Постанова

від 19.03.2014 по справі 922/3924/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2014 року Справа № 922/3924/13

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представника позивача Д. Романчука (дов. від 12.11.2013), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Фармстандарт-Біолік" на рішення господарського суду Харківської області від 20 листопада 2013 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13 січня 2014 року у справі № 922/3924/13 за позовом Міністерства охорони здоров'я України в особі державного підприємства "Укрвакцина" до публічного акціонерного товариства "Фармстандарт-Біолік", третя особа - Державна служба України з лікарських засобів, про стягнення 151 620 грн 69 коп.,

УСТАНОВИВ: У вересні 2013 року Міністерство охорони здоров'я України в особі державного підприємства "Укрвакцина" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Фармстандарт-Біолік" про стягнення 109 336 грн 03 коп. пені та 42 284 грн 66 коп. штрафу з підстав неналежного виконання умов договору від 4 травня 2012 року № 34/21-24 про закупівлю товарів за державні кошти.

Відповідач позов не визнав.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 4 листопада 2013 року до участі у справі третьою особою залучена Державна служба України з лікарських засобів.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20 листопада 2013 року (суддя В. Ольшанченко), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13 січня 2014 року, позов задоволено.

Публічне акціонерне товариство "Фармстандарт-Біолік" просить судові рішення в даній справі скасувати з підстав порушення господарськими судами статті 218 Господарського кодексу України, статті 617 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України та передати її на новий розгляд.

Міністерство охорони здоров'я України в особі державного підприємства "Укрвакцина" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте представники публічного акціонерного товариства "Фармстандарт-Біолік" і Державної служби України з лікарських засобів у судове засідання не з'явилися.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що 4 травня 2012 року сторони уклали договір № 34/21-24 про закупівлю товарів за державні кошти, на умовах якого відповідач (постачальник) зобов'язався поставити в 2012 році медичні препарати, а позивач (замовник) оплатити їхню вартість (далі - договір).

Сторони погодили, що закупівля товару здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України; товар постачається уповноваженому підприємству замовника; предмет закупівлі - анатоксин або вакцина для профілактики дифтерії та правця (АДП), торгівельна назва - АДП-Біолік; кількість товару - 402 711 доз; сума договору становить 604 066 грн 50 коп.; розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника; оплата здійснюється замовником протягом семи робочих днів після поставки товару на склад уповноваженого підприємства; замовник має право передбачати попередню оплату, яка здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2006 року № 1404; постачальник забезпечує поставку товару на склад уповноваженого підприємства за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Каштанова, 66-а; у випадку затримки поставки товару понад термін, встановлений пунктом 5.1 цього договору, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0, 1 відсотка від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення поставки товару, а за прострочення понад 30 календарних днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків від вартості непоставленого (неприйнятого) товару, а у разі здійснення попередньої оплати постачальник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції (пункти 1.1, 1.2, 3.1, 3.2, 4.1, 4.2, 5.1, 7.2 договору).

Листом від 13 грудня 2012 року відповідач просив позивача здійснити попередню оплату за товар відповідно до пункту 4.2 договору і позивач перерахував 604 066 грн 50 коп., проте поставка здійснена не була.

Позивач вважає, що відповідно до пункту 7.2. договору за прострочення поставки товару відповідач має сплатити пеню в розмірі 109 336 грн 03 коп. за період з 1 січня 2013 року по 12 червня 2013 року та 42 284 грн 66 коп. штрафу.

Відповідач посилається на відсутність вини і стверджує, що порушення строків поставки товару зумовлено забороною Державної служби України з лікарських засобів здійснювати з 12 грудня 2012 року реалізацію, зберігання та застосування медичного препарату, який є предметом поставки.

За змістом статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. За правилами частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За правилом статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу. Відповідно до статей 610 і 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав звільнення відповідача від господарсько-правової відповідальності за порушення зобов'язання у розумінні частини 2 статті 218 Господарського кодексу України та статті 617 Цивільного кодексу України, оскільки прийняття Державною службою України з лікарських засобів розпорядження від 12 грудня 2012 року № 27914-1.3/2.0/17-12, яким було обмежено діяльність публічного акціонерного товариства "Фармстандарт-Біолік" з 12 грудня 2012 року по 14 червня 2013 року, зумовлено порушеннями, яких припустився відповідач у сфері господарювання, а отже не можна вважати дією непереборної сили (надзвичайних і невідворотних обставин).

За обставин порушення відповідачем грошового зобов'язання, господарські суди, на підставі пункту 7.2 договору, статей 230, 231, 232 Господарського кодексу України, статті 549 Цивільного кодексу України, правомірно задовольнили позов.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Рішення господарського суду Харківської області від 20 листопада 2013 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13 січня 2014 року у справі № 922/3924/13 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Фармстандарт-Біолік" без задоволення.

Головуючий, суддя М. В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя В. М. Палій