Рішення

від 11.03.2014 по справі 905/8419/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.03.2014 Справа № 905/8419/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сич Ю.В., судді Овсяннікової О.В., судді Осдчої А.М.

при секретарі судового засідання Толкунової Л.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укржелдорем-сервіс», м.Запоріжжя (ідентифікаційний код 38069273)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна», смт.Райгородок (ідентифікаційний код 37653064)

про стягнення основного боргу в сумі 95474,28грн., пені в сумі 3892,20грн., 3% річних у розмірі 886,73грн.

за зустрічним позовом відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна», смт.Райгородок (ідентифікаційний код 37653064)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укржелдорем-сервіс», м.Запоріжжя (ідентифікаційний код 38069273)

про стягнення грошових коштів у сумі 67498,80грн.

за участю представників:

від позивача за первісним позовом: Мамотенко О.В. за довіреністю №3 від 26.11.2013р., Микитенко А.А. за довіреністю №2 від 26.11.2013р., Перепічка Я.Г. за довіреністю №1 від 26.11.2013р.,

від відповідача за первісним позовом: Швець А.С. за довіреністю від 12.12.2013р., Воробйов С.В. за довіреністю від 12.12.2013р.

В судовому засіданні 27.01.2014р.

оголошено перерву до 03.02.2014р.

на підставі ст. 77 Господарського

процесуального кодексу України.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укржелдорем-сервіс», м.Запоріжжя звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна», смт.Райгородок про стягнення основного боргу в сумі 95474,28грн., пені в сумі 3892,20грн., 3% річних у розмірі 886,73грн.

Ухвалою від 29.11.2013р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/8419/13, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

16.12.2013р. через канцелярію суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна», смт.Райгородок до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укржелдорем-сервіс», м.Запоріжжя про стягнення грошових коштів у сумі 67498,80грн.

Ухвалою від 16.12.2013р. господарський суд Донецької області прийняв зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом по справі №905/8419/13.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 27.01.2014р. справу №905/8419/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Сич Ю.В., судді Овсяннікової О.В. судді Осадчої А.М.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №25/0413 від 23.04.2013р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 95474,28грн. та виникли підстави для нарахування 3% річних у розмірі 886,73грн., пені в сумі 3892,20грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач за первісним позовом надав копії договору №25/0413 від 23.04.2013р., додатку №1 до договору (калькуляція вартості поточного ремонту), претензії №950 від 19.06.2013р., листів №978 від 26.06.2013р., №1089 від 11.07.2013р., актів технічного огляду вузлів та агрегатів маневрового тепловозу від 19.06.2013р., від 15.05.2013р., листів №933 від 13.06.2013р., №944 від 18.06.2013р., №030 юр/кц від 26.06.2013р. та доказів його направлення, №029 юр/кц від 20.06.2013р. та доказів його направлення, претензії №1 від 04.07.2013р. та доказів її направлення, вимоги про сплату виконаних робіт та доказів її направлення, листа №984 від 26.06.2013р.

Нормативно свої вимоги позивач за первісним позовом обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193, 216-218 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 54, 55 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом посилається на порушення зобов'язань відповідачем за зустрічним позовом за договором №25/0413 від 23.04.2013р. в частині якісного та своєчасного проведення ремонтних робіт, внаслідок чого позивач з зустрічним позовом поніс збитки з оренди тепловозу станції ім.Кожушко в розмірі 67498,80грн.

Нормативно свої вимоги позивач за зустрічним позовом обґрунтовує ст.ст. 526, 530, 629, 631, 849 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 59, 60, 82 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження вказаних обставин позивач за зустрічним позовом надав копії посвідчень про відрядження, бухгалтерської довідки, відомостей, виписок з єдиного технологічного центру по обробці документів,

16.12.2013р. відповідачем за первісним позовом надано відзив на первісну позовну заяву, за яким останній заперечує проти позовних вимог та зазначає, що доводи позивача за первісним позовом щодо перебування 19.06.2013р. представників останнього на території відповідача є недостовірною та неправдивою інформацією. Також зазначив, що позивач за первісним позовом не виконав зобов'язання за договором, зокрема, неякісно проводив ремонт тепловозу та не в термін, передбачений договором, внаслідок чого відповідачу за первісним позовом були спричинені збитки. На підтвердження своїх доводів відповідачем за первісним позовом надано для доручення до матеріалів справи копії платіжного доручення №961 від 17.05.2013р., витягу з журналу реєстрації відвідувачів ТОВ «Руссоль-Україна».

