Ухвала

від 12.03.2014 по справі 810/3661/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3661/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Басай О.В. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Місія» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Місія» (далі Товариство або позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, правонаступником якої є Броварська ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області (далі ОДПІ або відповідач), у якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0003772202, №0003792202 від 02.07.2013 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі про скасування постанови суду ОДПІ посилається на те, що договір укладений між позивачем та ТОВ «Комплект систем плюс» є нікчемним і не створює юридичних наслідків, крім тих, які пов'язані з їх недійсністю.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Комплект систем плюс» за період з 01.08.2012 року по 30.11.2012 року.

За результатами перевірки складено Акт №510/222/36998780 від 17 червня 2013 року (далі Акт перевірки), яким встановлено порушення:

- пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого: занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за 2012 рік всього на 48 939 грн.;

- підпункту 1.2 пункту 1, підпунктів 2.1, 2.4, 2.16 пункту 2 та підпункту 3.2 пункту 3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року;

- пункту 8 розділу 3 «Положення про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України №41 від 25.01.2011 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16.02.2011 року за №197/18935.

На підставі Акта перевірки ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.07.2013 року:

- №0003772202, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 71 897 грн.

- №0003792202, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на суму 61 174 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачем, як доказ здійснення господарських операцій, надані належним чином засвідчені копії первинних документів, які фіксують факт здійснення господарської операції, тому висновок податкового органу про нікчемність укладеної між позивачем та ТОВ «Комплект систем плюс» угоди є необґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ТРАНС-МІСІЯ» та ТОВ «Комплект систем плюс» укладений договір про надання транспортно-експедиційних послуг №ДЕ-01/06/03 від 01.06.2012 року.

За умовами даного договору ТОВ «ТРАНС-МІСІЯ» (Експедитор 1) за дорученням Вантажовідправника/вантажоотримувача замовляє, а ТОВ «Комплект систем плюс» (Експедитор 2) надає послуги з міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом, а також по організації таких перевезень.

На підтвердження того, що ТОВ «ТРАНС-МІСІЯ» були отримані транспортно-експедиційні послуги у ТОВ «Комплект систем плюс» на підставі договору про надання транспортно-експедиційних послуг №ДЕ-01/06/03 від 01.06.2012 року, та того, що зазначені послуги були використані у господарській діяльності ТОВ «ТРАНС-МІСІЯ» шляхом виконання зобов'язань по організації перевезень вантажів замовників. Позивачем надано належним чином засвідчені копії наступних документів: договори на транспортно-експедиційні послуги, що укладались між ТОВ «ТРАНС-МІСІЯ» та ТОВ «Будкомплект», ТзОВ «Орлан Транс Груп», ТОВ «ТЕТРАДА», ТОВ «СОЛАР Українські системи», ТОВ «Ренус Ревайвел», ТОВ «Домінанта Фуд», ТОВ «Транс-Логістик», ТОВ «ТІЛ-Транс», ПП «Майстер Поліграф», ТОВ «ГРІВЕЛ», ПП «Малій-Транс», ПрАТ «ОЗОМ», ТОВ «Комора-С», ТОВ «Інтер-пол», ТОВ «Планета-Аква», заявки на транспортно-експедиційні послуги, разові договори-заявки, що були підписані між ТОВ «ТРАНС-МІСІЯ» та ТОВ «Комплект систем плюс», товарно-транспортні накладні, відомості про вантаж, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), банківські виписки, оборотно-сальдові відомості та реєстр виданих та отриманих податкових накладних.

Отже, позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо надання транспортно-експедиційних послуг на підставі договору №ДЕ-01/06/03 від 01.06.2012 року, що укладений між ТОВ «ТРАНС-МІСІЯ» та ТОВ «Комплект систем плюс».

На момент укладання та виконання договору №ДЕ-01/06/03 від 01.06.2012 року контрагент позивача - ТОВ «Комплект систем плюс» був зареєстрований юридичною особою, як платник податку на додану вартість.

Крім того, в Акті перевірки відсутні посилання на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Комплект систем плюс» були скасовані, визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання зазначеного договору.

Між тим, всі вказані первинні документи надані позивачем за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за вказаними правочинами та підтверджують господарські відносини.

Таким чином, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентом і правомірність нарахування податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Актом перевірки встановлено, що договір укладений між позивачем та ТОВ «Комплект систем плюс», на думку відповідача, не спрямований на настання реальних наслідків.

Зазначені припущення податкового органу ґрунтується на висновках викладених в актах Броварської ОДПІ про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Комплект систем плюс» з питань підтвердження господарських відносин з підприємствами-постачальниками та підприємствами-покупцями за 2012 рік.

Також, відповідачем були використані такі документи:

- постанова від 31.05.2013 року старшого слідчого відділу ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС капітана податкової міліції Музичука О.В. по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32012110070000023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 205, частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України;

- протокол допиту свідка від 04.04.2013 року - ОСОБА_7 директора ТОВ «Комплект Систем Плюс» .

Проте, колегія суддів вважає, що такі посилання ДПІ не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Податковий кодекс України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само у залежності від відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Стаття 204 ЦК України передбачає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Разом з цим, жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

ДПІ не надано рішення суду, прийнятого в порядку статті 234 ЦК України щодо фіктивності правочину, тобто щодо вчинення правочину без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, на чому також ґрунтуються в даному випадку доводи ДПІ.

Відповідачем не надано рішення суду про визнання правочину з контрагентом недійсним з підстав його суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як передбачено частиною 3 статті 228 ЦК України, на можливість зверненням ДПІ до суду з окремим позовом щодо чого звертає свою увагу ВАС України у роз'ясненні № 742/11/13-11 від 02.06.2011 року.

Відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, протоколи допиту свідків не є допустимими доказами в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а тому дана обставина колегією суддів не приймається до уваги як доказ порушення позивачем податкового законодавства.

Виходячи із зазначеного, відповідачем не доведено належними та достатніми доказами факти безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту за жовтень та листопад 2012 року у зв'язку із здійсненням господарської діяльності з ТОВ «Комплект систем плюс».

За таких обставин колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.