Ухвала

від 21.07.2016 по справі 910/21753/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

21.07.2016Справа № 910/21753/13

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Нечай О.Н., розглядаючи у відкритому судовому засіданні

скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-ХХІ", м. Київ,

на дії відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві (далі - Відділ), м. Київ,

з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 07.05.2014

у справі № 910/21753/13

за позовом державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" ДП НАЕК "Енергоатом", м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-ХХІ", м. Київ,

про стягнення 131 994,11 грн.,

за участю представників:

скаржника (боржника) Копайгородська І.В. (довіреність від 29.06.2016 № б/н);

позивача Шевченко І.О. (довіреність від 17.07.2015 № 110/10);

Відділу не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" ДП НАЕК "Енергоатом" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-ХХІ" (далі - Товариство) про стягнення заборгованості за неналежне виконання умов договору поставки від 09.08.2012 № 1116112308 (далі - Договір): 97 424,14 грн. пені; 34 519,97 грн. штрафу, а всього 131 994,11 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.03.2014 № 910/21753/13 частково задоволено позовні вимоги та стягнуто з Товариства за неналежне виконання умов Договору на користь Підприємства: 91 114,95 грн. пені, 34 519,97 грн. штрафу, а всього 125 634, 92 грн.

07.05.2014 на виконання рішення Господарського суду міста Києва № 910/21753/13 було видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2014 № 910/21753/13 затверджено мирову угоду, укладену сторонами на стадії виконавчого провадження.

03.06.2016 від Товариства надійшла скарга на дії Відділу, мотивована тим, що державним виконавцем 26.03.2015 прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із укладанням сторонами мирової угоди на стадії виконавчого провадження, а 08.04.2016 державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження та стягнення з Товариства на користь держави боргу у сумі 121 814,76 грн.

У зв'язку з викладеним скаржник просить суд:

- відновити Товариству пропущений строк на оскарження дій Відділу;

- визнати протиправними дії Відділу при прийнятті постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.04.2016 № 50776665 з виконання постанови № 43592087 виданої 05.04.2016 та прийнятті постанови № 43592087 виданої 05.04.2016;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 08.04.2016 № 50776665 з виконання постанови № 43592087 виданої 05.04.2016 та постанову № 43592087 видану 05.04.2016.

Розпорядженням від 03.06.2016 № 04-23/1077 В.о. керівника апарату Латко І.О. було призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/21753/13, у зв'язку із припиненням повноважень щодо здійснення правосуддя суддею Удаловою О.Г.

В результаті повторного автоматичного розподілу справу № 910/21753/13 було передано на розгляд судді Курдельчуку І.Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2016 розгляд скарги було призначено на 21.07.2016.

У судовому засіданні 21.07.2016 представники сторін надали пояснення по суті скарги; представник позивача надав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду скарги, проаналізувавши встановлені фактичні обставини в їх сукупності, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про відновлення пропущеного строку скаржнику та задоволення скарги з огляду на таке.

Частинами першою і другою статті 121 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

При розгляді скарги судом встановлено таке.

Держаним виконавцем Микитчик І.В. було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження від 26.03.2015 ВП № 43592087.

05.04.2016 Відділом прийнято постанови про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.03.2015, стягнення з Товариства виконавчого збору у сумі 12 814,76 грн. і стягнення витрат на проведення виконавчих дій у сумі 300 грн.

08.04.2016 Відділом прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження.

Частиною першою, другою та п'ятою статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Оскільки, Відділом після закінчення виконавчого провадження винесено постанову про його відкриття, є підстави для визнання дій Відділу незаконними.

Відповідно до статті 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до частини першої статті 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

В абзаці третьому пункту 9.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» (далі - Постанова № 9) вказано, що якщо ж обов'язок органу Державної виконавчої служби вчинити певну дію прямо передбачено законом, але строк її вчинення не зазначений, то бездіяльність даного органу може бути оскаржена в будь-який час, коли скаржник дійде висновку про порушення у зв'язку з цією бездіяльністю його прав і охоронюваних законом інтересів, оскільки правопорушення є таким, що триває в часі.

У пункті 9.13 Постанови № 9 зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

З огляду на викладене, скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Частиною третьою статті 121 2 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

За таких обставин, керуючись статтями 86, 121 2 ГПК України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Поновити товариству з обмеженою відповідальністю "Прогрес-ХХІ" строк для звернення зі скаргою на дії відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 07.05.2014 у справі № 910/21753/13.

2. Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-ХХІ" на дії відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 07.05.2014 у справі № 910/21753/13 задовольнити.

3. Визнати дії відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління у м. Києві з виконання наказу Господарського суду міста Києва 07.05.2014 у справі № 910/21753/13 незаконними.

4. Визнати постанову відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління у м. Києві від 08.04.2016 № 50776665 з виконання постанови від 05.04.2016 № 43592087 недійсною.

5. Визнати постанову відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління у м. Києві від 05.04.2016 №43592087 недійсною.

6. Копію ухвали надіслати учасникам процесу, що не були присутні у судовому засіданні, відповідно до ст. 87 ГПК України.

Суддя І.Д. Курдельчук