Постанова

від 18.03.2014 по справі 904/9173/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2014 року Справа № 904/9173/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання: Губенко Ю.Е.,

за участю представників сторін:

від позивача: юрисконсульт Рогачинська А.С., довіреність № б/н від 01.10.2013р.,

від відповідача: представник Бєлкіна М.О., довіреність № 683 від 14.11.2013р.,

від третьої особи: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Аск - Сервіс Плюс" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2014 року у справі № 904/9173/13

за позовом Приватного підприємства "Аск - Сервіс Плюс", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Новомосковський завод залізобетонних виробів", смт. Меліоративне Новомосковського району Дніпропетровської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Трейд", м. Павлоград Дніпропетровської області

про стягнення 459 606, 57 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Аск - Сервіс Плюс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Новомосковський завод залізобетонних виробів" про стягнення з останнього на свою користь боргу у сумі 420 000, 00 грн., 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 01.01.2013 року по 25.10.2013 року у сумі 10 287, 12 грн. та пені за період прострочення виконання цього ж зобов'язання з 25.04.2013 року по 25.10.2013 року у сумі 29 319, 45 грн., а всього: 459 606, 57 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2013 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Трейд".

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2014 року у справі № 904/9173/13 (суддя Первушин Ю.Ю.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що за договором відступлення права вимоги № 30/08 від 30.08.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Трейд", від імені якого діяв керівник Чабала Вадим Іванович, відступило Приватному підприємству "АСК - Скрвіс Плюс", від імені якого діяв Крячик Дмитро Костянтинович, право вимоги за зобов'язанням Публічного акціонерного товариства "Новомосковський завод залізобетонних виробів" по сплаті заборгованості, яка виникла за договором поворотної фінансової допомоги № б/н від 01.02.2011 року, на момент укладення договору відступлення права вимоги сума боргу складає 420 000, 00 грн. Також, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що матеріали справи містять два договори щодо надання позики (поворотної фінансової допомоги), сторонами яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Трейд" (позикодавець) та Публічне акціонерне товариство "Новомосковський завод залізобетонних виробів" (позичальник): договір позики № 16, наданий позивачем, дата укладення якого виправлена, з огляду на що остаточно встановити дату укладання цього договору не вбачається можливим, та договір поворотної фінансової допомоги від 01.02.2011 року. Наведені договори щодо надання позики (поворотної фінансової допомоги) містять розбіжності в умовах щодо строку повернення позики, строку дії договору, банківських реквізитів позичальника. Як зазначено в оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду, вивчивши надані позивачем платіжні доручення № 26 від 04.04.2011 року та № 1 від 20.05.2011 року, суд звернув увагу на вказані в них призначення платежу та банківські реквізити отримувача коштів та дійшов висновку, що грошові кошти перераховані Товариством з обмеженою відповідальністю "БК Трейд" на користь Публічного акціонерного товариства "Новомосковський завод залізобетонних виробів" на виконання договору поворотної фінансової допомоги від 01.02.2011 року, оскільки саме про це зазначено у призначенні платежу у вказаних платіжних документах. З огляду на наведене, суд першої інстанції також дійшов висновку, що договір позики № 16, враховуючи положення частини другої статті 1046 Цивільного кодексу України, не може вважатися укладеним, а заміна сторони у зобов'язанні за договором відступлення права вимоги № 30/08 від 30.08.2012 року не відбулась. На підставі викладеного господарський суд Дніпропетровської області і дійшов висновку про неможливість задоволення позову.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Аск - Сервіс Плюс" подало апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення при прийнятті місцевим господарським судом оскаржуваного рішення у даній справі норм матеріального та процесуального права, Приватне підприємство "Аск - Сервіс Плюс" просить скасувати зазначене рішення господарського суду повністю та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що 01.02.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БК Трейд" (позикодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Новомосковський завод залізобетонних виробів" (позичальник), яке змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Новомосковський завод залізобетонних виробів", укладено договір позики, на виконання умов якого позикодавець перерахував позичальнику згідно платіжних доручень № 26 від 04.04.2011 року та № 1 від 20.05.2011 року грошові кошти у сумі 500 000, 00 грн. та 220 000, 00 грн. Відповідач частково повернув позикодавцю одержану від останнього позику, а саме у загальній сумі 300 000, 00 грн., залишок заборгованості по позиці складає 420 000, 00 грн. Однак, як зазначає заявник апеляційної скарги, місцевий господарський суд оскаржуваним рішенням, посилаючись лише на неточність реквізитів у платіжних дорученнях, в порушення положень частини другої статті 1046 Цивільного кодексу України зробив висновки про недоведеність факту передання коштів на користь відповідача та про не укладення договору позики. Окрім того, позивач не погоджується з доводами відповідача щодо підписання договору позики від імені останнього не уповноваженою особою, оскільки набрання чинності договором позики пов'язане не з підписанням договору та скріпленням його печатками сторін, а з моментом передання грошових коштів позикодавцем та, відповідно, прийняття їх позичальником. Позивач також посилається на правомірність укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "БК Трейд" та позивачем договору про відступлення права вимоги № 30/08 від 30.08.2012р. На виконання умов цього договору Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Трейд" передало позивачу документи, що підтверджують право вимоги, а позивач повідомив відповідача про укладення вказаного договору. Однак, як стверджує позивач, відповідач не виконав зобов'язання щодо сплати заборгованості за договором позики у сумі 420 000, 00 грн., що і зумовило звернення позивача з позовом до суду. При цьому, за доводами позивача, відповідач визнає заборгованість за договором поворотної фінансової допомоги від 01.02.2011р., але не перед позивачем, а перед первісним кредитором - Товариством з обмеженою відповідальністю "БК Трейд", вважаючи, що за умовами наведеного договору право вимоги первісним кредитором третій особі могло бути передано лише з письмової згоди відповідача. Не погоджуючись з вказаними запереченнями Публічного акціонерного товариства "Новомосковський завод залізобетонних виробів", позивач зазначає, що відступлення права вимоги згідно положень статті 516 Цивільного кодексу України здійснюється без згоди боржника, а тому боржник не вправі посилатися на обставини, які не впливають на порушення його прав; перехід права вимоги становить предмет відносин лише первісного та нового кредиторів, з урахуванням яких боржник і повинен виконати своє зобов'язання. На думку Приватного підприємства "Аск - Сервіс Плюс", наведене вище не було враховано судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення.

Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, оскаржуване рішення місцевого господарського суду вважає аргументованим та законним.

Так, відповідач зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що договір позики № 16 від 01.02.2011 року та договір поворотної фінансової допомоги № б/н від 01.02.2011 року є різними правочинами; договір позики № 16 не виконувався, оскільки позика за ним не отримувалась. Відповідач не заперечує, що у жовтні 2013 року отримав від позивача лист про укладення ним з Товариством з обмеженою відповідальністю "БК Трейд" договору відступлення права вимоги. Однак наведений лист містив посилання щодо відступлення права вимоги за договором поворотної фінансової допомоги від 03.01.2011 року, про укладення якого відповідачу невідомо та за яким позика не отримувалась. Також, відповідач зазначає, що до позовної заяви позивачем додано договір позики № 16, дату укладення якого встановити неможливо, оскільки вона містить виправлення. В той же час, як стверджує відповідач, якщо цей договір нібито було укладено 01.02.2011 року (враховуючи виправлення) чи 03.01.2011 року (як вказано у листі позивача), то з боку відповідача його не міг підписати як виконуючий обов'язки голови правління Просол В.Л., оскільки до 11.10.2011 року головою правління відповідача був Логвиненко В.М. Окрім того, за доводами відповідача, у договорі позики № 16 (реквізити відповідача) зазначено номер банківського рахунку відповідача, відкритого Філією Дніпропетровського РУ АТ "Банк "Фінанси та Кредит", який фактично був відкритий лише 23.12.2011 року. З огляду на наведене, відповідач вважає, що договір позики № 16 (договір поворотної фінансової допомоги) не міг бути укладений 01.02.2011 року, що, на думку відповідача, свідчить про його недійсність на підставах, визначених ст.ст. 203, 207, 241 Цивільного кодексу України.

Також, відповідач не вбачає підстав вважати укладеним договір про відступлення права вимоги № 30/08 від 30.08.2012р. в силу того, що зазначений договір не містить всіх істотних умов, необхідних для договорів такого виду.

На думку відповідача, оскільки новий та первісний кредитори не є фінансовими установами, які мають право на здійснення факторингових операцій, договором відступлення права вимоги повинно було передбачатись проведення компенсації з боку нового кредитора на користь первісного кредитора у сумі, що відповідає грошовому еквіваленту прав, що відступаються, - 420 000, 00 грн., однак договір відступлення права вимоги не містить відомостей про його оплатний характер. Відповідач вважає, що вказаний договір не містить і відомостей про обсяг прав, що передаються за цим договором (обсяг прав, в межах яких здійснюється відступлення). При цьому відповідач посилається на ті обставини, що договором позики № 16, наданим позивачем, передбачена позика у сумі 1 000 000, 00 грн., а сума, яка зазначена у договорі відступлення права вимоги, складає 420 000, 00 грн., розрахунок якої не наведено; договір відступлення права вимоги не містить відомостей про те, як боржник має виконати свій обов'язок на користь нового кредитора. Окрім наведеного, на думку відповідача, договір відступлення права вимоги містить відомості про відступлення права вимоги лише грошової заборгованості, але цим договором не передбачено передачі інших прав за договором позики, у зв'язку з чим неможливо дійти висновку, що вони передаються.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, відповідач посилається також на те, що за приписами частини другої статті 517, статті 518 Цивільного кодексу України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредитору до надання боржнику доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні та право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Разом з тим, як зазначає відповідач, відповідно до змісту договору відступлення права вимоги від 30.08.2012 року за цим договором передаються права вимоги за договором позики № б/н від 01.02.2011 року, що, на думку відповідача, не дає можливості ідентифікувати вказаний договір позики, враховуючи ті обставини, що позивач надав відповідачу копію договору позики № 16, дату складання якого достовірно встановити неможливо із-за ознак виправлення дати. В той же час, якщо договір позики № 16 нібито було укладено 01.02.2011 року, то цей договір, як стверджує відповідач, з його сторони підписаний не уповноваженою особою. За наведеного, за доводами відповідача, договір відступлення права вимоги № 30/08 від 30.08.2012 року не містить доказів та не супроводжується документами, які засвідчують право вимоги до боржника. Отримавши у жовтні 2013 року від позивача лист про укладення 30.08.2012 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК Трейд" договору відступлення права вимоги за договором позики від 03.01.2011 року, про укладення якого у відповідача відсутня інформація та за яким відповідач не отримував позику, відповідач вважає, що у нього виникло право не виконувати вимогу нового кредитора (позивача) до моменту надання доказів переходу прав вимоги до нового кредитора.

Окрім того, відповідач посилається на ті обставини, що договором поворотної фінансової допомоги від 01.02.2011 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "БК Трейд", як позикодавцем, та Відкритим акціонерним товариством "Новомосковський завод залізобетонних виробів", як позичальником, передбачено, що передача будь-якою стороною своїх прав та обов'язків за цим договором можлива лише за письмовим погодженням іншої сторони та у спосіб укладення трьохсторонньої угоди про заміну позичальника та/або позикодавця. Разом з тим, як зазначає відповідач, відступлення права вимоги всупереч умовам договору поворотної фінансової допомоги було здійснено без згоди боржника, а недійсний правочин не створює для сторін інших наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Третя особа відзив на апеляційну скаргу не надала, явку свого повноважного представника у судові засідання, призначені для розгляду апеляційної скарги у даній справі, не забезпечила. Про дату, час та місце проведення судових засідань третя особа повідомлена апеляційним господарським судом належним чином за її місцезнаходженням згідно матеріалів справи.

Апеляційний господарський суд відкладав розгляд справи з 04.03.2014 року на 18.03.2014 року.

У судовому засіданні 18.03.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.08.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Трейд" (кредитор-1) та Приватне підприємство "Аск - Сервіс Плюс" (кредитор-2) уклали договір відступлення права вимоги № 30/08.

Договір відступлення права вимоги від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Трейд" укладено директором Чабалою Вадимом Івановичем, підпис якого на договорі скріплений печаткою зазначеного товариства.

Відповідно до пункту 1 цього договору Відкрите акціонерне товариство "Новомосковський завод залізобетонних виробів" (боржник) має зобов'язання перед кредитором-1. Дані зобов'язання виникли на підставі договору б/н поворотної фінансової допомоги від 01.02.2011 року. На момент укладення даного договору відступлення права вимоги сума заборгованості боржника перед кредитором-1 складає 420 000, 00 грн.

Кредитор-1, керуючись вимогами цивільного законодавства, в повному обсязі передає кредитору-2 право вимоги погашення зобов'язань боржника, що виникли відповідно договору б/н поворотної фінансової допомоги від 01.02.2011р. з Відкритим акціонерним товариством "Новомосковський завод залізобетонних виробів". На підставі п. 1 ст. 512 ЦК України цей договір є договором про заміну кредитора у зобов'язаннях (п. 2 договору відступлення права вимоги).

Пункт 3 договору відступлення права вимоги передбачає, що кредитор-1 та кредитор-2 цим договором досягли згоди про те, що право вимоги погашення заборгованості боржника перед кредитором-1 у розмірі 420 000, 00 грн. у повному обсязі передається кредитору-2.

Відповідно до пункту 4 договору з моменту його підписання право вимоги сплати заборгованості та виконання інших зобов'язань до боржника згідно з договором б/н поворотної фінансової допомоги від 01.02.2011 року виникає виключно у кредитора-2, а у кредитора-1 вважаються погашеними.

З моменту підписання договору взаємні зобов'язання кредитора-1 та боржника, що виникли згідно з договором б/н поворотної фінансової допомоги від 01.02.2011 року вважаються виконаними та погашаються (п. 5 договору відступлення права вимоги).

За умовами договору відступлення права вимоги (п. 6) в порядку ст. 516 Цивільного кодексу України сторони підтверджують, що кредитор-2 самостійно та в будь-якій прийнятній формі зобов'язаний повідомити боржника про заміну кредитора-1 на кредитора-2 у вказаних зобов'язаннях. Таке повідомлення допускається також шляхом направлення боржнику факсимільної копії цього договору.

Відповідно до пункту 7 договору відступлення права вимоги кредитор-1 протягом п'яти робочих днів з дня підписання цього договору зобов'язується передати кредитору-2 документи, пов'язані з виконанням зобов'язання, фінансову та іншу необхідну кредитору-2 документацію.

В дату укладення договору відступлення права вимоги, тобто 30.08.2012 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Трейд" в особі директора Чабали Вадима Івановича та Приватне підприємство "Аск - Сервіс Плюс" уклали додаткову угоду до цього договору про те, що:

кредитор-1 має зобов'язання перед кредитором-2; дані зобов'язання виникли на підставі договору купівлі-продажу № 16 від 16.08.2012 року; на момент укладення даного договору відступлення права вимоги сума заборгованості кредитора-1 перед кредитором-2 становить 420 000, 00 грн. відповідно до накладної № 30 від 23.08.2012 року (п. 1);

сторони підтверджують, що у відповідності зі ст. 604 ЦК України у кредитора-1 припиняються зобов'язання перед кредитором-2 по договору купівлі-продажу № 16 від 16.08.2012 року (п.2).

Матеріали справи містять також договір № 16 купівлі-продажу від 16.08.2012р., укладений Приватним підприємством "Аск - Сервіс Плюс" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК Трейд" (покупець) в особі директора Чабали Вадима Івановича, за умовами якого продавець зобов'язується передати покупцю товар вартістю 420 000, 00 грн., а покупець прийняти його та оплатити; видаткову накладну № РН-0000030 від 23.08.2012 року про передачу Приватним підприємством "Аск - Сервіс Плюс" Товариству з обмеженою відповідальністю "БК Трейд" товару на загальну суму 420 000, 00 грн.

На виконання умов договору відступлення права вимоги № 30/08 від 30.08.2012 року за актом приймання-передачі документів від 30.08.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Трейд" (кредитор-1) передало Приватному підприємству "Аск - Сервіс Плюс" (кредитор-2) в оригіналах документи, які засвідчують права, що передаються, а саме договір позики № 16, дата укладення якого виправлена, а з урахуванням виправлення договір укладено 01.02.2011 року (в акті приймання-передачі зазначений як договір позики від 01.02.2011 року між ВАТ "Новомосковський завод залізобетонних виробів"); платіжні доручення про перерахування фінансової допомоги № 26 від 04.04.2011 року на суму 500 000, 00 грн. та № 1 від 20.05.2011 року на суму 220 000, 00 грн.

Наведені вище договір відступлення права вимоги № 30/08 від 30.08.2012 року, договір позики № 16 від 01.02.2011 року, платіжне доручення № 26 від 04.04.2011 року та платіжне доручення № 1 від 20.05.2011 року додані позивачем до позовної заяви в якості доказів обґрунтованості заявлених позовних вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Новомосковський завод залізобетонних виробів" на користь Приватного підприємства "Аск - Сервіс Плюс", як нового кредитора, заборгованості за договором позики (поворотної фінансової вимоги) від 01.02.2011 року у сумі 420 000, 00 грн., право вимоги якої у Приватного підприємства "Аск - Сервіс Плюс" виникло на підставі договору відступлення права вимоги № 30/08 від 30.08.2012 року.

Також, всі перелічені вище документи наявні у позивача в оригіналах та оглянуті апеляційним господарським судом у судовому засіданні 18.03.2014 року.

За змістом договору позики № 16 від 01.02.2011 року його укладено Відкритим акціонерним товариством "Новомосковський завод залізобетонних виробів" (позичальник), яке змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Новомосковський завод залізобетонних виробів", що підтверджується статутом останнього, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 12.09.2013 року, та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК Трейд" (позикодавець).

Договір позики № 16 укладений та підписаний від імені Відкритого акціонерного товариства "Новомосковський завод залізобетонних виробів" виконуючим обов'язки голови правління Просол В.Л., від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Трейд" - директором Чабала В.І. Підписи зазначених осіб на договорі скріплені печатками вказаних товариств.

Договір позики діє до 30.12.2012 року.

Відповідно до п. 1.1. договору позики № 16 позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі, встановленому договором, а позичальник зобов'язується повернути їх позикодавцю в обумовлені договором строки.

Сума позики складає 1 000 000, 00 грн. (п. 2.1. договору позики № 16).

Згідно з п. 4.1. договору позики № 16 строк повернення позики до 31.12.2012 року.

Пункт 5.1. договору позики № 16 передбачає, що сума позики підлягає поверненню шляхом перерахування позикодавцю на його розрахунковий рахунок або використовуються інші форми розрахунків, які не суперечать чинному законодавству України.

Банківські реквізити позичальника, вказані у договорі позики № 16, наступні: рахунок № 260073438101 у Філії "Дніпр. РУ" АТ "Банк "Фінанси і Кредит", МФО 307231, код ОКПО 01033409.

За приписами статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до платіжних доручень № 26 від 04.04.2011 року та № 1 від 20.05.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Трейд" перерахувало на користь Відкритого акціонерного товариства "Новомосковський завод залізобетонних виробів" грошові кошти відповідно у сумі 500 000, 00 грн. та у сумі 220 000, 00 грн., що разом складає 720 000, 00 грн.

Грошові кошти за вказаними платіжними дорученнями перераховані відповідачу на його рахунок № 26001122337051, відкритий ПАТ КБ "Приватбанк".

У обох зазначених вище платіжних дорученнях наведене наступне призначення платежу: поворотна фінансова допомога за договором б/н від 01.02.2011р., без ПДВ.

Отже, враховуючи положення статті 1046 Цивільного кодексу України та встановлені обставини справи щодо перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю "БК Трейд" на користь Відкритого акціонерного товариства "Новомосковський завод залізобетонних виробів" грошових коштів за наведеними вище платіжними дорученнями як поворотної фінансової допомоги, договір позики № 16 від 01.02.2011 року є укладеним з 04.04.2011 року.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.ч. 2, 3 ст. 1049 ЦК України).

В силу приписів частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до платіжних доручень № 4736 від 05.04.2011р. (на суму 60 000, 00 грн.), № 700 від 06.04.2011р. (на суму 10 000, 00 грн.), № 4747 від 06.04.2011р. (на суму 30 000, 00 грн.), № 726 від 12.04.2011р. (на суму 200 000, 00 грн.) Відкрите акціонерне товариство "Новомосковський завод залізобетонних виробів" частково повернуло Товариству з обмеженою відповідальністю "БК Трейд" одержану від останнього позику, а саме у загальній сумі 300 000, 00 грн.

Згідно з призначеннями платежу у вказаних платіжних дорученнях грошові кошти Відкритим акціонерним товариством "Новомосковський завод залізобетонних виробів" перераховані Товариству з обмеженою відповідальністю "БК Трейд" як повернення поворотної фінансової допомоги за договором б/н від 01.02.2011р., без ПДВ.

Отже, відповідачем на користь позикодавця не повернута позика у сумі 420 000, 00 грн. (720 000, 00 грн. - 300 000, 00 грн.), що відповідач не заперечує.

Оскільки умовами договору позики (п. 4.1.) строк повернення позики до 31.12.2012 року, відповідач допустив порушення зобов'язання щодо повернення позики.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

В силу положень частини першої статті 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Як встановлено вище, реалізуючи своє право, передбачене частиною першої статті 512 Цивільного кодексу України, за договором відступлення права вимоги № 30/08 від 30.08.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Трейд" (первісний кредитор) передало Приватному підприємству "Аск - Сервіс Плюс" (новий кредитор) право вимоги до Відкритого акціонерного товариства "Новомосковський завод залізобетонних виробів" виконання зобов'язань, що виникли на підставі договору поворотної фінансової допомоги (позики) від 01.02.2011 року, а саме право вимагати погашення заборгованості Відкритого акціонерного товариства "Новомосковський завод залізобетонних виробів" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "БК Трейд" у розмірі 420 000, 00 грн., а також передало Приватному підприємству "Аск - Сервіс Плюс" документи, які засвідчують право, що передається.

Відповідно до частини першої статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір відступлення права вимоги укладено з дотримання наведених вище приписів законодавства.

Частина друга статті 516 Цивільного кодексу України передбачає правові наслідки не повідомлення боржника у письмовій формі про заміну кредитора у зобов'язанні.

Так, згідно з наведеною правовою нормою, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Разом з тим, частина друга статті 516 Цивільного кодексу України не визначає особу, яка повідомляє боржника про відступлення права вимоги: первісний чи новий кредитор.

За умовами договору відступлення права вимоги № 30/08 від 30.08.2012 року (п. 6) первісний та новий кредитор дійшли згоди про те, що обов'язок повідомити боржника про заміну кредитора у зобов'язанні покладається на нового кредитора.

Листом від 10 жовтня 2013 року, вих. № 12вих, Приватне підприємство "АСК - Сервіс Плюс" повідомило Відкрите акціонерне товариство "Новомосковський завод залізобетонних виробів" про обставини укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "БК Трейд", перед яким у Відкритого акціонерного товариства "Новомосковський завод залізобетонних виробів" існує заборгованість по договору позики від 03.01.2011 року, у сумі 420 000, 00 грн., та Приватним підприємством "АСК - Сервіс Плюс" договору відступлення права вимоги № 30/08, у зв'язку з чим всі подальші розрахунки по договору позики просило здійснювати за наведеними в листі реквізитами позивача. Також, оскільки пунктом 4.1. договору позики передбачено строк її повергнення 31.12.2012 року, позивач у листі навів вимогу про виконання умов договору позики від 01.02.2011 року та перерахування коштів у сумі 420 000, 00 грн. на рахунок позивача протягом семи днів з дня отримання цієї вимоги.

Зазначений лист відповідачем отримано та на нього надана відповідь (лист відповідача від 16.10.2013р., вихід № 618).

У відповіді на лист-вимогу позивача відповідач зазначає, що до 11 жовтня 2013 року Публічному акціонерному товариству "Новомосковський завод залізобетонних виробів" не було відомо про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Трейд" здійснило відступлення права вимоги, та про таке не повідомлялось у будь-який спосіб. З метою проведення коригувань бухгалтерського обліку щодо кредиторів підприємства та вирішення питань про здійснення платежів відповідач просив надати засвідчені копії ряду документів, у тому числі договір відступлення права вимоги № 30/08 від 30.08.2012 року та інші докази переходу прав у зобов'язанні, підтвердження розрахунку за відступлене право вимоги на підставі договору відступлення права вимоги.

Згідно з листом Приватного підприємства "АСК - Сервіс Плюс" від 31 жовтня 2013 року, вих. № 22вих позивач надав відповідачу договір відступлення права вимоги, копії платіжних доручень № 26 від 04.04.2011 року на суму 500 000, 00 грн. та № 1 від 20.05.2011 року на суму 220 000, 00 грн. в якості підтвердження розміру грошового зобов'язання, документи в підтвердження повноважень директора Приватного підприємства "АСК - Сервіс Плюс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Трейд", а також їх податкового статусу. При цьому позивач зазначив, що у відповідності зі ст. 517 Цивільного кодексу України відповідачу передані всі документи, які засвідчують факт переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні та надана вся необхідна інформація для виконання зобов'язання. Окрім того, позивач послався на те, що у відповідності до Податкового кодексу України відступлення права вимоги боргу третьої особи новому кредитору можливе як з компенсацією вартості такого боргу кредитору, так і без такої компенсації, у зв'язку з чим документи щодо розрахунків за відступлене право вимоги не є обов'язковими для виконання відповідачем зобов'язань, право вимагати виконання яких передане Приватному підприємству "АСК - Сервіс Плюс". Позивач повторно навів вимогу виконати зобов'язання за договором позики та перерахувати заборгованість у сумі 420 000, 00 грн. на користь позивача.

Наведене вище листування позивача та відповідача свідчить про виконання позивачем передбаченого пунктом 6 договору відступлення права вимоги обов'язку щодо повідомлення відповідача (боржника) про заміну кредитора у зобов'язанні у зв'язку з укладенням цього договору та підтверджує надання позивачем, як новим кредитором, відповідачу, як боржнику, доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні, що в силу положень частини другої статті 517 Цивільного кодексу України позбавляє відповідача права не виконувати свого обов'язку позивачу з підстав не отримання від кредитора відповідних доказів.

В силу приписів частини першої статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами договору відступлення права вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Трейд" передало Приватному підприємству "АСК - Сервіс Плюс" право вимагати від Відкритого акціонерного товариства "Новомосковський завод залізобетонних виробів" оплати заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги (позики) від 01.02.2011 року у розмірі 420 000, 00 грн. у повному обсязі. Наведена сума заборгованості відповідача з позики, як встановлено вище, існувала як на дату укладення договору відступлення права вимоги, так і на час вирішення спору у даній справі судом першої інстанції, та існує на час перегляду судового рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частина друга статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З дати укладення договору відступлення права вимоги (що відповідає п. 8 договору відступлення права вимоги), тобто після заміни кредитора у зобов'язанні, грошове зобов'язання щодо повернення позики у сумі 420 000, 00 грн. у відповідача існує перед позивачем.

За наведеного, позивачем правомірно заявлені вимоги про стягнення з відповідача на свою користь 3% річних за період прострочення повернення позики (поворотної фінансової допомоги) з 01.01.2013 року по 25.10.2013 року у сумі 10 287, 12 грн., розрахунок яких перевірено судом апеляційної інстанції.

Відтак, як заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача на свою користь основного боргу у сумі 420 000, 00 грн., так і 3% річних у сумі 10 287, 12 грн. є обґрунтованими, доведеними, такими, що ґрунтуються на приписах законодавства, та такими, що підлягають задоволенню.

Оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм матеріального права, а висновки місцевого господарського суду, наведені в оскаржуваному рішенні, про те, що договір позики, право вимоги виконання зобов'язань відповідачем за яким передано позивачу, є неукладеним, а заміна сторони у зобов'язанні за договором відступлення права вимоги не відбулась, що призвело до відмови у задоволенні позову, не відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим рішення місцевого господарського суду у даній справі в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 420 000, 00 грн. та 3% річних у сумі 10 287, 12 грн. підлягає скасуванню, а апеляційна скарга позивача щодо відповідної частини оскаржуваного рішення - задоволенню.

Разом з тим, місцевим господарським судом правомірно відмовлено позивачу у задоволенні його вимог про стягнення з відповідача пені у сумі 29 319, 45 грн. в силу наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Ні законом, яким врегульовані правовідносини позики (відповідні положення Цивільного кодексу України), ні договором позики (поворотної фінансової допомоги) від 01.02.2011 року не встановлено забезпечення виконання зобов'язання з повернення позики у встановлений договором строк неустойкою.

Отже, апеляційна скарга позивача про скасування рішення місцевого господарського суду у даній справі в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду в цій частині підлягає залишенню без змін.

Оскільки оскаржуване рішення місцевого господарського суду про відмову в позові, у тому числі і про відмову у вимогах щодо стягнення пені, ґрунтується на висновках, які не відповідають обставинам справи, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку допущене місцевим господарським судом порушення, в силу приписів статті 104 Господарського процесуального кодексу України, не є тим порушенням, яке б призвело до прийняття неправильного рішення за вимогами позивача про стягнення пені, та не є тим порушенням, наявність якого є безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду у цій частині.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, наведеною у пункті 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" з подальшими змінами і доповненнями, відповідно до якої не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача з приводу того, що позика у загальній сумі 720 000, 00 грн. надана відповідачу Товариством з обмеженою відповідальністю "БК Трейд" не за договором позики № 16 від 01.02.2011 року, який зазначене товариство передало позивачу у складі документів, які засвідчують права, що передаються, а за іншим договором позики - договором поворотної фінансової допомоги від 01.02.2011 року.

Дійсно, матеріали справи містять і іншу редакцію договору позики, укладеного Відкритим акціонерним товариством "Новомосковський завод залізобетонних виробів", як позичальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК Трейд", як позикодавцем, - договір поворотної фінансової допомоги від 01.02.2011 року, який надано до матеріалів справи відповідачем.

Договір поворотної фінансової допомоги укладений та підписаний від імені Відкритого акціонерного товариства "Новомосковський завод залізобетонних виробів" головою правління Логвиненко В.М., від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Трейд" - директором Чабала В.І. Підписи вказаних осіб на договорі засвідчені печатками зазначених товариств.

Договір поворотної фінансової допомоги від 01.02.2011 року наявний у відповідача в оригіналі та оглянутий апеляційним господарським судом у судовому засіданні 18.03.2014р.

Договір позики № 16 від 01.02.2011 року та договір поворотної фінансової допомоги від 01.02.2011 року за окремими умовами договору (предмет договору (п. 1.1.), сума позики (п. 2.1.)) є тотожними, а за окремими умовами договору: строк повернення позики (відповідно до п. 4.1. договору поворотної фінансової допомоги до 31.12.2011р.), строк дії договору (відповідно до п. 6.1. договору поворотної фінансової допомоги до 30.12.2011р.), порядок повернення суми позики (відповідно до п. 5.1. договору поворотної фінансової допомоги повернення позики здійснюється на підставі письмової вимоги позикодавця про повернення позики протягом трьох місяців з моменту отримання позичальником вимоги про повернення позики), необхідність отримання згоди іншої сторони договору на передачу прав та обов'язків за договором (передбачена п. 3.4. договору поворотної фінансової допомоги та відсутня в умовах договору позики № 16), банківські реквізити позичальника (за договором поворотної фінансової допомоги - рахунок № 260022337051 в ПАТ КБ Приватбанк, МФО 305299, код ОКПО 01033409) різняться за змістом.

Однак, за тих фактичних обставин, що первісний кредитор передав новому кредитору право вимоги до боржника виконання зобов'язання з позики (поворотної фінансової допомоги), підтвердивши шляхом передачі документів, що засвідчують це право, на підставі безпосередньо якої редакції договору позики відповідні зобов'язання виникли та за якою редакцією договору ним і була надана позика, укладеним в силу фактичного надання позики є договір позики (поворотної фінансової допомоги), наявний у позивача та наявністю, зокрема, якого обґрунтовані позовні вимоги, а передана вимога є дійсною.

Жодних доказів в підтвердження обставин, що зобов'язання з надання позики (поворотної фінансової допомоги) виконувались позикодавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю "БК Трейд" за обома наявними в матеріалах справи чи іншими договорами позики (поворотної фінансової допомоги), укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю "БК Трейд", як позикодавцем, та Відкритим акціонерним товариством "Новомосковський завод залізобетонних виробів", як позичальником, матеріали справи не містять.

Ні боржник - Публічне акціонерне товариство "Новомосковський завод залізобетонних виробів", ні первісний кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Трейд", за участю якого в якості третьої особи вирішується спір у даній справі, не підтвердили шляхом надання належних доказів існування інших зобов'язань з позики боржника перед первісним кредитором.

Отже, враховуючи положення частини першої статті 518 Цивільного кодексу України, відповідно до яких боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора, та ті обставини, що існування інших зобов'язань з позики боржника перед первісним кредитором не підтверджено у встановленому порядку, заперечення відповідача щодо надання позики за іншим договором, ніж той, на підставі якого відбулось відступлення права вимоги, є за межами тих заперечень, правом висувати які новому кредитору наділений боржник у правовідносинах щодо відступлення права вимоги, а відсутність боргу за позикою у спірній сумі у зв'язку з його оплатою первісному чи новому кредитору відповідачем не доведена.

Також, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що як договір позики № 16 від 01.02.2011 року (редакція позивача), так і договір поворотної фінансової допомоги від 01.02.2011 року (редакція відповідача) за своєю правовою природою є договорами позики та підпадають під правове регулювання параграфу першого глави 71 (Позика. Кредит. Банківський вклад) Цивільного кодексу України.

Відповідно, розбіжності в найменуванні цих договорів та вживання в платіжних документах як про надання позики, так і про її повернення, в якості підстави перерахування грошових коштів словосполучень "поворотна фінансова допомога" чи "повернення поворотної фінансової допомоги" не має визначального значення для даного спору, оскільки у спірних правовідносинах поворотна фінансова допомога є нічим іншим як позика.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи відповідача щодо недійсності договору позики № 16 від 01.02.2011 року на підставах, визначених ст.ст. 203, 207, 241 Цивільного кодексу України. В обґрунтування наявності підстав для визнання недійсним зазначеного договору відповідач посилається на ті обставини, що 01.02.2011 року договір не міг бути укладений (підписаний) від імені відповідача виконуючим обов'язки голови правління Просол В.Л., оскільки до 11.10.2011 року головою правління відповідача був Логвиненко В.М., а також на ті обставини, що в реквізитах відповідача у цьому договорі позики вказано банківський рахунок, який відповідачу було відкрито лише 23.12.2011 року, що робить неможливим використання цього рахунку для отримання позики станом на 01.02.2011 року, а в наданих до позовної заяви копіях платіжних доручень зазначено інший банківський рахунок.

Наведені вище доводи відповідача спростовуються наступним.

Ті обставини, що до 11.10.2011 року головою правління відповідача був Логвиненко В.М. не можуть спростувати наявність повноважень іншої особи в період виконання нею обов'язків голови правління укласти договір від імені відповідача. На дату укладення договору позики Просол В.Л. перебував у трудових відносинах з відповідачем та працював на посаді заступника директора із комерційних питань. Підпис Просола В.Л. на договорі позики скріплена печаткою відповідача. Окрім того, момент укладення договору позики законодавець пов'язує не з датою підписання відповідного договору, а з моментом передання грошей, які відповідачем 04.04.2011 року та 20.05.2011 року на виконання умов цього договору були отримані та в подальшому частково повернуті, що також є свідченням схвалення відповідачем зазначеного договору.

Зазначені у розділі сім (адреси сторін) договору позики № 16 від 01.02.2011 року банківські реквізити відповідача, які фактично на дату укладення цього договору не існували, не є тими обставинами, які впливають на дійсність договору. Реквізити сторін у договорі не є його умовами, які регулюють правовідносини сторін за договором, а допущена щодо них помилка в договорі (протилежне не підтверджується) не свідчить про недодержання в дату укладення договору його сторонами вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Окрім того, позика відповідачу за платіжними дорученнями № 26 від 04.04.2011 року та № 1 від 20.05.2011 року перерахована на його рахунок № 26001122337051, відкритий ПАТ КБ "Приватбанк", але який є іншим рахунком відповідача, ніж вказаний у договорі поворотної фінансової допомоги, який наявний у відповідача та про укладення саме якого відповідач стверджує.

Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи відповідача про неналежне повідомлення його новим кредитором про відступлене право вимоги, оскільки отриманий відповідачем від позивача у жовтні 2013 року лист містив посилання щодо відступлення права вимоги за договором поворотної фінансової допомоги від 03.01.2011 року, про укладення якого відповідачу невідомо та за яким позика не отримувалась.

Наведений лист позивача далі по тексту містить вимогу про виконання умов договору позики від 01.02.2011 року та перерахування коштів у сумі боргу протягом певного терміну, тобто посилання на належну дату укладення договору позики. Окрім того, позивач повідомляв відповідача про відступлення права вимоги і іншим листом, разом з яким надав документи, що засвідчують право вимоги.

Відповідач заперечує проти позову і наявністю обставин, які є підставою для визнання недійсним договору відступлення права вимоги № 30/08 від 30.08.2012 року. Такими обставинами, на думку відповідача, є те, що договір не містить відомостей про його оплатний характер, хоча фактично є оплатним, однак новий та первісний кредитор при цьому не є фінансовими установами, які мають право на здійснення факторингових операцій; договір не містить відомостей і про обсяг прав, що передаються за цим договором (обсяг прав, в межах яких здійснюється відступлення), розрахунок суми, право вимоги якої передане, відомостей про те, як боржник має виконати свій обов'язок на користь нового кредитора; за умовами договору, який наявний у відповідача, передбачено, що передача будь-якою стороною своїх прав та обов'язків за договором можлива лише за письмовим погодженням іншої сторони та у спосіб укладення трьохсторонньої угоди про заміну позичальника та/або позикодавця; договір відступлення права вимоги від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Трейд" укладено не повноважною особою, оскільки на дату його укладення Чабала Вадим Іванович не був директором цього товариства.

Також, відповідач вважає договір відступлення права вимоги неукладеним.

Апеляційний господарський суд відхиляє наведені доводи як такі, що спростовуються наступним.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Зі змісту наведеної норми слідує, що за загальним правилом відступлення права вимоги здійснюється без згоди боржника, оскільки не погіршує становище останнього та не зачіпає його інтересів. Тобто заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на характер, обсяг та порядок виконання боржником своїх обов'язків, а особа кредитора, на користь якої повинно бути здійснене таке виконання, не має істотного значення для боржника, оскільки внаслідок відступлення права вимоги відбувається заміна кредитора у конкретному зобов'язанні, а не заміна сторони у договорі.

З огляду на те, що норма частини першої статті 516 Цивільного кодексу України має диспозитивний характер, сторони договору можуть передбачити необхідність згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні. При цьому форма такої згоди, за відсутності законодавчо встановлених вимог, може бути довільною, врегульованою сторонами на власний розсуд і виражатися як у письмовій заяві, так і шляхом вчинення відповідних конклюдентних дій, зокрема, виконанням зобов'язання новому кредитору. Сторони також можуть погодити умовами основного договору заборону щодо відступлення права вимоги, за наявності якої угода про таке відступлення буде абсолютно недійсною.

Умовами договору поворотної фінансової допомоги, наявного у відповідача, якими відповідач заперечує дійсність договору відступлення права вимоги, передбачено, що передача будь-якою стороною своїх прав та обов'язків за цим договором можлива лише з письмового погодження іншої сторони та способом підписання трьохсторонньої угоди про заміну позичальника та/або позикодавця.

Разом з тим, умовами цього договору поворотної фінансової допомоги заборони щодо відступлення права вимоги не встановлено, у зв'язку з чим договір відступлення права вимоги не є абсолютно недійсним та що не є підставою для визнання його недійсним.

Окрім того, як встановлено судом вище, відступлення права вимоги виконання відповідачем зобов'язань відбулось за договором позики № 16 від 01.02.2011 року, який умов про необхідність погодження іншої сторони на укладення договору відступлення права вимоги не містить.

Відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Трейд", виготовлених станом на 16.08.2012 року та на 30.08.2012 року, на наведені дати Єдиний державний реєстр містив відомості про те, що особою, уповноваженою представляти товариство у правовідносинах з третіми особами, особою, яка має право вчиняти дії від імені товариства без довіреності, у тому числі підписувати договори, є Старушенко Вадим Валерійович.

Договір відступлення права вимоги від 30.08.2012 року від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Трейд" укладено (підписано) як директором товариства Чабалою Вадимом Івановичем, підпис якого на договорі скріплено печаткою товариства.

Згідно з наказом директора Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Трейд" Старушенко В.В. № 17 від 01.08.2012 року директору товариства надана відпустка строком на 30 календарних днів з 02 серпня 2012 року по 01 вересня 2012 року включно; на час відпустки виконання обов'язків директора товариства покладено на Чабалу В.І.

Наказ підписаний директором Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Трейд" Старушенко В.В., з яким ознайомлено Чабалу В.І., та скріплено печаткою товариства.

За наведеного, апеляційний господарський суд не вбачає підстав стверджувати про відсутність у особи, яка від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Трейд" уклала договір відступлення права вимоги повноважень на вчинення відповідної дії.

Окрім того, обставини, пов'язані з наявністю повноважень у особи, яка діє від імені первісного кредитора, на укладення договору відступлення права вимоги, жодним чином не зачіпають права боржника у зобов'язанні, за яким передане право вимоги, оскільки в силу частини першої статті 518 Цивільного кодексу України боржник наділений правом висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні лише ті заперечення, які він мав проти первісного кредитора та на відповідну дату. Однак заперечення відповідача, пов'язані з дійсністю договору відступлення права вимоги, не є тими запереченнями, правом висувати які боржник наділений законодавчо. Разом з тим, доказів повного повернення позики первісному кредитору відповідач не надав.

Згідно ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Істотні умови, притаманні договору факторингу, не відповідають змісту та цілі укладеного між первісним кредитором та новим кредитором у спірних відносинах договору відступлення права вимоги.

Як встановлено вище, жодна із сторін договору відступлення права вимоги не передає грошові кошти в розпорядження іншої сторони (клієнта) за плату.

Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав вважати договір відступлення права вимоги договором факторингу, оскільки за своїм змістом та правовою природою договір є укладеним у відповідності до вимог ст.ст. 512-514 Цивільного кодексу України та направлений на заміну сторони у зобов'язанні.

Також, за положеннями Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" факторинг є фінансовою послугою, яка містить в собі ознаки поступки вимоги. Метою здійснення фінансової послуги є отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Таким чином, договір факторингу передбачає, передусім, обов'язковість платності за відступлення права грошової вимоги, та мету отримання додаткового доходу.

За умовами договору відступлення права вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Трейд" передало позивачу своє право вимагати оплати у відповідача суми 420 000, 00 грн. В силу додаткової угоди до договору від 30.08.2012р. внаслідок передачі права вимоги, зобов'язання первісного кредитора перед позивачем за договором купівлі-продажу № 16 від 16.08.2012р. у сумі 420 000, 00 грн. є припиненими. Таким чином, укладенням договору відступлення права вимоги фактично відбувся залік вимоги позивача до первісного кредитора.

Враховуючи викладене, укладений первісним та новим кредитором 30.08.2012 року договір № 30/08 є договором відступлення права вимоги, оскільки не містить посилань на його оплатність, а факт отримання прибутку від здійсненої операції не підтверджено матеріалами справи, беручи до уваги, що сума переданої за спірним договором вимоги дорівнює сумі, що зарахована за договором купівлі-продажу № 16 від 16.08.2012р.

Апеляційний господарський суд відхиляє решту доводів відповідача, наведених в обґрунтування заперечень щодо дійсності та укладеності договору відступлення права вимоги, як таких, що спростовуються встановленими апеляційним господарським судом обставинами справи та положеннями законодавства, якими врегульовані відносини, пов'язані з заміною кредитора у зобов'язанні.

Судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" зайво сплачений позивачем згідно квитанції № ПН86324К від 07.02.2014р., яка міститься в матеріалах справи, судовий збір у сумі 0, 93 (дев'яносто три копійки) грн. підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Аск - Сервіс Плюс" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2014 року у справі № 904/9173/13 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2014 року у справі № 904/9173/13 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства "Новомосковський завод залізобетонних виробів" на користь Приватного підприємства "Аск - Сервіс Плюс" основного боргу у сумі 420 000, 00 грн. та 3 % річних у сумі 10 287, 12 грн.

У цій частині прийняти нове рішення.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Новомосковський завод залізобетонних виробів" (51217, Дніпропетровська область, Новомосковський район, селище міського типу Меліоративне, вулиця Заводська, будинок 1, ідентифікаційний код 01033409) на користь Приватного підприємства "Аск - Сервіс Плюс" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Новокримська, будинок 3 Б, ідентифікаційний код 36207753) основний борг у сумі 420 000 (чотириста двадцять тисяч) грн. 00 коп., 3 % річних у сумі 10 287 (десять тисяч двісті вісімдесят сім) грн. 12 коп., судовий збір за подання позовної заяви у сумі 8 605 (вісім тисяч шістсот п'ять) грн. 74 коп.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Новомосковський завод залізобетонних виробів" (51217, Дніпропетровська область, Новомосковський район, селище міського типу Меліоративне, вулиця Заводська, будинок 1, ідентифікаційний код 01033409) на користь Приватного підприємства "Аск - Сервіс Плюс" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Новокримська, будинок 3 Б, ідентифікаційний код 36207753) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 4 302 (чотири тисячі триста дві) грн. 87 коп.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Повернути Приватному підприємству "Аск - Сервіс Плюс" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Новокримська, будинок 3 Б, ідентифікаційний код 36207753) з державного бюджету зайво сплачений згідно квитанції № ПН86324К від 07.02.2014р., яка міститься в матеріалах справи, судовий збір у сумі 0, 93 грн. (дев'яносто три копійки).

Повна постанова складена 19.03.2014р.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко

Суддя А.Є. Чередко