10.01.2014р. від ТОВ «Укржелдорем-сервіс» до суду надано письмові пояснення, за якими зазначено, що при розрахунку пені у розмірі 3% річних від простроченої суми основного боргу, період 1 та період 2 визначав в наступному вигляді: період 1 - з 26.07.2013р. (з моменту закінчення семи днів з дня отримання вимоги відповідачем від позивача, згідно ст.. 530 ЦКУ) до 13.08.2013р., період 3 - з 13.08.2013р. по 15.11.2013р. (момент звернення позивача до суду). Також зазначив, що загальний строк прострочення сплати заборгованості складає 113 днів, а саме з моменту закінчення семи днів з дня отримання вимоги відповідачем від позивача, згідно ст.. 530 ЦКУ, та до моменту звернення позивача до суду.

10.01.2014р. від ТОВ «Укржелдорем-сервіс» до суду надано відзив на зустрічний позов, за яким зазначено, що позивач за зустрічним позовом неправильно розрахував термін виконання робіт. Також зазначив, що майже всі спірні недоліки, вказані у листах позивача №933 від 13.06.2013р. та №944 від 18.06.2013р. виникли внаслідок порушення позивачем «Інструкції по експлуатації та обслуговування тепловоза ТГМ4» (далі - Інструкція №1), «Інструкції по експлуатації тепловозного дизеля 6ЧН 21/21» (далі - Інструкція №2) та/або не мають відношення до договірних зобов'язань відповідача, та/або не мають місця зовсім. Відповідач за зустрічним позовом зауважив, що у листі №933 від 13.06.2013р. зазначені наступні спірні несправності: 1) не поступає масло на коромисло головок двигуна. Причина виникнення несправності: порушення позивачем п.1.2. Інструкції №1, а саме, після ремонту двигуна не були промиті дизельним паливом піддон та трубопроводи масляної системи; 2) не відрегульований вприск палива (пізній запуск двигуна). Зазначеної спірної несправності не існує ні в Інструкції №1, ні в Інструкції №2, що дає підстави вважати її необґрунтованою та надуманою; 3) підтікає масло з РЧО. Причина виникнення несправності: порушення позивачем п.00.ІІ.І Інструкції №2, а саме, порушення умов технічного огляду. Кожні 24 години позивач повинен перевіряти та при необхідності усувати нещільності в з'єднаннях наступних систем: палива, змазки, охолодження, газоповітряного тракту; 4) просічка вихлопних газів. Причина несправності: порушення позивачем п.00.ІІ.І. Інструкції №2, а саме, порушення умов технічного огляду. Кожні 24 години позивач повинен перевіряти та при необхідності усувати нещільності у з'єднаннях наступних систем: палива, змазки, охолодження, газоповітряного тракту; 5)8-ми позиційний пристрій не ремонтувався. Згідно договору та калькуляції до нього, вищезазначений прилад відповідач не повинен був ремонтувати, а повинен був передати позивачу через свій обмінний фонд, Восмипозиційний пристрій відповідач передав позивачу у належній якості та пригодний для подальшої експлуатації; 6) РЧО не ремонтували. Згідно договору та калькуляції до нього, вищезазначений прилад відповідач не повинен був ремонтувати, а повинен був передати позивачу через свій обмінний фонд. РЧО переданий позивачу знаходився у належній якості та пригодний для подальшої експлуатації. Також зазначив, що відповідач 15.06.2013р. направив своїх представників для виявлення та усунення недоліків, по закінченню чого був складений акт від 15.06.2013р., зокрема, при огляді було виявлено, що більшість недоліків були спричиненні порушенням позивачем Інструкції №1 та Інструкції №2, за власний рахунок відповідачем були усунені недоліки, виконані позадоговірні роботи, які не входили до калькуляції вартості робіт, що є невід'ємною частиною договору. ТОВ «Укржелдорем-сервіс» зазначило, що у листі №944 від 18.06.2013р. зазначені наступні спірні несправності: 1) не поступає масло на коромисло клапана 1 циліндру. Причина виникнення несправності: порушення позивачем п.1.2. Інструкції №1, а саме, після ремонту двигуна не були промиті дизельним паливом піддон та трубопроводи масляної системи; 2) на клапанах 6 циліндра просічка газів. Причина виникнення несправності: порушення позивачем п.00.ІІ.І Інструкції №2, а саме, порушення умов технічного огляду. Кожні 24 години позивач повинен перевіряти та при необхідності усувати нещільності в з'єднаннях наступних систем: палива, змазки, охолодження, газоповітряного тракту; 3) турбокомпресор кидає масло у всмоктуючий колектор. Причина несправності у охолоджувачі надувочного повітря, ремонт якого не входив до калькуляції вартості робіт, отже не є предметом договору та спору. Згідно Інструкції №2 п.08.317 всі три вузли, турбокомпресор, всмоктуючий колектор та охолоджувач надувочного повітря зв'язані між собою. Несправності охолоджувача надувочного повітря впливають на роботу останніх вузлів та агрегатів; 4) витік масла з охолоджувача повітря на маховик. Причина несправності в охолоджувачі надувочного повітря, ремонт якого до калькуляції вартості робіт не входив. Позивач, зазнаючи цю несправність підтверджує, що охолоджувач надувочного повітря знаходиться у несправному стані та впливає на роботу пов'язаних з ним агрегатів та вузлів; 5) димна робота двигуна (повністю не згоряє паливо). Причина виникнення несправності: попадання масла у всмоктуючий колектор, п.00.10.6 Інструкції №2, через несправність охолоджувача надувочного повітря, ремонт якого не входив до калькуляції вартості робіт; 6) дренажна система надмірно димить. Імовірно причина виникнення несправності: закоксованість ежектора системи вентиляції картеру, п.00.10.6 Інструкції №2. Роботи по усуненню закоксованості ежектора системи вентиляції не є предметом договірних відносин та не зазначені у калькуляції вартості робіт, тому не можуть вважатися недоліком виконаних відповідачем робіт.

