250 штук; мобільні телефони Х-3 Н73 у кількості 160 штук).

Розрахунки проведено у безготівковій формі на загальну суму 40 тис.грн., у тому числі ПДВ 6 666,67 грн. (платіжне доручення від 25.04.2012 р. № 10).

У податковому обліку позивачем податок на додану вартість, у складі вартості операції з придбання товару за вказаним договором, віднесено до складу податкового кредиту травня 2012 року у загальній сумі 33 210 грн.

Судом встановлено, що ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська отримано від ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська акт від 28.01.13 № 159/244/38112585 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Консалтингова Група «Вікторі» (код ЄДРПОУ 38112585) з питань фінансово-господарських відносин з контрагентами за травень 2012 року». Актом перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська зроблено висновок про здійснення господарських відносин ТОВ «Консалтингова Група «Вікторі» із контрагентами (постачальниками та покупцями), що не спрямовані на настання реальних правових наслідків, та про неможливість реального здійснення операцій ТОВ «Консалтингова Група «Вікторі» з ФОП ОСОБА_1 - по ланцюгу постачання.

Судом також встановлено, що згідно з видатковими та податковими накладними від 03.05.2012 року № 1, № 2, ФОП ОСОБА_1 здійснено операції з продажу ТОВ «АТБ-Маркет» (код ЄДРПОУ 30487219) товару, придбаного у ТОВ «Консалтингова Група «Вікторі», на загальну суму 205 тис.грн., у тому числі ПДВ 34 166,67 грн.

ТОВ «АТБ-Маркет» повернуто ФОП ОСОБА_1 частину товарів (205 штук апаратів для сотових мереж 6700, 112 штук мобільних телефонів X-3 Н73) та виписано накладну на повернення придбаних ТМЦ від 28.05.2012 р. №101185599.

ФОП ОСОБА_1 виписано розрахунки коригування від 28.05.2012 р. № 3 і № 4 кількісних та вартісних показників до податкових накладних від 03.05.2012 р. № 1 і № 2 на загальну суму 158 500 грн. в т.ч. ПДВ 26 416,66 грн.

Позивач у податковій декларації з ПДВ за травень 2012 року не відкоригував до зменшення суму податкових зобов'язань у розмірі 26 416,66 грн., згідно з вищевказаними розрахунками коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, тоді як ТОВ «АТБ-Маркет» відкоригувало до зменшення суму податкового кредиту у розмірі 26416,66 грн. за травень 2012 року.

Повернені від ТОВ «АТБ-Маркет» товари (205 штук апаратів для сотових мереж 6700,

112 штук мобільних телефонів X-3 Н73) на загальну суму 154 062 грн., у тому числі ПДВ

25 677 грн. знаходяться в залишках у ФОП ОСОБА_1

За таких обставин, суд вважає вірним зроблений висновок ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, що позивач є вигодонабувачем на суму ПДВ - 25 677 грн. та про порушення ним вимог пункту 198.3. статті 198, пункту 201.1. статті 201 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість за травень 2012 року на суму 25 677 грн.

Відповідно до норм статей 61 та 44 ПК України, на контролюючі органи покладено обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складання та достовірності первинних документів.

Пунктом 74.2. статті 74 ПК України передбачено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Частиною 1 статті 55 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність прав та обов'язків), мають відокремлене майно.

Пунктом 44.1. статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції відповідно до чинного законодавства, а факт повернення контрагентом позивача частини товару на загальну суму 154 062 грн., у тому числі ПДВ 25 677 грн. знаходяться в залишках у ФОП ОСОБА_1 дає змогу зробити висновок, що позивачем було занижено податок на додану вартість в травні 2012 року.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене суд доходить висновку, що винесене податкове повідомлення-рішення від 26.07.13 р. № 0000081701 на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь Державного бюджету решту суми судового збору в розмірі 1 548,44 грн., оскільки ним за подання до суду адміністративного позову було сплачено 172,06 грн., що становить 10 відсотків ставки судового збору, а загальна ставка судового збору по даній справі становить 1720,50 грн., які встановлюються згідно Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (зі змінами внесеними Законом України №590- VIІ від 19.09.2013) та діяли до 31.12.2013 р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Державного бюджету решту суми судового збору в розмірі 1 548,44 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Суддя Кучма К.С.