Постанова

від 30.01.2012 по справі 2а/1570/7629/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/1570/7629/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2012 року 11 год. 06 хв. м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря Таратунської О.В.,

представника Позивача Розенбойм Ю.О.,

представника Відповідача Олексієнко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УПТК-С»до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «УПТК-С» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що співробітниками ДПІ у Малиновському районі м. Одеси проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року. За результатами перевірки був складений акт перевірки, відповідно до якого, перевіряючими були встановлені порушення вимог законодавства.

10.06.2011 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси були прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.06.11р. №0002982301/0, №0002972301/0.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішенням позивач здійснив заходи адміністративного оскарження, за результатами яких скарга була залишена без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення -без змін.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача -у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, вважає, що перевірку було здійснено в межах повноважень, винесені податкові повідомлення-рішення правомірні отже, з цих підстав позивачу слід відмовити у задоволені позовних вимог повністю.

Судом під час офіційного з'ясування обставин у справі встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «УПТК-С»(ідентифікаційний код юридичної особи 35818681) зареєстроване виконавчим комітетом Одеської міської ради 24.03.2008 року (Том 1, а.с. 11).

Згідно довідки АА № 326789 (Том 1, а.с. 12), наданої позивачу з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), видами діяльності за КВЕД зазначається:

45.21.1 Будівництво будівель;

51.47.9 Оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, не віднесеними до інших групувань;

52.48.9 Роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, не віднесеними до інших групувань;

60.24.0 Діяльність автомобільного вантажного транспорту;

74.20.1 Діяльність у сфері інжинірингу.

Відповідно до направлення від 29.04.2011р. №562 та наказу ДПІ у Малиновському районні м. Одеси від 11.04.2011р. №717, направлень на продовження перевірки від 19.05.2011р. №676, від 19.05.2011р. №677, наказу на продовження термінів перевірки від 19.05.2011р. №678 ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, співробітниками ДПІ у Малиновському районні м. Одеси проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «УПТК -С»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки був складений акт від 01.06.2011р. №162/23-213/35818681 (Том 1, а.с. 15-47), відповідно до висновків якого, перевіркою встановлено порушення:

- п. 5.1, п. п. 5.2.1. п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого було занижено суму податку на прибуток всього у сумі 309398,00 грн., у тому числі по періодах 1 квартал 2010 року 11043 грн., 1 півріччя 2010 року 16059,00 грн., 9 місяців 2010 року 289393,00 грн., 2010 рік 309398,00 грн.;

- п.п. 7.2.1, п. п. 7.2.3, п. п. 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження сум податку на суму 544629,00 грн., в тому числі по періодах: за травень 2010 року 25561,00 грн., за червень 2010 року 163516,00 грн., за липень 2010 року 105517,00 грн., за серпень 2010 року 151493,00 грн., за вересень 2010 року 70170,00 грн., за листопад 2010 року 12367,00 грн., за грудень 2010 року 16005,00 грн.;

- п.п. 4.2.9. п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»встановлено неутримання податковим агентом (ТОВ "УПТК-С") податку з доходів фізичних осіб у розмірі 105,53 грн.

- п.п. 4.3.25. п. 4.3. ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», встановлено неутримання податковим агентом (ТОВ "УПТК-С") податку з доходів фізичних осіб у розмірі 3143,40 грн.

- п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: включення до податкового розрахунку сум доходів, нарахованих на користь платників податку і сум отриманого з них податку по формі 1-ДФ не в повному обсязі.

На підставі зазначеного акту ДПІ у Приморському районі м. Одеса були винесені податкові повідомлення-рішення від 10.06.11р. №0002982301/0, №0002972301/0 (Том 1, а.с. 13,14).

Суд вважає вказані висновки про наявність зазначених порушень податкового законодавства необґрунтованими, з наступних підстав.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону валовий доход -загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Відповідно до п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку -дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої -дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) -дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Згідно з п.п. 7.2.1, 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 цього Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти -дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої -дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) -дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У фінансово-господарській діяльності суб'єктів господарювання акти виконаних робіт (послуг) є документами, що фіксують та засвідчують саме факт виконання робіт, надання послуг по укладеним угодам між таким суб'єктами господарювання. Отже, інформація щодо зв'язку будь-яких видів робіт або послуг з діяльністю підприємства має міститися у договорах, контрактах, що укладаються таким підприємством та відповідати статутним документам підприємств, а не міститися у актах здачі-прийняття робіт та рахунках наданих позивачем.

Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327 (далі Порядок № 327) за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства -довідка (п.1.3). Акт -службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Пунктом 2.3.2 вказаного Порядку передбачено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Відповідно до частини другої ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, засновуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами другою, третьою ст.9 Закону «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що позивачем завищені валові витрати які не підтверджені первинними документами, у зв'язку з відсутністю первинних документів.

Відповідачем не заперечується наявність укладеного договору позивача з ВАТ «Первомайський спеціалізований кар'єр» та акту виконаних робіт, проте на думку перевіряючих складений акт не містить усіх вимог первинного документа, наведених в Законі «Про бухгалтерський облік i фінансову звітність в Україні», а саме неможливо встановити місце складання даного акту та ідентифікувати особу яка брала участь у здійсненні господарської операції, у зв'язку із чим це не може свідчити про те, що ці послуги придбані для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що ТОВ «УПТК-С»було укладено договір на надання послуг №1/08 від 01.08.2008р. з ВАТ «Первомайський спеціалізований кар'єр». Згідно вказаного договору до перевірки було надано акт здачі -прийому виконаних робіт/наданих послуг від 30.09.2010р., згідно якого: «Виконавцем (ВАТ «Первомайський спеціалізований кар'єр») були надані послуги по обробці декоративного та будівельного каменю протягом дії Договору на надання послуг №1/08 від 01.08.2008р. Вартість наданих послуг по обробці декоративного та будівельного каменю протягом дії договору склала 1 312 000 грн., в тому числі ПДВ. Відповідно до вказаного договору, згідно акту виконаних робіт позивачем до складу валових витрат віднесено вартість таких послуг.

Зазначені обставини не спростовуються в акті перевірки. В акті не наведено жодної підстави щодо не здійснення цих господарських операцій.

Перевіряючими в Акті перевірки зазначено, що за змістом наданих до перевірки акту здачі-прийому виконаних робіт/наданих послуг від 30.09.2010р. неможливо встановити місце складання даного акту та ідентифікувати особу яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно наявного у матеріалах справи акту здачі-прийому виконаних робіт/наданих послуг від 30.09.2010р., останній підписаний уповноваженими особами сторін, а саме директором ТОВ «УПТК-С»Зелінським А.С. та директором ВАТ «Первомайський спеціалізований кар'єр»Кононюк І.С., які є посадовими особами даних підприємств та саме вони мають право підпису первинних документів.

Оскільки, відповідно до пп.5.3.9. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку то за своїм змістом вказана норма Закону передбачає єдину підставу для не включення витрат підприємства до складу валових відповідних звітних періодів-повна відсутність будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів.

Під час розгляду адміністративної справи, судом достовірно встановлено зв'язок між веденням господарської діяльності позивачем, та понесеними ним витратами за договором з ВАТ «Первомайський спеціалізований кар'єр»та договором оренди транспортних засобів з ТОВ «Санта».

Зв'язок замовлених та отриманих товарів і послуг з веденням господарської діяльності був встановлений шляхом визначення причин укладання відповідних договорів та напрямку подальшого використання отриманих товарів та послуг позивачем. Судом встановлено, що саме на виконання договору поставки декоративного будівельного каменю №11/10-10/19-01 та додаткової угоди до нього №1 від 18 травня 2010 року, укладених Приватним підприємством ВКФ «Альфа-грант»позивачем понесені витрати за договором з ВАТ «Первомайський спеціалізований кар'єр»та ДП «Санта -Петрівка». Необхідно зазначити, що передача будівельного каменю від позивача ПП ВКФ «Альфа-грант»на виконання зазначеного вище договору поставки відбулась на підставі належним чином оформлених видаткових накладних.

Суд зазначає, що господарські операції проведені позивачем, також відповідають основним статутним видам діяльності підприємств-контрагентів.

Тобто, позивачем під час розгляду справи доведено фактичне здійснення господарських операцій, а існування недоліків у заповненні документів первинного обліку, що були встановлені відповідачем під час проведення перевірки (не зазначення у акті здачі -прийому виконаних робіт/наданих послуг від 30.09.2010р.місця складання) не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених платником витрат до валового доходу.

Також, позивачем надана суду роздруківка оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за 2010 рік на підтвердження обліку будівельних матеріалів (Том 2, а.с. 24).

Судом також враховано, що під час проведення перевірки, відповідачем не було встановлено жодних ознак фіктивності угод позивача з ВАТ «Первомайський спеціалізований кар'єр»та ТОВ «Санта».

Згідно акту перевірки, позивачем було включено до складу податкового кредиту за лютий, березень, грудень 2010 року суми податку на додану вартість в розмірі 23 920 грн. без підтвердження їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності по податковим накладним, отриманим від ТОВ «Санта»у розрізі податкових накладних. Оскільки, податкові накладні відносяться до категорії первинних документів, враховуючи те, що податкова накладна надається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту, а податковий кредит є сумою, на яку платник має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, то отримані від ТОВ «Санта»податкові накладні, які стали підставою для нарахування податкового кредиту, що містять всі обов'язкові реквізити, суми податків, по яких придбані з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ТОВ «УПТК-С», як це було зазначено судом вище.

Висновки відповідача щодо неправомірності включення сум податкового кредиту складеного із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду по належним чином оформленим податковим накладним, отриманих від ТОВ «Санта»є необґрунтованими.

Що стосується встановлене відповідачем під час проведення перевірки безпідставне включення до податкового кредиту відповідних періодів сум податку на додану вартість по податкових накладних, у зв'язку з тим, що вони складені в інших, ніж звітних податкових періодах, то слід зазначити, що несвоєчасне включення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) у звітному періоді податку на додану вартість не позбавляє права платника податку на податковий кредит, а тому немає підстав для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд зазначає, що позивачем також надані та досліджені судом, реєстри отриманих та виданих податкових накладних (Том 1 а.с. 126-128, 141-144) за період, що перевірявся.

Закон «Про податок на додану вартість»містить норму, яка встановлює, що платник податків повинен забезпечувати ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, яким і підтверджується отримання податкових накладних таким платником податків.

Так, приписами п.п. 7.2.8. п. 7.2. статті 7 Закону «Про податок на додану вартість»визначено, що платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються центральним податковим органом.

Отже, судом встановлено, що зазначеною нормою Закону передбачено, що в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних відображується, зокрема, й дата отримання платником податків відповідної податкової накладної.

Пунктом 1 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 червня 2005 року №244 (далі за текстом - Порядок) визначено, що реєстр є формою для запису (реєстрації) отриманих та виданих податкових накладних. Тобто вимогами вказаного Порядку встановлено, що ведення такого реєстру є правовою формою реєстрації отриманих платником податків податкових накладних. В свою чергу пунктом 7 вказаного Порядку встановлено, що реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість, тобто саме відомості, відображені в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних є підставою для відображення показників в податкових деклараціях платника податків з податку на додану вартість. Пунктом 8 вказаного Порядку передбачено, що отримані податкові накладні відображаються платником податків у розділі І реєстру ( у графі 2 згідно приписів пункту 9.2. Порядку).

Наказом Державної податкової адміністрації України № 244 від 30.06.2005 року (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 26 жовтня 2009 року № 582) встановлено форму Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, якою передбачено, що в реєстрі відображається дата виписки та дата отримання податкових накладних в окремих рядках реєстру.

Позивач за датою отримання податкових накладних, вказаних у додатку до акту перевірки вніс всі передбачені законодавством відомості, зокрема, й відомості щодо дати отримання податкових накладних та згідно вказаних відомостей сформував податковий кредит з податку на додану вартість в податкових деклараціях. Тобто, Позивачем у передбаченій чинним законодавством (приписами п.п 7.2.8. п. 7.2. статті 7 Закону Про ПДВ та приписами пунктів 1,7,8 Порядку) правовій формі відображено відомості щодо дати отримання податкових накладних.

В ході розгляду справи позивачем були надані суду первинні документи на підтвердження здійснення як цих господарських операцій, так і інших господарських операцій, які відносяться до основної діяльності позивача та на організацію яких вказані послуги отримувалися

Відтак, при проведені планової виїзної перевірки позивача відповідач діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення щодо порушення позивачем чинного законодавства України, а висновки акту перевірки необґрунтованими, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом необхідно скасувати.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості визначення фахівцями відповідача порушень з боку позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд не може визнати акт перевірки позивача як достатній, належний та незаперечний доказ допущених позивачем порушень вимог податкового законодавства, оскільки в даних спірних правовідносинах, у тому числі, доказуванню підлягають правомірність та обґрунтованість висновків за даним актом перевірки, які покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що мотивація та докази, наведені відповідачем у судовому засіданні, не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію позивача, а позивачем доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відтак, такі позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржувані рішення, відповідач діяв не на підставі закону, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 26.01.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Судові витрати розподілити відповідно до статті 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 7-14, 69-71, 76, 79, 86, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «УПТК-С»до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішень -задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси № 0002982301/0 від 10.06.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю «УПТК-С»з податку на прибуток підприємств на загальну суму 386748 грн. та № 0002972301/0 від 10.06.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю «УПТК-С»з податку на додану вартість на загальну суму 680786 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови складено і підписано суддею 30.01.2012 року.

Суддя О.М. Тарасишина

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси № 0002982301/0 від 10.06.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю «УПТК-С» з податку на прибуток підприємств на загальну суму 386748 грн. та № 0002972301/0 від 10.06.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю «УПТК-С» з податку на додану вартість на загальну суму 680786 грн.

30 січня 2012 року.