Ухвала

від 13.03.2014 по справі 826/17246/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17246/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

13 березня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Анапріюк С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна енергетична компанія» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна енергетична компанія» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2013 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна енергетична компанія» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вважає податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки господарські операції з ПП «Меріон Груп» мали реальний характер.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 січня 2014 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Центральна енергетична компанія» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про задоволення даного позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Центральна енергетична компанія» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Меріон Груп», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року.

За результатами перевірки було складено акт № 1064/22-30/34191239 від 11.04.2013 року, за змістом якого перевіркою було встановлено порушення позивачем пп. 14.1.181 п. 14.1 ст.14, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 58333,00 грн. за вересень 2011 року.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0005772230 від 26.04.2013 року, яким позивачу збільшено грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 72916,25 грн. (58333,00 грн. за основним платежем та 14583,25 грн. за штрафними санкціями).

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні даного позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є неправомірними та необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, витрати для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Підтвердженням даних податкового обліку можуть бути лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Правова позиція по даному питанню висловлена Верховним Судом України, зокрема, в Постанові від 17 лютого 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 7046232.

Також правова позиція додатково відображена у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Судом першої інстанції було встановлено, що на підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій надано копії первинних документів, а саме: договору від 10.12.2010 року, згідно з умовами якого повірений (ПП «Меріон Груп») зобов'язується укласти від імені та за рахунок довірителя (ТОВ «Центральна енергетична компанія») договір купівлі-продажу електричної енергії з третьою особою та забезпечити підтримку чинності договору купівлі-продажу на весь період його дії; акту № ОУ-0000 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму без ПДВ 291666,67 грн.; податкової накладної від 27.09.2011 року № 133 на суму з ПДВ 350000,00 грн.; плани-графіки купівлі-продажу електричної енергії; звіту повіреного.

На підтвердження виконання умов договору від 10.12.2010 року позивачем надано суду копії договорів купівлі-продажу (постачання) електричної енергії, укладених між ним та ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат», актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкових накладних.

При цьому колегія суддів погоджується з критичним сприйняттям судом першої інстанції вищезазначених документів у якості належних доказів підтвердження товарності операцій з ПП «Меріон Груп» з огляду на наступне.

Умовами договору від 10.12.2010 року передбачено зобов'язання ПП «Меріон Груп» від імені позивача укласти договір купівлі-продажу електричної енергії з третьою особою.

Разом з тим, з наданих суду копій договорів купівлі-продажу електричної енергії, укладених між ТОВ «Центральна енергетична компанія» та ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» вбачається, що ТОВ «Центральна енергетична компанія» при укладенні договору діяло в особі директора Смислова М.О. Зазначені договори ним підписані та скріплені печаткою ТОВ «Центральна енергетична компанія».

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що умови договору від 10.12.2010 року не можуть вважатися виконаними його сторонами, оскільки ПП «Меріон Груп» участі в укладенні договорів між ТОВ «Центральна енергетична компанія» та ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» не приймало й, відповідно, дій як повірений не вчиняло.

Зазначене також підтверджується письмовими поясненнями ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат», наданими на виконання вимог ухвали суду першої інстанції, в яких підприємство зазначило про те, що за період 2010-2011 років ніяких взаємовідносин з ПП «Меріон Груп» не мало, договір продажу електричної енергії з цим підприємством не укладався.

Крім того, судом першої інстанції було встановлено відсутність розумної ділової мети договору від 10.12.2010 року, у тому числі умов щодо підтримки чинності договору купівлі-продажу на весь період його дії, а також відсутність змісту та порядку реалізації зазначеного договору.

З урахуванням вказаного вище колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вищевикладене у сукупності свідчить про відсутність реальності господарських операцій між позивачем та ПП «Меріон Груп» за спірний період, у зв'язку з чим підстави для скасування оскаржуваного повідомлення-рішення відсутні.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна енергетична компанія» - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 січня 2014 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.