Постанова

від 25.02.2014 по справі 804/683/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 р. Справа № 804/683/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василівни при секретаріТалаш Д.В. за участю: представника позивача представника відповідача Самунь І.М. Копань А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХИСНІ ТЕХНОЛОГІЧНІ КОМПЛЕКСИ ТА СИСТЕМИ «КОМПРЕСОР УКРАЇНА» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.10.2013 року №0004342201,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАХИСНІ ТЕХНОЛОГІЧНІ КОМПЛЕКСИ ТА СИСТЕМИ "КОМПРЕСОР УКРАЇНА" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.10.2013 р. №0004342201 про визнання суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених у Україні товарів в розмірі 105921,95 грн..

В обґрунтування позову зазначено, що податковий орган провів перевірку позивача, однак висновки викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що спірне повідомлення-рішення, прийняте на підставі акту перевірки є необґрунтованим, прийнятим без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, що має наслідком його неправомірність та є підставою для скасування, оскільки господарська операція була реально здійснена.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, з підстав викладених в позові.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, зазначав, що виявлені у ході перевірки порушення належним чином відображені в Акті і є достатньою підставою для прийняття рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

ТОВ "ЗАХИСНІ ТЕХНОЛОГІЧНІ КОМПЛЕКСИ ТА СИСТЕМИ "КОМПРЕСОР УКРАЇНА" зареєстроване 28.09.2009 року у Виконавчому комітеті Дніпропетровської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 28.09.2009 року №12241020000047551.

У період із 02.09.2013 року по 03.09.2013 року Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХИСНІ ТЕХНОЛОГІЧНІ КОМПЛЕКСИ ТА СИСТЕМИ "КОМПРЕСОР УКРАЇНА" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "ДУЗЕР" (код ЄДРПОУ 38113479) за період липень-серпень 2012 року.

За наслідками перевірки складено Акт від 04.09.2013 року № 457/224/36727810 (далі - Акт перевірки), згідно висновків якого встановлено: порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 84 736,65 грн. у липні та серпня 2012 року.

На підставі висновків Акту перевірки Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийняла податкове повідомлення-рішення від 14.10.2013 р. №0004342201, яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХИСНІ ТЕХНОЛОГІЧНІ КОМПЛЕКСИ ТА СИСТЕМИ "КОМПРЕСОР УКРАЇНА" за платежем податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів за основним платежем у розмірі 84 737 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 21 184,25 грн..

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Згідно із Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства від 22.12.2010 року за №984 Акт перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (пункти 4-6 Порядку №984 від 22.12.2010 року).

Так, для проведення перевірки по господарським відносинам ПП "ДУЗЕР" (стара назва ТОВ "Діксі буд") за період липень-серпень 2012 року та у відповідь на письмовий запит про надання первинних документів від 29.07.2013 року за №2384/10/224 суб'єктом господарювання були надані такі копії первинних документів: податкові накладні, акти виконаних робіт, договори, оборотно-сальдові відомості по рахунку 361,631, про що зазначено в акті перевірки та підтверджується відповіддю позивача на письмовий запит відповідача, що міститься в матеріалах справи, в якому зазначено про надання первинних документів за період липень, серпень 2012 року.

Відповідно до акту перевірки між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАХИСНІ ТЕХНОЛОГІЧНІ КОМПЛЕКСИ ТА СИСТЕМИ "КОМПРЕСОР УКРАЇНА" (замовник) та ТОВ "ДІКСІ БУД" (ПП "ДУЗЕР" після зміни найменування) (підрядник) 05.07.2012 року було укладено Договори підряду №050714, №050715, 050717 відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати капітальний ремонт компресорної установки (КУ), а саме: ВШВ-2,3/230-2 од; ВШВ-2,3/230(М) -1 од; УКП-2,3/231-1 од та ін..

Згідно договору, загальна вартість робіт за цим договором №050715 від 05.07.2012 року складає 510 721, 43 грн. в тому числі ПДВ (20%) - 85 120, 24 грн., за договором №050714 від 05.07.2012 року складає 253 761,17 гривень, у тому числі ПДВ - 42293,53 гривень, за договором №050717 від 05.07.2012 року складає 123803,79 гривень, у тому числі ПДВ - 20633,97 гривень.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за липень-серпень 2012 року всього на суму 84736,65 гривень.

Станом на 01.07.2012 року дебіторська та кредиторська заборгованість відсутня, станом на 31.08.2012 року дебіторська заборгованість складає 0,27 гривень.

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договорами підряду від 05.07.2012 року до суду надано копії податкових накладних № 96 від 26.07.2013 року, №97 від 26.07.2013 року, №81 від 25.07.2013 року, №89 від 21.08.2013 року та акти виконаних робіт за липень-серпень 2012 року, в тому числі докази розрахунків між контрагентами за даними угодами.

Тобто, позивачем надано суду первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання послуг у контрагента.

Суд звертає увагу, що відповідно до Акта перевірки відповідач дійшов висновку про відсутність факту здійснення господарських відносин між позивачем і ТОВ "ДІКСІ БУД" (ПП "ДУЗЕР" після зміни найменування) на підставі розгляду матеріалів іншої перевірки, яка здійснена податковим органом, в яких досліджувались господарські взаємовідносини ТОВ "ДІКСІ БУД" (ПП "ДУЗЕР" після зміни найменування) з іншими підприємствами, а саме акт від 22 січеня 2013 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Діксі Буд" з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ "Галактика-М" за період квітень, травень 2012 року та ТОВ "Ривс" за червень 2012 року", за відсутності перевірки господарських операцій безпосередньо між позивачем і його контрагентом. Проте, оцінюватись при дослідженні господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Зокрема, така правова позиція викладена в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11.

Так, згідно статті 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (стаття 44 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Тобто, витрати, для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит, для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-ХІV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, а визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином до перевірки позивачем наданні первинні документи, які підтверджують факт здійснення реальної господарської операції. За даними договорами було виконано роботи, відповідно до господарської діяльності підприємства. На час укладання та виконання спірних угод сторони були у належному порядку зареєстровані платниками ПДВ та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Посилання представника відповідача про ненадання під час перевірки податкової накладної за серпень 2012 року не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду справи та була надана до суду.

Отже податковим органом не доведено належними та допустимими доказами, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків та те, що договори укладено без мети настання реальних наслідків, судових рішень щодо визнання угод недійсними до суду не надано, також не надано доказів, що позивач діяв без належної обачності й обережності та йому мало бути відомо про порушення податкового законодавства з боку його контрагентів. Судом не встановлено наявність обвинувального вироку суду щодо позивача або його контрагентів. Висновки акту перевірки не є належним доказом укладення позивачем не реальних угод, а отже доводи податкового органу ґрунтуються лише на припущеннях, що не є підставою для визнання угод недійсними.

Такої позиції дотримується і Верховний Суд України у постановах від 9 вересня 2008 року у справі №21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі №21-573во10, від 31.01.2011 р. у справі № 21-47а10, а саме якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така позиція суду також узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини, яка викладена в рішеннях по справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії", "Інтерсплав проти України".

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, з урахуванням доказів у їх сукупності та висновків суду викладених вище, позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 72, 86, 94, 160-163, 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -?

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХИСНІ ТЕХНОЛОГІЧНІ КОМПЛЕКСИ ТА СИСТЕМИ «КОМПРЕСОР УКРАЇНА» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.10.2013 року №0004342201 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.10.2013 року №0004342201.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХИСНІ ТЕХНОЛОГІЧНІ КОМПЛЕКСИ ТА СИСТЕМИ «КОМПРЕСОР УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 36727810) судові витрати у розмірі 211 (двісті одинадцять) гривень 85 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено згідно ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко