Рішення

від 06.12.2016 по справі 752/1549/14-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/1549/14-ц

Провадження №: 2/752/4216/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року Голосіївський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ладиченко С.В.,

при секретарі Тасенко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ДП «Антонов» в особі Філії «Серійний завод «Антонов» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово- комунальні послуги,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ДП «Антонов» в особі Філії «Серійний завод «Антонов» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово- комунальні послуги.

Відповідач ОСОБА_3 до якої пред'явлений позов після укладання шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_3.

Позивач просить суд стягнути з відповідачів на його користь заборгованість по оплаті за проживання в кімнаті АДРЕСА_1 в розмірі 13058,89 грн. 89 коп., інфляційні втрати в розмірі 130,59 грн. та 3% річних в розмірі 621,46 грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок 26006005041385 Києво-Святошинського відділення ПАТ КБ "Хрещатик", МФО 300670, ЄДРПОУ 36940971.

Свої позовні вимоги мотивує тим Боржник 1 (ОСОБА_1) як робітник підприємства разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 (Боржником 2) та дочкою ОСОБА_3 (надалі - Боржник 3) були поселені до кімнати АДРЕСА_1., де відповідно і були зареєстровані.

18 травня 2012 року ОСОБА_1 була звільнена з посади машиніст насосних установок згідно Наказу №4119/ВК від 18.05.2012 року з Філії ДП "Антонов" "Серійний завод "Антонов".

09 квітня 2012 року ОСОБА_2 був звільнений з посади заступника директора оздоровчого комплексу згідно Наказу №4024/К від 06.04.2012 року з Філії ДП "Антонов" "Серійний завод "Антонов".

Відповідачі займають кімнату АДРЕСА_1, яка розрахована на 4ліжко-місця та складає 24 квадратних метри жилої площі приміщення та 48,71 квадратних метри загальної площі разом з приміщенням загального користування.

Відповідачі відмовляються укладати договір про відшкодування витрат за проживання в зазначеному приміщенні. Боржники іноді вносять оплату за проживання в кімнаті АДРЕСА_1, але строки внесення оплати та її розмір Боржники обирають на свій власний розсуд, що призвело до виникнення заборгованості.

Відповідачі відмовляються отримувати від адміністратора оздоровчого комплексу квитанції для відшкодування витрат за проживання у кімнаті АДРЕСА_1 про що свідчать акти про відмову в отриманні квитанцій та доповідні записки за кожен місяць, починаючи з травня 2012 року по жовтень 2013 рік.

Розрахунок вартості розміщення та надання місця працівникам заводу для тимчасового перебування у АДРЕСА_1 за місяць виконувався на підставі роз'яснення Управління цінової політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), уточненого розрахунку вартості розміщення та надання місця працівникамзаводу для тимчасового перебування у АДРЕСА_1, Спільного рішення Адміністрації Філії ДП "Антонов" "Серійний завод "Антонов" та Профспілкового комітету ПАУ на Філії ДП "Антонов" "Серійний завод "Антонов" №19 від 28.02.2012 року та Розпорядження №54 від 01.06.2013 року.

На підставі розрахунку вартості розміщення та надання місця працівникам заводу для тимчасового перебування у АДРЕСА_1 Боржник 1 (ОСОБА_1) повинна сплачувати як не працівник заводу 432 грн. за місяць, Боржник 2 (ОСОБА_2) як не працівник заводу повинен сплачувати 134 грн. за місяць та Боржник З (ОСОБА_3) як не працівник заводу повинна сплачувати 432 грн. за місяць. Разом 998 гривень.

Підтвердженням того, що Боржники сплачують за проживання в кімнаті АДРЕСА_1 на свій власний розсуд свідчать копії виписок з фінансової установи.

Боржникам направлялися попередження про необхідність повної оплати, але вони ніяким чином не відреагували на попередження та претензії про сплату заборгованості.

Відповідно до статті 68 Житлового Кодексу У країни наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно частини VI "Примірного положення про гуртожитки" плата за користування жилою площею в приміщеннях, що знаходяться в спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних стосунках, провадиться за встановленими ставками. Витрати на комунальні послуги входять до ставки плати за користування жилою площею і окремо плата за них не стягується.

Громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вносять плату за користування жилою площею і за комунальні послуги по ставках квартирної плати (тарифах), установлених для будинків державного та громадського житлового фонду.

Плата за користування жилою площею в гуртожитку і за комунальні послуги вноситься не пізніше десятого числа наступного за оплачуваним місяцем.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В зв'язку з цим позивач просить стягнути відшкодувати інфляційні втрати в розмірі 130,59 грн. та 3% річних в розмірі 621,46 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримує та просить його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1, вона ж представляючи в судовому засіданні за дорученням інтереси відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала в повному обсязі. Вважає позов безпідставним, пояснивши що позивач у порушення Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» та статті 14 Закону України «Про житлово- комунальні послуги», розрахунок експлуатаційних витрат здійснив на власний розсуд, усупереч указаному Порядку, включивши витрати, які не входять до переліку послуг, оплата яких може покладатись на споживачів, а також не затвердив такі тарифи у Київської міської Раді. Комунальні платежі вони сплачували повністю про що свідчать надані до матеріалів справи квитанції. Також позивач просить врахувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21.10.2015 р.(а.с.38 т.3) яким тариф «експлуатаційні послуги» нараховані позивачем визнаний таким що не відповідає законодавству та скасований.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав з тих самих підстав з яких його не визнає відповідач ОСОБА_1

Вислухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Як встановлено в судовому засіданні ведення уточнених розрахунків вартості розміщення та надання місця працівникам заводу для тимчасового перебування у корпусах оздоровчого комплексу «Сокіл» здійснено з порушенням вимог Примірного положення, Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» та статті 14 Закону України «Про житлово- комунальні послуги», оскільки розрахунок експлуатаційних витрат позивач здійснив на власний розсуд, усупереч указаному Порядку, включивши витрати, які не входять до переліку послуг, оплата яких може покладатись на споживачів.

Це підтверджується рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21.10.2015 р.(а.с.38 т.3) яке набрало чинності.

Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Згідно із частиною першою статті 1 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг ґрунтується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, Закону України «Про житлово - комунальні послуги» та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг (стаття 4 цього Закону).

За статтею 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» стандарти, нормативи, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують вироблення та виконанняжитлово-комунальних послуг з урахуванням соціальних, економічних, природно-кліматичних та інших умов регіонів та населених пунктів.

Стандарти, нормативи, норми, порядки і правила у сфері житлово- комунальних послуг розробляють і затверджують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень та згідно із законодавством.

Інші центральні органи виконавчої влади затверджують нормативно- правові акти у сфері житлово-комунальних послуг, що видаються в межах їхніх повноважень після погодження або спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово- комунального господарства, і реєструються в установленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 13 цього Закону залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1)комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2)послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3)послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4)послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово- комунального господарства.

Згідно зі статтею 14 вказаного Закону залежно від порядку затвердження у нін'тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи:

1.Перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом,- національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг та національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики;

2.Друга група -житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території;

3.Третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, щоздійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, Порядок формування тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, Порядок розрахунку роздрібного тарифу на електричну енергію та Порядок встановлення роздрібнихцін на природний газ для населення затверджені Постановою № 869.

Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій визначає механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і поширюється на суб'єктів господарювання всіх форм власності, які надають послуги, суб'єктів господарювання всіх форм власності, що спеціалізуються на виконанні окремих послуг, на умовах субпідрядних договорів з виконавцями, органи місцевого самоврядування, власників, орендарів житлових будинків (гуртожитків), власників (наймачів) квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках).

Тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг згідно з додатком до цього Порядку.

З власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та власниками, орендарями нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) укладається договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Послуги надаються з урахуванням встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Копія такого рішення є невід'ємною частиною договору про надання послуг.

Інформація про перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх вартість, структуру тарифу, його зміну з обґрунтуванням її необхідності доводиться до відома споживачів у порядку, затвердженому Мінрегіоном.

Під час установлення тарифу на послуги необхідно забезпечувати прозорість визначення вартості усіх послуг з розрахунку на 1 кв. метр загальної площі квартири, житлового приміщення у гуртожитку та нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку).

Тариф на послуги для гуртожитків, що призначаються для проживання одиноких громадян (житловими приміщеннями спільно користуються кілька осіб, які не перебувають у сімейних стосунках), розраховується згідно з цим Порядком. Вартість послуг з розрахунку на ліжко-місце визначається як добуток тарифу на норму житлової площі для однієї особи в гуртожитку.

Згідно з пунктом 18 Примірного положення громадяни, які проживають у гуртожитку, зобов'язані своєчасно вносити плату за користування жилою площею і за комунальні послуги відповідно до пункту 38 цього Примірного положення.

Плата за користування жилою площею в приміщеннях, що знаходяться в спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних стосунках, провадиться за встановленими ставками. Витрати на комунальні послуги входять до ставки плати за користування жилою площею, і окремо плата за них не стягується.

Громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вносять плату за користування жилою площею і закомунальні послуги по ставках квартирної плати (тарифах), установлених для будинків державного та громадського житлового фонду (пункт 38 Примірного положення).

Статтею 66 ЖК Української PCP установлено, що плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку).

Відповідно до вимог цієї статті калькуляційною одиницею є 1 кв.м загальної площі.

Отже, оплата за користування житловим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку).

Комунальні послуги - це послуги, які надаються водо-, тепло-, газо-, електропостачальниками та іншими організаціями власникам (наймачам) житлових приміщень за встановлену уповноваженими державними органами плату.

Плата за комунальні послуги власниками квартир, наймачами, орендарями сплачується відповідно до затверджених цін, тарифів та показників засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

В судовому засіданні позивачем не доведено правомірності своїх вимог до відповідачів.

На підставі викладеного. Керуючись ст..ст.10,11,57-61,208,209, 212-215,218 ЦПК України, ст..ст.1,4,8,13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.66, 68 ЖК Української PCP, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ДП «Антонов» в особі Філії «Серійний завод «Антонов» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Голосіївський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.В. Ладиченко