13.01.2014р. від ТОВ «Руссоль-Україна» до суду була надана заява про уточнення резолютивної частини зустрічної позовної заяви, за якою просив суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом понесені збитки, а саме грошові кошти у сумі 67498,80грн. Дослідивши зазначену заяву, суд дійшов висновку, що вищевказана заява не суперечить приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу, за своєю правовою природою не є заявою про зміну предмету позову, а за своєю суттю конкретизує та визначає правову природу стягуваної суми за зустрічним позовом. У зв'язку із чим, суд в подальшому здійснює розгляд справи з її урахуванням.

В судовому засіданні 13.01.2014р. представником ТОВ «Руссоль-Україна» усно зазначено, що на підставі договору №107/13 від 01.07.2013р., який укладено між здійснено ремонт дизелю 6чн/21/21 тепловозу ТГМ 4 №1893.

На підтвердження своїх доводів ТОВ «Руссоль-Україна» надало для долучення до матеріалів справи копії договору №107/13 від 01.07.2013р., додаткових угод №1 від 25.07.2013р., №2 від 08.08.2013р. до договору №107/13 від 01.07.2013р., кошторисів на ремонт дизелю тепловозу, актів виконаних робіт від 05.08.2013р., від 05.07.2013р., від 15.08.2013р., дефектного акту №4/06 від 25.06.2013р.

