Рішення

від 04.03.2014 по справі 910/24/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24/14 04.03.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Металконтрактзбут»

до державного підприємства «Конярство України» в особі філії

«Одеський іподром»

про стягнення 486 129,95 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Іщенко Г.М. (за довіреністю)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Металконтрактзбут» (далі - позивач) до державного підприємства «Конярство України» в особі філії «Одеський іподром» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 488 219,70 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору поставки продукції № 30-04/13 від 30.04.2013 р. (далі - Договір), згідно з якими позивач зобов'язувався передати відповідачу пісок (далі - товар), а відповідач зобов'язувався вказаний товар прийняти та оплатити вчасно та в повному обсязі.

Позивач, за його твердженням, передав відповідачу товар на загальну суму 837 656,88 грн., проте відповідач товар, поставлений позивачем, оплатив частково в сумі 394 600,00 грн.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг у сумі 443 056,88 грн., 36 005,64 грн. пені, три проценти річних у розмірі 8 054,53 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 1 102,65 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2014 р. порушено провадження у справі № 910/24/14 та призначено її розгляд на 30.01.2014 р.

30.01.2014 р. в судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду від 10.01.2014 р. не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2014 р. розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 04.03.2014 р.

12.02.2014 р. через загальний відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 443 056,88 грн., 33 915,89 грн. пені, три проценти річних у розмірі 8 054,53 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 1 102,65 грн. Вказана заява була прийнята судом до розгляду на підставі ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України. Також представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке було задоволено судом.

14.02.2014 р. через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав заяву про забезпечення позову. Вказана заява була обґрунтована тим, що незважаючи на активну господарську діяльність, яка полягає в укладенні договорів та проведенні розрахунків, відповідач проігнорував спроби позивача врегулювати спір у досудовому порядку та нехтує зобов'язанням щодо оплати боргу перед позивачем.

Ухвалою суду від 04.03.2014 р. у задоволенні вказаної заяви позивача було відмовлено.

04.03.2014 р. в судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду від 10.01.2014 р. та 30.01.2014 р. не виконав, відзиву на позовну заяву не надав.

За таких обставин, суд вважає за можливе, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 04.03.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

30.04.2013 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Металконтрактзбут» (далі - позивач) та державним підприємством «Конярство України» в особі філії «Одеський іподром» було укладено договір поставки продукції № 30-04/13 (далі - Договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язувався передати у власність відповідача пісок для будівельних робіт (далі - товар), а відповідач зобов'язувався прийняти товар та оплатити його вчасно і в повному обсязі.

Позивач передав відповідачу товар на загальну суму 837 656,88 грн., що підтверджується актами прийому-передачі № 1 від 23.05.2013 р., № 2 від 10.06.2013 р. та № 3 від 01.07.2013 р., а також товарно-транспортними накладними за період з 13.05.2013 р. до 27.06.2013 р., копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач товар, поставлений позивачем, оплатив частково на суму 394 600,00 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 15.07.2013 р., копія якого долучена до матеріалів справи.

З метою досудового врегулювання спору, 30.10.2013 р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 30/10-13 з вимогою оплатити заборгованість, а також сплатити пеню, три проценти річних та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції.

Відповідач вказану претензію отримав 11.11.2013 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи, проте відповіді не надав.

Позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог 443 056,88 грн. основного боргу, 33 915,89 грн. пені, три проценти річних у розмірі 8 054,53 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 1 102,65 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті встановлено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).

Відповідач документів, що спростовували б доводи позивача або підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем, суду не надав.

Так, суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 443 056,88 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім стягнення основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача 33 915,89 грн. пені, три проценти річних у розмірі 8 054,53 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 1 102,65 грн.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що відповідач здійснює оплату загальної вартості продукції шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок позивача, обумовленого в Договорі, у наступному порядку:

4.3.1. 116 000 (сто шістнадцять тисяч) гривень, в т.ч. ПДВ (вартість 1000 тонн продукції) - не пізніше 3 (трьох) банківських днів з дати підписання сторонами Договору.

4.3.2. Вартість кожної наступної партії продукції у кількості 1000 тонни сплачується не пізніше 3 (трьох) банківських днів з дати підписання сторонами товарно-транспортної накладної, яка підтверджує постачання цієї партії.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що у випадку прострочення платежів по Договору відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого платежу за кожен календарний день прострочення платежу.

Суд вважає, що розмір пені:

за прострочення сплати авансового платежу, враховуючи період заборгованості з 09.05.2013 р. до 21.05.2013 р., суму боргу у розмірі 116 000,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,5% (постанова Правління НБУ від 21.03.2012 р. № 102), складає 619,73 грн.;

за поставкою, здійсненою 16.05.2013 р., враховуючи період заборгованості з 22.05.2013 р. до 22.05.2013 р., суму боргу у розмірі 116 000,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,5% (постанова Правління НБУ від 21.03.2012 р. № 102), складає 47,67 грн.;

за поставкою, здійсненою 18.05.2013 р., заборгованості не існувало;

за поставкою, здійсненою 20.05.2013 р.:

- враховуючи період заборгованості з 24.05.2013 р. до 28.05.2013 р., суму боргу у розмірі 93 000,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,5% (постанова Правління НБУ від 21.03.2012 р. № 102), складає 191,10 грн.;

- враховуючи період заборгованості з 29.05.2013 р. до 09.06.2013 р., суму боргу у розмірі 13 000,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,5% (постанова Правління НБУ від 21.03.2012 р. № 102), складає 64,11 грн.;

- враховуючи період заборгованості з 10.06.2013 р. до 12.06.2013 р., суму боргу у розмірі 13 000,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,0% (постанова Правління НБУ від 06.06.2013 р. № 209), складає 14,96 грн.;

за поставкою, здійсненою 21.05.2013 р., строк виконання зобов'язання з оплати настав 24.05.2013 р., а прострочення платежу почалось з 25.05.2013 р., проте позивач визначив початок відліку строку нарахування пені з 29.05.2013 р., разом з тим, загальний період нарахування пені за вказаною поставкою, згідно вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, становить з 25.05.2013 р. до 25.11.2013 р., отже:

- враховуючи період заборгованості з 29.05.2013 р. до 09.06.2013 р., суму боргу у розмірі 116 000,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,5% (постанова Правління НБУ від 21.03.2012 р. № 102), складає 572,05 грн.;

- враховуючи період заборгованості з 10.06.2013 р. до 12.06.2013 р., суму боргу у розмірі 116 000,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,0% (постанова Правління НБУ від 06.06.2013 р. № 209), складає 113,48 грн.;

- враховуючи період заборгованості з 13.06.2013 р. до 12.08.2013 р., суму боргу у розмірі 69 400,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,0% (постанова Правління НБУ від 06.06.2013 р. № 209), складає 1 623,77 грн.;

- враховуючи період заборгованості з 13.08.2013 р. до 25.11.2013 р., суму боргу у розмірі 69 400,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 6,5% (постанова Правління НБУ від 09.08.2013 р. № 315), складає 2 595,37 грн.;

за поставкою, здійсненою 24.05.2013 р.:

- враховуючи період заборгованості з 30.05.2013 р. до 09.06.2013 р., суму боргу у розмірі 116 000,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,5% (постанова Правління НБУ від 21.03.2012 р. № 102), складає 524,38 грн.;

- враховуючи період заборгованості з 10.06.2013 р. до 12.08.2013 р., суму боргу у розмірі 116 000,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,0% (постанова Правління НБУ від 06.06.2013 р. № 209), складає 2 847,56 грн.;

- враховуючи період заборгованості з 13.08.2013 р. до 30.11.2013 р., суму боргу у розмірі 116 000,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 6,5% (постанова Правління НБУ від 09.08.2013 р. № 315), складає 4 544,66 грн.;

за поставкою, здійсненою 29.05.2013 р., загальний період нарахування пені, згідно вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, становить з 04.06.2013 р. до 04.12.2013 р., отже:

- враховуючи період заборгованості з 04.06.2013 р. до 09.06.2013 р., суму боргу у розмірі 116 000,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,5% (постанова Правління НБУ від 21.03.2012 р. № 102), складає 286,03 грн.;

- враховуючи період заборгованості з 10.06.2013 р. до 12.08.2013 р., суму боргу у розмірі 116 000,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,0% (постанова Правління НБУ від 06.06.2013 р. № 209), складає 2 847,56 грн.;

- враховуючи період заборгованості з 13.08.2013 р. до 04.12.2013 р., суму боргу у розмірі 116 000,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 6,5% (постанова Правління НБУ від 09.08.2013 р. № 315), складає 4 709,92 грн.;

за поставкою, здійсненою 26.06.2013 р., загальний період нарахування пені, згідно вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, становить з 03.07.2013 р. до 03.01.2014 р., проте позивачем строк нарахування пені визначений до 20.12.2013 р., отже:

- враховуючи період заборгованості з 03.07.2013 р. до 12.08.2013 р., суму боргу у розмірі 116 000,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,0% (постанова Правління НБУ від 06.06.2013 р. № 209), складає 1 824,22 грн.;

- враховуючи період заборгованості з 13.08.2013 р. до 20.12.2013 р., суму боргу у розмірі 116 000,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 6,5% (постанова Правління НБУ від 09.08.2013 р. № 315), складає 5 370,96 грн.;

за поставкою, здійсненою 27.06.2013 р., загальний період нарахування пені, згідно вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, становить з 04.07.2013 р. до 04.01.2014 р., проте позивачем строк нарахування пені визначений до 20.12.2013 р., отже:

- враховуючи період заборгованості з 04.07.2013 р. до 12.08.2013 р., суму боргу у розмірі 25 656,88 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,0% (постанова Правління НБУ від 06.06.2013 р. № 209), складає 393,64 грн.;

- враховуючи період заборгованості з 13.08.2013 р. до 20.12.2013 р., суму боргу у розмірі 25 656,88 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 6,5% (постанова Правління НБУ від 09.08.2013 р. № 315), складає 1 187,95 грн.;

а разом 30 379,12 грн., які підлягають стягненню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком суду, розмір трьох процентів річних:

за прострочення сплати авансового платежу, враховуючи період заборгованості з 09.05.2013 р. до 21.05.2013 р., суму боргу, що становила 116 000,00 грн., складає 123,95 грн.;

за поставкою, здійсненою 16.05.2013 р., враховуючи період заборгованості з 22.05.2013 р. до 22.05.2013 р., суму боргу, що становила 116 000,00 грн., складає 9,53 грн.;

за поставкою, здійсненою 18.05.2013 р., заборгованості не існувало;

за поставкою, здійсненою 20.05.2013 р.:

- враховуючи період заборгованості з 24.05.2013 р. до 28.05.2013 р., суму боргу, що становила 93 000,00 грн., складає 38,22 грн.;

- враховуючи період заборгованості з 29.05.2013 р. до 12.06.2013 р., суму боргу, що становила 13 000,00 грн., складає 12,82 грн.;

за поставкою, здійсненою 21.05.2013 р.,

- враховуючи період заборгованості з 29.05.2013 р. до 12.06.2013 р., суму боргу, що становила 116 000,00 грн., складає 143,01 грн.;

- враховуючи період заборгованості з 13.06.2013 р. до 09.12.2013 р., суму боргу, що становила 69 400,00 грн., складає 1 026,74 грн.;

за поставкою, здійсненою 24.05.2013 р., враховуючи період заборгованості з 30.05.2013 р. до 30.11.2013 р., суму боргу, що становила 116 000,00 грн., складає 1 763,84 грн.;

за поставкою, здійсненою 29.05.2013 р., враховуючи період заборгованості з 04.06.2013 р. до 20.12.2013 р., суму боргу, що становила 116 000,00 грн., складає 1 906,85 грн.;

за поставкою, здійсненою 26.06.2013 р., враховуючи період заборгованості з 03.07.2013 р. до 20.12.2013 р., суму боргу, що становила 116 000,00 грн., складає 1 630,36 грн.;

за поставкою, здійсненою 27.06.2013 р., враховуючи період заборгованості з 04.07.2013 р. до 20.12.2013 р., суму боргу, що становила 25 656,88 грн., складає 358,49 грн.;

а разом 7 013,81 грн., які підлягають стягненню.

Відповідно до п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 р., розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж , і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Так, сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за прострочення сплати авансового платежу (період заборгованості з 09.05.2013 р. до 21.05.2013 р.) та за поставкою, здійсненою 16.05.2013 р. (період заборгованості з 22.05.2013 р. до 22.05.2013 р.), враховуючи, що заборгованість існувала в межах одного місяця - не нараховується.

Заборгованість за поставкою, здійсненою 18.05.2013 р., була відсутня, у зв'язку з чим сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, нараховується.

Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції,

за поставкою, здійсненою 20.05.2013 р.:

- враховуючи період заборгованості з 24.05.2013 р. до 28.05.2013 р., яка існувала в межах одного місяця - не нараховується;

- враховуючи період заборгованості з 29.05.2013 р. до 12.06.2013 р., а також те, що індекс інфляції в червні складав 100,0% (УК № 121 від 10.07.2013 р.) - відсутня;

за поставкою, здійсненою 21.05.2013 р.,

- враховуючи період заборгованості з 29.05.2013 р. до 12.06.2013 р., а також те, що індекс інфляції в червні складав 100,0% (УК № 121 від 10.07.2013 р.) - відсутня;

- враховуючи період заборгованості з 13.06.2013 р. до 09.12.2013 р., суму боргу, що становила 69 400,00 грн., індекс інфляції, що складав у липні - 99,9% (УК № 142 від 08.08.2013 р.), серпні - 99,3% (УК № 163 від 10.09.2013 р.), вересні -100,0% (УК № 184 від 09.10.2013 р.), жовтні - 100,4% (УК № 205 від 07.11.2013 р.), листопаді - 100,2% (УК № 228 від 10.12.2013 р.), грудні - 100,5% (УК № 3 від 09.01.2014 р.), становить 205,20 грн.;

за поставкою, здійсненою 24.05.2013 р., враховуючи період заборгованості з 30.05.2013 р. до 30.11.2013 р., суму боргу, що становила 116 000,00 грн., індекс інфляції, що складав у червні - 100,0% (УК № 121 від 10.07.2013 р.), липні - 99,9% (УК № 142 від 08.08.2013 р.), серпні - 99,3% (УК № 163 від 10.09.2013 р.), вересні -100,0% (УК № 184 від 09.10.2013 р.), жовтні - 100,4% (УК № 205 від 07.11.2013 р.), листопаді - 100,2% (УК № 228 від 10.12.2013 р.), становить - 235,83 грн.;

за поставкою, здійсненою 29.05.2013 р., враховуючи період заборгованості з 04.06.2013 р. до 20.12.2013 р., суму боргу, що становила 116 000,00 грн., індекс інфляції, що складав у липні - 99,9% (УК № 142 від 08.08.2013 р.), серпні - 99,3% (УК № 163 від 10.09.2013 р.), вересні -100,0% (УК № 184 від 09.10.2013 р.), жовтні - 100,4% (УК № 205 від 07.11.2013 р.), листопаді - 100,2% (УК № 228 від 10.12.2013 р.), грудні - 100,5% (УК № 3 від 09.01.2014 р.), становить 342,99 грн.;

за поставкою, здійсненою 26.06.2013 р., враховуючи період заборгованості з 03.07.2013 р. до 20.12.2013 р., суму боргу, що становила 116 000,00 грн., індекс інфляції, що складав у серпні - 99,3% (УК № 163 від 10.09.2013 р.), вересні - 100,0% (УК № 184 від 09.10.2013 р.), жовтні - 100,4% (УК № 205 від 07.11.2013 р.), листопаді - 100,2% (УК № 228 від 10.12.2013 р.), грудні - 100,5% (УК № 3 від 09.01.2014 р.), становить 459,45 грн.;

за поставкою, здійсненою 27.06.2013 р., враховуючи період заборгованості з 04.07.2013 р. до 20.12.2013 р., суму боргу, що становила 25 656,88 грн., індекс інфляції, що складав у серпні - 99,3% (УК № 163 від 10.09.2013 р.), вересні -100,0% (УК № 184 від 09.10.2013 р.), жовтні - 100,4% (УК № 205 від 07.11.2013 р.), листопаді - 100,2% (УК № 228 від 10.12.2013 р.), грудні - 100,5% (УК № 3 від 09.01.2014 р.), становить 101,62 грн.;

а разом 873,43 грн., які підлягають стягненню.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач жодних доводів на підтвердження обставин, викладених в позові, суду не надав.

Позовні вимог є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 443 056,88 грн. основного боргу, 30 379,12 грн. пені, 7 013,81 грн. трьох процентів річних, 873,43 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції. В іншій частині позову судом відмовлено з огляду на здійснені перерахунки.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, з урахуванням наданої позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог останньому підлягає поверненню судовий збір в розмірі 41,80 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства «Конярство України» (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, код 37404165) в особі його відокремленого підрозділу - філії «Одеський іподром» (65000, Одеська обл., м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 6, код 37727958) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Металконтрактзбут» (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 9, код 35386684) 443 056 (чотириста сорок три тисячі п'ятдесят шість) грн. 88 коп. основного боргу, 30 379 (тридцять тисяч триста сімдесят дев'ять) грн. 12 коп. пені, 7 013 (сім тисяч тринадцять) грн. 81 коп. трьох процентів річних, 873 (вісімсот сімдесят три) грн. 43 коп. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, та витрати по сплаті судового збору в розмірі 11 435 (одинадцять тисяч чотириста тридцять п'ять) грн. 40 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Металконтрактзбут» (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 9, код 35386684) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 41 (сорок одна) грн. 80 коп.

Повне рішення складено 19.03.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова