Ухвала

від 11.03.2014 по справі 752/1549/14-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/1549/14-ц

Провадження № 2/752/2213/14

У Х В А Л А

11.03.2014 року м.Київ

Голосіївський районний суд м. Києва

у складі:головуючого судді Сальникової Н.М.,

секретаря Коркіної М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника відповідача ОСОБА_1 і відповідача ОСОБА_2 про відвід головуючого судді,

В С Т А Н О В И В :

В ході судового розгляду представником відповідача ОСОБА_1 і відповідачемОСОБА_2 про відвід головуючого судді з вимогою передати справу на розгляд більш досвідченому та компетентному судді.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши доводи заявлених клопотань, суд вважає, що законних підстав для задоволення клопотань про відвід головуючому судді не встановлено, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не наведено доказів в обґрунтування своїх вимог.

Здійснення, згідно з законом, процесуальної діяльності судді у ході розгляду будь - якої справи, при відсутності обставин, вказаних у ст.20 ЦПК України, не можна вважати мотивами неупередженості та підставами для задоволення відводу судді.

Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до п. п. 1 та 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями NN 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29.11 та 13.12.85, незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється в конституції або законах країни. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонукань, тиску, погроз або прямого чи непрямого втручання з будь-якого боку і хоч би з яких причин.

Як зазначено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.

Незалежність і недоторканність суддів гарантують ст. ст. 126 і 129 Конституції, якими встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону. Законом "Про судоустрій і статус суддів" визначені умови виконання професійних обов'язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності судів та незалежності суддів.

Зокрема, ст. 6 цього Закону встановлено заборону втручання в здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповагу до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання й поширення інформації в будь-якій формі з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду.

Офіційне тлумачення вищевказаних положень Основного Закону стосовно незалежності й недоторканності суддів та заборони впливу на суддів у будь-який спосіб дано рішенням Конституційного Суду від 01.12.2004 N 19-рп/2004 у справі про незалежність суддів як складову їхнього статусу.

Конституційний Суд у рішенні від 11.03.2011 N 2-рп/2011 у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів щодо відповідності Конституції (конституційності) окремих положень Закону "Про Вищу раду юстиції" встановив, що надання оцінки вчинених суддею процесуальних дій до винесення ним остато-чного рішення у справі є втручанням у здійснення правосуддя, що суперечить Конституції.

З огляду на це будь-які незаконні втручання або вплив на суд чи суддів, хоч би від кого вони виходили та з якою метою чинилися, є неприпустимими і підлягають правовій оцінки згідно Кримінального закону.

Керуючись ст.20 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 і відповідача ОСОБА_2 про відвід головуючого судді

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Сальникова