Постанова

від 19.03.2014 по справі 912/2372/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2014 року Справа № 912/2372/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чимбар Л.В. (доповідач),

суддів: Антоніка С.Г., Чохи Л.В.,

при секретарі Ревковій Г.О.

за участю представника відповідача: Удод Є.І., представник, довіреністьб/н від 14.01.14

представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.01.2014р. у справі № 912/2372/13

за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача : комунального підприємства "Онуфріївка-Теплокомуненерго", Кіровоградська область, смт. Онуфріївка

про стягнення 21749,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 30.01.2014р. у справі № 912/2372/13 (Глушкова М.С.) позовні вимоги дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволено частково. Стягнуто з комунального підприємства "Онуфріївка-Теплокомуненерго" на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 261,49 грн. пені, 50,57 грн. відсотки річних, 1,00 грн. інфляційних втратта 24,78грн. судового збору.

Не погодившись з даним рішенням, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Посилається на те, що господарським судом не враховано те, що умовами договору №91/11-БО від 11.10.2011р. не передбачено обов'язку позивача зараховувати кошти, які існують у якості заборгованості відповідача за іншим договором.

В судовому засіданні 19.03.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У судове засідання, призначене для розгляду апеляційної скарги, позивач не з'явився, направив на адресу суду телеграму з клопотанням розглянути справу за відсутністю представника позивача. Враховуючи те, що коло представників у судовому засіданні не обмежено та те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника позивача, якого належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції повно та всебічно досліджено матеріали справи, правильно встановлено фактичні обставини, яким дана належна правова оцінка, а висновки суду ґрунтуються на залучених до справи доказах та відповідають приписам закону. При цьому колегія суддів враховує наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання № 91/11-БО від 11.10.2011 року

За умовами п. 1.1. цього договору постачальник зобов'язується поставити покупцю імпортований природний газ за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України публічним акціонерним товариством "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", а покупець зобов'язується прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2. цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору №91/11-БО постачальник передає покупцю в період з 11.10.2011 року по 31.10.2011 року природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 20,0 тис.куб.м., в тому числі по місяцях: з 11 по 31 жовтня - 20,0 тис.куб.м.

В розділі 3 договору №91/11-БО сторони погодили ціну договору.

Порядок здійснення розрахунків погоджено сторонами в розділі 4 договору № 91/11-БО. Зокрема, відповідно до п. 4.1. договору № 91/11-БО оплата за газ, спожитий покупцем у період з 11 жовтня по 31 жовтня 2011 року проводиться покупцем з урахуванням вартості транспортування територією України виключно грошовими коштами в такому порядку: - протягом трьох банківських днів з дати укладення цієї додаткової угоди; - остаточний розрахунок за спожитий газ здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 05.11.2011 року.

Відповідно до п. 10.1. договору № 91/11-БО цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін, поширює дію на відносини, які склались між сторонами з 11.10.2011 року і діє у частині поставки газу до 31.10.2011 року включно, а у частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу природний газу на суму 32458,77грн., про що складено акт прийому-передачі природного газу від 31.10.2011р.

25.11.2011р.відповідач частково розрахувався за поставлений газ в сумі 13524,48грн., що підтверджується розрахунком боргу станом на 14.03.2012р.

Звертаючись з позовом до суду, позивач у своїй позовній заяві зазначив, що у відповідача існує заборгованість перед ДК «Газ України» в сумі 18934,29грн.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 601 ЦК України зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є однією з форм припинення зобов'язання, внаслідок якого має місце індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора за рахунок майна боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.01.2011 року між ДК "Газ України" (постачальник) та КП "Онуфріївка-Теплокомуненерго" (покупець) уклали договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання № 54/11-БО від 28.01.2011 року на виконання умов якого відповідачем було перераховано позивачу, зокрема, 18934,29 грн. попередньої оплати за постачання газу.

Листами № 27 від 11.10.2011 року та № 30 від 15.11.2011 року (а.с.43-44) КП "Онуфріївка-Теплокомуненерго" зверталось до позивача з проханням повернути грошові кошти в сумі 18934,29 грн., які були перераховані Черкаській філії ДК "Газ України" як попередня оплата за використання в майбутньому природного газу відповідно до договору №54/11-БО від 28.01.2011 року.

Оскільки відповідач відповіді на вищезазначені листи не отримав, грошові кошти в сумі 18934,29 грн. на поточний рахунок відповідача перераховано не було, КП "Онуфріївка-Теплокомуненерго" 22.11.2011 року звернулось до позивача з листом № 33 (а.с.45), в якому просило зарахувати кошти, що надійшли до позивача як попередня оплата природного газу відповідно до договору № 54/11-БО від 28.01.2011 року, в якості оплати за використаний газ в жовтні 2011 року відповідно до договору № 91/11-БО від 11.10.2011 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказаний лист КП "Онуфріївка-Теплокомуненерго" за своєю правовою природою є заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Вказаний факт підтверджується також актом звіряння розрахунків від 26.11.2012р. та від 31.05.2013р., підписаним представниками позивача та відповідача, відповідно до якого сальдо на користь ДК «Газ України» становить 0,00грн. (а.с. 47)

Апеляційний господарський суд вважає вірним висновок господарського суду про безпідставність повернення 13.01.2014 року ДК "Газ України" на користь КП "Онуфріївка-Теплокомуненерго" грошових коштів в сумі 18934,29 грн., оскільки таке повернення здійснено позивачем після припинення зобов'язання за договором № 91/11-БО від 11.10.2011 року на суму 18934,29 грн., шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви (листа) відповідача № 33 від 22.11.2011 року та під час розгляду даної справи господарським судом.

Таким чином, господарський суд правомірно дійшов до висновку про те, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог в сумі 18934,29 грн.

Згідно п. 7.3.1. договору № 91/11-БО у разі порушення покупцем умов п. 4.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Згідно ч.2 ст.343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з тим, що зобов'язання відповідача щодо оплати одержаного газу за договором № 91/11-БО в розмірі 18934,29 грн. були припинені 26.11.2011 року, а 25.11.2011 року було погашено заборгованість у сумі в сумі 13524,48 грн., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що нарахування сум пені, 3% річних та інфляційних втрат слід здійснювати на заборгованість в сумі 32458,77 грн. до 24.11.2011 року.

Господарським судом було здійснено відповідні розрахунки пені, сума до сплати якої становить 261,49, 3% річних, сума до сплати яких становить 50,57грн. та інфляційних втрат, сума до сплати яких становить 1,00грн. Колегією суддів перевірено вказані розрахунки та визнано такими що відповідають вимогам чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги про те, що умовами договору №91/11-БО від 11.10.2011р. не передбачено обов'язку позивача зараховувати кошти, які існують у якості заборгованості відповідача за іншим договором, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вказане зарахування відбулось згідно з приписами ст. 601 ЦК України на підставі відповідної заяви (листа) відповідача.

Також безпідставними є посилання позивача на те, що відповідачем не доведено факту отримання листів від 11.10.2011р., від 15.11.2011р., від 22.11.2011р. та 30.03.2012р., оскільки підписання позивачем актом звіряння взаєморозрахунків, в якому визначено відсутність боргу відповідача перед позивачем, свідчить про обізнаність ДК "Газ України" про існування заяви (листа) про зарахування зустрічних однорідних вимог .

Таким чином, рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає чинним нормам матеріального та процесуального законодавства, встановленим фактичним обставинам справи, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.01.2014р. у справі № 912/2372/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя Л.В. Чоха

Суддя С.Г. Антонік

Постанова виготовлена в повному обсязі 20.03.2014 року.