Рішення
від 18.03.2014 по справі 248/901/14-ц
ХАРЦИЗЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

248/901/14-ц

2/248/485/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014р. Харцизький міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді - Демидової В.К.

при секретарі - Поливяної І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засідання у м. Харцизьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КП «Служба єдиного замовника м.Зугрес» про стягнення середнього заробітку за затримку виплати заробітної плати при звільненні, моральної шкоди та грошової компенсації -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача , вказуючи, що з 10.08.2012р. по 12.07.2013р. перебував у трудових відносинах із КП "Служба єдиного замовника" м.Зугреса у якості директора. Свої вимоги мотивує тим, що у порушення трудового законодавства з часу звільнення з 12.07.2013р. по 11.10.2013р. відповідач затримав виплату йому усіх належних сум у зв'язку зі звільненням. Затримка склала 67 днів, чим допустив порушення його прав наданих Конституцією України, прав на нормальний спосіб життя. Це порушення привело к моральним стражданням. Згідно наданої довідки від 5.08.2013 року його середній заробіток складає 7180,17 грн., а середньоденний заробіток складає (7180.17:22.19р/д=323.47 грн.) , середній заробіток за увесь час затримки розрахунку при звільненні складає 21672 грн.49 коп. Після уточнення позовних вимог, просив стягнути на його користь з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 21672.49грн. спричинену йому моральну шкоду в розмірі 10 000 грн., а також грошову компенсацію в сумі 14360.34 грн. згідно п.5.3 Контракту.

У судовому засіданні позивач підтримав свій позов просив його задовольнити, та надав пояснення аналогічні зазначеним у ньому.

Представник відповідача Дубина Г.С., в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, та дала пояснення,що позивач працював на підприємстві яв якості директора з 10.08.2010 року по 12.07.2012 року. Розпорядженням Зугреського міського голови №60-л від 12.07.2012 року позивач був звільнений за ст..36 п.8 КЗпП України. Йому дійсно затримали виплату усіх грошових сум при звільненні і тільки 11 жовтня 2013 року сплатили заробітну плату в сумі 4261.96 грн. Його вимоги ,що до моральної шкоди, то позивач не надав жодних доказів, а тому позов в цей частині не підлягає задоволенню. Крім того не підлягає задоволенню і сума грошової компенсації згідно п.5.3 Контракту, хоча згідно розпорядження міського голови ОСОБА_1 звільнено згідно п.8 ст.36 КЗпП України, але він як директор повинен був сплачувати заробітну плату працівникам, тобто це входило в його обов'язки. Просила частково задовольнити позовні вимоги, стягнувши на користь позивача 21672.49 грн.

Вислухавши пояснення позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах із КП "Служба єдиного замовника" м.Зугреса, працював на підприємстві в якості директора та був звільнений на підставі наказу № 60-л від 12.07.2013р. на підставі п.1.1 ст.41 КЗпП України, але розпорядженням міського голови № 115-л,116-л від 23.12.2013 року запис про звільнення признана недійсною та розпорядженням міського голови №117-л від 23.12.2013 року позивач звільнений за п.8 ст. 36 КЗпП України.

З довідки відповідача, вбачається, що заборгованість по заробітній платі позивача станом на 24.09.2013 р. складає 7261.96 грн.

Згідно видаткового касового ордеру від 11.10.2013 року позивачу сплачено заробітну плату за липень місяць 2012 року в сумі 4261.96 грн.

Застосовуючи норми процесуального та матеріального права суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.238 КЗпП України при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпТ України при звільненні робітника виплата усіх сум, належних йому від підприємства, робиться в день звільнення.

Судом встановлено, що після звільнення ОСОБА_1 з КП "Служба єдиного замовника"м. Зугреса, адміністрація підприємства не здійснила із останнім виплату належних йому сум при звільнені, а саме по заробітній платі в сумі 7261.96 грн. в тому числі за 4 робочих дні 1002.96 грн., за день перебування у відрядженні 314.15 грн., компенсаціі за відпуску в сумі 4642.78 грн. та заборгованість тимчасової непрацездатності в сумі 1302.07 грн.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України у разі невиплати по вині власника або уповноваженого ним органу належні звільненому робітнику суми в строк, який зазначений в ст.116 дійсного Кодексу, у відсутність спору про їх розмір, підприємство повинно виплатити робітнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом встановлено, що адміністрація КП "Служба єдиного замовника"м.Зугреса під час звільнення позивача з підприємства не здійснив з ним остаточний розрахунок, тому відповідач повинен виплатити позивачу його середній заробіток за весь час затримки розрахунку - з 12.07.2013р. (станом на яке склалась заборгованість) по 11.10.2013р (всього за 67 днів) в сумі 21672 грн.49 коп. (згідно із розрахунком: 323.47грн.середньоденний заробіток х 67 днів).

Згідно контракту від 29 грудня 2012 року п.5.3 при достроковому припиненні Контракту не з вини директора йому сплачується грошова компенсація в розмірі двох місячних окладів.

Згідно довідки відповідача №373 від 11.03.2014 року середній заробіток за період праці ОСОБА_1 на підприємстві складає 7180.17 грн.

У зв'язку з порушенням відповідачем вимог контракту він повинен сплатити позивачу14360.34 грн.( 7180х 2 міс.=14360.34)

Згідно зі ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом встановлено, що в зв'язку з порушенням відповідачем трудових прав позивача, у останнього порушився нормальний спосіб його життя із -за виниклої необхідності на звернення до суду за захистом свого порушеного права, так як відповідач у добровільному порядку не сплатив належні суми позивачу при звільнені, позивач переніс моральні страждання.

У зв'язку з чим, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у сумі 1000 грн. При визначенні конкретного грошового розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер і ступінь моральних страждань позивача, конкретні обставини справи, заявлений ним розмір позовних вимог у відшкодування моральної шкоди, а також застосовуючи принцип розумності і справедливості.

Також, відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивач, на користь якого постановлено рішення, звільнений від сплати судового збору, суд присуджує стягнення судового збору з відповідача на користь держави, а саме у розмірі 603.93грн.

Керуючись ст.ст.116, 117, 237-1, 238 КЗпП України, ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 , ЦПК України, суд -

ВИРІШІВ:

Позов ОСОБА_1 до КП «Служба єдиного замовника м. Зугрес»про стягнення середнього заробітку за затримку виплати заробітної плати при звільненні, моральної шкоди та грошової компенсації задовольнити- частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Служба єдиного замовника» м.Зугрес (86783 м. Зугрес,вул.. Маяковського 12а, р/р 26007962481033 у відділенні №1 ПАТ ПУМБ в м. Харцизьку, МФО 334851, ідентифікаційний код 32403811) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 21672.49 грн., моральну шкоду в розмірі 1000 грн., та грошову компенсацію в сумі 14360.34 грн., а всього 37032.83 грн.

Стягнути з Комунального підприємства «Служба єдиного замовника» м. Зугрес на користь держави держмито в розмірі 360,33 грн. та 243,60 грн. (р/с 31218206700088,банк ГУ ДКСУ у Донецькій області,МФО 834016,код ЄРДПОУ 37980439,отримувач Харцизьке УК (м.Харцизьк) 22030001,код платежу 22030001 «Судовий збір» (Державна судова адміністрація України, 050), символ звітності 206,код суду 02895679.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя:

СудХарцизький міський суд Донецької області
Дата ухвалення рішення18.03.2014
Оприлюднено24.03.2014
Номер документу37710844
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —248/901/14-ц

Рішення від 21.08.2017

Цивільне

Добропільський міськрайонний суд Донецької області

Тимофєєва Г. Л.

Ухвала від 09.08.2017

Цивільне

Добропільський міськрайонний суд Донецької області

Тимофєєва Г. Л.

Ухвала від 28.07.2017

Цивільне

Добропільський міськрайонний суд Донецької області

Тимофєєва Г. Л.

Ухвала від 28.07.2017

Цивільне

Добропільський міськрайонний суд Донецької області

Тимофєєва Г. Л.

Ухвала від 14.04.2014

Цивільне

Апеляційний суд Донецької області

Ларіна Н. О.

Ухвала від 01.04.2014

Цивільне

Апеляційний суд Донецької області

Ларіна Н. О.

Рішення від 18.03.2014

Цивільне

Харцизький міський суд Донецької області

Демидова В. К.

Рішення від 18.03.2014

Цивільне

Харцизький міський суд Донецької області

Демидова В. К.

Ухвала від 17.02.2014

Цивільне

Харцизький міський суд Донецької області

Демидова В. К.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні