ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" березня 2014 р. Справа №920/1961/13
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Білецька А.М. при секретарі Полубояриній Н.В.
за участю представників сторін:
позивача - Герій С.В., дов. б/н від 08.11.2013
відповідача - Дадонов М.П., дов. №14 від 12.11.2013
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстиль-ЛТД", м. Суми (вх. №303 С/3-10)
на рішення господарського суду Сумської області від 19.12.2013р. по справі №920/1961/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк-готель "Порто Маре ХХІ", м. Алушта, АР Крим
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстиль-ЛТД", м. Суми
про стягнення 13562,00 грн.,-
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2013 року ТОВ "Парк-готель "Порто Маре ХХІ" звернулось до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з ТОВ "Будстиль-ЛТД" 13562,00 грн. заборгованості, яка виникла у зв'язку з виконанням договору підряду №10/02 від 10.02.2011 року.
Рішенням господарського суду Сумської області від 19.12.2013р. по справі №920/1961/13 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстиль-ЛТД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк-готель "Порто Маре ХХІ" 13562,00 грн. боргу, 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.
Відповідач з рішенням господарського суду Сумської області від 19.12.2013р. по справі №920/1961/13 не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, провадження по справі припинити, стягнути з позивача судовий збір в розмірі 860,25 грн., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, заявник апеляційної скарги вважає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що 28.12.2012 між ТОВ «Будстиль - ЛТД» та ТОВ «Торговий дім «Будмайс» було укладено договір про відступлення права вимоги відповідно до п. 1.1. якого первісний кредитор (ТОВ «Будстиль ЛТД») передав належне йому право вимоги згідно договору підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт від 10.02.2011 по об'єкту «Ремонт 10-ти (десяти) апартаментів (обєкту) 3-го підїзду житлового корпусу №2 ТОВ «Парк-готель "Порто Маре ХХІ» в м. Алушті із залишком боргу на суму 26213 грн. новому кредитору (ТОВ «Торговий дім «Будмайс»), про що було повідомлено ТОВ «Парк-готель "Порто Маре ХХІ» листом від 28.12.2012. Рішенням господарського суду Сумської області від 02.07.2013 по справі №920/706/13 ТОВ «Парк-готель "Порто Маре ХХІ» у визнанні укладеного договору недійсним було відмовлено, у зв'язку з чим скаржник вважає, що позов не може бути пред'явлено до сторони, яка не є стороною в договорі підряду, на який посилається позивач. До того ж, скаржник, посилаючись на рішення господарського суду АР Крим від 06.09.2013 року по справі №901/1220/13 за позовом ТОВ «Торговий дім «Будмайс» до ТОВ «Парк-готель "Порто Маре ХХІ» стверджує, що взаємовідносини між ТОВ «Будстиль - ЛТД» та ТОВ «Парк-готель "Порто Маре ХХІ» стосовно актів наданих послуг за харчування та факту проведення взаємозаліку, в рамках договору підряду по об'єкту «Ремонт 10-ти (десяти) апартаментів (обєкту) 3-го підїзду житлового корпусу №2 ТОВ «Парк-готель "Порто Маре ХХІ в м. Алушті» вже досліджувались зазначеним рішенням. До того ж, питання щодо проведення взаємозаліку вже було предметом дослідження у рішенні господарського суду АР Крим у справі №901/1219/13 від 04.12.2013. Отже, скаржник вважає, що суд першої інстанції повинен був припинити провадження у справі на підставі п.2 абз. 1 ст. 80 ГПК України.
Позивач надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів скаржника заперечував, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи відповідача за первісним позовом, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.02.2011р. між ТОВ "Парк-готель "Порто Маре ХХІ" (замовник) та ТОВ "Будстиль-ЛТД" (підрядник) був укладений договір підряду №10/02 на виконання ремонтно-будівельних робіт, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати з матеріалу замовника, на свій ризик і своїми силами обсяг робіт із завершення ремонту 10-ти (десяти) апартаментів (об'єкту) 3-го під'їзду житлового корпусу №2 ТОВ "Парк-готель "Порто Маре ХХІ" в м. Алушті; здати Замовнику об'єкт на умовах "під ключ" з якістю робіт, які відповідають діючим в Україні будівельним нормам та правилам, відповідно до узгодженої проектно-кошторисної документації і у встановлений строк. Замовник зобов'язується надати об'єкт для виконання всього обсягу робіт, а також прийняти об'єкт і оплатити вказані роботи згідно з умовами даного Договору.
У пункті 1.4. договору сторони встановили, що замовник забезпечує підрядника житлом та харчуванням на території парк-готелю "Порто Маре ХХІ" за рахунок Підрядника (умови оплати викладені в Додатку №2).
На виконання умов п. 1.4 Договору щодо забезпечення підрядника житлом та харчуванням, сторонами були складені та підписані Акти надання послуг №79 від 30.04.2011 р. (на суму 10055,00 грн.), №71 від 29.03.2011р. (на суму 17735,10 грн.), №61 від 28.02.2011р. (на суму 16195,10 грн.), №230 від 31.05.2011р. (на суму 17180,00), копії яких містяться в матеріалах справи. Вказані акти підписані сторонами без будь-яких зауважень.
25.04.2012 сторонами було складено та підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2011 по 25.04.2012. Вказаний акт підписано сторонами та скріплено печатками підприємств.
26.04.2012 року позивач звернувся до відповідача із заявою (вих. №юр.123 від 26.04.2012р.) про зарахування зустрічних однорідних вимог. Здійснивши зарахування зустрічних однорідних вимог, з урахуванням наявності боргу позивача перед відповідачем згідно договору підряду від 10.02.2011 в розмірі 37375,2 , залишок боргу за надані позивачем послуги по харчуванню та проживанню згідно з Актами надання послуг №79 від 30.04.2011 р., №71 від 29.03.2011р., №61 від 28.02.2011р., №230 від 31.05.2011р. відповідач не сплатив. Отже, заборгованість відповідача за надані послуги у відповідності до п. 1.4. договору підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт від 10.02.2011 склала 13562,00 грн.
12.11.2013 позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою №781 про необхідність здійснення оплати боргу за послуги по харчуванню та проживанню працівників ТОВ «Будстиль - ЛТД» в розмірі 13562,00 грн.
Зазначена вимога позивача була залишена відповідачем без відповіді.
Таким чином, невиконання ТОВ «Будстиль - ЛТД» своїх обов'язків щодо здійснення остаточних розрахунків за надані позивачем послуги по харчуванню та проживанню працівників ТОВ «Будстиль - ЛТД», передбачені п. 1.4. договору підряду №10/02 від 10.02.2011р., в розмірі 13562,00 грн., стали підставою звернення позивача з позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 13562,00 грн., суд першої інстанції послався на надані позивачем Акти надання послуг №79 від 30.04.2011 р. (на суму 10055,00 грн.), №71 від 29.03.2011р. (на суму 17735,10 грн.), №61 від 28.02.2011р. (на суму 16195,10 грн.), №230 від 31.05.2011р. (на суму 17180,00), які були прийняті судом як достовірний доказ надання позивачем послуг по харчуванню та проживанню працівників ТОВ «Будстиль - ЛТД» згідно до п. 1.4. договору підряду №10/02 від №10/02. Беручи до уваги надані позивачем документальні докази на підтвердження належного виконання своїх договірних зобов'язань щодо надання послуг по харчуванню та проживанню працівників відповідача в рамках виконання сторонами п.1.4. договору, а також враховуючи, що відповідачем доказів перерахування коштів за отримані послуги у розмірі 13562,00 грн. не надано, з урахуванням приписів ст.. 530 ЦК України, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 13562,00 грн. боргу.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, між сторонами по справі було укладено договір підряду на виконання будівельно ремонтних робіт №10/02 від 10.02.2011р.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 1.4. укладеного договору, сторони дійшли згоди, що Замовник забезпечує підрядника житлом та харчуванням на території парк-готелю "Порто Маре ХХІ" за рахунок Підрядника (умови оплати викладені в Додатку №2).
При цьому факт надання позивачем послуг за договором та їх прийняття відповідачем у повному обсязі, підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи копіями Актів надання послуг №79 від 30.04.2011 р. (на суму 10055,00 грн.), №71 від 29.03.2011р. (на суму 17735,10 грн.), №61 від 28.02.2011р. (на суму 16195,10 грн.), №230 від 31.05.2011р. (на суму 17180,00), які складені та підписані сторонами без жодних зауважень та претензій щодо якості та обсягу наданих послуг та повністю підтверджують надання позивачем послуг по харчуванню та проживанню працівників ТОВ «Будстиль - ЛТД», передбачених п. 1.4. договору.
Як свідчать матеріали справи, позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання щодо виконання умов п. 1.4. договору підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт від 10.02.2011 щодо надання послуг по харчуванню та проживанню працівників ТОВ «Будстиль - ЛТД», що підтверджується складеними та підписаними сторонами Актами надання послуг №79 від 30.04.2011 р., №71 від 29.03.2011р., №61 від 28.02.2011р., №230 від 31.05.2011р., проте відповідач остаточного розрахунку за отримані послуги не здійснив та не оплатив отримані послуги за укладеним договором в розмірі 13562,00 грн.
Дослідженням обставин по справі встановлено, що за умовами п. 1.4. договору сторони встановили, що замовник забезпечує підрядника житлом та харчуванням на території парк-готелю "Порто Маре ХХІ" за рахунок Підрядника (умови оплати викладені в Додатку №2).
Згідно ст. 903 Цивільного кодексу України, у разі якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та порядку, що встановлені договором.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2014 сторони було зобов'язано надати суду Додаток №2 до договору підряду №10/02 від 10.02.2011, та відповідно до якого сторонами було встановлено умови оплати за надані позивачем послуги по забезпеченню підрядника житлом та харчуванням. Проте, вимоги ухвали сторони не виконали, доказів укладення Додатку №2 до договору суду апеляційної інстанції не надали, посилаючись на те, що Додаткова угода до договору №10/02 від 10.02.2011 взагалі не укладалась та її не існує.
Таким чином, сторони в договорі не встановили строк (термін) виконання обов'язку з розрахунку за надані позивачем послуги по забезпеченню підрядника житлом та харчуванням, у зв'язку з чим строк оплати підлягає визначенню відповідно до норм чинного законодавства.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем надані до господарського суду докази звернення до відповідача з листом-вимогою №781 від 12.11.2013 про необхідність здійснення оплати боргу за послуги по харчуванню та проживанню працівників ТОВ «Будстиль - ЛТД» в розмірі 13562,00 грн. Докази направлення зазначеної вимоги містяться в матеріалах справи (а.с. 11).
Оскільки по закінченню семиденного терміну після отримання від позивача вимоги, відповідач розрахунку за отримані послуги не здійснив, колегія суддів вважає що право позивача на отримання оплати за надані послуги по забезпеченню працівників відповідача житлом та харчуванням відповідно до п. 1.4. договору підряду №10/02 від 10.02.2011 є порушеним, а його вимоги про стягнення з відповідача 13562,00 грн. обґрунтованими та підтверджені належними доказами, а тому правомірно задоволені судом першої інстанції.
Стаття 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Стаття 34 ГПК України встановлює правила допустимості доказів і згідно вказаної норми закону обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Отже, у суду апеляційної інстанції не викликає сумнівів достовірність наявних у справі Актів надання послуг №79 від 30.04.2011 р. (на суму 10055,00 грн.), №71 від 29.03.2011р. (на суму 17735,10 грн.), №61 від 28.02.2011р. (на суму 16195,10 грн.), №230 від 31.05.2011р. (на суму 17180,00) на підтвердження надання позивачем послуг по забезпеченню працівників відповідача житлом та харчуванням відповідно до п. 1.4. договору підряду №10/02 від 10.02.2011.
Враховуючи доведеність виконання позивачем своїх зобов'язань за договором в частині виконання п.1.4. договору, а також беручи до уваги, що відповідачем заборгованість в розмірі 13562,00 грн. належними доказами не спростовується, доказів сплати суми боргу по оплаті вартості отриманих послуг наданих позивачем по харчуванню та проживанню працівників відповідача він не надав, аргументованих заперечень щодо позовних вимог не представив, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення суми боргу в зазначеній сумі є обґрунтованими, законними, підтвердженими належними доказами по справі та такими, що підлягають задоволенню.
В апеляційній скарзі відповідач зауважує на тому, що суд першої інстанції безпідставно не припинив провадження по справі, посилаючись при цьому на існування інших судових рішень в рамках виконання сторонами договору підряду №10/02. Дослідженням наданих скаржником судових рішень, встановлено, що господарськими судами розглядаються справи між тими ж сторонами, але з іншими предметами позову та з інших підстав. Доказів існування інших судових рішень, які набрали законної сили та яким би було вирішено спір між сторонами по справі №920/1961/13 з підстав, по яким заявлено позов, відповідачем суду апеляційної інстанції не надано.
Таким чином, твердження заявника скарги про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалам справи, в зв'язку з чим підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.
За таких обставин, відповідач ані під час вирішення спору у господарському суді Сумської області, ані під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених у своїй апеляційній скарзі тверджень. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами. Його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому, вказані вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Сумської області від 19.12.2013р. по справі №920/1961/13.
На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстиль-ЛТД", м. Суми залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 19.12.2013р. по справі №920/1961/13 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Повний текст постанови підписано 07.03.2014р.
Головуючий суддя Істоміна О.А.
Суддя Барбашова С.В.
Суддя Білецька А.М.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 07.03.2014 |
Оприлюднено | 24.03.2014 |
Номер документу | 37713294 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Барбашова С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні