Постанова

від 20.03.2014 по справі 905/6072/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.03.2014 справа №905/6072/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І. суддівБойченка К.І., Стойки О.В. при секретарі Романовій А.О. від позивача:Макогон А.О. - за дов. №01-026-2333 від 25.12.2013 р. від відповідача:Далакянц А.Р. - директор розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНАРД», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 07.11.2013 року у справі№ 905/6072/13 (суддя Нестеренко Ю.С.) за позовомПублічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ Луганської області до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «БОНАРД», м. Донецьк простягнення штрафу в розмірі 9 600 грн. 00 коп. ВСТАНОВИВ:

У 2013 році Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ Луганської області звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНАРД», м. Донецьк про стягнення штрафу в розмірі 9 600 грн. 00 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.11.13 р. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ Луганської області були задоволені у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНАРД», м. Донецьк на користь Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ Луганської області штраф у розмірі 9 600 грн. 00 коп.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «БОНАРД», м. Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 07.11.13 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних у повному обсязі.

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, якими просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 905/6072/13 та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду не відповідає вимогам чинного законодавства України і підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 вересня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Алчевський металургійний комбінат» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БОНАРД» (покупець) було укладено договір №0108/1330, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався відвантажити, а покупець - оплатити та прийняти продукцію згідно з Таблицею 1, а саме: ГОСТ 6331-78 Кисень рідкий, у кількості - 100 т., за ціною - 1000 грн. 00 коп. за одиницю, загальна сума договору складає 120000 грн. 00 коп. з ПДВ.

Згідно п.п.1.2, 1.4 договору, ціна сформована на умовах FCA/EXW - склад «постачальника». Період поставки - четвертий квартал 2012 р.

Відповідно до п.2.2 договору, форма оплати - 100% попередня оплата за кожну погоджену партію продукції. Покупець після погодження з постачальником здійснює попередню оплату прямим банківським платежем за кількість продукції, яка належить до постачання.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що поставка продукції за цим договором здійснюється протягом тридцяти днів після отримання попередньої оплати.

Згідно п 3.2. договору, відвантаження продукції здійснюється партіями за погодженим сторонами графіком.

Відповідно до п.5.2 договору, за невибраний об'єм продукції в кількості і в строки, які обумовлені договором, специфікацією, додатковою угодою та/або відмову покупця від приймання та/або оплати продукції покупець зобов'язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості невибраної та/або неоплаченої продукції.

Строк дії договору з моменту підписання обома сторонами та до 31.12.2012 р. (п.7.3 договору).

Листом №29/09-12 від 28.09.2012 р. відповідач звернувся до позивача з проханням відвантажити йому у IV кварталі 2012 р. рідкий кисень у кількості 100т за ціною1000 грн./т (без ПДВ).

В матеріалах справи наявна платіжна вимога Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» №70/131 від 03.10.2012 р. на суму 120000 грн. 70 коп., але в ній відсутні реквізити її оформлення саме на підставі договору, що визначений позивачем в якості підстави позову. До того ж відсутні докази її направлення відповідачу.

Відповідач здійснив попередню оплату на суму у розмірі 72 000 грн. 00 коп., що підтверджується виписками по рахунку позивача у філії ПАТ ПІБ в м. Луганську, рахунками-фактурами: №70/2748 від 17.10.2012 р. на суму 9600 грн. 00 коп., №70/2749 від 17.10.2012 р. на суму 9600 грн. 00 коп., №70/2873 від 29.10.2012 р. на суму 9600 грн. 00 коп., №70/3158 від 29.11.2012 р. на суму 9600 грн. 00 коп., №70/3274 від 25.12.2012 р. на суму 9600 грн. 00 коп., №70/3282 від 28.12.2012 р. на суму 14400 грн. 00 коп., №70/3283 від 28.12.2012 р. на суму 9600 грн. 00 коп. та прийняв продукцію у загальній кількості 60 т на загальну суму 72 000 грн. 00 коп., що не заперечувалось сторонами.

Позивач надіслав на адресу відповідача претензією №026-18 від 30.05.2013 р. з вимогою сплатити штраф на підставі п.5.2 договору №0108/1330 від 28.09.2012 р. у розмірі 9 600 грн. 00 коп. у зв»язку з порушенням строків отримання продукції, на яку відповідач листом №23/08-13 від 23.08.2013 р. повідомив, що нарахування штрафу є безпідставним, оскільки з його боку порушень умов договору не було.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся із позовом до господарського суду Донецької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНАРД», м. Донецьк штрафу в розмірі 9 600 грн. 00 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Згідно приписів ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до норми ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов'язання, як встановлено статтею 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п.5.2 договору, за невибраний об'єм продукції в кількості і в строки, які обумовлені договором, специфікацією, додатковою угодою та/або відмову покупця від приймання та/або оплати продукції покупець зобов'язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості невибраної та/або неоплаченої продукції.

Позивач, звернувшись до суду з вказаним позовом, просив суд стягнути з відповідача на його користь штраф за невибраний об»єм рідкого кисню у розмірі 9 600 грн. 00 коп.

