Постанова

від 20.03.2014 по справі 801/1070/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2014 року (15:43) Справа №801/1070/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Дудіна С.О., за участю секретаря судового засідання Асєєвої Л.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "ДАККАР-99"

до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОВД - Мост"

про визнання протиправними постанов,

за участю представників сторін:

від позивача - Гіталов А.В., довіреність № б.н. від 26.02.2014, посвід. водія НОМЕР_1;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи - Солодков А. Є., довіреність № б.н. від 24.02.2014, паспорт серії: НОМЕР_2.

Суть спору:

Приватне підприємство "ДАККАР-99" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати постанови:

- №213 від 01.11.2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності;

- №214 від 01.11.2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності;

- №215 від 01.11.2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності;

- №216 від 01.11.2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності.

Ухвалою суду від 03.02.2014 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОВД - Мост".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що перевірка була проведена відповідачем з порушенням законодавчо встановленого порядку, адже згідно з направленням мала бути проведена перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВД - Мост", відносно якої і був складений акт перевірки, у той час як санкції застосовані до Приватного підприємства "ДАККАР-99". Крім того, позивач зазначає, що на спірному об'єкті будівництва він виконує лише функції підрядника, та при цьому зазначає, що штрафні санкції за виявлені правопорушення можуть бути застосовані виключно до замовників будівництва або до осіб, які одночасно є і замовниками, і підрядниками. Також позивач звертає увагу на те, що в постанові №214 від 01.11.2013 р. ПП "ДАККАР-99" було визнано винним у порушенні вимог статті 37 Закону України «Про основи містобудування», у той час як вказаний нормативний акт містить лише 28 статей.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, відображених у відповідних письмових запереченнях, посилаючись при цьому на те, що за результатом проведеної перевірки було встановлено, що позивачем здійснюється будівництво об'єкта по вул. Київська, 4 в м. Сімферополі з порушенням вимог чинного містобудівного законодавства. Крім того, відповідач вважає, що позовна заява подана позивачем з порушенням граничного строку звернення до суду, у зв'язку з чим просить залишити її без розгляду.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

18.02.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОВД - Мост" (Забудовник) та Приватним підприємством "ДАККАР-99" (Генпідрядник) був укладений договір підряду №1/02/08, пунктом 1.1 якого передбачено, що Забудовник доручає, а Генпідрядник приймає на себе зобов'язання по реконструкції нежилих приміщень зі збільшенням площі та поверховості під торгівельно-офісний центр (далі «роботи»), що знаходяться за адресою: Україна, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 4 (а. с. 114-116).

02.06.2009 р. Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим був виданий ТОВ «ОВД-Мост» дозвіл №989 на виконання будівельних робіт «Реконструкція нежилих приміщень зі збільшенням площі та поверховості під торгівельно-офісний центр по вул. Київська, 4 в м. Сімферополі». В якості підрядника у вказаному дозволі зазначено Приватне підприємство "ДАККАР-99" (а. с. 84).

Матеріали справи свідчать, що на підставі звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримпроектсервіс» №18/04 від 26.04.2013 р. Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим був виданий наказ №1286 від 16.10.2013 р. про проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва за адресою: вул. Київська, 4, м. Сімферополь.

16.10.2013 р. начальником Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим було видано направлення №1286 про проведення позапланової перевірки об'єкта за вищевказаною адресою.

22.10.2013 р. відповідачем був складений акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Товариством з обмеженою відповідальністю "ОВД - Мост" на об'єкті будівництва «Реконструкція нежилих приміщень зі збільшенням площі та поверховості під торгівельно-офісний центр по вул. Київська, 4 в м. Сімферополі».

Зі вказаного акта вбачається, що будівельні роботи ведуться замовником ТОВ "ОВД - Мост" за проектною документацією, розробленою ТВО «Кримпроектсервіс».

За результатом проведеної перевірки відповідачем були виявлені наступні порушення:

- виконання будівельних робіт з відхиленням від затвердженої проектної документації (змінено конструкції переходів від одного блоку в другий, змінено вигляд фасаду об'єкту, збільшено площу забудови);

- самовільне виконання будівельних робіт по будівництву прибудови до об'єкту (блок 1), не передбаченого проектом, орієнтовними розмірами 10 х 12 м. в два поверхи;

- ведення авторського нагляду з порушенням вимог діючого містобудівного законодавства, а саме: ГІП Шоновим О. Г. не внесено до журналу авторського нагляду зауваження щодо виявлених відхилень від затвердженого проекту разом з пропозиціями стосовно їх усунення та не ознайомлено з ними під розпис відповідального представника підрядника та не повідомлено Інспекцію ДАБК в АР Крим про виявлене порушення;

- ведення технічного нагляду з порушенням вимог діючого містобудівного законодавства, а саме: відповідальним за технічний нагляд Рудзинським О. Б. не повідомлено Інспекцію ДАБК в АР Крим про виявлене порушення щодо виявлених відхилень від затвердженого проекту;

- ведення технічного нагляду з порушенням вимог діючого містобудівного законодавства, а саме: інженером з технічного нагляду не здійснюється перевірка відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням;

- неподання до Інспекції ДАБК в АР Крим інформації замовником щодо зміни особи, відповідальної за проведення технічного нагляду;

- акти на закриття прихованих робіт заповнені не в повному обсязі,у п. 5 не вказано сертифікати відповідності застосованих матеріалів під час будівництва;

- відсутні протоколи випробувань застосованих під час будівництва матеріалів, саме: застосованого бетону та каменю-вапняку.

При цьому, 22.10.2013 р. відповідачем були складені протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно Приватного підприємства "ДАККАР-99", на підставі яких були винесені наступні постанови:

- №213 від 01.11.2013 р. про накладення на позивача штрафу в сумі 103 230 грн. за застосування на об'єкті матеріалів, конструкцій і виробів, які не відповідають державним стандартам, будівельним нормам і правилам, наданим технічним умовам і проектним рішенням, а саме: відсутні протоколи випробувань застосованих під час будівництва матеріалів: бетону та каменю-вапняку;

- №214 від 01.11.2013 р. про накладення на позивача штрафу в сумі 424 390 грн. за самовільне виконання будівельних робіт по будівництву прибудови до об'єкту (блок 1), не передбаченого проектом;

- №215 від 01.11.2013 р. про накладення на позивача штрафу в сумі 51 615 грн. за виконання будівельних робіт з відхиленням від затвердженої проектної документації (змінено конструкції переходів від одного блоку в другий, змінено вигляд фасаду об'єкту, збільшено площу забудови);

- №216 від 01.11.2013 р. про накладення на позивача штрафу в сумі 424 390 грн. за ведення на об'єкті будівництва виконавчої документації з порушеннями, а саме: не належним чином ведення журналу авторського нагляду, загального журналу робіт, неналежного оформлення актів на закриття прихованих робіт та актів проміжного прийняття відповідальних конструкцій.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаних постанов, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання їх протиправними та скасування, з приводу чого суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідний Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. N 553 (далі - Порядок №553), яким визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок (п. 5 Порядку №553).

Згідно з приписами пункту 7 Порядку №553 підставами для проведення позапланової перевірки є, серед іншого:

- перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем в якості підстави для проведення позапланової перевірки зазначені саме вказані обставини.

При цьому, з аналізу вищенаведених положень пункту 7 Порядку №553 вбачається, що у такому разі перевірка має бути проведена щодо певного суб'єкта містобудівної діяльності, зазначеного в раніше винесеному приписі, або у відповідному зверненні особи.

Судом встановлено, що як в зверненні ТОВ «Кримпроектсервіс», так і в приписі №436 від 02.09.2013 р., перевірка виконання якого проводилася, порушником вимог містобудівної документації зазначено саме Товариство з обмеженою відповідальністю "ОВД - Мост", у зв'язку з чим відповідачем мала бути проведена позапланова перевірка дотримання вимог містобудівного законодавства саме цією особою.

При цьому, суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на проведення перевірки об'єкта будівництва, а не суб'єкта, адже правові підстави для такого твердження відсутні.

При цьому, згідно з пунктом 8 Порядку №553 за результатами перевірки суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, складається відповідний акт у двох примірниках.

Отже, нормативно передбачено, що акт перевірки складається за результатом проведення перевірки саме суб'єкта господарювання, а не об'єкта будівництва, що також вбачається з того, що згідно з пунктом 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Вказаним пунктом вбачається можливість здійснення перевірки об'єкта містобудування за відсутністю суб'єкта господарювання лише у разі виявлення самочинного будівництва, однак із дотриманням при цьому встановленої процедури (зокрема, із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ; подальшого надсилання документів перевірки до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування тощо).

Також, згідно з пунктом 18 Порядку №553 акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Крім того, форма акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 N 240 (Додаток 1), також передбачає зазначення в акті назви та місцезнаходження суб'єкта, відносно якого проводиться перевірка.

Отже, наведене свідчить, що перевірка дотримання вимог містобудівного законодавства здійснюється Інспекцією саме відносно певного суб'єкта містобудування, з обов'язковим пред'явленням цьому суб'єкту направлення для проведення позапланової перевірки, як це передбачено пунктом 7 Порядку №553.

В свою чергу, матеріали справи свідчать, що позапланова перевірка мала бути проведена відповідачем стосовно Товариство з обмеженою відповідальністю "ОВД - Мост", про що безпосередньо зазначено в акті перевірки, однак фактично виявлені відхилення визначені в якості порушення містобудівного законодавства саме Приватним підприємством "ДАККАР-99". За таких обставин, суд погоджується з твердженням позивача про те, що перевірка була проведена відповідачем з порушенням законодавчо визначеного порядку.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Однак, судом встановлено, що під час проведення перевірки відповідач діяв не у законодавчо визначений спосіб, адже перевірка була проведена не за встановленою процедурою.

Крім того, щодо самих фактів виявлених порушень суд зазначає наступне.

Щодо постанови №213 від 01.11.2013 р.

Так, в зазначеній постанові, як було вказано вище, зафіксовано порушення позивачем статті 5 Закону України «Про основи містобудування» (далі - Закон №2780) та ДБН А.3.1-5-2009 у вигляді застосування на об'єкті матеріалів, конструкцій і виробів, які не відповідають державним стандартам, будівельним нормам і правилам, наданим технічним умовам і проектним рішенням, а саме: відсутні протоколи випробувань застосованих під час будівництва матеріалів: бетону та каменю-вапняку.

На підставі цього, позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 7 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон №208) та накладено штраф в сумі 103230 грн.

Згідно зі статтею 5 Закону №2780 при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені:

- розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил;

- розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів;

- раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок;

- охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів;

- урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій;

- урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва;

- інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об'єктів;

- участь громадян, об'єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об'єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій;

- захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.

Однак, ані в акті перевірки, ані в протоколі про правопорушення, ані в спірній постанові №213 відповідачем не зазначено в чому саме виразилося порушення позивачем статті 5 Закону №2780, враховуючи, що застосування на об'єкті матеріалів, конструкцій і виробів, які не відповідають державним стандартам, будівельним нормам і правилам, наданим технічним умовам і проектним рішенням не підпадає під дію вичерпного переліку зазначеної статті, адже не відноситься до основних вимог до містобудівної документації.

Нормативне регулювання забезпечення якості будівельної продукції закріплено в розділі 9 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва».

Так, будівельні організації забезпечуються відповідність будівельної продукції вимогам «Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд», конкретизованим у регламентних технічних умовах і будівельних нормах (п. 9.1 ДБН).

Під час вхідного контролю конструкцій, виробів, матеріалів і устаткування перевіряється їх відповідність вимогам робочої документації, паспортам, сертифікатам та іншим супроводжувальним документам (п. 9.6 ДБН).

Згідно з п. 9.12 ДБН державний контроль якості будівельно-монтажних робіт протягом будівництва об'єктів здійснюють інспекції державного архітектурно-будівельного контролю згідно з Положенням про державний архітектурно-будівельний контроль, Положенням про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, а також органи державного пожежного нагляду, інші органи державного нагляду (контролю).

Перевірці підлягають, зокрема, відповідність виконання підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів та конструкцій вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням.

Таким чином, до повноважень органів державного архітектурно-будівельного контролю належить здійснення перевірки якості будівельних матеріалів.

При цьому, відповідно до вищевказаного п. 7 ч. 3 ст. 2 Закону №208 суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

- застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, що підлягають обов'язковій сертифікації, але не пройшли її, - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Отже, диспозиція наведеної норми передбачає, що передумовою для застосування відповідальності у вигляді штрафу є застосування будівельних матеріалів, які або не відповідають стандартам якості, або не пройшли обов'язкової сертифікації. Відсутність самих по собі протоколів випробувань будматеріалів не є підставою для застосування санкцій.

Відповідно до частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем під час розгляду справи не були надані належні та допустимі докази того, що використаний камень-вапняк та бетон не відповідає державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, або взагалі підлягає обов'язковій сертифікації.

У той же час, суд зазначає, що будівельні матеріали, вироби та конструкції, які підлягають обов'язковій сертифікації, визначені розділом 28 відповідного Переліку, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 N 28 (в редакції до внесення змін наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.11.2013 N 1308). У вказаному переліку такі види будматеріалів як бетон та камень-вапняк відсутні.

Крім того, під час розгляду справи по суті позивачем були надані сертифікати якості будівельних матеріалів, що використовуються ним при здійсненні будівельних робіт. Також, на підставі укладеного позивачем (Замовник) з ТОВ «СУ-37» (Виконавець) договору від 01.01.2013 р. було проведено лабораторне дослідження бетону, про що складені відповідні протоколи випробувань.

За таких обставин, враховуючи ненадання відповідачем належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення позивачем правопорушення у сфері містобудівної діяльності у вигляді використання неякісних будівельних матеріалів, накладення на Приватне підприємство "ДАККАР-99" штрафу постановою №213 від 01.11.2013 р. суд вважає безпідставним.

Щодо постанови №214 від 01.11.2013 р.

Згідно цієї постанови позивачем були порушені норми статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038) у вигляді самовільного виконання будівельних робіт по будівництву прибудови до об'єкту (блок 1), не передбаченого проектом, внаслідок чого на підставі абз. 1 п. 5 ч. 3 ст. 2 Закону №208 накладений штраф у сумі 424 390 грн.

Однак, суд звертає увагу на те, що вищевказана стаття 37 Закону №3038 регулює не питання здійснення будівництва на підставі проектної документації, а визначає необхідність та умови отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Так, відповідно до частини 1 статті 37 Закону №3038 право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви (ч. 2 ст. 37 Закону №3038).

Судом встановлено, що будівельні роботи на об'єкті «Реконструкція нежилих приміщень зі збільшенням площі та поверховості під торгівельно-офісний центр по вул. Київська, 4 в м. Сімферополі» здійснюється позивачем на підставі дозволу №989, виданого 02.06.2009 р. Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим Товариству з обмеженою відповідальністю "ОВД - Мост".

Згідно вказаного дозволу авторський нагляд здійснює ТОВ «Кримпроектсервіс», технічний нагляд здійснює ТОВ «Експертна технічна компанія», проектна документація затверджена в зареєстрована наказом №215 від 30.05.2009 р.

Відповідач стверджує, що фактично позивачем здійснюються будівельні роботи на підставі проектної документації, розробленої Приватним підприємством «Індустріальна група і Ко», а не ТОВ «Кримпроектсервіс» як зазначено в дозволі.

Проте, суд зазначає, що наведені факти не є підставою для накладення на позивача штрафних санкцій, передбачених абз. 1 п. 5 ч. 3 ст. 2 Закону №208.

Так, зазначеною нормою обумовлено, що суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання:

- на об'єктах IV категорії складності - у розмірі трьохсот сімдесяти мінімальних заробітних плат;

- на об'єктах V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.

Проте, матеріали справи свідчать, що будівельні роботи на об'єкті здійснюються позивачем на підставі наявного дозволу, у зв'язку з чим неможна стверджувати про його відсутність.

При цьому, виявлення певних невідповідностей відображеної в дозволі інформації (у тому числі щодо особи, яка здійснює авторський нагляд) фактичним обставинам справи є окремим складом правопорушення.

Так, відповідно до абзацу 2 частини 7 статті 37 Закону №3038 у разі зміни осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, або відповідальних виконавців робіт замовник повідомляє орган державного архітектурно-будівельного контролю, який видав дозвіл, про такі зміни протягом трьох днів з дня їх настання.

Згідно з пунктом 9 частини 2 статті 2 Закону суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

- неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу права на будівництво об'єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також інформації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт та про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта у випадках, коли подання такої інформації є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Таким чином, виявлення відповідачем розбіжностей між фактичними обставинами та даними, зафіксованими в дозволі на виконання будівельних робіт, є окремим видом правопорушення в сфері містобудівної діяльності. При цьому, відповідальність за таке порушення має нести замовник будівництва, а не підрядник.

Отже, застосування відповідачем спірною постановою №214 від 01.11.2013 р. штрафних санкцій на підставі абз. 1 п. 5 ч. 3 ст. 2 Закону №208 суд вважає протиправним, адже факт допущення позивачем порушення, визначеного цією нормою, матеріалами справи не підтверджується.

Щодо постанови №215 від 01.11.2013 р.

В цій постанові відповідачем стверджено про здійснення позивачем будівельних робіт з відхиленням від затвердженої проектної документації (змінено конструкції переходів від одного блоку в другий, змінено вигляд фасаду об'єкту, збільшено площу забудови), що розцінено в якості порушення статті 5 Закону №2780.

За вказане порушення відповідачем застосований штраф в розмірі 51615 грн. на підставі п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону №208, яким передбачено, що Суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

- виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» (далі - Закон №687) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Проекти об'єктів архітектури затверджуються замовником (ч. 4 ст. 7 Закону №687).

Згідно з частиною 5 статті 26 Закону №3038 проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Частиною 1 статті 31 Закону №3038 визначено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 N 45 (далі - Порядок №45).

Згідно з пунктом 3 Порядку №45 для забезпечення проектування об'єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування.

Проектна документація на будівництво об'єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для інвалідів та інших маломобільних груп населення. При проектуванні об'єктів експериментального будівництва враховуються також індивідуальні технічні вимоги та вимоги державних будівельних норм щодо науково-технічного супроводу (п. 9 Порядку №45).

Відповідно до пунктів 16.1-18 Порядку №45 перелік осіб, які підписують проектну документацію, може уточнюватися залежно від складу і структури проектної організації (генпроектувальника, проектувальника). Технічні, технологічні та конструктивні рішення підписуються сертифікованими виконавцями згідно з державними стандартами, відповідальними за їх прийняття.

Кошторисна документація підписується відповідно до вимог, встановлених будівельними нормами та державними стандартами з питань ціноутворення.

Замовник і генпроектувальник (проектувальник) визначають в умовах договору виконавця авторського нагляду, який здійснює авторський нагляд відповідно до вимог законодавства та державних будівельних норм.

Проектна документація на будівництво об'єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.

Таким чином, законодавчо визначено, що підрядник не приймає участі ані в розробленні проектної документації, ані в її затвердженні, оскільки до обов'язків підрядника належить лише здійснення будівельних робіт у відповідності з затвердженим проектом.

Пунктом 2.2.1 укладеного між позивачем та ТОВ «ОВД-Мост» договору підряду №1/02/08 від 18.02.2008 р. передбачено, що генпідрядник зобов'язується виконувати обсяги робіт відповідно до проектно-кошторисної документації.

