Ухвала

від 04.03.2014 по справі 910/24/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/24/14 04.03.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Металконтрактзбут»

до державного підприємства «Конярство України» в особі філії

«Одеський іподром»

про стягнення 486 129,95 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Іщенко Г.М. (за довіреністю)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Металконтрактзбут» до державного підприємства «Конярство України» в особі філії «Одеський іподром» про стягнення заборгованості у розмірі 488 219,70 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору поставки продукції № 30-04/13 від 30.04.2013 р., згідно з якими позивач зобов'язувався передати відповідачу пісок (далі - товар), а відповідач зобов'язувався вказаний товар прийняти та оплатити вчасно та в повному обсязі.

Позивач, за його твердженням, передав відповідачу товар на загальну суму 837 656,88 грн., проте відповідач товар, поставлений позивачем, оплатив частково в сумі 394 600,00 грн.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг у сумі 443 056,88 грн., 36 005,64 грн. пені, три проценти річних у розмірі 8 054,53 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 1 102,65 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2014 р. порушено провадження у справі № 910/24/14.

12.02.2014 р. через загальний відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 443 056,88 грн., 33 915,89 грн. пені, три проценти річних у розмірі 8 054,53 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 1 102,65 грн. Вказана заява була прийнята судом до розгляду на підставі ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

14.02.2014 р. через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав заяву про забезпечення позову.

Вказана заява була обґрунтована тим, що незважаючи на активну господарську діяльність, яка полягає в укладенні договорів та проведенні розрахунків, відповідач проігнорував спроби позивача врегулювати спір у досудовому порядку та нехтує зобов'язанням щодо оплати боргу перед позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позову» № 16 від 26.12.2011 р. (далі - Постанова), особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (п. 3 Постанови).

Позивач документів, належних доказів, які підтверджують ту обставину, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить або утруднить виконання рішення господарського суду у даній справі, суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що клопотання позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 66, 67, 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Металконтрактзбут» про вжиття заходів забезпечення у справі № 910/24/14.

Суддя О.Г. Удалова