Застосування судом цього виду договірної відповідальності можливо тільки при наявності умов дотримання позивачем договірних зобов»язань в частині належного виконання ним зі свого боку всіх умов договору, недотримання саме відповідачем його договірних зобов»язань та доведеності вини відповідача.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо нібито наявності підстав для застосування судом штрафної договірної відповідальності та доведеності вини відповідача у нібито неналежному виконанні ним зобов»язань за договором поставки в частині не вибірки нібито узгодженої кількості продукції у нібито передбачений термін всупереч умовам договору №0108/1330 від 28.09.2012 р., оскільки позивачем не доведено суду за нормами ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України факт узгодження сторонами в договорі, що визначений позивачем в якості підстави позову, конкретних партій товару, який необхідно було поставити протягом 4 кварталу 2012 року, конкретних строків такої поставки з огляду на те, що можливість такої поставки сторони в добровільному порядку, без заперечень та зауважень обумовили тільки після отримання 100% попередньої оплати узгодженої партії товару та складання графіку поставки.

Так, як вбачається з матеріалів справи, умовами договору №0108/1330 від 28.09.2012 р. передбачено здійснення відвантаження продукції партіями за погодженим сторонами графіком (п.3.2 договору), проте сторонами такий графік здійснення відвантаження та кількість продукції, яка складає партію, погоджені не були, не узгоджувалися попередньо партії товару, які у конкретний строк після отримання попередньої оплати необхідно було вибрати на умовах саме договору №0108/1330 від 28.09.2012 р. відповідачем. Умовами договору сторонами визначена загальна кількість продукції, яка має бути відвантажена постачальником протягом певного періоду часу, проте штрафна договірна відповідальність відповідача може настати за невибраний об»єм продукції, який повинен був бути передбачений за умовами договору з врахуванням необхідності визначення конкретної партії продукції.

Наявні в матеріалах справи первинні документи, а саме: рахунки-фактури на оплату конкретних партій товару, попередня оплата, довіреності на вибірку цих конкретних партій кисню, внутрішні накази позивача на відпуск матеріалів, не свідчать про дотримання сторонами вищезазначених умов договору, оскільки, по-перше, взагалі не містять в собі в якості підстави спірний договір, по-друге, не підтверджують ствердження позивача про виникнення між сторонами саме договірних, а не фактичних правовідносин з купівлі-продажу товару на підставі листа відповідача від №28/09-12 від 28.09.2012 р., платіжної вимоги №70/131 від 03.10.2012 р., рахунків - фактур, витягів з банківського реестру ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», довіреностей тощо.

Судова колегія не приймає до уваги посилання позивача щодо наявності підстав для застосування до відповідача договірної відповідальності з огляду на нібито встановлення договором в якості партії товару всього обсягу кисню та закінчення строку дії договору, оскільки обов»язок поставки позивачем продукції за договором виникає тільки після 100% попередньої оплати узгодженої партії товару. В даному випадку відповідач не оплачував весь обсяг кисню, що зазначений в п.1.1 договору, а протягом певного періоду часу оплачував конкретні партії кисню, які і отримував від позивача на підставі наявних у справі первинних документів.

Позивачем не заявлена вимога про стягнення штрафу за неотримання відповідачем продукції на підставі платіжного доручення №28 від 24.12.2012 р., яка отримана ним тільки 30.04.2013 р., тобто поза межами дії договору. Тому суд апеляційної інстанції не розглядає питання можливості застосування штрафної відповідальності до відповідача, який дійсно не отримав конкретну партію кисню, яка ним попередньо була оплачена, але не отримана до закінчення строку дії договору.

Таким чином, позивач не довів суду належними засобами доказування за нормами ст.ст.33,34,36 Господарського процесуального кодексу України підстави для застосування до відповідача штрафної договірної відповідальності, виходячи саме з предмету та підстави позову. Будь-яких змін позовних вимог до моменту початку розгляду справи по суті за нормами ст. 22 Господарського процесуального кодексу України матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, тому судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 07.11.2013 року у справі № 905/6072/13 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі в зв»язку з недоведеністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на позивача.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 104, 105, 117, 122 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНАРД», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 07.11.2013 р. у справі № 905/6072/13 задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 07.11.2013 р. у справі № 905/6072/13 - скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНАРД», м. Донецьк про стягнення штрафу у розмірі 9 600 грн. 00 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбинат», 94202, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Шмідта, 4, ЗКПО 05441447 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНАРД», 83120, м. Донецьк, вул. Петровського, буд. 95, кв.41, ЗКПО 33256876 витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 913 грн. 50 коп.

Доручити господарському суду Донецької області видати наказ.

У разі дотримання сторонами вимог статті 122 Господарського процесуального кодексу України, видати поворотний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді К.І. Бойченко

О.В. Стойка

Надр. 5 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - ДАГС;

5- ГС Дон. обл.

Довгалюк К.Г.