Рішення

від 04.03.2014 по справі 910/21753/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21753/13 04.03.14 За позовом державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" ДП НАЕК "Енергоатом"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес ХХІ"

про стягнення 131 944,11 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Рябчун О.А. (за довіреністю)

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" ДП НАЕК "Енергоатом" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес ХХІ" про стягнення 131 944,11 грн. (97 424,14 пені за порушення строків поставки продукції та 34 519,97 грн. штрафу).

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 1116112308 від 09.08.2012 р. в частині своєчасної поставки товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/21753/13.

04.12.2013 р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

05.12.2013 р. у судовому засіданні представником позивача були надані суду додаткові документи до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Клопотання про відкладення розгляду справи судом було задоволено.

У наступному судовому засіданні представники позивача та відповідача надали суду усні пояснення по суті спору. Крім того, представником відповідача було надано суду клопотання про продовження строку вирішення спору.

На підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України судом було винесено ухвалу про продовження строку вирішення спору.

04.02.2014 р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Представник позивача надав суду усні пояснення по справі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Клопотання про відкладення розгляду справи судом було задоволено.

04.03.2014 р. через канцелярію суду від відповідача надійшло чергове клопотання про відкладення розгляду справи. Вказане клопотання мотивоване тим, що по даній справі інтереси відповідача представляв ОСОБА_2, який за освітою та посадою не є юристом, а новому представнику відповідача була видана довіреність лише 03.03.2014 р. Таким чином, представник відповідача просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи та підготування відповідного відзиву на позовну заяву, оскільки, на думку представника відповідача, заявлена позивачем сума штрафних санкцій є необґрунтованою та завищеною.

У судовому засіданні 04.03.2014 р. представник позивача заперечив проти можливості укладення між сторонами мирової угоди, категорично заперечив проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи, зазначив, що подання низки клопотань про відкладення розгляду справи та ненадання мотивованого відзиву на позов є свідченням затягування відповідачем розгляду справи, зловживання своїми процесуальними правами.

З огляду на викладене, суд відхилив клопотання відповідача як необґрунтоване.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Про час та місце судового розгляду відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

В порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом виносились ухвали про відкладення розгляду справи та відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складались протоколи.

04.03.2014 р. у судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

09.08.2012 р. між державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" ДП НАЕК "Енергоатом" (далі - покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес ХХІ" (далі - постачальник) було укладено договір поставки № 1116112308 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі, поставити запасні частини до насосів виробництва ВАТ "СЗ Насосенергомаш" Україна (далі - продукція) для ремонту енергоблоків ВП "Запорізька АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом", а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, прийняти і оплатити продукцію.

Згідно з п. 1.2. найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура і ціни зазначені в Специфікаціях (далі - специфікації), які є невід'ємною частиною Договору.

Сума Договору становить 802 539,15 грн. (п. 3.1.). Ціна на кожну одиницю продукції встановлена в національній валюті України та зазначена в специфікаціях (п. 3.2.).

Згідно з п. 4.1. покупець сплачує вартість продукції за цінами, зазначеними в специфікаціях в національній валюті України шляхом банківського переказу на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п. 4.2. оплата поставленої партії продукції здійснюється покупцем протягом 30 робочих днів після підписання акту приймання-передачі поставленої партії продукції.

Згідно з п. 5.1. строк поставки продукції зазначений в специфікаціях. Допускається дострокова поставка та поставка продукції партіями.

Поставка продукції згідно зі специфікаціями здійснюється автотранспортом постачальника на умовах DDP - склад Запорізького відділення ВП "Складське господарство" ДП НАЕК "Енергоатом", 71500, м. Енергодар, Запорізька обл. (далі - вантажоодержувач) згідно з Інкотермс-2000. Постачальник не пізніше, ніж за три дні до відвантаження продукції, письмово повідомляє покупця про заплановану дату поставки продукції з зазначенням номенклатури та вартості партії продукції, що поставляється (п. 5.2.).

Відповідно до п. 5.4. датою поставки товару вважається дата видаткової накладної на продукцію, що підтверджує надходження продукції на склад вантажоодержувача.

На виконання умов Договору сторони підписали та скріпили печатками Специфікацію № 1 за заявкою ВП ЗАЕС 07-15/26285 від 26.10.11 р. на суму 547 557,98 грн., термін постачання 90 днів з дати підписання Договору, та специфікацію № 2 за заявкою ВП ЗАЕС 07-15/26285 від 26.10.11 р. на суму 254 981,17 грн., термін постачання 90 днів з дати підписання Договору.

