Ухвала

від 20.03.2014 по справі 904/323/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

20.03.2014 Справа № 904/323/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів: Лисенко О.М., Вечірко І.О.

при секретарі: Ситниковій М.Ю.

Представники сторін : від ліквідатора: Нестюріна Н.В., довіреність № 12/02-14 від 12.02.14, представник;

інші учасники судового процесу для розгляду апеляційної скарги не з'явились, про час та місце судового засідання належним чином повідомлені.

(а.с.98);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2014 року по справі № 904/323/14

за заявою голови ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКШЕРІ БІЗНЕС МЕНЕДЖМЕНТ», м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКШЕРІ БІЗНЕС МЕНЕДЖМЕНТ», м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом (за ознаками ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»)

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2014 року у справі № 904/323/14 (суддя Владимиренко І.В.) за заявою голови ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКШЕРІ БІЗНЕС МЕНЕДЖМЕНТ», м.Дніпропетровськ про визнання останнього банкрутом було визнано ТОВ «ЛАКШЕРІ БІЗНЕС МЕНЕДЖМЕНТ» (код ЄДРПОУ 37319164) банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 3 місяці; ліквідатором ТОВ «ЛАКШЕРІ БІЗНЕС МЕНЕДЖМЕНТ» призначено голову ліквідаційної комісії Талана Ростислава Григоровича; з метою виявлення всіх кредиторів банкрута вирішено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання ТОВ «ЛАКШЕРІ БІЗНЕС МЕНЕДЖМЕНТ» банкрутом; роз»яснено питання щодо заявлення кредиторами грошових вимог до боржника; визначено строк для подання до господарського суду реєстру вимог кредиторів та призначено дату розгляду цього реєстру; відповідно до частин 1, 2 ст.38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» роз»яснено інші правові наслідки визнання боржника банкрутом (а.с.66-68).

Вищевказану постанову господарського суду мотивовано в якості норм права ст.ст.37, 38, 40, 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Не погодившись з вищевказаною постановою, її оскаржила в апеляційному порядку - Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві, посилаючись на порушення господарським судом при її прийнятті норм матеріального та процесуального права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2014 року та припинити провадження у справі, зокрема, з наступних підстав:

- господарським судом не були взяті до уваги приписи законодавства, зокрема, ст..60 Господарського кодексу України, відповідно до якої достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов`язковою перевіркою органом ДПІ, у якому перебуває на обліку суб`єкт господарювання, чого зроблено не було;

- крім того, відповідно до п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу при припиненні юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця органом ДПС повинна бути призначена та проведена перевірка, що також не було здійснено відносно боржника;

- також, боржник протягом 2012 -2013 років регулярно подавав податкову звітність до ДПІ, тобто фактично здійснював підприємницьку діяльність.

Представник скаржника в судове засідання не з`явився, правом участі в судовому засіданні, передбаченим ст.22 ГПК України не скористався, про час та місце судового засідання сповіщений належним чином , що підтверджується штампом канцелярії, вчиненим у лівому нижньому куті на зворотній стороні ухвали, відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом голови Державної судової адміністрації України № 28 від 20.02.2013р.; поштовим повідомленням (а.с.68) про отримання 07.03.2014 р. скаржником ухвали ДАГС від 04.03.2014р.; при цьому вимоги ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2014р. скаржником не виконано, витребувані докази не надано без поважних причин.

Ліквідатор, боржник правом надавання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст.96 ГПК України, не скористались.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2014р. по цій справі було прийнято апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві до розгляду, відновлено строк подачі апеляційної скарги (а.с.90), розгляд апеляційної скарги призначено на 20.03.2014р., від скаржника було витребувано докази перебування боржника на обліку, як платника податків, свідоцтво платника податків боржника, оригінал або належним чином засвідчену ксерокопію довіреності особи, яка підписала апеляційну скаргу, докази наявності кредиторських вимог до боржника (розрахунки, акти перевірки, податкові декларації, податкові повідомлення-рішення, тощо), докази на обґрунтування доводів апеляційної скарги. Зазначену ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2014р. було отримано скаржником 07.03.2014р., що підтверджується поштовим повідомленням про отримання (оригінал долучено до справи - а.с.98).

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м.Києва вимоги суду апеляційної інстанції виконано не було, податкові декларації, докази наявності кредиторських вимог до боржника, їх заявлення в процедурі банкрутства не надано скаржником, відсутні в матеріалах справи. Отже, докази наявності податкового боргу у боржника, кредиторських вимог до останнього відсутні. Також на обґрунтування факту порушення прав та обов`язків ДПІ в розумінні ст.91 ГПК України скаржником не надано жодного доказу відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України на підтвердження доводів апеляційної скарги щодо незаконного введення ліквідаційної процедури по відношенню до боржника та визнання банкрутом останнього.

Крім цього, і в апеляційній скарзі ДПІ у Печерському районі м.Києва не зазначає про те, що має будь-які кредиторські вимоги до боржника та в порядку ч.3 ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» направила відповідну заяву з такими вимогами ліквідатору, таких доказів матеріали справи не містять.

Відповідно до п.5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 (в редакції постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 12, від 23.03.2012р. № 3, від 17.10.2012р. № 10) при розгляді апеляційним господарським судом апеляційної скарги особи, яка не брала участі в розгляді справи в суді першої інстанції, але вважає що господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу до провадження , повинен з`ясувати наявність правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі.

Згідно з ч.2 ст.4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Статтями 32, 33, 34 ГПК України передбачений обов`язок сторін (учасників процесу) довести належними доказами обставини, на які вони посилаються.

Таким чином, ні в додатку до апеляційної скарги, ні в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції скаржником не було надано жодного доказу в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України на підтвердження доводів про те, що оскаржуваною постановою господарського суду вирішено питання про його права та обов`язки (ч.1 ст.91 ГПК України).

Приймаючи апеляційну скаргу ДПІ до провадження, відновляючи строк подачі апеляційної скарги, незалежно від того, що скаржник набув чи ні статусу учасника провадження або сторони у справі, як кредитор боржника, а не відмовляючи в прийнятті апеляційної скарги, колегія суддів виходила із наступних положень чинного законодавства України.

Згідно ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, а основним завданням суду апеляційної інстанції є забезпечення права на апеляційне оскарження згідно з законом.

Частиною 1 ст.91 ГПК України передбачено,що право апеляційного оскарження мають не лише сторони у справі, а й особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки (в ред. ЗУ № 2453-VI від 07.07.2010р.).

Частиною 1 ст.210 ГК України передбачено, що правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів). Тобто, колегія суддів виходила з того, що органи ДПІ є потенційними кредиторами боржника в процедурі банкрутства згідно з вимогами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Відтак, колегія суддів вважала, що в процедурі банкрутства боржника, який ліквідується власником, в порядку ст.95 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" постанова про визнання боржника банкрутом стосується обов'язку органів Державної податкової інспекції на встановлення податкових зобов'язань перед бюджетом у такого платника податків, шляхом проведення перевірок, права заявити грошові вимоги до банкрута згідно з ч.3 ст.95 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органам податкової служби державою делеговано повноваження контролю та справляння податків з суб'єктів підприємницької діяльності. Відкриття ліквідаційної процедури відповідно до статей 37, 38, 95 Закону має наслідком завершення підприємницької діяльності боржника, що, відповідно, зупиняє виникнення нових податкових зобов'язань, оскільки підприємницьку діяльність банкрут повинен завершити в ліквідаційній процедурі завершенням технологічного циклу.

Виходячи із вищенаведеного аналізу норм права судовою колегією було прийнято до провадження апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі м.Києва, про що було винесено ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду 04.03.2014р. та від скаржника було витребувано докази наявності кредиторських вимог до боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначається скаржником в апеляційній скарзі, визнається представником ліквідатора в поясненнях в судовому засіданні 20.03.2014р. боржник перебуває на податковому обліку у ДПІ Печерського району м. Києва (а.с.18-19, 32-34).

Отже, враховуючи вищевикладене, а також те, що матеріалами справи не підтверджено факт набуття скаржником а ні статусу кредитора у справі, а ні учасника судового процесу та скаржником не надано доказів факту порушення його прав та обов`язків, колегія суддів зазначає, що визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) користуються правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників. Ця норма міститься в ст. 210 Господарського кодексу України (в редакції на момент винесення оскаржуваного судового рішення). Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через вказані вище певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; а в межах справи, порушеної за ознаками ст.95 Закону України шляхом направлення заяви в порядку ч.3 ст.95 цього Закону.

Оскільки матеріалами справи не підтверджена наявність грошових вимог ДПІ у Печерському районі м.Києва до боржника, то правові підстави подальшого апеляційного провадження відсутні.

Також, колегія суддів зазначає, що 27.02.2013р. по справам № 38/5005/9234/2012 та № 34/5005/8214/2012, 03.04.2013р. по справі № 29/5005/10154/2012, 17.04.2013р. по справі № 24/5005/9590/2012, 24.04.2013р. по справі № 29/5005/10833/2012 по аналогічній категорії спорів за апеляційними скаргами органів ДПІ на судові акти господарського суду про визнання боржника банкрутом, які не підтвердили в ході судового розгляду справи судами обох інстанцій наявність своїх грошових вимог до боржників, такі вимоги були відсутні, а, отже, відповідно органи ДПІ не набули а ні статусу сторони у справі, а ні учасника судового процесу та не надали доказів порушення прав ДПІ, судовими колегіями Вищого господарського суду України були скасовані судові акти суду апеляційної інстанції та припинені апеляційні провадження за апеляційними скаргами органів ДПІ, як порушені необґрунтовано, зокрема, з порушенням вимог ст.ст.91, 106 ГПК України. Зазначені обставини неодноразових скасувань судом касаційної інстанції постанов апеляційного господарського суду свідчать про формування усталеної єдиної судової практики по цій категорії справ.

За таких обставин апеляційна інстанція вважає, що апеляційне провадження слід припинити з посиланням на п.1 ч.1 ст.80 ГПК України та абз.1, 2 п.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ ГПК України» (в редакції змін та доповнень постанов Вищого господарського суду України від 26.12.2011р., 23.03.2012р., 17.10.2012р., 16.01.2013р., 29.05.2013р. №№ 12, 3, 10, 3, 9 (відповідно)).

Керуючись ст.ст. 80, 86, 91, 99, 106 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2014 р. по справі № 904/323/14 - припинити.

Матеріали справи повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя О.М. Виноградник

Суддя О.М.Лисенко

Суддя І.О.Вечірко