27.01.2014р. від ТОВ «Руссоль-Україна» до суду були надані письмові пояснення, за змістом яких позивач до суду надав акт технічного огляду вузлів і агрегатів маневрового тепловозу від 19.06.2013р., який не співпадає з актом технічного огляду вузлів та агрегатів маневрового тепловозу відповідача, з чого видно, що в акті відповідача відсутні висновок і дата складання акту. Також зазначив, що не співпадає акт технічного огляду вузлів і агрегатів маневрового тепловозу від 15.06.2013р., оскільки на екземплярі відповідача відсутній підпис працівника ТОВ «Руссоль-Україна» ОСОБА_6, та відсутні заповненні графи «техническое состояние, наработка», «модель». До того ж зауважив, що інформація вказана в актах наданих позивачем є недостовірною та містить ознаки підробки доказів наданих до суду. Крім того, зазначив, що в графі вищезазначеного акту вказано отцентровка, усунена теч, заміна РТІ і утілення заміна РТІ РЧО, заміні РТІ дізеля, ремонт блоку РС, що є неправдивою інформацією, оскільки зазначені види робіт позивачем не проводились та факт їх виконання є хибним. Також зауважив, що згідно журналу реєстрації відвідувачів 19.06.2013р. представники позивача на території відповідача не перебували, посвідчень про відрядження відповідач не посвідчував. Крім того, зазначив, що відповідач по справі ТОВ «Руссоль-Україна» уклав договір №1300 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення вантажів та надані залізничних послуг від 15.09.2013р. відповідно до умов договору ст. ім.Кожушко зобов'язується подавати вагони за заявкою ТОВ «Руссоль-Україна» у випадку поломки (відсутності)тепловозу підприємства станція ім.Кожушко надає послуги своїм тепловозом. Також зазначив, що інший договір укладений між ДП «Донецька залізниця» та ТОВ «Руссоль-Україна» відсутній, отже при написанні зустрічного позову, була допущена описка «оренди тепловоза станції ім.Кожушко» та слід правильно вважати «за надані послуги ст. ім.Кожушко» по тексту. Також послався на те, що листом №38 від 21.01.2013р. ДП «Донецька залізниця» ст.ім. Кожушко засвідчується, той факт, що в період з 31.05.2013р. по 01.07.2013р. проводилася подача, прибирання вагонів тепловозом станції ім.Кожушко на загальну суму 67498,80грн., відтак, на час ремонту тепловозу ТОВ «Руссоль-Україна» користувались послугами, наданими ст. ім.Кожушко.

27.01.2014р. від ТОВ «Укржелдорем-сервіс» до суду надано додаткові пояснення, за якими зазначено, що лист №964а від 21.06.2013р. позивач не отримував. Також зазначив, що у вказаному листі наявні помилки, які ставлять під сумнів правдивість викладеного. Крім того, зазначив, що відповідач у листі №1089 від 11.07.2013р. скористався правом, передбаченим ЦК України про зменшення вартості робіт через додаткову угоду, а ніяк не розірванням договору в односторонньому порядку. Зауважив, що згідно документів наданих відповідачем, відповідач не орендував тепловоз у Державного підприємства «Донецька залізниця», а здійснював плату за подачу вагонів (контейнерів) і здійснювання навантаження (вивантаження) вантажів згідно договору №1300 від 15.09.2012р. Отже відповідач не ніс збитків з оренди тепловозу, що спростовує викладене у зустрічному позові. Також ставить під сумнів відношення виконаних робіт до предмету спору, також не зрозуміло чи є той дизель 6 ЧН21/21 та агрегати, що ремонтувалися ФОП ОСОБА_8 тими самими, які були раніше відремонтовані позивачем.

30.01.2014р. від ТОВ «Руссоль-Україна» до суду були надані заперечення на відзив позивача за зустрічним позовом, за якими зазначено, що від ТОВ «Руссоль-Україна» перерахувало оплату в розмірі 95474,28грн. 17.05.2013р., тим самим належним чином зі свого боку виконало зобов'язання по договору. Також зазначив наступне, 1) що промивку дизельним паливом піддону та трубопроводу масляної системи повинен був зробити підрядник відповідно до п.6 Калькуляції, яка є невід'ємною частиною договору. Підрядником було зібрано двигун. При зібранні двигуна підрядник не промив та не очистив від нагару і залишків ПММ запчастини, вузли та агрегати, що свідчить про те, що підрядник провів ремонт неякісно, що і підтвердив сам у своєму відзиві; 2) з доводом про те, що не відрегульований вприск палива (пізній запуск двигуна) не погоджується, оскільки для ремонту ТВНВТ підрядник демонтував його з двигуна, а потім невірно встановив, що призвело до несвоєчасного запуску двигуна, а потім невірно встановив, що призвело до несвоєчасного запуску двигуна і нестійкість в його роботі; 3) з доводом, що підтікання масла РЧО та просічка вихлопних газів спричинено порушенням умов технічного огляду, також не погоджується, оскільки замовник тепловоз не використовував та потреби в огляді кожні 24 години не було; 4) згідно умов договору та додатку №1 до договору 8-ми позиційний пристрій та РЧО повинні були ремонтуватися. Однак, дані пристрої були передані в несправному стані. Також заперечує проти доводів щодо виконання позадоговірних робіт, оскільки відсутній акт виконаних робіт, який підписано уповноваженими особами сторін. Крім того, зауважив, що працівники підрядника жодного разу не залишились на підприємстві і не перевіряли роботу двигуна на усіх режимах у присутності представників замовника. Також зазначив, що несправність, через яку не постпає масло на коромисло клапана1 циліндру та дренажна система надмірно димить, виникла з вини підрядника, оскільки мийка та чистка деталей покладається на підрядника, несправність охолоджувача надувочного повітря, внаслідок якого турбокомпресор кидає масло у всмоктуючий колектор та витікає масло з охолоджувача повітря на маховик, повністю не згоряє масло (димна робота двигуна), виникла у зв'язку з неякісним ремонтом турбокомпресору, у якого збільшено люфт упорного підшипника.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

23.04.2013р. між ТОВ «Укржелдорем-сервіс» (підрядник) та ТОВ «Руссоль-Україна» (замовник) укладено договір №25/0413 (далі - Договір), за умовами якого підрядник зобов'язується провести роботи у відповідності з додатком до цього договору, а замовник зобов'язується в повній мірі та своєчасно забезпечувати виконання необхідних умов для ремонту техніки, а також оплатити вартість робіт та комплектуючих виробів, які використовуються при ремонті у відповідності з цим договором (п.1.1. Договору).

Згідно з п.1.2. Договору додатками до цього договору вважаються специфікації, додаткові угоди, доповнення, калькуляції, рахунки-фактури, акти прийому-передачі, акти виконаних робіт. Всі додатки до цього договору є його невід'ємною частиною.

За п.2.3. Договору загальна сума договору складає суму всіх актів виконаних робіт до цього договору.

Вартість робіт встановлюється підрядником у відповідності з додатками (калькуляціями, специфікаціями) до цього договору та є орієнтовною до проведення дефектовки (п.2.2. Договору).

Як зазначає ТОВ «Укржелдорем-сервіс», підрядник виконав всі зобов'язання за Договором у повному обсязі та 09.06.2013р. здав роботи без зауважень щодо їх якості відповідачеві, акти виконаних робіт, які підрядник надав замовнику, останній в свою чергу повинен був підписати та надіслати поштою.

Відповідно до п.5.2.4. Договору замовник зобов'язаний підписати акт виконаних робіт протягом 7 (семи) робочих днів з моменту фактичного виконання робіт.

Проте, вказаний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000004 від 12.06.2013р. з боку замовника не був підписаний (зазначений акт міститься в матеріалах справи).

Натомість, листом №933 від 13.06.2013р. замовник повідомив підрядника про виявлення недоліків у виконаних роботах з ремонту дизельного двигуна СЧН21/21 з тепловозу ГЧМ-4А, зокрема, щодо якості та повного обсягу виконаних робіт, у зв'язку із чим після вказаного ремонту експлуатувати тепловоз стало неможливо. Також навів перелік дефектів, зокрема, 1) не поступає масло на коромисло головок двигуна; 2) не відрегульований вприск палива (пізній запуск двигуна); 3) підтікає масло з РЧО; 4) просічка вихлопних газів; 5) 8-ми позиційний пристрій не ремонтувався; 6) РЧО не ремонтували; 7) венець маховика не мінявся; 8) механічний паливопідкачувальний насос не працює. За вказаним листом замовник просив підрядника направити на їх адресу уповноваженого представника для складання дефектного акту, а також ремонтну службу для усунення зауважень.

Як зазначає ТОВ «Укржелдорем-сервіс», останній відреагував на вказаний лист та 15.06.2013р. направив своїх представників до замовника, які провели роботи по усуненню недоліків, в результаті чого був складений та підписаний представниками сторін акт технічного огляду вузлів та агрегатів маневрового тепловозу від 15.06.2013р., за яким зауважень щодо якості робіт по усуненню недоліків від відповідача не було.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, листом №944 від 18.06.2013р. замовник повідомив підрядника про те, що після проведеного 15.06.2013р. налаштування та усунення несправностей на дизельному двигуні 6 ЧН 21/21 тепловозу ТГМ - 4А виявлені наступні несправності: 1) не поступає масло на коромисло клапана 1 циліндру; 2) на клапанах 6 циліндра просічка газів; 3) турбокомпресор кидає масло у всмоктуючий колектор; 4) витік масла з охолоджувача повітря на маховик; 5) димна робота двигуна (повністю не згоряє паливо); 6) дренажна система надмірно димить.

Також, листами від 19.06.2013р. №950 та №951 замовник повторно вимагав у підрядника усунення недоліків та якісного виконання ремонту тепловоза.

Факт отримання вищевказаних листів ТОВ «Укржелдорем-сервіс» не заперечує. Також отримання підрядником вищевказаних листів замовника підтверджується листом ТОВ «Укржелдорем-сервіс» №029/юр/ки від 20.06.2013р., за яким останній повідомляє замовника, що виконана останнім перевірка паливної секції - недопустима операція, яка суперечить умовам договору п.п.№4. Також зазначено у вказаному листі, що ввід в експлуатацію дизеля здійснений з порушенням Інструкції по експлуатації даного типу дизелів 0210.00.000 РЭ (не проводилась промивка паливної та повітряної систем, заміна елементів фільтруючих масел та самого масла, обкат дизелю не здійснений належним чином з наступним виходом на робочі показники).

Однак, як зазначає ТОВ «Руссоль-Україна», зазначені у листі №029/юр/ки від 20.06.2013р. роботи повинні були проводитись саме підрядником, оскільки включені в калькуляцію вартості поточного ремонту дизелю, яка є додатком №1 до Договору.

Дослідивши вищезазначену калькуляцію, судом встановлено, що роботи з ремонту вузлів та агрегатів з комплектуючими включають мийку та очищення деталей, налаштування та регулювання.

Як посилається ТОВ «Укржелдорем-сервіс», 19.06.2013р. підрядником усунуті виявлені недоліки.

Проте, ТОВ «Руссоль-Україна» заперечило проти даного факту та зазначило, що 19.06.2013р. представники підрядника взагалі не були присутні на підприємстві замовника, оскільки це субота.

Доказів на підтвердження факту виконання підрядником 19.06.2013р. робіт з усунення недоліків ремонту тепловозу ТОВ «Укржелдорем-сервіс» суду не представлено.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Виходячи з приписів вищевказаної норми, обов'язок з оплати виконаних робіт виникає у замовника за умови, що і підрядник виконав свої обов'язки повністю: робота виконана належним чином та в обумовлений строк або достроково у разі погодження на це замовника.

За ч.4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до ч.6 ст. 882 Цивільного кодексу України замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

За приписами ч.1 ст. 858 Цивільного кодексу України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000004 від 12.06.2013р. суд до уваги не приймає в якості доказу належного та повного виконання робіт, оскільки вищевказаний акт містить лише підпис та печатку підприємства ТОВ «Укржелдорем-сервіс», а замовник обґрунтовано відмовився від його підписання.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що недоліки в ремонті тепловозу виникли з вини підрядника, оскільки саме ним неякісно та не в повному обсязі виконані передбачені Договором роботи.

Докази, на які посилається підрядник (акти усунення недоліків, копії яких містяться в матеріалах справи), є суперечливими, оскільки, зокрема, не відповідають оригіналам актів, що надані замовником. Крім того, 19.06.2013р. на підприємстві замовника був вихідний день, у зв'язку із чим в цей день працівники підрядника не могли перебувати на території підприємства замовника.

Доказів якісного та повного виконання робіт з ремонту тепловозу позивачем за первісним позовом суду не представлено.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, суд вважає первісні позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 95474,28грн. не підлягають задоволенню, з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.

Також позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 3892,20грн., 3% річних у розмірі 886,73грн., які нараховані у зв'язку із виникненням заборгованості замовника перед підрядником з оплати виконаних ремонтних робіт за Договором.

За приписами ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто вказані вище нарахування здійснюються за період прострочення виконання грошового зобов'язання.

Однак, як вбачається з матеріалів справи і висновків суду встановлених вище, за первісним позовом у відповідача перед позивачем відсутнє грошове зобов'язання.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав у позивача за первісним позовом для стягнення відповідних нарахувань.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 3892,20грн., 3% річних у розмірі 886,73грн. не підлягають задоволенню.

Як вище зазначалось, позивач за зустрічним позовом обґрунтовує свої вимоги порушенням зобов'язань відповідачем за зустрічним позовом за Договором в частині якісного та своєчасного проведення ремонтних робіт, внаслідок чого позивач за зустрічним позовом поніс збитки за надані послуги ст. ім.Кожушко в розмірі 67498,80грн.

Згідно ч.2. ст.224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які уповноважена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, визначений ст. 225 Господарського кодексу України , зокрема:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Проте на позивачеві лежить обов'язок довести суду згідно ст.33 ГПК України наступне:

- по-перше, факт заподіяння йому збитків;

- по-друге, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань;

- по-третє, причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.

Згідно загальної практики про визначення розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги: а) вид (склад) збитків; б) наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства.

Породжуючи настання цивільних прав та обов'язків згідно частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України , відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків (шкоди). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв'язку між протиправною поведінкою та настанням шкідливого результату.

Частиною 2 ст.623 ЦК України передбачено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Вказані фактичні обставини викладаються у позовній заяві як підстави позовних вимог та підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України .

Виходячи з правового аналізу вищенаведених норм та обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що позивачем за зустрічним позовом не доведено заподіяння йому відповідачем збитків, оскільки витрати за надані послуги ст. ім.Кожушко позивачу за зустрічним позовом за своєю правовою природою не є ані вартістю втраченого, пошкодженого або знищеного майна; ані додатковими витратами (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; ані неодержаним прибутком (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; ані матеріальною компенсацією моральної шкоди.

Таким чином зустрічні позовні вимоги про стягнення збитків у розмірі 67498,80грн. не підлягають задоволенню з огляду на їх безпідставність та недоведеність.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову покладаються на позивача за первісним позовом, за подання зустрічного позову - на позивача за зустрічним позовом, у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 610, 612, 625, 837, 854 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укржелдорем-сервіс», м.Запоріжжя до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна», смт.Райгородок про стягнення основного боргу в сумі 95474,28грн., пені в сумі 3892,20грн., 3% річних у розмірі 886,73грн.

Відмовити у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна», смт.Райгородок до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укржелдорем-сервіс», м.Запоріжжя про стягнення грошових коштів у сумі 67498,80грн.

У судовому засіданні 11.03.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 17.03.2014р.

Головуючий суддя Ю.В. Сич

Суддя О.В. Овсяннікова

Суддя А.М. Осадча