Постачальник поставив, а покупець прийняв продукцію 14.11.2012 р. за специфікацією № 1 на загальну суму 309 396,73 грн., що підтверджується видатковою накладною № 29 від 14.11.2012 р. та актом приймання-передачі ТМЦ № 18.

Таким чином, непоставленою залишилась продукція на суму 238 161,25 грн. за специфікацію № 1 та на суму 254 981,17 грн. за специфікацію № 2.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до відповідача з претензією № 2 вих. № 9135/51 від 30.10.2013 р. з вимогою сплатити неустойку за непоставлену продукцію в розмірі 131 940,11 грн. згідно з умовами Договору.

Відповідач вказану претензію проігнорував, відповіді не надав, грошові кошти не сплатив.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами Договору сторони погодили строк поставки продукції 90 днів з дати підписання Договору. Так, вказаний вище Договір був укладений сторонами 09.08.2012 р. Отже, з урахуванням зазначеного строку поставки продукції (90 днів), кінцевою датою поставки продукції є 06.11.2012 р. Таким чином, датою прострочення виконання зобов'язання є 07.11.2012 р.

У порушення умов Договору відповідач поставив частину продукції 14.11.2012 р. (з порушенням встановлного строку на 7 днів), що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а іншу частину продукції - не поставив взагалі.

Згідно з п. 6.3.1. постачальник зобов'язаний забезпечити поставку продукції у строки, встановлені Договором.

Відповідно до п. 7.1. у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та Договором.

Згідно з п. 7.2. за порушення строку поставки продукції за Договором постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості поставленої в строк продукції за кожний день прострочення, але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленої продукції. За прострочення поставки продукції понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленої продукції.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції разі неналежного виконання грошового зобов'язання.

Статтею 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 р. № 14 господарським судам необхідно мати на увазі, що штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

У наданому суду розрахунку суми пені позивач просив стягнути з відповідача за специфікацією № 1 пеню в розмірі 2 165,80 грн. на суму 309 396,73 грн. та пеню в розмірі 49 106,96 грн. на суму 238 161,25 грн., за специфікацією № 2 пеню в розмірі 46 151,38 грн. на суму 254 981,17 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано тобто через 182 дні.

За розрахунком суду з урахуванням вимог ст. 232 Господарського кодексу України за специфікацією № 1 на суму 309 396,73 грн. розмір пені за 6 днів (з 08.11.2012 р., дати визначеної самим позивачем, по 13.11.2012 р.) прострочення складає 1 856,38 грн., за специфікацією № 1 на суму 238 161,25 грн. розмір пені за 181 день (з 08.11.2012 р. по 07.05.2013 р., тобто за період, визначений самим позивачем) прострочення складає 43 107,19 грн., за специфікацією № 2 на суму 254 981,17 грн. розмір пені за 181 день (з 08.11.2012 р. по 07.05.2013 р., тобто за період, визначений самим позивачем) прострочення складає 46 151,59 грн.

У той же час, правові підстави для стягнення з відповідача грошових коштів в більшому розмірі, ніж заявлено позивачем до стягнення, відсутні.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума пені в розмірі 1 856,38 за специфікацією № 1 на суму 309 396,73 грн. У стягненні 309,42 грн. судом відмовлено. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума пені в розмірі 43 107,19 грн. за специфікацією № 1 на суму 238 161,25 грн. У стягненні 5 999,77 грн. судом відмовлено. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума пені в розмірі 46 151,38 грн. за специфікацією № 2 на суму 254 981,17 грн.

За розрахунком позивача, який перевірено судом та прийнято як вірний, з відповідача підлягає стягненню 34 519,97 грн. штрафу.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач на вимогу суду відзив або контррозрахунок штрафних санкцій не надав.

Оскільки, позивач при поданні позовної заяви (надійшла до суду 11.11.2013 р.) сплатив судовий збір у розмірі - 2 638,80 грн. (платіжне доручення № 2147 від 04.11.2013 р.), а мав би сплатити - 2 638,89 грн., суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь Державного бюджету України грошові кошти у розмірі 0,09 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2 523,66 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес ХХІ" (03191, м. Київ, вул. Василя Касіяна, буд. 2/1, оф. 378, код 32830156) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" ДП НАЕК "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 108, літ. А, код 26251923) 91 114 (дев'яносто одну тисячу сто чотирнадцять) грн. 95 коп. пені, 34 519 (тридцять чотири тисячі п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 97 коп. штрафу, 2 512 (дві тисячі п'ятсот дванадцять) грн. 71 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Стягнути з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" ДП НАЕК "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 108, літ. А, код 26251923) на користь Державного бюджету України з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, суму недоплаченого судового збору в розмірі 9 (дев'ять) копійок.

4. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 19.03.2014 р.

Суддя О.Г. Удалова