Постанова

від 04.03.2014 по справі 826/20162/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04 березня 2014 року 14 год. 45 хв. № 826/20162/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Данилишина В.М., суддів Качура І.А., Келеберди В.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом адвоката ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Спецвисотмонтаж", про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання його вчинити певні дії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 19 грудня 2013 року надійшов позов адвоката ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач) про:

- визнання протиправною бездіяльності відповідача, що полягає у ненаданні у відповіді від 27 листопада 2013 року № 40-16-6259 на адвокатський запит позивача від 18 листопада 2013 року відповідей на наступні питання: надати інформацію про те, чи зазначено у додатку до ліцензії АГ № 573947 від 05 квітня 2011 року товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвисотмонтаж" (далі - ТОВ "Спецвисотмонтаж") , виданої відповідачем (далі - ліцензія) , що крім технічного нагляду та обстеження воно займається й оцінкою завданої шкоди; надати інформацію про те, чи може ТОВ "Спецвисотмонтаж" на підставі ліцензії визначати розмір збитків;

- зобов'язання відповідача надати позивачу, з урахуванням висновків суду у даній справі та висновків Апеляційного суду міста Києва, зроблених в ухвалі від 06 листопада 2013 року, яка набрала законної сили, у цивільній справі № 22-ц/796/13960/2013 (далі - ухвала Апеляційного суду міста Києва) , наступні відповіді на зазначені питання: у додатку до ліцензії зазначено, що крім технічного нагляду та обстеження, ТОВ "Спецвисотмонтаж" займається й оцінкою завданої шкоди; ТОВ "Спецвисотмонтаж" на підставі ліцензії може визначати розмір збитків.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач протиправно не надав позивачу відповіді на питання, про надання яких позивач просив у своєму адвокатському запиті.

Ухвалою суду від 23 грудня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні колегією суддів, та, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача допущено ТОВ "Спецвисотмонтаж" (далі - третя особа) .

У судове засідання 22 січня 2014 року позивач не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Разом з тим, 14 січня 2014 року до суду через канцелярію від позивача надійшла письмова заява про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у ході судового розгляду справи не визнала позов та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, поданих до суду через канцелярію 21 січня 2014 року.

Представник третьої особи у судове засідання 22 січня 2014 року не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи третя особа повідомлена належним чином, заява про розгляд справи за відсутності її представника до суду не надійшла.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 22 січня 2014 року судом, згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до відповідача з адвокатським запитом про:

- надання належним чином завіреної копії ліцензії;

- надання інформації про те, чи зазначено у додатку до ліцензії, що крім технічного нагляду та обстеження, третя особа займається й оцінкою завданої шкоди;

- надання інформації про те, чи може третя особа на підставі ліцензії визначати розмір збитків;

- якщо третя особа на підставі ліцензії не може визначати розмір збитків та займатися оцінкою завданої шкоди, - позбавити третю особу ліцензії на тій підставі, що третя особа, як встановлено ухвалою Апеляційного суду міста Києва, займалася діяльністю, не передбаченою ліцензією.

Листом від 27 листопада 2013 року № 40-16-6259 відповідач надав позивачу відповідь на адвокатський запит, яким повідомив, зокрема, що третя особа у визначеному законодавством порядку отримала ліцензію з терміном дії із 05 квітня 2011 року по 05 квітня 2016 року, а для ознайомлення із ліцензійною справою позивачу запропоновано звернутися до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві.

Суд не погоджується з доводами позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних положень і обставин.

Так, відповідно до ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон) , адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз'яснень положень законодавства.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що адвокатський запит до відповідача надійшов 22 листопада 2013 року (вхідний № 794), а відповідь на нього відповідачем надано 27 листопада 2013 року, тобто, у встановлений Законом строк.

Ознайомившись зі змістом відповіді на адвокатський запит, суд прийшов до висновку, що відповідь надано відповідачем по суті запитуваної інформації.

При цьому, відповідачем не надано відповіді на поставленні позивачем питання про можливість третьої особи здійснювати оцінку завданої шкоди та визначати розмір збитків.

Однак, ненадання відповідей на зазначені питання, за переконання суду, не є порушенням законодавства, оскільки відповідач не наділений повноваженнями щодо надання його роз'яснень.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, як встановлено положеннями Закону, адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз'яснень положень законодавства.

Враховуючи викладені положення і обставини та зважаючи, що позивачем не наведено суду обставин та не надано доказів, які б свідчили про порушення відповідачем його прав та законних інтересів, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заявленої вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача.

Стосовно заявленої позивачем вимоги про зобов'язання відповідача надати позивачу, з урахуванням висновків суду у даній справі та висновків, зроблених в ухвалі Апеляційного суду міста Києва, конкретні відповіді на питання, суд зазначає наступне.

Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80) 2 "Щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень", прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-му засіданні заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Під дискреційними повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, визначених законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Таким чином, як вбачається з викладених положень, суд не має права втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень, а тому, за переконанням суду, відсутні підстави для зобов'язання відповідача надати конкретні відповіді, сформульовані позивачем, на відповідні його питання.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі викладених положень та обставин суд прийшов до висновку, що позов адвоката ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Спецвисотмонтаж", про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання його вчинити певні дії є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 24, 25, 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову адвоката ОСОБА_1.

Копії постанови направити (вручити) уповноваженим представникам сторін та третьої особи у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя В.М. Данилишин

Суддя І.А. Качур

Суддя В.І. Келеберда