Постанова

від 12.03.2014 по справі 914/4351/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2014 р. Справа № 914/4351/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Гриців В.М., суддів Орищин Г.В., Юрченко Я.О.

при секретарі судового засідання Швець О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Свемон-Захід» на рішення господарського суду Львівської області від 17 грудня 2013 року по справі №914/4351/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдкабель» до публічного акціонерного товариства «Свемон-Захід» про стягнення заборгованості в сумі 357526,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдкабель» звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до публічного акціонерного товариства «Свемон-Захід». З урахуванням уточнень позивач просив суд стягнути з відповідача за договором купівлі-продажу №94, укладеним сторонами 12 січня 2011 року (договір) 357526,92 грн. заборгованості, з яких: 337291,77 грн. основного боргу, 16474,78 грн. пені та 3760,37 грн. 3% річних.

Господарський суд Львівської області (суддя Іванчук С.В.) рішенням від 17 грудня 2013 року позовні вимоги задовольнив повністю: стягнув з ПАТ «Свемон-Захід» на користь ТзОВ «Трейдкабель» 337291,77 грн. основного боргу, 16474,78 грн. пені, 3760,37 грн. 3% річних та 7150,54 грн. судового збору.

Відповідач подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду Львівської області від 17 грудня 2013 року у справі №914/4351/13, просить суд оскаржуване рішення скасувати, а в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Відповідач (скаржник) вважає, що вказане рішення є таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи. Зазначає, що у матеріалах справи відсутні видаткові накладні з відбитком печатки відповідача, а тому долучені позивачем видаткові накладні не можна вважати такими, що відповідають умовам договору та підтверджують факт поставки товару. Крім того, рахунки-фактури, які подані позивачем, ніколи на адресу відповідача не надсилалися.

Позивач подав суду відзив на апеляційну скаргу, таку заперечує з підстав зазначених у ньому.

Про розгляд справи учасникам процесу повідомлено належним чином. У судове засідання представники сторін не з'явились, клопотань чи заяв не подано.

Згідно з ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Львівський апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Свемон-Захід», матеріали справи, заслухав у попередньому судовому засіданні пояснення представника позивача і вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 17 грудня 2013 року у справі №914/4351/13 слід залишити без змін враховуючи наступне.

Згідно із матеріалами справи 12.01.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдкабель» (продавець) та відкритим акціонерним товариством «Свемон-Захід», правонаступником якого є відповідач, (покупець) укладено договір купівлі-продажу №94.

Відповідно до п. 1.1. договору купівлі-продажу №94 від 12.01.2011р. продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити погоджену партію кабельно-провідникової продукції, надалі іменується «Товар», в номенклатурі, кількості і по цінам, вказаних у специфікаціях, що є додатком до цього договору.

За умовами п. 2.2. договору купівлі-продажу №94 від 12.01.2011р. сторони встановили, що товар поставляється партіями, сукупна кількість поставленого товару в кожній партії визначається у специфікаціях, які є додатками до даного договору. Продавець має право на свій розсуд поставити покупцю товар в розмірі більше або менше на 5% від кількості кожного маркорозміру товару, обумовлених сторонами у специфікаціях в додатку до даного договору (п. 2.3. цього договору).

Відповідно до п. 7.4. договору купівлі-продажу №94 від 12.01.2011р. та додатковою угодою №2 до цього договору, яким сторони внесли зміни до договору купівлі-продажу №94 від 12.01.2011р., даний договір вступає в силу негайно після його підписання сторонами і діє до 31.12.2013р. з можливістю продовження строку його дії по узгодженню сторін.

Згідно п. 4.1. договору купівлі-продажу №94 від 12.01.2011р. покупець здійснює оплату вартості поставленого товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно виставлених рахунків. Ціна на кожний вид поставленого товару, а також умови і термін оплати за кожну партію поставленого товару визначається в додатках до даного договору (п. 4.2. договору).

Відповідно до умов договору купівлі-продажу №94 від 12.01.2011р. сторони уклали специфікації, які є додатками до даного договору, а саме: додаток №15 від 04.02.2013р. на суму 79 795,81 грн. (з ПДВ), додаток №16 від 23.05.2013р. на суму 77 293,44 грн. (з ПДВ), додаток №17 від 24.05.2013р. на суму 405 790,56 грн. (з ПДВ) та додаток №18 від 28.05.2013р. на суму 57 650,40 грн. (з ПДВ).

Відповідно до підпункту 5.1. пункту 5 додатку №15 від 04.02.2013р. до договору купівлі-продажу №94 від 12.01.2011р. оплата за поставлений по даному додатку товар на суму 79 795,81 грн. проводиться покупцем в наступному порядку: 50 000,00 грн. вартості товару оплачується покупцем у вигляді передоплати, на підставі рахунку на передоплату і даного договору. Наступна вартість товару оплачується покупцем, по факту виготовлення, після повідомлення продавця про готовність кабелю до відвантаження (п. 5.2. додатку №15 до договору №94 від 12.01.2011р.). У відповідності до пп. 5.1. п. 5 додатку №15 від 04.02.2013р. до договору купівлі-продажу №94 позивач виписав рахунок-фактуру №СФ-0000005 від 04.02.2013р. на суму 79 795,81 грн. (з ПДВ).

Згідно пп. 5.1. п. 5 додатку №16 від 23.05.2013р. до договору купівлі-продажу №94 від 12.01.2011р. оплата за поставлений по даному додатку товар на суму 77 293,44 грн. проводиться покупцем в наступному порядку: 100% вартості товару оплачується покупцем у вигляді передоплати, на підставі рахунка на передоплату і цього договору. На підставі пп. 5.1. п. 5 додатку №16 від 23.05.2013р. до договору купівлі-продажу №94 від 12.01.2011р. позивач виписав відповідачеві рахунок фактуру №СФ-0000032 від 23.05.2013р. на суму 39 178,12 грн. (з ПДВ).

За умовами пп. 5.1. п. 5 додатків №17 від 24.05.2013р. та №18 від 28.05.2013р. до договору купівлі-продажу №94 від 12.01.2011р. оплата за поставлений по даним додаткам товар на суму 40 579,56 грн. та на суму 57 650,40 грн. проводиться покупцем в наступному порядку: 100% вартості товару оплачується покупцем протягом 30 календарних днів з моменту відгрузки партії товару, підтвердженої видатковими накладними. На підставі пп. 5.1. п. 5 додатків №17 від 24.05.2013р. та №18 від 28.05.2013р. до договору купівлі-продажу №94 від 12.01.2011р. позивач виписав відповідачеві рахунок-фактуру №СФ-0000034 від 24.05.2013р. на суму 234740,17 грн. (з ПДВ) та рахунок-фактуру №СФ-0000035 від 24.05.2013р. на суму 57 650,40 грн. (з ПДВ).

Згідно з пп. 5.1. п. 5 додатку №12 від 10.05.2012р. до договору купівлі-продажу №94 від 12.01.2011р. оплата за поставлений по даному додатку товар на суму 159 742,93 грн. поставляється покупцем в наступному порядку: 100% (сто процентів) вартості товару оплачується покупцем, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту відгрузки партії товару, підтвердженої видатковими накладними. У відповідності до пп. 5.1. п. 5 додатку №12 від 10.05.2012р. до договору купівлі-продажу №94 позивач виписав рахунок-фактуру №СФ-0000030 від 10.05.2012р. на суму 159 742,93 грн. (з ПДВ).

Відповідно до п. 6 додатків №15 від 04.02.2013р., №16 від 23.05.2013р., №17 від 24.05.2013р. та №18 від 28.05.2013р., додатку №12 від 10.05.2012р. до договору купівлі-продажу №94 від 12.01.2011р. датою поставки вважається дата відгрузки партії товару в м. Львів, що підтверджуються видатковими накладними.

На виконання умов договору купівлі-продажу №94 від 12.01.2011р., позивач передав, а уповноважені представники відповідача - Воловик Р.Я. по довіреностях №219 від 24.05.2012р. і №244 від 07.06.2012р. та Сютик О.П. по довіреностях №73 від 23.05.2013р., №115 від 30.05.2013р., №119 від 10.06.2013р. та №124 від 12.06.2013р., отримали товар, на загальну суму 411364,50 грн. коп., що підтверджується видатковими накладними: №РН-0000037 від 27.05.2013р. на суму 79 795,81 грн. (з ПДВ); №РН-0000038 від 07.06.2013р. на суму 39 178,12 грн. (з ПДВ); №РН-0000039 від 11.06.2013р. на суму 57 650,40 грн. (з ПДВ) та №РН-0000042 від 13.06.2013р. на суму 234 740,17 грн. (з ПДВ).

Також на виконання умов договору купівлі-продажу №94 від 12.01.2011р., позивачем поставлено відповідачу товари, згідно видаткових накладних №РН-0000040 від 24.05.2012р. на суму 119 453,05 грн. (з ПДВ); №РН-0000044 від 08.06.2012р. на суму 40 289,89 грн. (з ПДВ) та виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000030 від 10.05.2012р. на суму 159742,93 грн. (з ПДВ) та відповідачем здійснено часткову оплату по цих накладних, та як зазначив позивач, сума боргу відповідача по цих накладних, станом на 27.05.2013р. становить 0 грн. 15 коп.

27.05.2013р. відповідач на виконання своїх зобов'язань по договору купівлі-продажу №94 від 12.01.2011р здійснив передоплату в сумі 74 072,88 грн. по видатковій накладній №РН-0000042 від 13.06.2013р., що підтверджується банківською випискою з рахунку від 27.05.2013р. та довідкою ПАТ «ОТП Банк» від 11.12.2013р. №509-01-5/156.

Відтак, з огляду на проведені сторонами взаєморозрахунки, суд першої інстанції дійшов до висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 337291,77 грн. ((411364,50 + 0,15) - 74072,88), тобто та, яку заявив позивач при уточненні позовних вимог.

Позивач листами за №117 та №147 від 31.07.2013 року та 02.10.2013 року відповідно, копії яких знаходяться в матеріалах справи, звернувся до відповідача з вимогою про погашення заборгованості за договором №94, укладеного між ними.

Доказів погашення заборгованості відповідачем суду першої інстанції не представлено, проти позову в установленому порядку відповідач не заперечив, відтак заборгованість відповідача перед позивачем з основного боргу становить 337 291,77 грн. Тому господарський суд Львівської області на підставі ст. 75 ГПК України, дослідивши наявні у матеріалах справи докази дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

У пункті 6.2. договору купівлі-продажу №94 від 12.01.2011р. сторони встановили, що у разі прострочення оплати за поставлений товар покупець сплачує на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. При цьому розмір пені не може перевищувати загальну суму товару по даному договору. Так, згідно із п. 6.2. договору позивачем за період з 07.07.2012р. по 12.11.2013р. нараховано відповідачу, по кожній накладній окремо, пеню у розмірі 16474,78 грн. Суд першої інстанції перевірив розрахунок пені на предмет відповідності вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України та умовам договору й специфікацій щодо строків оплати та встановив, що позивач заявив вимогу про стягнення пені у меншому розмірі, ніж фактичний і тому задовольнив цю позовну вимогу в заявленому розмірі.

Також, на підставі ст. 625 ЦК України, позивач у зв'язку із простроченням оплати нарахував відповідачу по кожній накладній окремо 3760,37 грн. 3% річних.

Уточнений позивачем розрахунок пені та 3% річних поданий суду першої інстанції та долучений до матеріалів справи (а.с. 116-117).

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що у матеріалах справи відсутні видаткові накладні з відбитком печатки відповідача, а тому долучені позивачем видаткові накладні не можна вважати такими, що відповідають умовам договору та підтверджують факт поставки товару, а рахунки-фактури, які подані позивачем, ніколи на адресу відповідача не надсилалися.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду із такими твердженнями відповідача не погоджується з огляду на наступне.

ТзОВ «Трейдкабель» у своєму відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що Господарський суд Львівської області в судовому засіданні 17.12.2013 року дослідив оригінали усіх необхідних документів, підтверджуючих господарські операції між сторонами, зокрема, такі як: оригінал Договору №94 від 12.01.2011 року, додаткової угоди до договору, додатків до нього, довіреностей виданих посадовим особам відповідача, рахунків-фактур, видаткових та податкових накладних, належно завірені копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Також слід зазначити, що довіреності видані посадовим особам ПАТ «Свемон-Захід» мають посилання на відповідні рахунки-фактури.

Позивач також зауважує, що ТзОВ «Трейдкабель» неодноразово направляло на адресу ПАТ «Свемон-Захід» усі необхідні документи засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою, звичайною поштою, а також кур'єрською поштою InterCityPost.

Як вбачається із вищенаведеного, відповідач прийняв товар за вищезгаданими видатковими накладними і частково оплатив його вартість. Цей факт не спростовано матеріалами справи, а також підтвердив у судовому засіданні апеляційного суду й представник позивача.

За приписами ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За умовами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ст. 526 ЦК України та ч. 1 п. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За умовами ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У пункті 6.2. договору сторони встановили відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати за поставлений товар. Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За умовами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Твердження скаржника про невідповідність видаткових накладних вимогам, передбаченим законом України «Про бухгалтерський обіг та фінансову звітність в Україні» та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку необґрунтовані. Відповідач так і не довів належними та допустимими доказами невідповідність видаткових накладних вищезгаданому Закону.

Слід також зазначити, що позивач надав суду усі необхідні документи, які дають можливість для прийняття законного та справедливого рішення у даній справі.

За таких обставин господарський суд Львівської області правильно вирішив задовольнити вимоги позивача про стягнення 357526,92 грн. заборгованості.

За змістом ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд Львівської області дослідив усі обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку та правильно застосував норми матеріального і процесуального права щодо вирішення спору.

Отже, рішення господарського суду Львівської області від 17 грудня 2013 року по справі №914/4351/13 є законним і обґрунтованим. Доводи ж апеляційної скарги цього висновку не спростовують, а тому підстав для скасування оскарженого рішення немає.

Керуючись ст.ст. 82-1, 99, 101, 103, 105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Львівської області від 17 грудня 2013 року по справі №914/4351/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Свемон-Захід» без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гриців В.М.

суддя Орищин Г.В.

суддя Юрченко Я.О.