Рішення

від 19.03.2014 по справі 905/693/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.03.2014 Справа № 905/693/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д ., при секретарі судового засідання Татькові М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с.Лозоватка, Дніпропетровської області

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеко Еврогруп», м.Донецьк

про стягнення 61 746,89грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача - ОСОБА_2 - представник по довіреності б/н від 01.10.13р.

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, с.Лозоватка, Дніпропетровської області звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеко Еврогруп», м.Донецьк суми боргу у розмірі 58 300грн., пені за період прострочення виконання зобов'язання у сумі 3763,07грн., 3% річних у сумі 868,03грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №1607/1 від 16.07.13р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копію специфікації №1 від 16.07.2013р., копію видаткової накладної №Б-00001475 від 24.07.2013р., копію рахунку-фактури №Б-00001332 від 17.07.2013р., копію довіреності №1 від 23.07.2013р., копію акту звірки взаємних розрахунків від 03.12.2013р.

19 березня 2014р. через канцелярію господарського суду від позивача у матеріали справи надійшло клопотання від 17.03.2014р. про зменшення розміру позовних вимог в порядку ст.22 ГПК України, в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеко Еврогруп», м.Донецьк суму боргу у розмірі 58 300грн., пеню за період прострочення виконання зобов'язання у сумі 2 804,79грн., 3% річних у сумі 642,10грн. (Усього 61 746,89грн.) Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням поданої заяви.

Відповідач в судові засідання без пояснення причин жодного разу не з'явився, відзиву та витребуваних документів не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, достовірність яких презюмується положеннями ст.18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців".

Обізнаність Відповідача про судовий розгляд підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання ухвали суду.

У судовому засіданні 19.03.2014р. представник Позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням клопотання про зменшення розміру позовних вимог, наполягаючи на вирішенні спору незалежно від відсутності Відповідача та вказуючи про відсутність будь-яких додаткових доказів на їх підтвердження.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представника належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних доказів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.

Дійсно, судом було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду позиції по суті розглядуваного спору з підтверджуючими доказами (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання сторони здійснювати свої процесуальні права.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача та дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в с т а н о в и в :

16 липня 2013р. між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, с.Лозоватка, Дніпропетровської області (далі по тексту-Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтеко Еврогруп», м.Донецьк (далі по тексту-Покупець) був укладений договір поставки №1607/1, згідно умов якого Постачальник взяв на себе зобов"язання передати у власність Покупцеві товар: контейнер п/п м»який, визначений у п.1.2 цього договору, а Покупець зобов»язався прийняти товар та оплатити його.

У виконання умов Договору сторонами була підписана специфікація №1 від 16.07.2013р.

За вказаною специфікацією сторони погодили поставку товару із зазначенням його найменування, кількісних та якісних показників, ціни. Специфікація підписана обома сторонами без зауважень та скріплена печатками.

Пунктом 4.3 договору, сторони передбачили, що оплата товару за даним договором здійснюється Покупцем в безготівковому порядку в національній валюті у розмірі 100% від вартості товару у продовж 3-х. банківських днів з моменту постачання товару.

Цей договір набрав чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2013р. (п.10.1 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір поставки №1607/1 від 16.07.13р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

У відповідності до вищевказаної специфікації, на виконання умов Договору, за видатковою накладною №Б-00001475 від 24.07.2013р. позивач передав, а повноважна особа відповідача, зазначена у довіреності №1 від 23.07.2013р. на отримання товарно-матеріальних цінностей, отримали товар на загальну суму 59 000грн.

Частково відповідач оплатив одержаний товар на суму 700грн., що підтверджується копіями платіжних доручень №1 від 21.08.2013р., №7544 від 18.11.2013р.

Станом на 03.12.2013р. відповідач підтвердив наявність боргу у сумі 58 300грн. перед позивачем, про що свідчить підписаний та скріплений печатками підприємств акт звірки розрахунків.

Отже, за розрахунком позивача борг відповідача перед ним складає 58 300грн.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 692 ЦК зазначено, що отриманий товар повинний бути оплачений у повному обсязі за встановленою ціною.

Матеріалами справи доведено, що в порушення п. 4.3 договору, відповідач отриманий товар не сплатив.

Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 58 300грн.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його несплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в повному обсязі.

Порушення відповідачем строків оплати отриманого товару явилось підставою для нарахування позивачем 2 804,79грн. пені, яка нарахована за прострочення оплати товару відповідно до п.6.3 договору та приписів ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань», тобто з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України.

Господарський суд враховує, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків виконання зобов'язання по оплаті товару, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення штрафних санкцій фактично залишилось невиконаним в повному обсязі зобов'язання відповідача перед кредитором.

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою.

Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Позивачем здійснений вірний розрахунок пені за період з 30.07.2013р.-10.12.2013р., а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов'язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 2 804,79грн. пені в повному обсязі, оскільки вона розрахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання", тобто з урахуванням шестимісячного терміну та розміру подвійної облікової ставки НБУ.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування 3% річних за період з 30.07.2013р.-10.12.2013р. проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, визначених в п. 4.3 договору, наданий арифметично обґрунтований розрахунок річних, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 642,10грн. 3% річних в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 526, 546, 549, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с.Лозоватка, Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеко Еврогруп», м.Донецьк про стягнення 61 746,89грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеко Еврогруп», м.Донецьк на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с.Лозоватка, Дніпропетровської області суму боргу у розмірі 58 300грн., пеню за період прострочення виконання зобов'язання у сумі 2 804,79грн., 3% річних у сумі 642,10грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1827грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 19.03.2014р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.03.2014р.

Суддя Л.Д. Подколзіна