З протоколу про порушення у сфері містобудівної діяльності від 22.10.2013 р., на підставі якого була прийнята постанова №215 від 01.11.2013 р., вбачається, що відповідачем був зроблений висновок про відхилення будівництва від проектної документації на підставі аналізу проекту, розробленого ТОВ «Кримпроектсервіс», однак не надана оцінка та не висловлена позиція щодо здійсненого ПП «Індустріальна група і Ко» коригування робочого проекту. Тобто посадовими особами відповідача не досліджувалися внесені зміни до проектної документації на предмет того, чи були передбачені вказані в протоколі конструктивні зміни скоригованим проектом. Крім того, не наведений позивачем і детальний опис виявлених порушень із зазначенням ідентифікуючих ознак, зокрема, площі збільшення забудови, яким саме чином змінено конструкції переходів, вигляд фасаду тощо, що ставить під сумнів об'єктивність результатів проведеної перевірки.

Суд зауважує, що до обов'язків підрядника належить виконання робіт відповідно до проектної документації (у тому числі з внесеними в подальшому змінами), у той час як складання цієї документації, її затвердження, інформування відповідних органів тощо віднесено до правомочностей замовника будівництва.

На підставі цього, враховуючи ненадання відповідачем належних та допустимих доказів, які б чітко та безумовно свідчили про наявність відхилень при здійсненні будівництва від проектної документації, а також врахування ним відкоригованого робочого проекту; приймаючи до уваги те, що до обов'язків позивача, як підрядника, віднесено лише здійснення будівництва відповідно до наданої проектної документації, суд вважає, що застосування Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим штрафу за постановою №215 від 01.11.2013 р. є протиправним.

Щодо постанови №216 від 01.11.2013 р.

В протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.10.2013 р., на підставі якого була винесена постанова №216, вказано про ведення позивачем виконавчої документації із порушеннями п. 1.17 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва».

В самій постанові наведений перелік виконавчої документації, яка, за твердженням відповідача, ведеться ПП «Даккар-99» неналежним чином: журнал авторського нагляду, загальний журнал робіт, неналежне оформлення актів на закриття прихованих робіт та актів проміжного прийняття відповідальних конструкцій.

Наведені факти були розцінені Інспекцією в якості порушення ст. 27 Закону №687, постанови Кабінету Міністрів України №903 від 11.07.2007 р. «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури», 1.15 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва».

Згідно зі статтею 27 Закону №687 замовники та підрядники під час створення об'єкта архітектури зобов'язані:

- доручати виконання окремих видів проектних і будівельних робіт особам, які мають відповідну ліцензію (кваліфікаційний сертифікат);

- обирати виконавців робочої документації для будівництва з додержанням вимог статті 8 цього Закону;

- забезпечувати будівництво об'єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов'язковою;

- не порушувати під час організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси користувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд, відшкодовувати завдані їм збитки відповідно до закону;

- поінформувати у триденний строк місцеві органи охорони пам'яток історії та культури про нововиявлені під час будівельних робіт об'єкти, що мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення;

- не включати до завдання на проектування вимог, що суперечать вимогам законодавства України, затвердженій містобудівній документації, державним нормам, стандартам і правилам.

Замовники, крім виконання обов'язків, зазначених у частині першій цієї статті, також зобов'язані передавати один комплект проектної документації, за якою збудовано об'єкт архітектури, власникові такого об'єкта для постійного зберігання.

Відповідно до п. 9.11 ДБН А.3.1-5-2009 протягом періоду будівництва згідно із Законом України «Про архітектурну діяльність» здійснюється авторський та технічний нагляд за якістю виконання робіт.

Авторський нагляд за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту здійснює генеральний проектувальник та залучені ним у разі необхідності спеціалізовані субпідрядні проектні організації відповідно до «Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури», ДБА А.2.2-4 та договору із замовником (п. 9.11.1 ДБН А.3.1-5-2009).

Технічний нагляд за дотриманням під час будівництва проектних рішень, вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також за обсягами робіт забезпечує замовник згідно з «Порядком здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури» (п. 9.11.1 ДБН А.3.1-5-2009).

Відповідно до п. 2 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. N 903, авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі - генеральний проектувальник) відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту.

Результати авторського нагляду фіксуються в журналі, що оформляється генеральним проектувальником у двох примірниках, один з яких зберігається у замовника, а другий - у генерального проектувальника (п. 5 Порядку).

Таким чином, позивач, як підрядник, не може здійснювати авторський нагляд, у зв'язку з чим твердження Інспекції про порушення ПП «Даккар-99» порядку ведення журналу авторського нагляду суд вважає безпідставним.

Згідно з пунктом 1.17 ДБН А.3.1-5-2009 на кожному об'єкті будівництва належить:

- вести загальний журнал робіт за формою згідно з Додатком В, спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлює генпідрядник, виходячи з вимог нормативних документів щодо ведення виконавчої документації за формами, зразки яких наведено додатку Г, журнал авторського нагляду відповідно до ДБН А.2.2-4;

- складати акти на закриття прихованих робіт за формою, наведеною у додатку К, акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій за формою, наведеною у Додатку М;

- складати акти індивідуального та комплексного випробування устаткування, інженерних систем, мереж і обладнання;

- оформляти виконавчу документацію - комплект робочих креслень із написами, робленими особами, відповідальними за виконання будівельно-монтажних робіт, про відповідальність виконаних у натурі робіт цим кресленням або змінам у них, внесеним за погодженням із замовником та проектувальником;

- вести облік збирання та видалення відходів і вторинної сировини;

- після завершення будівництва об'єкта скласти його архітектурно-технічний паспорт згідно із Законом України «Про архітектурну діяльність» та «Положенням про архітектурно-технічний паспорт об'єкта архітектури», паспорт технічного стану будівлі (споруди) згідно із НПАОП 45.2-1.01, енергетичний паспорт будинку згідно з ДБН В.2.6-31.

Таким чином, загальний журнал робіт не належить до складу виконавчої документації, а є окремим документом, ведення якого передбачене ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва".

Крім того, абз. 2 п. 2 Порядку №553 встановлено, що державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється за дотриманням порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи.

Отже, вказаний Порядок також чітко розмежовує ці поняття.

Судом встановлено, що відповідач веде загальний журнал робіт за формою згідно з додатком В (яка до того ж є рекомендованою), тобто у цьому випадку порушення п.1.17 Розділу 1 ДБН А. 3.1 - 5-2009 відсутнє. Разом з тим встановлено, що під час ведення журналу підприємством допускались порушення порядку його заповнення.

Однак, враховуючи те, що Закон №208 не передбачає накладення штрафу за порушення, допущені під час ведення загального журналу робіт, а встановлює відповідальність саме за неналежне ведення виконавчої документації, застосування Інспекцією положення п.6 ч.3 ст. 3 цього Закону за аналогією є протиправним.

Те саме стосується і тверджень відповідача про неналежне оформлення актів на закриття прихованих робіт та актів проміжного прийняття відповідальних конструкцій, які також не відносяться до виконавчої документації, під якою, згідно з пунктом 1.17 ДБН А.3.1-5-2009, розуміється комплект робочих креслень із написами, робленими особами, відповідальними за виконання будівельно-монтажних робіт, про відповідальність виконаних у натурі робіт цим кресленням або змінам у них, внесеним за погодженням із замовником та проектувальником.

Таким чином, накладення на позивача спірною постановою №216 від 01.11.2013 р. штрафу в сумі 20646 грн. за неналежне ведення виконавчої документації суд вважає неправомірним.

Під час розгляду справи відповідач, всупереч вимогам статті 71 КАС України, не надав суду належних та допустимих доказів вчинення позивачем правопорушень у сфері містобудівної діяльності, у зв'язку з чим спірні постанови підлягають визнання протиправними та скасуванню.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету.

В судовому засіданні 20.03.2014 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 20.03.2014 р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності №213, №214, №215, №216, винесені 01.11.2013 р. Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим відносно Приватного підприємства "ДАККАР-99".

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "ДАККАР-99" (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Горького, 3, ідентифікаційний код 30579168) судовий збір в сумі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.